Ухвала

від 06.02.2024 по справі 184/1611/22

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/1611/22

Провадження № 1-кп/0182/175/2024

У Х В А Л А

Іменем України

06.02.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу в кримінальному провадженні №12022041360000284 від 07.09.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хирів Старосамбірського району Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання, яке було уточнено в судовому засіданні, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК продовжують існувати, а саме ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні злочину за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод, також обвинувачений законних джерел доходу не має, заробляє на життя вчиняючи корисливі злочини. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зазначив, що обвинувачений звільнився з місць позбавлення волі 15.02.2020 після відбуття покарання за корисливі, 06.09.2022 вчинив крадіжку кабелів зв`язку, за що 16.09.2022 підозрюваному ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого і цього ж дня, 16.09.2022 вчинив грабіж.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації, зазначивши, що в нього є постійне місце проживання та впливати на свідків не буде.

4.Захисник - адвокат ОСОБА_5 також заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає клопотання необґрунтованим, також, не містить доказів перелічених прокурором ризиків та прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

5.Прокурор проти заявленого клопотання сторони захисту заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з огляду на таке.

7.Згідно з вимогами ст.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

8.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави, який продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 09 лютого 2024 року включно.

9.Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

10.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

11.У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

12.Суд при обранні та продовженні запобіжного заходу повинен перевірити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

13.У даному випадку суд дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, не є вочевидь не обґрунтованою.

14.Крім того, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

15.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України»). Тому, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

16.Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження, як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

17.Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу обвинуваченим, на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які є тяжкими злочинами; ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків; ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення.

18.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

19.За таких обставин ризик впливу на відповідних учасників кримінального провадження існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

20.Отже ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків в даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні, продовжує існувати.

21.Щодо посиланнясторони захистуна те,що ОСОБА_3 має постійнемісце проживання,слід зазначити,що цяобставина вданому випадкуне можебути беззаперечнимистимулюючим факторомподальшої належноїпроцесуальної поведінки обвинуваченого.

22.Крім того, стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених доказів, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.

23.Також суд враховує сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, його соціальні зв`язки, стан здоров`я, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, та приходить до висновку про те, що ризики переховування від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення не змінилися та не зменшилися.

24.Враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 днів, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.

25.Враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями177, 178, 331,371,372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

2.У задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 04 квітня 2024 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави в розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5ст.194 КПК України покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 09.02.2024.

Суддя: ОСОБА_1