Постанова

від 06.02.2024 по справі 707/3201/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/277/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/3201/23 Категорія: 301030000 Суходольський О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Широкової Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стратілатова Костянтина Геннадійовича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», треті особи: Руськополянська сільська рада, Державна інспекція архітектури та містобудування України, про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування поданої позовної заяви зазначено, що 20.04.2018 року між ПАТ «ВФ Україна» та СТОВ «Фобос» було укладено договір оренди №_DBI, на підставі якого відповідачу було передано в строкове платне користування технологічний майданчик загальною площею 20 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

19.09.2018 року між СТОВ «Фобос» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, на підставі якого продавець передав у власність покупця нежитлове приміщення, складське приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Об`єкт купівлі-продажу складався із складу ГСМ (літ А-1), загальною площею 27.2 кв.м., огорожі (№ 1-3), технічної площадки (літ І) та розташовувався на земельній ділянці площею 0,1406 га, кадастровий № 7124983000:02:004:0558.

20.09.2018 року між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди №_DBI, на підставі якого відповідачу було передано в строкове платне користування технологічний майданчик загальною площею 20 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В день укладення договору оренди між сторонами було підписано Акт приймання-передачі Об`єкта оренди, із якого вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування Об`єкт оренди, а саме: технологічний майданчик загальною площею 20 кв.м. без устаткування та інвентарю, за адресою: АДРЕСА_2 , що був переданий ОСОБА_2 в оренду відповідачу, є складовою частиною нежитлового, складського приміщення загальною площею 27,2 кв.м., матеріали стін: цегляні, яке загалом складається з: складу ГСМ під літ. «А-І», огорожі під № 1-3, технічної площадки під І, що розташоване на земельній ділянці площею 0,1406 га, кадастровий номер якої - 7124983000:02:004:0558.

Земельна ділянка відносилася до комунальної власності села Дубіївка Черкаського району Черкаської області.

На момент укладення договору оренди власником земельної ділянки була Дубіївська сільська рада.

В 2020 році відбулось об`єднання територіальної громади села Дубіївка в Руськополянську об`єднану територіальну громаду, у зв`язку з чим власником земельної ділянки стала Руськополянська сільська рада.

12.07.2022 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Дудкою Г.І., зареєстрований в реєстрі за № 611, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за 304752922 від 12.07.2022 року.

Рішенням Руськополянської сільської ради від 18.05.2023 року № 30-26/VIII затверджено технічну документацію із землеустрою та надано ОСОБА_1 у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0348 га, кадастровий № 7124983000:02:004:0679, яка виділена із земельної ділянки площею 0,1406 га кадастровий № 7124983000:02:004:0558. 05.06.2023 року між сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї земельної ділянки, а 21.06.2023 року право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Позивач вказує, що споруджений відповідачем об`єкт знаходиться на орендованому нерухомому майні (технічній площадці під літ. І), власником якого є він. Цей об`єкт перебуває на земельній ділянці Руськополянської сільської ради кадастровий № 7124983000:02:004:0679, яка передана в користування позивачу під розміщення нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за позивачем.

Позивач вказує, що договір оренди землі №_DBI від 20.04.2018 року, що укладений між СТОВ «Фобос» та відповідачем ОСОБА_1 , не містить будь-яких відомостей про надання відповідачу ПрАТ «ВФ Україна» в користування земельної ділянки кадастровий номер 7124983000:02:004:0558, а також СТОВ «Фобос» не було власником цієї земельної ділянки і не могло надати її в користування відповідачу.

Позивач вказує, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий №7124983000:02:004:0558, на якій споруджений об`єкт нерухомого майна (пусковий комплекс № КІЕ СНК DВI, код об`єкта 2213.3) ніколи не перебувала та не перебуває у власності або користуванні відповідача, а відомості про право користування земельною ділянкою, що містяться в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації, є недостовірними.

Крім того, цільове призначення земельної ділянки за кадастровим №7124983000:02:004:0558 надання послуг у сільському господарстві (01.11), категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: для надання послуг у сільському господарстві. Однак для будівництва об`єкту мобільного зв`язку цільове призначення земельної ділянки має бути надання послуг транспорту і зв`язку (13.01), тому позивач зазначає, що споруджений об`єкт мобільного зв`язку не відповідає цільовому використанню земельної ділянки.

Тому позивач вважв, що зазначений в декларації про готовність до експлуатації об`єкт будівництва є самочинним, оскільки його спорудження здійснене на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Вказав, що оспорювана декларація порушує його права, як власника об`єкта нерухомого майна відмінного від земельної ділянки, тому звернувся до суду з вказаним позовом.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати реєстрацію декларації від 14.02.2020 року № 19141200450539 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками; зобов`язати ПрАТ «ВФ Україна» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нерухомим майном шляхом проведення перебудови самочинної споруди (пускового комплексу №КІЕ СНК DBI, за адресою кадастровий номер 7124983000:02:004:0558, АДРЕСА_1 , код об`єкта 2213.3) із об`єкта нерухомого майна в об`єкт рухомого майна, а також покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2023 року у задоволені позову відмовлено.

Суд першоїінстанції непогодився зтим,що зазначений в декларації про готовність до експлуатації об`єкт будівництва є самочинним.

Дозвіл на будівництво та Декларація про готовність до експлуатації об`єкта (клас (СС1)) від 14.02.2020 р. надавалися на підставі Договору оренди нерухомого майна №_DBI від 20.09.2018 р. та Договору оренди нерухомого майна №_DBI від 20.04.2018 р., чинність та правомірність яких позивачем не заперечуються.

На момент подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт ІУ061191960461 ПрАТ «ВФ Україна» здійснювало користування земельною ділянкою на підставі Договору оренди нерухомого майна №_DBI, та згідно пункту 2.1. вказаного Договору, встановлено, що об`єкт оренди надається Орендарю для встановлення обладнання базової станції мобільного зв`язку, з метою здійснення Орендарем господарської діяльності. Саме під час дії договору з ОСОБА_2 , ПрАТ «ВФ Україна» було надано дозвіл на будівництво.

Таким чином, відповідачем доведено, що декларація була видана та зареєстрована, а вежа мобільного зв`язку побудована, задовго до виникнення права власності ОСОБА_1 . Відповідно до п.6.4 Договору купівлі-продажу від 12.07.2022 р., покупець зазначає, що особисто переконався у відсутності будь-яких самочинних переобладнань та перепланувань у даному складському приміщенні, технічні характеристики відповідають його стану на момент посвідчення даного договору. Покупець зазначив, що не має претензій до продавця щодо технічного стану складського приміщення. Тобто, позивач нотаріально засвідчив про відсутність будь-яких самочинних переобладнань та перепланувань придбаного ним об`єкту, а також претензій щодо нього.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Стратілатов К.Г. оскаржив його в апеляційному порядку та зазначив, що судове рішення є незаконним, ухваленим з недотриманням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, не відповідає дійсним обставинам справи та наявним доказам, а тому просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в даному випадку порушення права власника об`єкту нерухомого майна (технологічного майданчику за адресою АДРЕСА_1 ) виникло 14.02.2020 року (в день реєстрації спірної декларації про готовність до експлуатації об`єкта). На той момент власником нерухомості була ОСОБА_2 .

12.07.2022 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого право власності на вказаний об`єкт нерухомості перейшло до позивача. Оскільки право на подання позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта нерозривно пов`язано із самим нерухомим майном, таке право 12.07.2022 року перейшло до ОСОБА_1 разом із правом власності на нерухомість.

Зазначає, що будь-які умови договору купівлі-продажу не можуть позбавити власника майна право на звернення до суду із даним позовом.

Той факт, що позивач при укладенні договору купівлі-продажу не мав претензій до продавця щодо технічного стану об`єкту нерухомості, зокрема, щодо самочинних переобладнань та перепланувань, не може бути підставою для відмови у позові.

Вказує, що у спірному рішенні суд виходив з того, що на момент подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт ІУ061191960461 ПАТ «ВФ Україна» здійснювало користування земельною ділянкою на підставі Договору оренди №_DBI від 20.04.2018 року.

Разом з тим об`єктом оренди за договором оренди №_DBI від 20.04.2018 року, що укладений між СТОВ «Фобос» та відповідачем, та за договором оренди №_DBI від 20.09.2018 року, що укладений між ОСОБА_2 та відповідачем, було нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме технологічний майданчик. Вказаний договір не містить будь-яких відомостей про надання відповідачу ПАТ «ВФ Україна» в користування земельної ділянки кадастровий номер 7124983000:02:004:0558.

Зазначає, що земельна ділянка, на якій споруджена вежа мобільного зв`язку ніколи не перебувала та не перебуває у власності або користуванні відповідача, а відомості про право користування земельною ділянкою, що містяться в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації, є недостовірними.

Також звернуто увагу, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7124983000:02:004:0558 це надання послуг у сільському господарстві (01.11), категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: для надання послуг у сільському господарстві. В той же час для будівництва об`єкту мобільного зв`язку цільове призначення земельної ділянки має бути надання послуг транспорту та зв`язку (13.01).

Твердження суду про те, що позивач скористався конфіденційною інформацією є безпідставним та нічим не підтверджено.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «ВФ Україна» - адвокат Коцар О.С. вказує, що ОСОБА_1 з 2015 року по лютий 2022 року працював на посаді інженера з договірної роботи ПрАТ «ВФ Україна», в обов`язок якого входило пошук місць розташування, оформлення договорів оренди/доступу/сервітутів тощо, дозвільних та інших документів, необхідних для розвитку та сталої роботи мобільної мережі. Пункт 3.3.7. Трудового договору з ОСОБА_1 , забороняє, як під час роботи так і протягом 5-ти років з моменту припинення дії договору не використовувати і не розголошувати службову інформацію, що стала йому відомою у зв`язку з виконанням роботи у роботодавця, розголошення якої може нанести шкоду роботодавцю, іншим працівникам та контрагентам роботодавця.

В лютому 2022 р. ОСОБА_1 вийшов на пенсію та звільнився. В період з квітня по грудень 2022 р., користуючись конфіденційною інформацією ПрАТ «ВФ Україна» щодо розміщення та контрагентів компанії, без повідомлення орендаря ОСОБА_1 скупив 8 об`єктів критичної інфраструктури: базових станцій (веж) мобільного зв`язку в межах його колишньої територіальної діяльності (Черкаська область), що були оформлені ним під час роботи в ПрАТ «ВФ Україна», що підтверджується Витягом з ДРРП.

Зазначає, що у разі відсутності в ОСОБА_2 (чи СТОВ «Фобос») прав щодо користування чи розпорядження землею комунальної власності щодо земельної ділянки кадастровий номер №7124983000:02:004:0558. АДРЕСА_1 , то ОСОБА_2 підлягає притягненню до відповідальності за введення в оману орендаря (ПрАТ» ВФ Україна») чи ОСОБА_1 щодо наявних в неї прав, з подальшим відшкодуванням вартості робіт із будівництва баштової споруди №KIE CHK DBI за адресою: АДРЕСА_1 , яка складає 1285658,80 грн. та поверненню орендних платежів в розмірі: 255946,05 грн сплачених орендарем протягом 2018-2022 років, в порядку ст.ст. 1212 та 2114 ЦК України.

У разі відсутності у ОСОБА_2 зареєстрованих, оформлених прав щодо користування чи розпорядження землею комунальної власності щодо земельної ділянки кадастровий номер №7124983000:02:004:0558, то і Договір купівлі-продажу №611 від 12.07.2022 р., відповідно до якого за ОСОБА_3 зареєстроване право власності, є недійсним за законом, оскільки в такому випадку ОСОБА_2 не мала вчинювати такий правочин, тобто недійсний Договір купівлі-продажу №611 від 12.07.2022 р. не міг створювати юридичних наслідків.

Відповідно до пункту 6.4. Договору купівлі-продажу №611 від 12.07.2022 р., покупець зазначив, що особисто переконався у відсутності будь-яких самочинних переобладнань та перепланувань у даному складському приміщенні, технічні характеристики відповідають його стану на момент посвідчення даного договору. Покупець вказав, що не має претензій до продавця щодо технічного стану складського приміщення. ОСОБА_1 нотаріально засвідчив про відсутність будь-яких самочинних переобладнань та перепланувань придбаного ним об`єкту, та претензій щодо нього, а тому твердження ОСОБА_1 про самочинні забудови є нікчемними.

Також відповідач вказує, оскільки земельна ділянка кадастровий номер №7124983000:02:004:0558 перебуває у комунальній власності Руськополянської сільської ради, то позов заявлений неналежним позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 02.12.2010 року між ПрАТ «МТС Україна» та ОСОБА_1 укладено трудовий договір № 4904, згідно якого ОСОБА_1 був працевлаштований на посаду інженера-енергетика.

Пунктом 3.3.7. Трудового договору з ОСОБА_1 заборонено працівнику як під час роботи, так і протягом 5-ти років з моменту припинення дії договору використовувати і розголошувати службову інформацію, що стала йому відомою у зв`язку з виконанням роботи у роботодавця, розголошення якої може нанести шкоду роботодавцю, іншим працівникам та контрагентам роботодавця.

Згідно з наказом №ЛС-92 від 07.02.2022 року, ОСОБА_1 звільнений з посади Інженера договірної роботи 2 категорії 28.02.2022 року.

20.04.2018 року СТОВ «Фобос» та ПрАТ «ВФ Україна» уклали договір оренди №_DBI, згідно якого відповідачу було передано в строкове платне користування частину технологічного майданчика, загальною площею 20 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

02.05.2018 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі Об`єкта оренди, із якого вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування Об`єкт оренди, а саме: частину технологічного майданчика загальною площею 20 кв.м. без устаткування та інвентарю, за адресою: АДРЕСА_1 .

19.09.2018 року між СТОВ «Фобос» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, на підставі якого продавець передав у власність покупця нежитлове приміщення, складське приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Об`єкт купівлі-продажу складався із складу ГСМ, А-1, огорожі № 1-3, технічної площадки І, загальною площею 27.2 кв.м., та розташовувався на земельній ділянці площею 0,1406 га, кадастровий № 7124983000:02:004:0558.

20.09.2018 року між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір №_DBI оренди нерухомого майна, на підставі якого відповідачу було передано в строкове платне користування технологічний майданчик загальною площею 20 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Також, 20.09.2018 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі Об`єкта оренди, із якого вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування Об`єкт оренди, а саме: технологічний майданчик загальною площею 20 кв.м. без устаткування та інвентарю, за адресою: АДРЕСА_1 .

12.07.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно якого продавець ОСОБА_2 передала у власність, а покупець ОСОБА_1 прийняв у власність нежитлове приміщення, складське приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Дудкою Г.І., зареєстрований в реєстрі за № 611, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 304752922 від 12.07.2022 року.

Рішенням Руськополянської сільської ради від 18.05.2023 року № 30-26/VIII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надано ОСОБА_1 у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0348 га, кадастровий № 7124983000:02:004:0679, яка виділена із земельної ділянки площею 0,1406 га кадастровий № 7124983000:02:004:0558.

05.06.2023 року між Руськополянською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №22 на земельну ділянку площею 0,0348 га, кадастровий № 7124983000:02:004:0679, а 21.06.2023 року право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Відповідно до повідомлення № 19001191960461 від 15.07.2019 року ПрАТ «ВФ Україна» надано дозвіл на будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM-900/DCS-1800/UMTS-2100 ПрАТ «ВФ Україна», пусковий комплекс № КІЕ СНК DBI, кадастровий номер 7124983000:02:004:0558, за адресою АДРЕСА_1 , код об`єкта 2213.3.

14.02.2020 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за №19141200450539 було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта: «Будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM-900/DCS-1800/UMTS-2100 ПрАТ «ВФ Україна» пусковий комплекс № КІЕ СНК DBI, за адресою кадастровий номер 7124983000:02:004:0558, Черкаська обл. Черкаський р-н, с. Дубіївка, вул. 8 березня, 34-А, код об`єкта 2213.3», згідно якої вказаний об`єкт вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації.

Згідно із частиною другою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів, тобто правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пункт 6 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, визначає, що документи, які надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

На виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 13 квітня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт», якою затвердив Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняв постанову № 461 від 13 квітня 2011 року «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», якою спростив дозвільні процедури у будівництві та запровадив декларативний принцип щодо виконання підготовчих та будівельних робіт, на об`єкти будівництва І-ІІІ категорії складності (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації) та прийнятті об`єкту до експлуатації.

На підставі частин першої, другої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності; видачі замовнику органом, державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

З огляду на пункт 16 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.

Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Декларація про початок виконання підготовчих робіт не надає права на виконання будівельних робіт. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації про готовність) визначає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Як вбачається із матеріалів справи повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об`єкта (клас (СС1)) від 14.02.2020 р. надавалися на підставі договорів оренди нерухомого майна №_DBI від 20.09.2018 р. №_DBI від 20.04.2018 р, в якому предметом оренди є технологічний майданчик, загальною площею 20 кв.м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Дубіївка, вул. 8 березня, 34-а.

Саме на вказаному технологічному майданчику, правомірність надання якого в оренду відповідачу ОСОБА_1 не оскаржується, була побудована базова станція мобільного зв`язку.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач при укладенні договору оренди нерухомого майна, не зобов`язаний перевіряти правомірність використання власником даного нерухомого майна, земельної ділянки для його обслуговування.

На момент подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт ІУ061191960461 ПрАТ «ВФ Україна» здійснювало користування земельною ділянкою на підставі Договору оренди нерухомого майна №_DBI, та згідно пункту 2.1. вказаного Договору, встановлено, що об`єкт оренди надається Орендарю для встановлення обладнання базової станції мобільного зв`язку, з метою здійснення Орендарем господарської діяльності. Саме під час дії договору з ОСОБА_2 , ПрАТ «ВФ Україна» було надано дозвіл на будівництво.

Згідно із частиною першоюстатті 376 ЦК Українисамочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першійстатті 376 ЦК Україниознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частинами четвертоюстатті 376 ЦК Українивизначено, щовласник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно зістаттею 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають зокрема органи державної влади, органи місцевого самоврядування та державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду ці особи мають за умови, що вони доведуть наявність порушеного права, а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті376та стаття391цьогоКодексу).

Тобто, вимоги про знесення самочинного будівництва особи, що не діють як суб`єкти владних повноважень, можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

За загальним правилом у цивільних справах про знесення самочинного будівництва позивач зобов`язаний довести не лише факт самочинного будівництва, а й порушення його прав як власника частини житлового будинку, власника (співвласника) чи користувача земельної ділянки таким самочинним будівництвом.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2021 року в справі № 653/104/19.

Оскільки відповідачем отримано дозвіл на проведення будівельних робіт, тому будівництво не є самочинним. При цьому, як було зазначено вище побудова була здійснена на технічному майданчику, який знаходиться на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності Руськополянської сільської ради та на час побудови в оренді не перебувала. Відповідачем повідомлено власника нерухомого майна про цілі його використання.

Крім того, колегія суддів вважає, що обґрунтованими є висновки суду першої інстанції, що відповідно до п. 6.4 Договору купівлі-продажу від 12.07.2022 р., покупець зазначає, що особисто переконався у відсутності будь-яких самочинних переобладнань та перепланувань у даному складському приміщенні, технічні характеристики відповідають його стану на момент посвідчення даного договору. Покупець зазначив, що не має претензій до продавця щодо технічного стану складського приміщення. Тобто, позивач засвідчив про відсутність будь-яких самочинних переобладнань та перепланувань придбаного ним об`єкту, а також претензій щодо нього.

В контексті розглядуваної справи вищенаведене свідчить про відсутність порушених прав ОСОБА_1 ,за захистом яких він звернувся, оскільки останній при придбанні майна оглядав предмет купівлі, був обізнаний про наявність вказаної побудови, від укладення правочину не відмовився.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 35. 258, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стратілатова Костянтина Геннадійовича залишити без задоволення.

Рішення Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 20листопада 2023рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2024 року.

Судді: