Ухвала

від 07.02.2024 по справі 938/160/22

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/160/22

Провадження № 2/938/97/24

УХВАЛА

щодо розгляду заяви про відвід судді

07 лютого 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Джуса Р.В. від розгляду справи №938/160/22

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- Верховинської районної державної нотаріальної контори,

- Білоберізької сільської ради,

- Приватного нотаріуса Верховинського нотаріального округу Мартищук Оксани

Ярославівни,

про визнання заповіту недійсним,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, Васютин М.В. - представник;

від відповідача: Бельмега М.В. - представник;

від третьої особи №1: не з`явився;

від третьої особи №2: не з`явився;

від третьої особи №3: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: Верховинської районної державної нотаріальної контори, Білоберізької сільської ради, в якому просить визнати заповіт, складений 05.04.2013 від імені ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області Г.П. Комарицею, зареєстрований в реєстрі за №41 - недійсним.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2022, матеріали справи передано на розгляд судді Чекан Н.М.

Ухвалою суду від 25.03.2022, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

У зв`язку із задоволенням заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Чекан Н.М. у даній справі, на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023, матеріали справи передано на розгляд судді Джусу Р.В.

Ухвалою від 21.03.2023 суддею Джусом Р.В. прийнято матеріали справи №938/160/22 до свого провадження та призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 11.04.2023.

Подальший хід розгляду справи, підстави відкладення розгляду справи, викладено в ухвалах суду.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 01.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду, скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Верховинського районного суду Івано-Франківської області.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2024 справу передано судді Джусу Р.В. для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 22.01.2024 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07.02.2024 з викликом учасників справи.

В судове засідання 07.02.2024 з`явився позивач та його представник, а також представник відповідача. Треті особи в судове засідання не з`явились, однак в матеріалах справи наявні їх заяви про розгляд справи без їх участі.

В судовому засіданні 07.02.2024 позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джуса Р.В., від розгляду цивільної справи №938/160/22.

Відповідно до положень ч.2 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, законодавець визначив, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відтак, оскільки заява про відвід подана безпосередньо в судовому засіданні, така вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до положень ч.8 ст.40 ЦПК України, якою передбачено, що неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про відвід судді, без участі третіх осіб.

Обґрунтовуючи подану заяву про відвід, заявник посилається на те, що він, як позивач не довіряє судді Джусу Р.В. і вважає, його особисто зацікавленим в результатах цієї справи. Також вважає, що суддя Джус Р.В., ухвалою від 01.11.2023 незаконно залишив його позов без розгляду, оскільки рішенням Івано-Франківського апеляційного суду, відповідну ухвалу судді Джуса Р.В. було скасовано, а справу повернуто для продовження судового розгляду у той же суд першої інстанції.

Вважає, таку ухвалу постановлено суддею Джусом Р.В. умисно, оскільки, відповідачка у справі ОСОБА_2 вихвалялася, що її представник адвокат Бельмега М.В., як колишній суддя Верховинського райсуду про все уже домовився із суддями Верховинського райсуду і, саме на виконання домовленості ОСОБА_4 , використовуючи свій статус судді і постановив свою незаконну ухвалу. Відтак, суддя Джус Р.В., не може розглядати дану цивільну справу і підлягає відводу.

Представник позивача - адвокат Васютин М.В. підтримав заяву позивача, просив її задовільнити.

Представник відповідача - адвокат Бельмега М.В. заперечив проти задоволення заяви позивача про відвід судді. Зазначив, що жодних позапроцесуальних стосунків у нього із головуючим суддею не було, твердження позивача про те, що його довірителька ОСОБА_2 будь кому розповідає про якісь домовленості з приводу розгляду справи, є голослівними та надуманими.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення сторін з приводу відводу, оглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як визначено положеннями ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Так, згідно положень ч.ч.1, 5, 6 ст.37 ЦПК України, законодавець визначив, що:

- суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

- суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

- суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Заявляючи відвід, позивач вказує на те, що суддя Джус Р.В. не може брати участь в розгляді даної справи, оскільки є зацікавленим в результатах її розгляду, так як постановлена ним ухвала про залишення позову без розгляду, була скасована судом апеляційної інстанції.

Наведене свідчить, що однією із підстав викладених у заяві про відвід, є фактична незгода позивача із процесуальним рішенням судді, яке було скасовано в апеляційному порядку.

Як уже зазначалося судом, згідно положень ч.1 ст.37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Разом з тим, головуючим суддею Джусом Р.В., справа №938/160/22 по суті не розглядалась, вступне слово учасників справи не заслуховувалось, докази не досліджували. Жодних рішень по суті спору, чи ухвал про закритя провадження у справі, головуючим суддею Джусом Р.В. не постановлялося. Постановлена головуючим суддею Джусом Р.В. ухвала про залишення позову без розгляду, яка була скасована в апеляційному порядку, також не містила жодних висновків щодо суті спору.

Слід звернути увагу на те, що суд апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу про залишення позову без розгляду, направив справу для продовження розгляду до Верховинського районного суду Івано Франківської області.

Справа була передана для продовження її розгляду, саме головуючому судді Джусу Р.В. що відповідає вимогам п.2.3.43. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25, згідно якого, судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Відтак відсутні підстави, які б свідчили про те, що суддя не може приймати участь у розгляді даної справи, у зв`язку із скасуванням в апеляційному порядку, постановленої ним ухвали про залишення позову без розгляду.

Суд, також звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також, як на підставу для відводу судді, позивач посилається на те, що відповідачка у справі ОСОБА_2 вихвалялася, що її представник адвокат Бельмега М.В., як колишній суддя Верховинського райсуду про все уже домовився із суддями Верховинського райсуду.

В той же час, такі твердження позивача є голослівними та жодним чином не підтверджені. Позивач не зазначає, з ким саме мала розмову ОСОБА_2 , про які домовленості, та коли саме.

Суд звертає увагу на те, що вказана справа була передана судді Джусу Р.В. після задоволення відводу судді Чекан Н.М., у березні 2023 року. У зв`язку із неявкою позивача та його представника, розгляд справи судом неодноразово відкладався. При цьому, до постановлення суддею ухвали про залишення позову без розгляду, жодних заяв щодо недовіри до головуючого судді, від позивача не було.

Відтак припущення позивача, в тому, що головуючий суддя будь яким чином зацікавлений у результаті розгляду справи, є необґрунтованими, та позивачем не наведено існування реальних чинників, які б свідчили, що суддя не є безстроннім та неупередженим.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.12.2009 у справі № 4785/02 «Мироненко і Мартенко проти України», що набуло статусу остаточного 10.03.2010, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, доки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву у його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (п.п.66-71).

Окрім того, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 761/16124/15-ц).

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Разом з тим, жодних ознак, які б вказували на будь-який прояв заінтересованості, упередженості або необ`єктивності головуючої судді Джуса Р.В. у даній справі немає, а заявником відповідних доказів не надано.

Відтак, заява є повністю безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 36,37,39,40, 260,261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Джуса Р.В. від розгляду справи №938/160/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: Верховинської районної державної нотаріальної контори, Білоберізьої сільської ради, Приватного нотаріуса Верховинського нотаріального округу Мартищук Оксани Ярославівни, про визнання недійсним заповіту складеного 05.04.2013 від імені ОСОБА_3 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області Г.П. Комарицею, зареєстрованого в реєстрі за №41 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 08.02.2024.

Суддя Роман ДЖУС