Рішення

від 01.02.2024 по справі 522/13951/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13951/19

Провадження № 2/522/439/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 рокуПриморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів порядку загального позовногопровадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Поліграф», третя особа ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за порушення авторського права,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, через «Електроний суд», по якому просить:

Вилучити у ПП « Поліграф» всі контрафактні примірники твору «Монография. Архитектура. Хроноэволюция архитектурних форм, конструкций и материалов» згідно заявленого тиражу.

Стягнути з ПП « Поліграф» на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію за порушення авторського права у розмірі 369349,50 грн.;

Стягнути з відповідача на користь позивача вартість судових витрат у розмірі 13693,5 грн.

Позивач мотивує вимоги тим, що такі дії Відповідача порушили її виключні майнові права на Твір, призвели до порушення цілісності Твору як об`єкту права інтелектуальної власності, а також до перекручення та спотворення Твору, що завдало шкоди честі та репутації автора.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 16 серпня 2019 рок позов залишено без руху, а 22.08.2019 до суду надійшов позов в паперовій формі.

Ухвалою від 28.08.2019 позов залишено без руху, а 29.08.2019 до суду надійшла заява про усунення недоліків.

УхвалоюПриморського районного суду містаОдесивід02 вересня 2019року відкрито провадження у справі, встановлений загальний порядок розгляду справи.

10.10.2019 до суду надійшов відзив ПП «ПОЛІГРАФ» на позов, в якому просить відмовити у задоволені позову.

09.12.2019 до суду надійшла відповідь на відзив.

09.12.2019 року Відповідач звернувся з заявою про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на ОСОБА_2 , яке задоволено судом.

Представник відповідача до суду подав заяву про зупинення провадження у справі до розгляду та ухвалення рішення по суті по справі № 522/20812/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приморськоі? державноі? нотаріальноі? контори, державного нотаріуса Приморськоі? державноі? нотаріальноі? контори Чорноі? Світлани Георгіі?вни про визнання свідоцтва про право на спадщину недіи?сним та визнання права власності на монографію.

УхвалоюПриморського районного суду міста Одеси від25 травня 2020 року провадження усправі запозовом ОСОБА_1 до Приватногопідприємства «Поліграф», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації запорушення авторськогоправазупинено до розгляду та ухвалення рішення по суті по справі № 522/20812/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,Приморської державної нотаріальної контори,державного нотаріусаПриморської державноїнотаріальної контори Чорної СвітланиГеоргіївни провизнання свідоцтвапро правона спадщинунедійсним тавизнання прававласності намонографію, та набрання законної сили рішенням суду.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2021 року у справі № 522/20812/19 позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приморської державної нотаріальної контори, державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Чорної Світлани Георгіївни про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на монографію задоволений частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24.01.2017 року, видане на ім`я ОСОБА_1 . Скасовано реєстраційний запис в спадковому реєстрі про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину від 24.01.2017 року стосовно авторських прав на Твір.

23.02.2023 року у справі № 522/20812/19 постановою Одеського апеляційного суду прийнято рішення, яким «Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Чорної Світлани Георгіївни задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог щодо скасування реєстраційного запису в спадковому реєстрі про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину від 24.01.2017 стосовно авторських прав на твір Монографія « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та визнання права власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 3/4 майнових прав на твір Монографія «Архитектура. Хроноэволюция архитектурных форм, конструкций и материалов» - скасовано. У задоволенні зазначених вимог ОСОБА_2 відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

УхвалоюПриморського районного суду містаОдесивід27.03.2023 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Поліграф», третя особа ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації запорушення авторськогоправа поновлено.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 06.06.2023 відмовлено у прийняті заяви про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 06.06.2023 закрито підготовче судове засідання по справі, справа призначена для розгляду по суті.

01.08.2023 до суду надійшли письмові пояснення представника ОСОБА_2 в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.08.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення документів до матеріалів справи.

24.10.2023 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача.

26.10.2023 до суду надійшло клопотання представника Приватного підприємства «ПОЛІГРАФ» про залишення без розгляду позову, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки в ордері представника позивача адвоката Ізовіта А.М. інтереси ОСОБА_3 не заповнені відомості про конкретні організації або суд.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.10.2023 у задоволені клопотання представника Приватного підприємства«ПОЛІГРАФ» про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 доПриватного підприємства«Поліграф»,третяособа ОСОБА_2 простягнення грошовоїкомпенсаціїзапорушення авторськогоправа відмовлено.

01.02.2024 до суду надійшло письмове клопотання представника ПП «Поліграф» про відкладення розгляду справи, оскільки між ПП та адвокатом Палатною Н.А. укладено договір про надання правової допомоги.

Проте,до заявидоговір напредставництво інтересівПП «Поліграф»адвокатом ПалатноюН.А. дозаяви недодано.

В судовому засіданні позивачка та ії представника підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача та третя особо в судове засідання повторно не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Предметом розгляду є порушення Відповідачем майнових прав на твір «Монографія. Архитектура. Хроноэволюция архитектурных форм, конструкций и материалов» (надалі - Твір), що належали померлому ОСОБА_4 , на підставі Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України, дата реєстрації 25.07.2014 року.

Автор ОСОБА_5 видатний український вчений, професор основ архітектури і реставрації, Академік Інженерної Академії України, академік Будівельної Академії України, член-кор. Академії Архітектури України, член-кореспондент Міжнародної інженерної академії, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, дійсний член ІКОМОС; професор архітектури і реставрації. Ним опубліковано понад 300 наукових робіт, виконано 20 проектів, отримано 5 авторських свідоцтв на винаходи.

Відповідно до Договору на виготовлення поліграфічної продукції №01/2012 від 14.09.2012 р. між видавництвом «ОПТІМУМ» та автором твору ОСОБА_4 був розроблений макет Твору відповідно до технічного паспорту на виготовлення поліграфічної продукції. В подальшому, був виданий в електронній формі твір: «Архитектура. Хроноэволюция архитектурных форм, конструкций, материалов/Монография. ОСОБА_6 Одеса: изд-во «Optimum», 2014. 670 с., 738 ил.» ISBN 978-966-344-319-5, УДК 72.01;72.02(4/9);72.03. Твір розміщено в електронних бібліотеках на підставі відповідних Договорів та є доступним для публічного ознайомлення.

10 лютого 2016 року Державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори Чорної С.Г. була заведена Спадкова справа № 37/2016, на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 10.02.2016 р. № 79, яка відкрилась у зв`язку зі смертю ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 була подана заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом та заповіт на її ім`я від 12.07.2008 р. (реєстровий номер 4-12071) на все майно, яке залишиться після смерті ОСОБА_4 .

Позивач24.01.2017 року звернулася до державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Чорній С.Г. За ії заявою заведена Спадкова справа № 37/2016, та отримано Свідоцтво за реєстровим № 4-122 про спадкування майнових прав на Твір, у відповідності до заповіту.

ОСОБА_2 , на момент звернення Позивача з цим позовом до суду, не зверталась до нотаріуса для оформлення майнових прав на Твір.

У січні 2017 року до Позивача звернувся директор ПП «Поліграф» ОСОБА_7 з пропозицією опублікувати Твір в авторській редакції за рахунок спонсора, який зацікавлений у виданні даної книги поліграфічним способом. ОСОБА_7 ознайомився зелектронним примірникомТвору тазапропонував розділитийого на2томи уформаті А4. ОСОБА_1 відмовилася від такої пропозиції, але розглядала можливість видання книги у тому форматі та виді, що бажав автор, згідно з оригінал-макетом ОСОБА_8 , що був зверстаний видавництвом ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ "ОПТІМУМ" (надалі видавництво«ОПТІМУМ»)у2014році.

У квітні 2019 року Позивачу стало відомо про те, що Відповідач опублікував 300 примірників твору у двох томах «Архитектура. Хроноэволюция архитектурных форм, конструкций и материалов», автором якого зазначено ОСОБА_4 , та здійснено незаконне сповіщення про наявність переданих прав на Твір шляхом використання знаку охорони авторського права (латинська літера "c", обведена колом).

Оскільки умови щодо опублікування ОСОБА_8 та його кінцевий макет Позивачем не узгоджувались, договірні відносини щодо використання майнових прав на Твір між сторонами не встановлювались, що і стало підставою звернення до суду за захистом прав на твір.

06 рудня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва Позивача про право на спадщину за заповітом від 24.01.2017 року і визнання за собою права власності на Твір.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2021 року у справі № 522/20812/19 позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приморської державної нотаріальної контори, державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Чорної Світлани Георгіївни про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на монографію задоволена частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24.01.2017 року, видане на ім`я ОСОБА_1 . Скасовано реєстраційний запис в спадковому реєстрі про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину від 24.01.2017 року стосовно авторських прав на твір Монографія «Архитектура. Хроноэволюция архитектурных форм, конструкций и материалов».

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційногосудуна рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2021 року.

23.02.2023 року у справі № 522/20812/19 постановою Одеського апеляційного суду прийнято рішення, яким «Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Чорної Світлани Георгіївни задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог щодо скасування реєстраційного запису в спадковому реєстрі про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину від 24.01.2017 стосовно авторських прав на твір Монографія « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та визнання право власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 3/4 майнових прав на твір Монографія «Архитектура. Хроноэволюция архитектурных форм, конструкций и материалов» - скасувати. У задоволенні зазначених вимог ОСОБА_2 відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін».

Так, 22.06.2023 року ОСОБА_2 на підставі рішення Одеського апеляційного суду від 23.02.2023 року,було отримана свідоцтво про право на спадщину за законом, яким визначалось її право власності на 3/4 частки майнових прав на Твір, а 03.07.2023 року Позивачем було отримано нове свідоцтво про право на спадщину за заповітом (взамін старого), зареєстроване в реєстрі за №10-454, яке складається з 1/4 частки майнових прав на Твір. Таким чином, майнові права на Твір є спільною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.1 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року, до якої Україна приєдналася 23.12.1993р. відповідно допостанови Верховної Ради України «Про участь України у Всесвітній конвенції про авторське право 1952 року», кожна Договірна Держава зобов`язується вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення достатньої і ефективної охорониправ авторівівсіхінших власників авторських прав на літературні, наукові і художні твори, як-от: твори письмові, музикальні, драматичні та кінематографічні, твориживопису,графікита скульптури

Відповідно до ст. 439 Цивільного кодексу України право на недоторканність твору означає, що ніхто не має права переробляти твір без дозволу автора, якщо така переробка може призвести до перекручення, спотворенняабоіншої зміни твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводження твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо. У разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. Завідсутності такого уповноваження недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими заінтересованими особами.

Відповідно до положеньстатті 440 ЦК України, частини третьоїстатті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 445 ЦК Українипередбачено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з приписамистатті 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першійстатті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначеністаттями 14і38цього Закону, та їхні майнові права, визначеністаттями 15,17,27,39-41цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбаченихстаттями 21-25,42,43цього Закону.

Відповідно до пункту «б» частини першоїстатті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп`ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»контрафактний примірник твору - примірник твору, опублікований і (або) розповсюджений з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

У пункті 43постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»роз`яснено, що під контрафактними примірниками твору, фонограми,

відеограми, програм організацій мовлення розуміються примірники об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, які виготовлені, відтворені, опубліковані і (або) розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав (особистих немайнових і (або) майнових), у тому числі примірники захищених в Україні зазначених об`єктів, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, у яких ці об`єкти ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про видавничу справу» умови виконання замовлення на видавничу продукцію, права та обов`язки сторін визначаються договорами між автором (співавторами), їх спадкоємцями чи особами, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права на об`єкт замовлення, замовником, видавцем, виготовлювачем та розповсюджувачем, укладеними відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про видавничу справу» права та обов`язки видавця у відносинах з автором (співавторами) твору в галузі науки, літератури і мистецтва, їх спадкоємцями чи з особою, якій автори чи їх спадкоємці передали авторські майнові права, чи з особами, яким належать права на інші об`єкти права інтелектуальної власності, визначаються законодавством України з питань інтелектуальної власності.

Цією статтею також встановлено, що видавець зобов`язаний дотримуватися норм авторського та патентного права, положень національних стандартів, чинних в Україні міждержавних стандартів, інших нормативно-правових актів, що регламентують видавничу справу, а також встановлюють вимоги щодо якості видавничої продукції; відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства.

Статтею 28 Закону України «Про видавничу справу» встановлено у видавничій справі забороняється розповсюджувати видавничу продукцію без дозволу її власника (співвласників), а також з порушенням законодавства України з питань інтелектуальної власності.

У п. 35 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» Верховний Суд України роз`яснив судам, що при отриманні кількома спадкоємцями за законом чи за заповітом майнового авторського права і (або) суміжних прав без виділення конкретних спадкових об`єктів авторського права і (або) суміжних прав слід мати на увазі, що в даному випадку у спадкоємців виникає обсяг повноважень відносно спадкових прав на спільне використання всіх творів і (або) об`єктів суміжних прав як при здійсненні права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам. Порядок використання таких прав визначається відповідно до статті 428 ЦК України. Права, що перейшли до спадкоємців, складають одне ціле, і жоден із спадкоємців не вправі без достатніх для цього підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. Винагорода за використання твору розподіляється між спадкоємцями відповідно до часток у спадщині.

Судом встановлено, що Відповідачем здійснено опублікування ОСОБА_8 беззгоди автора(йогоспадкоємців)та безпередачі правна йоговикористання, чим порушено ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 17, 20, 28 Закону України «Про видавничу справу».

Також, у відзиві відповідач не заперечує сам факт виготовлення твору та відсутності згоди Позивача, що фактично вказує на визнання ним відповідного порушення прав власності на твір.

Судом встановлено, що відповідно до Договору на виготовлення поліграфічної продукції №01/2012 від 14.09.2012 р. між видавництвом «ОПТІМУМ» та автором твору ОСОБА_4 був розроблений макет Твору відповідно до технічного паспорту на виготовлення поліграфічної продукції (додаток до Договору №01/2012).

Позивачем обґрунтовано, а Відповідачем не спростовано факт переробки Відповідачем ОСОБА_8 , яке полягає в наступному. Оригінал Твору має наступний макет: видання книги в одному томі. Формат книги - А3. Малюнки на крейдованому папері 90 г/м2. Форзац і шмуцтитули - на глянцевому папері, повнокольоровим друком. Обкладинка: малюнок в кольорі на чорному тлі без тиснення, написи «золотом», рамка золотим кольором. Торець книги: кольорові малюнки, напис «золотом» на чорному тлі.

Разом з тим, у виданих Відповідачем примірниках Твір поділений на два томи, Формат книги А4. Обкладинка виданої книги синього кольору. Шрифт на обкладинці і всередині книги змінений. Малюнок жовто-зеленого кольору, відсутня рамка на обкладинці і рамка рисунка. Під малюнків немає слова ICOMOS. Торець змінений і не відповідає авторському (відсутні малюнки, відповідні написи). Перший форзац в першому томі є і кінцевим. У другому томі кінцевий (за авторським макетом) форзац поставлений як на початку, так і в кінці книги. Деякі елементи оформлення книги створені Відповідачем і не відповідають авторському макету.

Крім того, в змісті Твору, який виданий Відповідачем, є численні випадки зміни пропорції і розміру тексту, розташування малюнків, відсутність певних малюнків, які є в електронній версії оригінального ОСОБА_8 .

При цьому, Відповідач зазначив, що книга друкується в авторській редакції, що не відповідає дійсності.

Дані обставини підтверджуються й Порівняльним аналізом авторської монографії, представленої в електронній збірці Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського з виданою книгою ПП «Поліграф», який складено кандидатом архітектури, доцентом, Директором Українського державного інституту культурної спадщиниМіністерства культури України, Лауреат премії в галузі містобудування і архітектури імені І.МоргилевськогоУкраїнського товариства охорони пам`яток історії та культури,лауреат Міжнародноїпремії іменіпрофесора ЯнаЗахватовича Польськогонаціонального комітетуICOMOSПламеницькоюО.А.

Таким чином, Відповідач у порушенні ст. 439 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» здійснило переробку вищезазначеного твору без згоди власника.

Згідно ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору належать такі немайнові права, як вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про авторське право і суміжні права» спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Порівняння авторської монографії, представленої в електронному вигляді з виданою ПП «Поліграф» книгою «Архитектура. Хроноэволюция архитектурных форм, конструкций и материалов» дозволяє дійти висновку, що опублікована книга ПП «Поліграф» спотворює оригінальну ідею твору і позбавляє його художної і частково змістовної цінності.

Таким чином, Відповідач, в порушенні ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права», спотворено як оформлення, так і змістовну цілісність Твору, що завдало шкоди честі та репутації автора.

Відповідно до пункту 51.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об`єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації.

Відповідно до пункту "г" частини першої статті 52 Закону України «Проавторське правоі суміжніправа»суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу , що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу

Відповідно до експертного висновку та Звіту про оцінку майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності (реєстраційний номер свідоцтва 55765 від 27.07.2014р.) від 19 липня 2019 року, ринкова вартість майнових прав інтелектуальної власності на Твір становить 367591,00 (триста шістдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто одна) гривня, рекомендована вартість авторської винагороди за використання авторських прав на об`єкт оцінки становить 123116,50 (сто двадцять три тисячі сто шістнадцять) гривень п`ятдесят копійок.

Таким чином, якби Відповідач звернувся із заявою про надання дозволу на використання Твору, вартість такого використання становило би 123116,50 грн. (сто двадцять три тисячі сто шістнадцять гривень п`ятдесят копійок).

У зв`язку з тим, що Відповідач умисно, знаючи про те, що у нього відсутні майнові права на Твір, без згоди співвласника таких прав здійснив переробку та публікацію Твору, то сума компенсації становить 369 349,50 грн. (триста шістдесят дев`ять тисяч триста сорок дев`ять гривень п`ятдесят копійок) що становить потроєну суму винагороди, яка булаб сплачена,якби ПП«Поліграф» звернувсяіз заявоюпро наданнядозволу навикористання Твору.

Разом з тим, суд зауважує, що Позивачу належить лише 1/4 частки майнових прав на Твір, у зв`язку з чим, сума компенсації, яка підлягає стягненню з Відповідача, має становити 1/4 від суми компенсації,що угрошовому вираженістановить92337 гривень 37 копійок (розрахунок частки: 369349,50 грн / 4 = 92337,37 гривень).

Пленум Верховного Суду України у п. 42 своєї постанови «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначає, що при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги

про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових

прав та яке саме порушення допущено; об`єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об`єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень

(одноразовечи багаторазовевикористання спірнихоб`єктів);розмір доходу,отриманий унаслідокправопорушення;кількість осіб,право якихпорушено;наміри відповідача; можливість відновлення попередньогостану танеобхідні дляцього зусиллятощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

У абзаці 4 пункту 12постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»судам роз`яснено, що відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимогЗакону України «Про авторське право і суміжні права»при використанні ним об`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті614,1166 ЦК України).

Зауважимо, що Пленум Верховного Суду України у п. 42 своєї постанови «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» роз`яснив, при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Суд зазначає,що Позивачемтакож підтвердженоналежними доказамивитрати напідготовку експертноговисновка з оцінки майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності у розмірі 10 000,00 грн., які підлягають стягненню з Відповідача, а також пропорційно до задоволених вимог витрати по сплаті судового збору у розмірі 1692 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Поліграф», третя особа ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за порушення авторського права задовольнити частково.

Вилучити у ПП «Поліграф» всі контрафактні примірники твору «Монография. Архитектура. Хроноэволюция архитектурних форм, конструкций и материалов» згідно заявленого тиражу.

Стягнути з ПП «Поліграф» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за порушення авторського права у розмірі 92337,37 гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «Поліграф» на користь ОСОБА_1 вартість судових витрат у розмірі 11692 гривень

У задоволені решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 08.02.2024.

Суддя Р. Д. Абухін

01.02.24