Постанова

від 15.01.2024 по справі 910/2511/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р. Справа№ 910/2511/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко М.В.

від відповідача: Величко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 (повний текст рішення складено 20.07.2023)

у справі № 910/2511/22 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд", м. Київ

до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 705 781,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (далі - ТОВ "Київгазтрейд", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу (для непобутових споживачів) №262044/Т/21/115 від 08.06.2021 у розмірі 705781,22 грн, з яких 502 256,29 грн основного боргу, 52 112,63 грн пені, 20 825,66 грн 3% річних та 130 586,64 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором постачання природного газу №262044/Т/21/115 (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) від 08.06.2021.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/2511/22 позов задоволено.

Присуджено до стягнення з ВЧ НОМЕР_1 на користь ТОВ "Київгазтрейд" заборгованість в розмірі 502 256,29 грн, пеню в розмірі 52 112,63 грн, інфляційні втрати в розмірі 130 586,64 грн, 3% річних в розмірі 20 825,66 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 586,71 грн.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт неналежного виконання відповідачем свого обов`язку по оплаті вартості природного газу, поставленого позивачем за Договором постачання природного газу №262044/Т/21/115 (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) від 08.06.2021 та спожитого відповідачем, з огляду на що вимоги про стягнення вартості такого природного газу у сумі 502256,29 грн є обґрунтованими.

Також суд встановив факт прострочення виконання відповідачем свого обов`язку зі своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені у загальній сумі 52 112,63 грн, 20 825,66 грн 3% річних та 130 586,64 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 01.08.2023 ВЧ НОМЕР_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/2511/22 та ухвалити нове рішення.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на безпідставність завищення позивачем вартості спожитого газу, відсутність чіткого та прозорого порядку зміни ціни газу, збільшення ціни газу відбувалось непропорційно збільшенню ціни газу на ринку.

Разом з цим апелянт зазначив, що за п`ять місяців постачання природного газу з ініціативи позивача сторони уклали тринадцять додаткових угод щодо підвищення ціни на природний газ, однак попереджень щодо підняття цін позивач відповідачу не надсилав; на підставі укладених додаткових угод до договору, ціна газу зросла з 11 536,8912 грн/тис.куб.м. з ПДВ до 39 317,7121 грн/тис.куб.м. з ПДВ; укладені між сторонами додаткові угоди до договору не несуть жодних правових наслідків, оскільки є нікчемними.

Скаржник просить суд застосувати при перегляді оскаржуваного рішення факт наявності форс-мажорних обставин, що спричинили неможливість відповідача оплачувати вчасно та в повному обсязі виставлені рахунки позивача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 матеріали апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 у судовій справі №910/2511/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді - Тарасенко К.В., Хрипун О.О.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відрядженні.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023, матеріали апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 у судовій справі №910/2511/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді - Шаптала Є.Ю., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2511/22.

Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/2511/22 до надходження до суду матеріалів справи.

04.09.2023 матеріали справи №910/2511/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північого апеляційного господарського суду від 27.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/2511/22, справу № 910/2511/22 призначено до розгляду на 30 жовтня 2023 року о 10 год. 30 хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 справу № 910/2511/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/2511/22, розгляд апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у даній справі призначено на 30.11.2023 об 11 год 20 хв.

У зв`язку з відрядженням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 26.11.2023 по 02.12.2023 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

З 04.12.2023 по 07.12.2023 включно головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 розгляд апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/2511/22 призначено на 15 січня 2024 року о 12 год 45 хв.

Позиції інших учасників.

19.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/2511/22 залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що порядок визначення остаточної ціни та остаточної вартості спожитого відповідачем обсягу природного газу передбачено умовами договору та на відсутність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Явка представників сторін.

У судове засідання 15.01.2024 з`явилися представики позивача та відповідача.

Відповідач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити у повному обсязі, скасувати рішення суду першої інстанції.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 08.06.2021 між ТОВ "Київгазтрейд" (як постачальником) та Центром медичної реабілітації та санаторного лікування "Пуща-Водиця" (наразі ВЧ НОМЕР_1 ) (як споживачем) було укладено договір постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) №262044/Т/21/115 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (передати) природний газ споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити постачальнику вартість природного газу, а також інші зобов`язання у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

У розділі 3 договору сторони погодили, що постачальник в установленому договором порядку та періодах зобов`язується передати природний газ у власність споживачу, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи Акціонерного товариства "Київгаз", в точках виходу з газотранспортної системи до відповідної газорозподільної системи (пункти призначення). Фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу підтверджується підписаними між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу.

Відповідно до п. 4.1. договору, на момент укладення договору ціна природного газу, що поставляється в межах добових об`ємів, встановлених згідно з пунктом 2.2. цього договору (з урахуванням змін, здійснених відповідно до п. 3.10. договору) (з урахуванням тарифу за розподіл потужності Оператора ГТС) становить 9 636,5760 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20% - 1 927,3152 грн, разом з ПДВ 11 563,8912 грн за 1000 куб.м. При цьому, тариф за розподіл потужності Оператора ГТС становить 136,5760 грн, крім того ПДВ 20% 27,3152 грн.

Згідно з п.п. 4.3.-4.5. договору, оплата акту прийняття-передавання товарної продукції постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у акті прийняття-передавання товарної продукції, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання споживачем бюджетного призначення, а фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Акт прийняття-передавання товарної продукції переданий електронною поштою з адреси на адресу, вказані у цьому договорі, є невід`ємними частинами цього договору та мають юридичну силу до отримання їх оригіналів або обміну оригіналами.

У разі збільшення в установленому цим договором порядку підтвердженого обсягу газу споживач здійснює оплату додатково заявлених об`ємів газу у триденний строк після збільшення цих об`ємів.

У випадках недоплати вартості газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим за даними про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині постачання природного газу до 31.12.2021, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання.

Як стверджує позивач, за період з червня по жовтень 2021 він передав на користь відповідача природний газ на загальну суму 1 478 966,86 грн, однак відповідачем оплачено лише 976 710,57 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, на думку позивача, що незважаючи на належне виконання позивачем його обов`язків за договором, відповідач не виконав повної оплати за отриманий газ, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 502 256,29 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується, зокрема, господарськими договорами купівлі-продажу.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт постачання позивачем відповідачу природного газу за спірний період на загальну суму 1 478 966,86 грн підтверджується наступними актами прийому-передачі природного газу:

- № 0ТБИ-007089 від 31.10.2021 на суму 786 4897,30 грн;

- № 0ТБИ-006197 від 30.09.2021 на суму 146 983,57 грн;

- № 0ТБИ-006194 від 15.09.2021 на суму 96 776,11 грн;

- № 0ТБИ-005647 від 31.08.2021 на суму 84 946,43 грн;

- № 0ТБИ-005648 від 15.08.2021 на суму 74 911,50 грн;

- № 0ТБИ-005163 від 15.07.2021 на суму 59 294,02 грн;

- № 0ТБИ-005167 від 31.07.2021 на суму 68 101,37 грн;

- № 0ТБИ-004682 від 30.06.2021 на суму 161 456,56 грн.

Названі акти підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками сторін.

Згідно з вимогами розділу 4 договору, строк оплати отриманого природного газу, який було прийнято відповідачем настав.

Однак, відповідачем одержаний природний газ до пред`явлення позивачем позову було сплачено частково, на загальну суму 976 710,57 грн. Доказів на спростування вказаного розміру оплати відповідачем надано не було.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі № 5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час, укладені між сторонами договір та додаткові угоди до нього, у передбаченому чинним законодавством України порядку, недійсними визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Для офіційного підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку природного газу у період з червня по жовтень 2021 ТОВ "Київгазтрейд" отримувало експерті висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати та Української енергетичної біржі за вказаний період з метою підтвердження відсотку коливання ціни на газ та з метою дотримання умов договору щодо можливого 10 відсоткового підвищення ціни на природний газ у розрахунковому періоді, які, разом з листами про зміну ціни на природний газ, надсилалися на електронну пошту споживача (відповідача), зазначену в п. 11.10. договору.

Наявність обов`язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 502 256,29 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована апелянтом, зокрема, останнім не надано суду доказів оплати отриманого природного газу на вказану суму, у зв`язку з чим позов в частині стягнення основного боргу обґрунтовано задовлено судом першої інстанції у повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем нараховано до стягнення пеню в розмірі 52 112,63 грн, 3% річних в розмірі 20 825,66 грн, інфляційні втрати в розмірі 130 586,64 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню на суму 20 825,66 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню на суму 130 586,64 грн.

Стосовно заявленої до стягнення пені в розмірі 52 112,63 грн суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 8.5. договору передбачено, що за порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлених цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що вказаний розрахунок виконаний позивачем вірно, а тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 52112,63 грн обгрутонвано задоволено судом першої існтацнії.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині наявності форс-мажорних обставин, що спричинили неможливість відповідача оплачувати вчасно та в повному обсязі виставлені рахунки позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, загальновідомим є факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 і суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21. Разом з тим наявність форс-мажорних обставин може підтверджуватися будь-якими доказами, яких, на думку суду, буде достатньо для встановлення відповідної обставини.

Згідно з п. 10.4 та 10.5 договору сторона, що не має можливості виконати свої зобов`язання за договором внаслідок виникнення та дії форс-мажорних обставин, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання таких обставин та протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів надати та/або повідомити іншій стороні докази, які підтверджують виникнення форс-мажорних обставин. Належним доказом існування та дії форс-мажорних обставин є належним чином оформлений документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, за виключенням форс-мажорних обставин, перелічених у п. 10.3 цього договору.

Однак, відповідачем не надано передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин.

Крім того, зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (поставки товару в строк). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання зобов`язань за договором.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, а саме прострочення виконання своїх зобов`язань за договором №262044/Т/21/115 від 08.06.2021.

З огляду на дослідженні та встановлені у справі обставини, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позову ТОВ "Київгазтрейд".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/2511/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/2511/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2511/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 22.01.2024 по 05.02.2024 повний текст постанови складено 06.02.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Є.Ю. Шаптала