Постанова

від 08.02.2024 по справі 761/45395/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024року м. Київ

Справа № 761/45395/23

Провадження: № 22-ц/824/6782/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Верланова С. М., Нежури В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Пілюги Вікторії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року, постановлену під головуванням судді Фролової І. В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

у с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, передано за територіальною підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Пілюга В. В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що предметом даного позову є стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, а тому згідно ч. 16 ст. 28 ЦПК України ОСОБА_1 як позивач має право на вибір між кількома судами. Перебування позивача з дитиною в Албанській Республіці з початку лютого 2022 року не позбавляє його права пред`явити вказаний позов за зареєстрованим місцем свого проживання, яке територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 360 ЦПК України від інших учасників справи не надходив.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва, суд першої інстанції, враховуючи підстави позовних вимог про позбавлення батьківських прав щодо невиконання відповідачем батьківських обов`язків, вважав, що застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України щодо визначення підсудності даного спору саме за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів (ч. 16 ст. 28 ЦПК України).

Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

Справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, а тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності (відповідно до статті 27 ЦПК України) за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (частина п`ятнадцята 28 ЦПК України). Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів (або оплату додаткових витрат на дитину), такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з частиною першою статті 28 ЦПК України.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 200/11563/18.

У справі, що переглядається, позивачем заявлено дві вимоги: про позбавлення батьківських прав і про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Згідно матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва (а.с. 7).

ОСОБА_1 як позивач, використав надане йому процесуальним законодавством право обирати суд, до якого він має намір подати позов, та звернувся до суду відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України за місцем свого проживання.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що предметом позову у даній справі є не лише позбавлення батьківських прав, а й стягнення аліментів на утримання дитини, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для направлення справи за підсудністю до суду за місцезнаходженням відповідачки.

Згідно з вимогами статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Пілюги Вікторії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді С. М. Верланов

В. А. Нежура