Ухвала

від 08.02.2024 по справі 138/2362/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/2362/21

Провадження № 22-з/801/23/24

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Медвецький С. К.

УХВАЛА

08 лютого 2024 рокуСправа № 138/2362/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Оніщука В. В., Рибчинського В. П.,

за участю секретаря судового засідання - Литвина С. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про ухвалення додаткового рішення у справі № 138/2362/21 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про визнання договору припиненим, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

встановив:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі - СТОВ «Прогрес») про визнання договору припиненим, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 липня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТОВ «Прогрес» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Піпка А. М. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 червня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 14 липня 2022 року залишено без задоволення.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 червня 2022 року залишено без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишено за позивачем.

Апеляційну скаргу СТОВ «Прогрес» на додаткове рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 липня 2022 року задоволено.

Додаткове рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 липня 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТОВ «Прогрес» 10 000 витрат на професійну правничу допомогу.

30 січня 2023 року представник СТОВ «Прогрес» - адвокат Варцаба С. А. подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції.

Заява мотивована тим, що відповідачем понесено 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Указує, що представником СТОВ «Прогрес» в суді апеляційної інстанції, до закінчення судових дебатів у справі, зроблено заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з апеляційним переглядом справи та у встановлений законом процесуальний строк надано докази їх понесених.

На підтвердження факту понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір та її вартість адвокатом надано: договір про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року; додаткову угоду від 01 серпня 2022 року до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року; акт про прийняття-передачі наданих послуг від 26 січня 2024 року; рахунок на оплату послуг адвоката від 26 січня 2024 року на суму 25 000 грн за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року.

06 лютого 2024 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Піпка А. М. надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому останній посилається на неподання стороною відповідача належних та допустимих доказів понесення СТОВ «Прогрес» витрат на професійну правничу допомогу, а також невідповідність розміру заявлених витрат на правничу допомогу критеріям співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Сторони належним чином повідомлені про час, місце та дату судового засідання, проте в судове засідання не з`явились, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви, відтак колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та поданої заяви, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Варцаби С. А. та прийнятті додаткової постанови з огляду на таке.

Відповідно до частини першою статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України встановлено, що одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно зі статтею 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною другою статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною першою статті 246 ЦПК України встановлено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Можливість подання сторонами доказів у підтвердження понесених судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанови Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 зроблено висновок, що:

«якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.

У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».

З аналізу наведених норм процесуального закону слідує, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Матеріалами справи встановлено, що в апеляційній скарзі СТОВ «Прогрес» на додаткове рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 липня 2022 року зазначило, що попередній розрахунок судових витрат, які товариство понесло та очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції складає 25 000 грн.

11 січня 2024 року в судовому засіданні апеляційного суду представником СТОВ «Прогрес» - адвокатом Варцабою С. А. зроблено заяву про розподіл судових витрат понесених товариством в суді апеляційної інстанції та подання доказів на підтвердження їх розміру протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду.

Постанова Вінницького апеляційного суду прийнята 25 січня 2024 року за участю представників сторін.

30 січня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява представника СТОВ «Прогрес» - адвоката Варцаби С. А. про розподіл судових витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокатом Варцабою С. А. подано:

договір про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року;

додаткову угоду від 01 серпня 2022 року до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року;

акт про прийняття-передачі наданих послуг від 26 січня 2024 року;

рахунок на оплату послуг адвоката від 26 січня 2024 року на суму 25 000 грн за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року.

Обґрунтувань поважності не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника СТОВ «Прогрес» - адвоката Варцаби С. А. не містить.

Отже заявником не дотримано вимог частини першої статті 246 ЦПК України, а саме не обґрунтовано поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір понесених відповідачем судових витрат, до закінчення судових дебатів.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат та подання доказів, що підтверджують понесені витрати є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що стороною відповідача не дотримано належне виконання вимог частини першої статті 246 ЦПК України та за відсутності обґрунтування поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір понесених відповідачем судових витрат, до закінчення судових дебатів, апеляційний суд позбавлений можливості прийняти додаткову постанову у цій справі, оскільки на час прийняття апеляційним судом постанови за результатами розгляду апеляційних скарг, у матеріалах справи були відсутні докази понесених СТОВ «Прогрес» витрат на професійну правничу допомогу, а зміст заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції не містить обґрунтування поважних причин неподання заявником доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Отже підстав для прийняття додаткової постанови у цій справі немає, тому у задоволенні заяви представника СТОВ «Прогрес» - адвоката Варцаби С. А. про ухвалення додаткового рішення у справі слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 81, 83, 141, 246, 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

У задоволенні заяви представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» - адвоката Варцаби Сергія Анатолійовича про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі № 128/2362/21 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про визнання договору припиненим, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ

судді: Віталій ОНІЩУК

Віктор РИБЧИНСЬКИЙ