Постанова

від 09.02.2024 по справі 309/739/24

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/739/24

Провадження № 1-кс/309/115/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженим прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023071050000199 від 30.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.364 КК України щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 , за погодження прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023071050000199 від 30.03.2023 р. звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .

Клопотання вмотивоване тим, що у ході досудового розслідування кримінального провадження №12021078050000260, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.358 та ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України було встановлено зокрема, що 02 липня 2020 року кадастровим реєстратором відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області ОСОБА_4 , на підставі Технічної документації проведено Державну реєстрацію земельних ділянок та присвоєно кадастрові номери: земельній ділянці площею 0,25 га за цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» №2125385600:07:005:0007 та площею 1,7 га., за цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», №2125385600:07:005:0006, що у подальшому призвело до передачі земельної ділянки за кадастровим номером 2125385600:07:005:0007 у приватну власність. Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової оціночно-земельної експертизи проведеної експертом Закарпатського відділення Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України №8486 від 14.07.2022, ймовірна вартість земельної ділянки 2125385600:07:005:0006 площею 1,7 га., за цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства» станом на 20.07.2020 року могла становити 584 970 гривень. Таким чином, матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді державного кадастрового реєстратора, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, всупереч вимог законодавства, будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не перевірив відповідність документів вище зазначеної Технічної документації вимогам законодавства, хоча мав можливість перевіри та визначити невідповідність, встановити наявність підстав для відмови та відмовити у реєстрації земельної ділянки, що потягло в подальшому відчуження земельної ділянки з земель Державної власності, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, площею 1,7 Га, вартість якої становила 584 970 гривень, що більше ніж у двісті п`ятдесят разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян та внаслідок чого, згідно ч.4 примітки до ст.364 КК України, Державним інтересам були спричинені тяжкі наслідки.

Відповідно, щодо даних обставин, матеріалами кримінального провадження була встановлена наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Липча, мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, за кваліфікуючими ознаками службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

15 березня 2023 року у зв`язку з виїздом за кордон, у порядку передбаченому КПК України для вручення повідомлень, ОСОБА_7 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

30 березня 2023 року, у зв`язку з відсутністю по місцю проживання підозрюваного та не встановлення проведеними заходами його місця перебування, з кримінального провадження №12021071050000260 відносно підозрюваного ОСОБА_4 були виділені матеріали кримінального провадження, якому у ЄРДР присвоєно №12023071050000199 та цього ж дня, вказане кримінальне провадження було зупинене у порядку п.2 ч.1 ст.280, ч.2,3 ст.281 КПК України та підозрюваний ОСОБА_4 був оголошений у розшук.

23 січня 2024 року, у зв`язку з поверненням до місця проживання підозрюваного ОСОБА_4 та відповідно встановлення місця його перебування, досудове розслідування у кримінальному провадженні №120230710500000199 було відновлене у порядку ст.282 КПК України.

У ході досудового розслідування було встановлено, що 02.07.2020 ОСОБА_4 достовірно знаючи про свій його обов`язок, як кадастрового реєстратора відмовити у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, на підставі абзацу 4 частини 6 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства, оскільки достовірно знав та усвідомлював, що рішення 18-ї сесії 23-го скликання від 27 червня 2001 року Монастирецької сільської ради є підробленим, так як воно містило явні ознаки підроблення, перебуваючи на робочому місці за адресою м. Хуст вул. Карпатської Січі, 21, будучи службовою особою, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи ОСОБА_8 , зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, використовуючи власний пароль доступу, здійснив завантаження до Національної кадастрової системи відомості про, місця розташування земельної ділянки (адреса, координати), категорії та цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, виду використання, інформації про власника, кадастрового номеру та суміжних землевласників (землекористувачів), місце розташування земельної ділянки (адресу, координати), її конфігурацію, інформацію про власника, в результаті чого сформував та зареєстрував нову земельну ділянку загальною площею 1,7 га за цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», власником якої зазначив ОСОБА_8 присвоївши їй кадастровий номер №2125385600:07:005:0006, що підтверджується записом в поземельній книзі від 02.07.2020 за № 001, що стало підставою для реєстрації 20 липня 2020 року Державним реєстратором Велятинської сільської ради ОСОБА_9 , речового права приватної власності на земельну ділянку №2125385600:07:005:0006 площею 1,7 га, за цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства» за громадянином ОСОБА_8 , наслідком чого стало вибуття вказаної земельної ділянки з державної власності, спричинення збитків у сумі 584 970 гривень та спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.

Крім цього в ході досудового розслідування встановлено, що 02.07.2020 ОСОБА_4 , достовірно знаючи про його обов`язок, як кадастрового реєстратора відмовити у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, на підставі абзацу 4 частини 6 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства, протягом робочого дня, перебуваючи на робочому місці за адресою м. Хуст вул. Карпатської Січі, 21, будучи службовою особою, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, діючи в інтересах ОСОБА_8 , зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, використовуючи спеціальне програмне забезпечення Державного земельного кадастру та власний кваліфікований сертифікат електронного підпису, склав офіційний завідомо неправдиві електронні документи поземельну книгу 2125385600:07:005:0006 та поземельну книгу №2125385600:07:005:0007, шляхом їх відкриття та реєстрації а також вніс неправдиві відомості до їх розділів І-ІІ завідомо, які не відповідали дійсності зокрема, щодо місця розташування земельної ділянки (адреса, координати), категорії та цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, виду використання, інформації про власника, кадастрового номеру та суміжних землевласників (землекористувачів), місце розташування земельної ділянки (адресу, координати), її конфігурацію, інформацію про власника, в результаті чого сформував та зареєстрував нові земельні ділянки загальною площею 1,7 та 0,25 га.

25 січня 2024 року СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071050000067 та №12024071050000068, у зв`язку з наявністю в діях ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366 КК України, щодо складення завідомо неправдивих документів та внесення до них завідомо неправдивих відомостей Поземельних книг земельних ділянок за кадастровими номерами 2125385600:07:005:0006 та №2125385600:07:005:0007.

26 січня 2024 року, кримінальні провадження №12024071050000067 та №12024071050000068, об`єднані до матеріалів кримінального провадження №12023071050000199, кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.367 КК України у кримінальному провадженні №12023071050000199 було перекваліфіковано на ч.2 ст.364 КК України.

26 січня 2024 року, ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нові підозри у кримінальному провадженні №12023071050000199 від 30.03.2023 року, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, підтверджуються, технічними рішеннями 18-ї сесії 23-го скликання від 27 червня 2001 року Монастирецької сільської з очевидними ознаками підробки; висновком судово-оціночної експертизи; поземельними книгами; та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З урахуванням вимог КПК України, матеріалами кримінального провадження встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст..177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_4 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду. На наявність вказаного ризику вказує те, що підозрюваний ОСОБА_4 , на тривалий час залишав місце свого проживання, виїздив за кордон і місце його перебування було не відоме, що підтверджується відомостями про перетин кордону та постановою про зупинення досудового розслідування. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , дасть можливість поліцейським Хустського РУП ГУНП на підставі ухвали, здійснювати перевірку підозрюваного, тим самим забезпечувати його належну поведінку. Враховуючи вказане, застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 , не можуть запобігти ризику зазначеному у клопотанні.

У зв`язку викладеним та встановленими підставами, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, виникла необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу домашній арешт, так як застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеному ризику, а також необхідність покладення на підозрюваного обов`язку, передбаченого п.2 ч.5 ст. 194 КПК України - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просить суд задоволити клопотання, зазначивши на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Просить врахувати, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 оголошувався в розшук.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просить застосувати до нього особисте зобов`язання, яке буде достатнім. Вказує, що ще 14.03.2023 він виїхав за кордон, про підозру та оголошення його у розшуку він взагалі не знав. У листопаді 2023 року повернувся з-за кордону і не ухилявся від слідства. Він більше 10 років працював на державній службі. Його дружина працює і дітей розвозити у садок та шкоди може лише він.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні клопотання. Вважає, є достатнім застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. Звертає увагу, що підозра від 17.03.2023 не була вручена ОСОБА_4 і він про неї не знав, а тому оголошення його в розшук не є обґрунтованим, ОСОБА_4 не має наміру ухилятися від слідства. Також просить врахувати міцні соціальні зв`язки підозрюваного.

Заслухавши виступ прокурора, слідчого, підозрюваного вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, суд встановив наступне.

17.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України. Водночас дане повідомлення про підозру вручено ОСОБА_10 , за місцем його роботи, а не безпосередньо підозрюваному.

Згідно рапорту о/у ОСОБА_11 від 20.03.2023 вручити повідомлення про підозру ОСОБА_4 не виявилося можливим, оскільки такий за місцем проживання відсутній. А його мати, ОСОБА_12 категорично відмовилася отримувати повідомлення про підозру.

30.03.2023 дане кримінальне провадження було зупинено у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_4

23.01.2024 кримінальне провадження було відновлено.

26.01.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.364 КК України.

Отже органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.364 КК України за вище наведених обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , не працюючий, раніше не судимий, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується з боку сусідів та сільської ради.

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (копія рішення Монастирецької сільської ради Хустського району від 27.06.2001, копії поземельних книг за земельними ділянками з кадастровими номерами 2125385600:07:005:0006 та №2125385600:07:005:0007, висновок судової оціночно-земельної експертизи від 14.07.2022) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення. Окрім того захисником ОСОБА_5 оскаржувалася повідомлення про підозру ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні, однак ухвалою слідчого судді від 17.10.2023 відмовлено у задоволенні скарги.

Слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання доводять існування ризиків передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. В свою чергу, у судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність таких ризиків, у зв`язку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами. Зокрема суд враховує, що у даному кримінальному провадженні оголошувався у розшук постановою слідчого від 30.03.2023, що свідчить про існування ризику ухилення від слідства чи суду. Водночас суд також враховує пояснення захисника та підозрюваного про те, що про оголошення йому підозри 17.03.2023 ОСОБА_4 не знав, так як на той момент уже був за кордоном, а саму підозру вручили за місцем його попередньої роботи, і після повернення з-за кордону він відразу з`явився до слідчого, оскільки це узгоджується з матеріалами долученими до клопотання і це певною мірою зменшує ризик ухилення підозрюваного від слідства. Тому підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , існують.

Однак, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки це належним чином не вмотивовано.

За таких умов, встановлених стороною обвинувачення суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин слідчий суддя, враховуючи особу обвинуваченого, його міцні соціальні зв`язки, позитивну характеристику, а також той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризиків, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правоввій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженим прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023071050000199 від 30.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.364 КК України щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування, тобто до 09 березня 2024 року включно, з покладанням на нього наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання або роботи;

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_4 під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляція до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 09 лютого 2024 р. о 14:40 год.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1