Ухвала

від 01.04.2024 по справі 184/1611/22

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/1611/22

Провадження № 1-кп/0182/175/2024

У Х В А Л А

Іменем України

01.04.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу в кримінальному провадженні №12022041360000284 від 07.09.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хирів Старосамбірського району Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК продовжують існувати, а саме ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні злочину за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод, також обвинувачений законних джерел доходу не має, заробляє на життя вчиняючи корисливі злочини. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зазначив, що обвинувачений звільнився з місць позбавлення волі 12.02.2022 після відбуття покарання за корисливі, 06.09.2022 вчинив крадіжку кабелів зв`язку, за що 16.09.2022 підозрюваному ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого і цього ж дня, 16.09.2022 вчинив грабіж.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації.

4.Захисник - адвокат ОСОБА_5 також заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, зазначивши, що клопотання не містить доказів перелічених прокурором ризиків та свідки і потерпіла вже допитані.

5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує таке.

7.Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався, зокрема, до 04 квітня 2024 року включно із можливістю внесення застави.

8.Згідно з вимогами ст.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

9.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

10.Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст.9 КПК України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.

11.З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

12.Уданому випадкусуд дійшоввисновку проте,що повідомлена ОСОБА_3 підозра увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, не є вочевидь не обґрунтованою.

13.Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

14.Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

15.Зокрема, доказами на обґрунтування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, є те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, покарання за який передбачено позбавлення волі на строк до десяти років, відсутні міцні соціальні зв`язки, на утриманні нікого не має.

16.Суд також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

17.На наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, вказує те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, постійних джерел доходів не має, неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів.

18.Щодо посилання сторони обвинувачення на існування ризику впливу на свідків, то обґрунтування носить не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування до суду не надано, крім того всі свідки допитані в судовому засіданні. З цих підстав, цей ризик не враховується судом при вирішенні питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як недоведений.

19.Враховуючи обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованою.

20.Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.

21.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 днів, а в задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

22.Враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями177, 178, 331,371,372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

2.У задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 29 травня 2024 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави в розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5ст.194 КПК України покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 04.04.2024.

Суддя: ОСОБА_1