Ухвала

від 09.02.2024 по справі 642/6595/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

09.02.2024

Справа №642/6595/23

Провадження №1-кс/642/528/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024року слідчийсуддя Ленінськогорайонного судум.Харкова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залі суду в м.Харкові клопотання слідчого Другогослідчоговідділу (здислокацієюум.Харкові)Територіального управління Державного бюророзслідувань,розташованого ум.Полтаві, ОСОБА_6 про обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартоювідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець м.Харкова,громадянин України,із вищоюосвітою,розлучений,має наутриманні неповнолітнюдитину,військовослужбовець військовоїслужби замобілізацією,який перебуваєна посадіоперативного чергового2сектору РСВУправління СБУв Харківськійобласті,у військовомузванні «майор»,зареєстрований заадресою АДРЕСА_1 ,фактично проживаючийза адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 ККУкраїни,-

встановив:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання.

В обгрунтування клопотання зазначено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, за процесуального керівництва Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170020001719 від 23.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що майор СБУ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з вимогами ст.ст. 20, 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до наказу начальника УправлінняСБУ вХарківській області№75-ОС/дск від 15.07.2022 прийнятий на військову службу за мобілізацією до Управління СБУ в Харківській області, на посаду оперативного чергового 2 сектору режимно-секретного відділу, та зарахований до списків особового складу Управління СБУ в Харківській області.

З 16.07.2022 ОСОБА_5 приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацію в особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, термін дії якого продовжений безперервно до теперішнього часу.

Відповідно довимог ст.ст.17,65Конституції України,ст.ст.1,2Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України майор СБУ ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження зобов`язана доповідати безпосередньому начальникові.

Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Однак, майор ОСОБА_5 під час проходження військової служби, перебуваючи на посаді оперативного чергового 2 сектору РСВ Управління СБУ в Харківській області, без відповідного дозволу командування та поважних на те причин 06 серпня 2023 року не з`явився для несення служби у добовому наряді в Управління СБУ в Харківській області після лікарняного, та у подальшому, під час незаконної відсутності в Управління СБУ в Харківській області, обов`язків військової служби не виконував, тим самим став назлочинний шлях,та,діючи умисно, вумовах воєнногостану, без дозволу командування та за відсутності поважних причин тимчасово, незаконно не з`явився вчасно на військову служби, провівши час на власний розсуд.

Так, реалізуючи свій злочинний намір, майор СБУ ОСОБА_5 діючи у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, та за відсутності законних підстав, в умовах воєнного стану, не одержавши дозволу відповідних командирів і начальників, за відсутності поважних причин, 06.08.2023 року не з`явився для несення служби у добовому наряді в Управління СБУ в Харківській області, та у період часу з 06.08.2023 по 11.08.2023 знаходився за місцем свого мешкання. 11.08.2023 прибув до Управління СБУ в Харківській області для ознайомлення з висновком за результатами проведення службового розслідування, та у подальшому, до 30.10.2023 продовжував перебувати за місцем свого мешкання, не пов`язуючи його перебування з виконанням службових обов`язків.

У подальшому 30.10.2023 року ОСОБА_5 самостійно з`явився до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві.

Таким чином, у період часу з 06.08.2023 року по 30.10.2023 року ОСОБА_5 без дозволувідповідних командирівта начальників перебував поза місцем несення служби та тимчасового місця дислокації Управління СБУ в Харківській області, обов`язки з військової служби за посадою не виконував, поза місцем служби, вільний від службових обов`язків час проводив на власний розсуд.

Таким чином, Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється майор СБУ ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.

У зв`язку з цим 09.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.

Причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

1)Матеріалами службового розслідування Управління СБУ в Харківській області за фактом нез`явлення до Управління СБУ в Харківській області, вчинене в умовах воєнного стану, майором СБУ ОСОБА_5 .

2)протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.10.2023;

3)протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.10.2023;

4)протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.10.2023;

5)протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.10.2023;

6)протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.10.2023;

7)протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17.10.2023;

8)протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 31.10.2023

Підставою застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою органдосудового розслідуванняпослався нанаявність ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,а саме-на п.1ч.1ст.177КПК України,що підозрюванийможе переховуватисявід органудосудового розслідуваннята суду,що підтверджується,тим що ОСОБА_5 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину,за якепередбачено понесеннявинною особоюпокарання увигляді позбавленняволі строкомвід 5до 10років,у зв`язкуіз чим,розуміючи тяжкістьпонесення покаранняу разівизнання підозрюваного винним увчиненні інкримінованогозлочину,останній можепереховуватись відоргану досудовогорозслідування тасуду зметою уникненняпонесення покарання. Треба врахувати, що підозрюваний ОСОБА_5 , притягається докримінальної відповідальностіза одинз різновидівухилення відвиконання обов`язкувійськовослужбовцем,що,на переконанняоргану досудовогорозслідування тапрокуратури,є достатнімпідтвердженням ймовірностімайбутнього ухиленнявід виконанняпроцесуальних обов`язків.

Крім того, не можна виключати існування ризику вчинення підозрюваним дій, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , може вплинути на свідків з числа військовослужбовців, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, у тому числі як шляхом умовлянь та підкупу. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також не можна виключати й існування ризику вчинення підозрюваним дій, передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що підтверджується тим, що підозрюваний вчиняючи самовільне залишення військової частини, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати наказ командира підрозділу щодо виконання своїх службових обов`язків в умовах воєнного стану, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч. 5 ст. 402 КК України. Необхідно зауважити, що після спливу майже трьох місяців після початку триваючого кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , (тобто на момент повідомлення про підозру ОСОБА_5 ,) до Управління СБУ в Харківській області не з`явився.

Оцінюючи в сукупності викладене, орган досудового розслідування вважає, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_5 , тому йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на наведені в ньому обставини.

Підозрюваний заперечував проти клопотання.

Захисник підозрюваного проти клопотання слідчого заперечував, вказуючи на недоведеність ризиків. Просив визначити підозрюваному мінімальний розмір застави

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

В провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62023170020001719 від 23.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 України.

09.02.2024 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом с частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв`язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

В контексті вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В силуст. 198 КПК України,висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Таким чином, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя визнає підозру у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченогоч.5 ст. 407 КК України, обгрунтованою і достатньою для застосування до нього запобіжного заходу.

Інкримінований ОСОБА_5 злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Санкцією ч.5 ст. 407 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Так, підозрюваний, будучи обізнаним про тяжкість покарання, та враховуючи обставини вчинення ним даного злочину, може надалі ухилятись від суду та органу досудового розслідування, впливати на свідків для уникнення покарання, вчинити інше правопорушення (або продовжити вчинення правопорушення, у якому підозрюється), а тому обґрунтовані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1ст. 177 КПК України.

Крім того, починаючи з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України ОСОБА_14 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який згодом неодноразово продовжувався та триває досі. Однак, ОСОБА_5 , незважаючи на теперішню складну ситуацію в країні, розуміючи те, що він вчиняє злочин в перiод військового стану, будучи вiйськовослужбовцем, вчинив тяжкий злочин.

Приймаючи рішення про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, в зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.

В той час, підозрюваним та його захисником ризики не спростовані, також не надані документи на підтвердження того, що за станом здоров`я він не в змозі перебувати в слідчому ізоляторі.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, а саме п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в період воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання пiдозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом наслідків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, враховуючи тяжкiсть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України,в розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. В разі внесення застави, необхiдно підозрюваного з-під варти звільнити та покласти на нього ряд обов`язків.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,206,211,372,376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вумовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 08.04.2024 включно.

Визначити сумузаставиурозмірі двадцятирозмірів прожитковогомінімумудля працездатних осіб,щостановить60 560(шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії ухвали.

При внесеннівизначеноїсуми заставипідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк діїухвали - до 08.04.2024 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя