Постанова

від 08.02.2024 по справі 914/828/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024 року м.Дніпро Справа № 914/828/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Величко О.В. (поза межами суду);

від відповідача: Билень Т.Я., (поза межами суду); Бардецька Н.І. (поза межами суду);

розглянувши заяву представника Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" адвоката Величко Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/828/23

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д", м. Дніпро

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес", м. Львів

про стягнення заборгованості за договором оренди майна

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" заборгованості за договором суборенди в сумі 1 053 764 грн. 60 коп. та судових витрат у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.03.2023 матеріали справи за виключною підсудністю передано до Господарського суду Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди нежитлового приміщення №02/09/2021 від 02.09.2021 в частині своєчасності оплати орендних платежів та відшкодування вартості комунальних послуг.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" заборгованість 659764 грн. 70 коп., судовий збір 9896 грн. 47 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Д" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" витрати по оплаті професійної правничої допомоги 18783 грн. 07 коп.

В решті вимог заяви відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням (у задоволеній частині вимог) та додатковим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить:

- рішення господарського суду в частині визначення розміру заборгованості та додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення у справі, яким:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 458 131,36 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у справі №914/828/23 у розмірі 10 000 грн.

Одночасно у змісті скарги викладено клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів, в якому апелянт просить долучити до справи належним чином завірені копії платіжних доручень № 9147504093 від 08.09.2021 про оплату 98 500 грн. та №9147508438 від 08.10.2021 про оплату 90 000 грн.

Клопотання обґрунтоване тим, що в судовому засіданні 25.05.2023, яким закрито підготовче провадження, ні відповідач, ні його представник участі не брали, відтак, не мали можливості надати відповідні копії документів, що підтверджують виконання відповідачем умов п.п.2.2, 2.3 договору, в той же час, в судовому засіданні 13.06.2023 ці обставини досліджувались та були встановлені господарським судом, підтверджені обома сторонами, а тому, в силу приписів ст.75 ГПК України не підлягають доказуванню. Натомість, у рішенні суду виконання відповідачем вимог п.п.2.2, 2.3 договору не враховано, з огляду на що здійснений невірний розрахунок заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у цій справі апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі №914/828/23 задоволено частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 у справі №914/828/23 змінено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 147, ідентифікаційний код 36152228) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" (49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 28, корп. 3, кв. 110, ідентифікаційний код 39449653) заборгованість 461 414 грн. 70 коп., з яких: 375 061,00 грн. заборгованості з орендної плати та 86 353,70 грн. заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги, судовий збір в сумі 6921 грн. 65 коп.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі №914/828/23 змінено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 147, ідентифікаційний код 36152228) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" (49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 28, корп. 3, кв. 110, ідентифікаційний код 39449653) витрати по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 10000 грн.

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" 8344,21 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручено Господарському суду Дніпропетровської області.

22.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся представник позивача.

Заява мотивована тими обставинами, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлялось про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача в сумі 20 000 грн, із наданням відповідних доказів, втім, постановою суду від 22.01.2024 зазначене питання не вирішено, відтак, наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2024, в редакції ухвали про виправлення описки від 30.01.2024, заяву прийнято до розгляду та її розгляд призначено у судовому засіданні на 08.02.2024; сторонам встановлений строк для подачі заяв, клопотань.

26.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Від відповідача до суду 01.02.2024 надійшло заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, в якому він посилається на те, що витрати, які заявляються до відшкодування, є неспівмірними з обсягом виконаних адвокатом робіт за договором про надання правової допомоги, та не доведеними належними доказами, зокрема у акті приймання-передачі наданої правової допомоги від 01.12.2023 у пп.9 п.2 зазначена участь представника у судовому засіданні 07.12.2023 та здійснення інших дій, складення процесуальних документів, в той час, як в аналогічному акті від 22.01.2024 той же пп.9 п.2 викладений в іншій редакції, зокрема зазначена участь в судовому засідання не 07.12.2023, а 22.01.2023. Таким чином, відповідач наголошує, що у акті від 22.01.2024, який мав би доповнювати акт від 01.12.2023, «викреслено» послугу щодо участі у засіданні 07.12.2023, що ставить під сумнів надання інших послуг за цим актом та взагалі його, як доказ.

Наголошує, що представником позивача не зазначено належного обґрунтування вартості послуг, не наведено переконливих доводів щодо співмірності заявлених витрат зі складністю роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом. Посилаючись на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, наведених у постанові від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18, зазначає, що витрати на правничу допомогу при перегляді судових рішень не можуть перевищувати такі витрати, понесені позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції.

Також відповідач має зауваження щодо окремих позицій за актом приймання-передачі наданих послуг, таких як п.п.1, 6, 8, 9 п.2 акту, п.4 акту.

Вважає фактичними, співмірними та реальними витратами позивача на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні 08.02.2024 представник позивача підтримав доводи заяви, представник відповідача їх заперечив, з підстав, наведених у власних запереченнях.

В судовому засіданні 08.02.2024 оголошені вступна та резолютивна частина додаткової постанови у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву представника Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" адвоката Величко Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі №914/828/23, колегія суддів встановила наступне.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що судові витрати в сумі 20 000 грн слід стягнути з відповідача.

15.09.2023 позивачем до суду подані додаткова угода №3 від 14.09.2023 до договору про надання правової допомоги від 01.11.2022 №1526, рахунок на оплату №1526/1 від 14.09.2023, докази направлення заяви відповідачу (а.с.207-210, т.2).

В додатку до додаткових пояснень, які надійшли до суду 01.12.2023, позивачем наданий акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 01.12.2023, докази направлення пояснень відповідачу (а.с.226, на завороті, 227, т.2).

Так, між адвокатом Величко Олександром Володимировичем та товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" підписано Договір №1526 про надання правничої допомоги від 01.11.2022 (далі Договір а.с.101, т.2).

Адвокат бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу Клієнту у всіх справах, що пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів для чого він наділений право бути представником Клієнта у всіх без винятку органах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, а Клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду (гонорар) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 Договору).

Сторони погодили, що вартість правової допомоги адвоката, гонорар обчислюсяється виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата) або фіксованої (твердої) ціни та оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Факт надання Адвокатом правової допомоги Клієнту підтверджується оформлення Сторонами Актом приймання-передачі викопаних робіт (наданих послуг), який містить опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат (п. 5.2 Договору).

Адвокатом Величко Олександром Володимировичем та товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" підписано додаткову угоду №3 від 14.09.2023 до Договору №1526 про надання правничої допомоги від 01.11.2022, відповідно до якої пункт 5.1. Розділу 5 Договору викладено у наступній редакції: "5.1. Сторонами погодили, що адвокат прийняв на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу щодо захисту порушених прав та інтересів ТОВ "КЛЕВЕР Д", у тому числі супроводження у судах першої та апеляційної інстанцій з особистою участю в судових засіданнях та складанням усіх документів по справі № 914/828/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" (ЄДРПОУ 36152228) заборгованості по Договору суборенди нежитлового приміщення № 02/09/2021 без обмеження їх кількості, часу та погодинної вартості, а Клієнт прийняти ці юридичні послуги (роботи) за Актом приймання-передачі та оплатити їх за фіксованою ціною в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень в суді першої інстанції, та 20 000 (двадцять тисяч) гривень в суді апеляційної інстанції, шляхом перерахування цих сум на банківський рахунок, наданий адвокатом протягом 10 днів з дати ухваленнґ судових рішень у цій справі, які набрали законної сили".

Згідно з актом приймання - передачі наданої правничої допомоги від 01.12.2023 загальна вартість послуг складає 20000 грн.

За актом виконаних робіт від 01.12.2023 Адвокатом надана правова допомога відповідно до договору про надання правової допомоги № 1526 від 01.11.2022, а саме:

1. Моніторинг інформації про стан розгляду справ на офіційному сайті «Судова влада України»;

2. Вивчення апеляційної скарги ТОВ «ТОРГОВИЙ ДТМ «МІСТ ЕКСПРЕС» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі №914/828/23;

3. Аналіз та вивчення судової практики у подібних спорах та результатів їх вирішення судами та перегляду судами вищих інстанцій;

4. Усна консультація стосовно можливих варіантів розгляду і вирішення справи апеляційний судом та узгодження плану дій з Клієнтом;

5. Підготовка та направлення за допомогою системи Електронний суд до Центрального апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МІСТ ЕКСПРЕС» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі №914/828/23;

6. Підготовка та направлення в системі Електронний суд до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про долучення доказів з додатками;

7. Участь в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду, яке проведено 27.09.2023;

8. Підготовка та направлення в системі Електронний суд до Центрального апеляційного господарського суду пояснення по суті спору з додатками;

9. Участь в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду, яке призначено 07.12.2023 на 10:00 та здійснення інших дій, складання процесуальних документів.

Згідно з актом позивача від 22.01.2024, долученого до заяви про ухвалення додаткового рішення, він містить перелік робіт аналогічний акту від 01.12.2023, з відмінними пунктами 9 та 10, а саме замість участі в судовому засідання 07.12.2023, зазначена участь у засіданні 22.01.2023 та додатково включений вид робіт підготовка та направлення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо оплати витрат на професійну правничу допомогу з додатками.

На оплату правничих послуг був виписаний рахунок №1526/1 від 14.09.2023 на суму 20 000 грн.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачу правової допомоги і складання процесуальних документів у справі в суді апеляційної інстанції адвокатом Величко Олександром Володимировичем згідно з ордером серії АЕ №1173106, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2013 від 25.05.2009.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції наголошує, що можуть бути розподілені витрати і такі, що вже фактично понесені (відшкодування) і такі, що тільки підлягають сплаті (згідно правового висновку, наведеного у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 23.11.2023 у справі №911/2408/22.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, від 23.11.2023 у справі №911/2408/22).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Як зазначено вище, позивач заявив про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу вартість яких складає 20 000 грн.

Зазначене не суперечить вимогам законодавства, зокрема положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Однак, такий розмір вартості адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у встановленому розмірі з іншої сторони. В будь-якому разі розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у суді апеляційної інстанції правнича допомога виразилась у складенні процесуальних документів і участі в судових засіданнях. Слід наголосити, що адвокатом витрачено час на підготовку процесуальних документів, зокрема відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про долучення доказів та пояснень по суті спору, в той час, як заявою по суті спору є лише відзив на апеляційну скаргу, натомість, у складенні клопотань та письмових пояснень учасник справи не обмежений, але, в даному випадку суд оцінює критично такий вид робіт, з огляду на те чи є такі документи необхідними для розгляду справу, оскільки суд не зобов`язував сторін надавати пояснення по суті спору.

Також, представник позивача брав участь у судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів, що не потребувало витрачання додаткового часу для явки в судове засідання у приміщення суду.

Таким чином, вартість витрат у сумі 20000, 00 грн. виходить за розумні межі вартості цих послуг у даному випадку, не є співмірним визначений сторонами розмір гонорару обсягу документів та часу витраченому адвокатом на надання правничої допомоги.

Зокрема, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором суборенди, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі; справа не містить складних розрахунків та не становить суспільний інтерес; адвокатом згідно з детальним описом робіт (наведеним у акті) надані такі послуги:

1. Моніторинг інформації про стан розгляду справ на офіційному сайті «Судова влада України»;

2. Вивчення апеляційної скарги ТОВ «ТОРГОВИЙ ДТМ «МІСТ ЕКСПРЕС» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі №914/828/23;

3. Аналіз та вивчення судової практики у подібних спорах та результатів їх вирішення судами та перегляду судами вищих інстанцій;

4. Усна консультація стосовно можливих варіантів розгляду і вирішення справи апеляційний судом та узгодження плану дій з Клієнтом;

5. Підготовка та направлення за допомогою системи Електронний суд до Центрального апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МІСТ ЕКСПРЕС» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі №914/828/23;

6. Підготовка та направлення в системі Електронний суд до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про долучення доказів з додатками;

7. Участь в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду, яке проведено 27.09.2023;

8. Підготовка та направлення в системі Електронний суд до Центрального апеляційного господарського суду пояснення по суті спору з додатками;

9. Участь в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду, яке призначено 07.12.2023 на 10:00 та здійснення інших дій, складання процесуальних документів.

А за актом п.9. визначений як участь у судовому засіданні 22.01.2024 та додано п.10 складання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що направлення кореспонденції, зокрема відзиву на апеляційну скаргу, заяв. пояснень, з огляду на положення статті 123 ГПК України не належить до витрат на професійну правничу допомогу (зазначений висновок наведений у постанові КГС ВС від 14.07.2021 у справі №910/11884/19).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що адвокат Величко О.В. був представником позивача та приймав участь на стадії розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а отже, є обізнаним з обставинами справи та правовою позицією у спірних правовідносинах, що дає підстави для висновку, що послуги адвоката з аналізу та вивчення судової практики у подібних спорах та результатів їх вирішення судами та перегляду судами вищих інстанцій і усна консультація стосовно можливих варіантів розгляду і вирішення справи апеляційний судом та узгодження плану дій з Клієнтом охоплюється послугою зі здійснення підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

Разом з тим, складення відзиву на апеляційну скаргу не потребувало для досвідченого адвоката значних витрат часу при незмінній позиції.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у справах № 756/2114/17 і № 911/3386/17, відповідно до якої підготовка справи в суді не вимагає великого обсягу юридичної й технічної роботи в разі незмінності правової позиції сторони у судах попередніх інстанцій, з огляду на що, не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу учаснику процесу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права.

Таким чином, враховуючи вищевказане, заявлені витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку з чим виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. із 20000,00 грн заявлених, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, в стягненні решти суми витрат суд відмовляє, оскільки такі витрати неспівмірні з необхідним обсягом правничих послуг на етапі апеляційного перегляду.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" адвоката Величко Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі №914/828/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" (вулиця Зелена, будинок 147, м. Львів, 79035; ідентифікаційний код 36152228) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" (Узвіз Крутогірний, буд.28, кв.110, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 39449653) 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В решті вимог заяви - відмовити.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст додаткової постанови підписаний 08.02.2024

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін