Постанова

від 05.02.2024 по справі 910/8892/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. Справа№ 910/8892/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кенжина О.О.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ЛОГІСТИКА»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023, повний текст якої складено та підписано 11.12.2023

у справі № 910/8892/23 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ЛОГІСТИКА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛЛАР-ЛОГІСТИК»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком»

про стягнення заборгованості та збитків

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

06.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙС ЛОГІСТИКА» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛЛАР-ЛОГІСТИК» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості та збитків за Договором №0111 про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 01.11.2021.

10.07.2023 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою суд також залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Техноком».

До початку розгляду справи по суті, відповідач звернувся до господарського суду з запереченням проти розгляду спору в господарському суді (що викладене у відзиві на позов) та просив залишити позов ТОВ «АЙС-ЛОГІСТИКА» без розгляду відповідно до пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України, посилаючись на існуюче в пункті 8.1. Договору №0111 про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 01.11.2021 третейське застереження.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України.

Суд виходив з того, що третейський суд, який визначений сторонами у пункті 8.1. Договору є працюючим, заперечення проти розгляду спору в Господарському суді міста Києва відповідач виклав до початку розгляду справи по суті, а саме у пункті 1 прохальної частини відзиву, тобто до того, як відповідачем викладено заперечення проти позову (пункт 2 прохальної частини відзиву).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

21.12.2023, не погоджуючись з цією ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те, що:

- відповідач порушив встановлений процесуальним законом порядок подання заперечень проти вирішення спору в господарському суді, оскільки такі заперечення, як стверджує апелянт, повинні подаватись до подання першої заяви по суті, якою згідно ст. 161 ГПК України є відзив на позовну заяву;

- суд не звернув уваги, що згідно пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України, заперечення відповідача проти вирішення спору мають бути подані до першої заяви по суті, разом з відзивом або у відзиві.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач та треті особи не скористались своїми правами згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8892/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

08.01.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ЛОГІСТИКА» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/8892/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 05.02.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 29.01.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 29.01.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Явка представників сторін

В судове засідання 05.02.2024 з`явився представник позивача, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання05.02.2024 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виконано перевезення в напрямку Україна-Іспанія, проте митне оформлення товару не було здійснено через незабезпечення оформлення митних та інших документів, у зв`язку з чим за вказівкою позивача був оформлений ре-імпорт товару, та товар не був вручений вантажоодержувачу.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та збитки, що складаються з:

- 133 481,46 грн (сто тридцять три тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 46 коп.) оплата за надані міжнародні транспортні послуги Київська область, с. Велика Димерка (Україна) - Girona (Іспанія) (товарно-транспортна накладна CMR 43404);

- 144 000,00 грн (сто сорок чотири тисячі гривень 00 коп.) оплата за надані міжнародні транспортні послуги Tarragona (Іспанія) - Київська область, с. Велика Димерка (Україна) (товарно-транспортна накладна CMR 43406);

- 14 363,91 грн (чотирнадцять тисяч триста шістдесят три гривні 91 коп.) - оплата за очікування митного очищення в м. Жірона (Іспанія);

- 364,46 грн - витрати на проходження ветеринарного контролю.

Згідно пункту 8.1. Договору, укладеного між сторонами спору, встановлено, що "всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов Договору або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним, порушенні і т. ін.) підлягають остаточному вирішенню постійно діючим третейським судом при Асоціації «Правова Ліга», який знаходиться за адресою - м. Тернопіль, майдан Волі, 4. Мова Третейського суду - українська.

Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга».

Сторони визнають рішення обраного Третейського суду відповідно до ст. 50 Закону України «Про третейські суди». Протокол засідання не ведеться.

Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати обов`язки та вимоги Третейського суду з метою об`єктивного розгляду спору. Рішення Третейського суду для сторін є остаточним і підлягає виконанню".

До початку розгляду справи по суті, відповідач звернувся до господарського суду з запереченням проти розгляду спору в господарському суді (що викладене у відзиві на позов) та просив залишити позов ТОВ «АЙС-ЛОГІСТИКА» без розгляду відповідно до пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України, посилаючись на існуюче в пункті 8.1. Договору №0111 про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 01.11.2021 третейське застереження.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Частинами 1, 2 ст. 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Згідно з ч. ч. 1, 4, 6, 9 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Частиною 5 ст. 4 ГПК України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом також передбачено ст. 22 ГПК України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Тобто, у разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи, за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.

Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейської угоди.

Крім того, суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві третейського суду, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в третейській угоді вказівки на місце проведення третейського розгляду чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певного третейського суду чи регламенту, за яким має здійснюватися третейський розгляд.

Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №906/493/16 та неодноразово підтримувався Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема і в останніх постановах від 20.07.2022 у справі №910/3800/21, від 20.09.2023 у справі №925/412/23.

Згідно умов спірного договору, визначений сторонами у пункті 8.1. Договору третейський суд є працюючим, заперечення проти розгляду спору в Господарському суді міста Києва відповідач виклав до початку розгляду справи по суті, а саме у пункті 1 прохальної частини відзиву, тобто до того, як відповідачем викладено заперечення проти позову (пункт 2 прохальної частини відзиву).

Зазначене третейське застереження відповідає вимогам діючого законодавства, також колегією не встановлено обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання угоди позивача та відповідача про передачу цього спору на вирішення третейського суду.

Викладені приписи ГПК України передбачають саме імперативний обов`язок суду залишити позов без розгляду не просто по факту, що сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду, а саме, якщо будь-яка із сторін цієї угоди, зокрема і відповідач, попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору і не пізніше початку розгляду справи по суті.

Таким чином, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист.

Згідно матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду про відкриття провадження відповідач не отримав (поштове повідомлення повернулось за зворотною адресою з причини, зазначеної поштою: «за закінченням строку зберігання», а.с. 240-243, т. 1).

За змістом статей 4, 14 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах, заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою та другою статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Пунктом 5 частини 1 статті 165 ГПК України встановлено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, оскільки судом встановлений відповідачу строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, а відповідач ухвалу не отримав, для уникнення процесуальних наслідків пропуску процесуального строку для подання заперечень проти розгляду справи, відповідач використав своє право на одночасне подання заперечень та відзиву на позовну заяву.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач першим пунктом прохальної частини виклав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ці обставини свідчать про те, що фактично відповідач в першу чергу заявив про необхідність застосування третейського застереження, а інші заперечення по суті зазначені ним на випадок, якщо суд відмовить у задоволенні його клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із застосуванням третейського застереження.

Суд першої інстанції врахував, що в будь-якому разі викладення заперечення проти розгляду справи в Господарському суді міста Києва у відзиві на позовну заяву є реалізацією процесуальних прав сторони, визначених господарським процесуальним законодавством і не може свідчити про недотримання заявником п. 7 ч. 1 статті 226 ГПК України.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів додатково зазначає, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог господарського судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

В аспекті зазначеного Верховний Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи викладене та зважаючи на наведені положення законодавства, господарський суд першої інстанції повинен на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України залишити позов без розгляду, а не вирішувати спір по суті, оскільки від відповідача до початку розгляду справи по суті надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді.

Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно врахував викладені відповідачем заперечення проти розгляду справи та залишив позов без розгляду на підставі пункту 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену ухвалу - без змін.

Судові витрати

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/8892/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 08.02.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова