Рішення

від 05.02.2024 по справі 214/1861/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1861/23

2/214/223/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 лютого 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попкової Ю.В.,

у відсутність сторін,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кривому Розіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про стягнення коштів за борговою розпискою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 20 березня 2023 року, в якій просив суд: визнати недійсним правочин про передачу автомобіля, укладений між ним та ОСОБА_2 згідно з розпискою та стягнути з відповідача у натурі все, що він одержав, а саме 12000 доларів США, що з урахуванням курсу НБУ та індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних складає 1939904 грн. 22 коп. В обґрунтування вимог зазначено, що 12 липня 2012 року між ним та відповідачем було укладено правочин, що підтверджується розпискою про надання відповідачу суми 12000,00 доларів США, що становить в еквіваленті 464600,00 грн. в якості оплати за автомобіль TATRA-815 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , а ОСОБА_2 зобов`язаний був передати кошти ОСОБА_4 . При цьому він, позивач, ОСОБА_4 ніколи не бачив, лише довіреність від нього. Відповідач ОСОБА_2 своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав, отримані кошти від нього ОСОБА_4 не передав, а пізніше з`ясувалось, що ОСОБА_4 взагалі не знав, що його автомобіль відчужений, оскільки проживає за кордоном. Рішенням суду від 03 серпня 2016 року витребувано спірний транспортний засіб з його володіння і він, як добросовісний набувач, залишився без автомобіля та коштів, оскільки не знав та не міг передбачити, що довіреність від власника ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 буде визнана у майбутньому недійсною. Тому оскільки ОСОБА_2 не мав права розпоряджатися даним транспортним засобом та заволодів його коштами шляхом обману, він, як добросовісний набувач, має право вимагати відшкодувати йому завдані збитки внаслідок недійсності укладеного правочину. На підставі статей 330, 388, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України просив вимоги задовольнити.

У ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 вимоги уточнив та в редакції уточненого позову від 21 квітня 2023 року просить суд стягнути з відповідача у натурі все, що він одержав, а саме 12000,00 доларів США з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1939904,22 грн. на підставі положень статей 509-511, 525, 526, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 14 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судувід 24квітня 2023року відмовленоу задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору.

Ухвалою суду від 18 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28 червня 2023 року залучено з власної ініціативи ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі.

Ухвалою суду від 28 червня 2023 року за заявою позивача забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження належної йому на праві приватної власності земельної ділянки загальною площею 5.4732 га, кадастровий номер 3521984400:02:000:9025, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Долинський район, Кіровська сільська рада до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення розгляду справи.

З урахуванням строку перебування справи в провадженні судді, наявності чергової заяви відповідача про відкладення розгляду справи без зазначення причин такого відкладення, суд на підставі ст. 223 ЦПК України не вбачає підстав для її задоволення.

Від третьої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, він є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТВВ Будсервіс», однак не згоден з тим, що він являється власником спірного автомобіля Tatra-815 реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки власником указаного автомобіля був і є ТОВ «ТВВ Будсервіс», керівником якого є Княгиня Арх Топольська З.Т., яка уповноважена вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори. Тому він не міг ніяким чином розпорядитися автомобілем, а незаконний продаж спірного автомобіля ОСОБА_1 18 липня 2012 року було здійснено не ОСОБА_2 , а ОСОБА_5 на підставі недійсної довіреності від ТОВ «ТВВ Будсервіс», що встановлено рішенням суду від 03 серпня 2016 року. ОСОБА_2 не мав ніяких повноважень від ТОВ «ТВВ Будсервіс», а просто незаконно заволодів грошовими коштами від продажу спірного автомобіля. Розписка, яка долучена до матеріалів справи про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 12000,00 доларів США в якості оплати за автомобіль Tatra-815 реєстраційний номер НОМЕР_2 , на його думку, була написана після продажу автомобіля під час розгляду справи № 212/6438/14-ц за позовом ТОВ «Будсервіс» про визнання недійсним довіреності і договору купівлі-продажу, визнання права власності і повернення автомобіля. Він не має та не мав права отримувати кошти від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за проданий автомобіль і кошти повинні бути передані ОСОБА_5 у порядку, передбаченому законодавством в ТОВ «ТВВ Будсервіс», як власнику автомобіля. Не підтвердженими ніякими доказами є посилання ОСОБА_1 на той факт, що він залишився без автомобіля, оскільки на виконання рішення суду від 03 серпня 2016 року у справі № 212/6438/14-ц державним виконавцем відкрито виконавче провадження, в рамках якого постановою від 27 червня 2023 року автомобіль оголошено в розшук. Безпідставними є посилання ОСОБА_1 в обґрунтування свої вимог на положення статей 1046-1050 ЦК України, які регулюють правовідносини з надання позики. Тому просить відмовити у задоволенні вимог.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Як установлено судом та не оспорюється учасниками процесу, згідно розписки, укладеної у простій письмовій формі, 12 липня 2012 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 суму 12000,00 доларів США як оплату за автомобіль TATRA-815 державний номер НОМЕР_1 . Гроші отримано повністю, готівкою, для передачі ОСОБА_4 (а.с. 14 копія розписки).

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року у справі № 212/6438/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТВВ Будсервіс до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопрестиж Центр» про визнання недійсним довіреності і договору купівлі-продажу, визнання права власності і повернення автомобіля, позов задоволено частково: визнано недійсною довіреність без дати її вчинення, від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс», якою уповноважено ОСОБА_5 зняти з обліку транспортний засіб ТАТRА 815 (спеціальний вантажний), 1987 року випуску , червоного кольору, номер двигуна НОМЕР_3 , номер шасі - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано недійсним договір купівлі-продажу у формі довідки-рахунку ДПІ № 349686, укладений 18 липня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс» в особі Аксьонова Артема Валерійовича із ОСОБА_1 на продаж належного ТОВ «ТВВ Будсервіс» на праві власності транспортного засобу ТАТRА 815 (спеціальний вантажний), 1987 року випуску , червоного кольору, номер НОМЕР_5 , номер шасі - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Визнано за ТОВ «ТВВ Будсервіс» право власності на транспортний засіб ТАТRА 815 (спеціальний вантажний), 1987 року випуску, червоного кольору, номер НОМЕР_5 , номер шасі - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 та витребувано вказаний транспортний засіб від ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС» (а.с. 24-27 копія рішення).

У редакціїуточненого позовувід 21квітня 2023року,позивач посилаєтьсяна положеннястатті 216ЦК України,відповідно дочастини першоїякої недійснийправочин нестворює юридичнихнаслідків,крім тих,що пов`язаніз йогонедійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Разом з тим, рішенням Жовтневого районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 03серпня 2016року усправі №212/6438/14-ц, визнано недійсним договір купівлі-продажу у формі довідки-рахунку ДПІ № 349686, укладений 18 липня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс» в особі Аксьонова Артема Валерійовича із ОСОБА_1 на продаж належного ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС» на праві власності транспортного засобу ТАТRА 815. Відомостей, що ОСОБА_5 чи ТОВ «ТВВ Будсервіс» отримав кошти від позивача за продаж указаного автомобіля, матеріали справи не містять, а відповідач ОСОБА_2 не являється стороною цього правочину.

Також позивачпосилається наположення статті388ЦК України,відповідно доякої якщомайно завідплатним договоромпридбане вособи,яка немала правайого відчужувати,про щонабувач незнав іне мігзнати (добросовіснийнабувач),власник маєправо витребуватице майновід набувачалише уразі,якщо майно: 1)було загубленевласником абоособою,якій вінпередав майноу володіння; 2)було викраденеу власникаабо особи,якій вінпередав майноу володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Однак предметом розписки від 12.07.2012 є отримання відповідачем ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_1 грошових коштів у якості оплати за автомобіль для передання третій особі цих коштів.

Аналогічне стосується посилання позивача на положення статті 330 ЦК України.

Стосовно посилання на застосування статей 510, 526, 536, 611, 625 ЦК України, то указані норми регулюють відносини у зобов`язанні між боржником і кредитором, які не стосуються відносин, що виникли між сторонами у справі, згідно наданих до суду письмових доказів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні вимог, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі частини 9 статті 158 ЦПК України, підлягають скасуванню заходи забезпечення позову у справі.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягенння коштів за борговою розпискою повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 28 червня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Морозов Вадим Юрійович, РНОКПП НОМЕР_7 , робоче місце за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 09 лютого 2024 р.

Суддя А.В. Ткаченко