Постанова

від 22.01.2024 по справі 914/828/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024 року м.Дніпро Справа № 914/828/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Величко О.В., адвокат (поза межами суду);

від відповідача: Білень Т.Я., адвокат (поза межами суду);

від відповідача: Бардецька Н.І., адвокат (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 (суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 28.06.2023) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 (суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 05.07.2023) у справі №914/828/23

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д", м. Дніпро

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес", м. Львів

про стягнення заборгованості за договором оренди майна,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" заборгованості за договором суборенди в сумі 1 053 764 грн. 60 коп. та судових витрат у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.03.2023 матеріали справи за виключною підсудністю передано до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" заборгованість 659 764 грн. 70 коп., судовий збір 9896 грн. 47 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Д" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" витрати по оплаті професійної правничої допомоги 18 783 грн. 07 коп. В решті вимог заяви відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням (у задоволеній частині вимог) та додатковим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить:

- рішення господарського суду в частині визначення розміру заборгованості та додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення у справі, яким:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 458 131,36 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у справі №914/828/23 у розмірі 10 000 грн.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що для можливості укладення Договору між Позивачем та Відповідачем, Позивач мав отримати письмовий дозвіл безпосередньо у власників нерухомого майна (Орендодавців). Оскільки, як станом на дату звернення Позивача із позовними вимогами, так і станом на дату ухвалення рішення, в матеріалах справи відсутній письмовий дозвіл Орендодавців на право передавати «Об`єкт оренди» або його частину в суборенду Відповідачу, а також відсутній доказ, що Договір № Н-29 не розірвано (припинено) достроково, то господарський суд дійшов передчасного висновку про не лише наявність правовідносин між Позивачем і Відповідачем на дату звернення Позивача із позовними вимогами, але й щодо розміру заборгованості Відповідача.

Впродовж більше року, з 02.09.2021 до 21.10.2022, Позивач безпідставно порушував умови п. 2.5. Договору, чим позбавляв Відповідача належного виконання п. 2.6. Договору, відповідно до якого орендна плата сплачується Суборендарем із 20 по 25 число місяця за поточний місяць, на підставі виставлених рахунків в безготівковій формі на рахунок Орендаря.

Впродовж більше року, з 02.09.2021 до 21.10.2022, Позивач безпідставно порушував умови п. 2.8. Договору, чим позбавляв Відповідача належного виконання п. 2.8. Договору за вказаний період.

Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків, долученого Позивачем до матеріалів позовної заяви, вбачається виконання Відповідачем умов п. 2.3. та 2.4. Договору 08.09.2021 в розмірі 98 500,00 грн. і 08.10.2021 в розмірі 90 000,00 грн., що не враховано господарським судом під час ухвалення рішення.

При визначенні розміру заборгованості Відповідача господарським судом не враховано вимог п. 2.2. Договору в частині визначення орендної плати пропорційно до кількості днів фактичного використання нежитлового приміщення за червень 2022 року, який мав би становити не 98 500,00 гри. (п. 2.3. Договору), а 85 366,66 грн. (з 01.06.2022 по 26.06.2022 включно).

Тобто, господарським судом при розгляді справи, мав бути здійснений наступний розрахунок заборгованості Відповідача:

- по орендній платі за період з 01.01.2022 до 01.06.2022 - 474 911,00 грн.;

- по орендній платі за період з 01.06.2022 по 26.06.2022 (включно) - 85 366,66 грн.;

Із врахуванням наявності оплати Відповідачем, що визнано представником Позивача в судовому засіданні 13.06.2023, за останній місяць орендної плати в розмірі 98 500,00 грн., а також завдаток в розмірі 90 000,00 грн. - загальний розмір заборгованості становить 371 777,66 грн.

По комунальним платежам за період з 01.12.2021 до 01.06.2022 - 86 353,70 грн.

Отже, загальна сума заборгованості Відповідача за Договором станом на встановлену господарським судом дату його припинення (26.06.2022), у відповідності до п. 2.1.-2.4. Договору, становить 458 131,36 грн.

Господарським судом порушено вимоги ч. 2 ст. 232 ГПК України, так як в судовому засіданні 13.06.2023 не постановлено відповідної ухвали щодо заяви від 01.06.2023 про повернення до стадії підготовчого провадження.

В оскаржуваному рішенні господарський суд не зазначив про наявність заяви від 01.06.2023, чим порушив норми ст. 238 ГПК України.

Щодо порушення норм ГПК України при ухваленні додаткового рішення:

- зі змісту основного рішення можна прийти до висновку, що господарським судом під час його ухвалення вже було вирішено питання про судові витрати в частині стягнення з Відповідача судового збору, а в частині витрат на правову допомогу - відмовлено;

- Позивачем при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правову допомогу порушено норми ст. 73, 74, 80 ГПК України, на що Господарським судом Дніпропетровської області не надано належної оцінки. А саме, станом на дату ухвалення додаткового рішення, ні Відповідач, ні його представники не отримували від Позивача заяви про ухвалення додаткового рішення із можливими доказами доданими до неї, а, відтак, були позбавлені можливості скористатись гарантованими ст.ст. 42, 46 ГПК України процесуальними правами;

- Позивачем при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правову допомогу не зазначено належного обґрунтування вартості послуг, не наведено переконливих доводів щодо співмірності заявлених Позивачем витрат на правничу допомогу із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, на що господарським судом не надано належної оцінки;

- враховуючи незначну складність справи (стягнення заборгованості); небажання Відповідача отримувати будь-яку поштову кореспонденцію від Позивача, в тому числі і відзив на позовну заяву; підготовку самої позовної заяви, декілька сторінок тексту якої містять лише зазначення «історії» створення Позивача та переліку його видів діяльності, а на інших сторінках зазначення сум заборгованостей, які не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать доданому представником Позивачем Акту звірки взаємних розрахунків; відсутність як такого розрахунку заборгованості, відповідно до ціни позову; відсутність будь-яких інших процесуальних документів підготовлених представником Позивача, та виходячи зі співмірності витраченого часу, Відповідач дійшов висновку про визначення реальної суми у розмірі не більше 10 000,00 грн., що підлягали би стягненню як відшкодування витрат за правничу допомогу, надану адвокатом Величко О.В.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначив, що неотримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт не звільняло Відповідача від обов`язку своєчасної та повної оплати нарахованих платежів, визначених підпунктом 4.1.5. пункту 4.1. Договору суборенди.

Безпідставним та необґрунтованим є твердження адвоката Билень Т.Я. про залишення його заяви про повернення розгляду даної справи до стадії підготовчого провадження без розгляду і вирішення судом першої інстанції, з огляду на те, що таке повернення зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого провадження за заявою учасника справи, ГПК України не передбачено.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МІСТ ЕКСПРЕС» та його представник мали можливість подати платіжні документи про сплату завдатку (90 000,00 грн.) та орендної плати за останній місяць (98 500,00 грн.) разом з відзивом на позовну заяву відповідно до ст. 178 ГПК України, чого зроблено не було без жодних пояснень.

Натомість, неподання цих платіжних документів разом із відзивом на позовну заяву та заявлення про це пізніше на стадії судового розгляду має очевидні ознаки зловживання процесуальним правами з боку представника Відповідача з метою затягування розгляду і вирішення даної справи судом протягом розумного строку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 20.07.2023 здійснено запит матеріалів справи №914/828/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

24.07.2023 матеріали справи №914/828/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2023 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді - Чус О.В., Дарміна М.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі №914/828/23; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 27.09.2023.

В судовому засіданні 27.09.2023 оголошено перерву до 07.12.2023.

07.12.2023 судове засідання в режимі відеоконференції, при розгляді апеляційної скарги ТОВ "ТД "Міст Експрес" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 та на додаткове рішення від 05.07.2023 у справі № 914/828/23, не відбулось через відсутність зв`язку з представниками позивача та відповідача, що зафіксовано актом суду. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 22.01.2024.

В судовому засіданні 22.01.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" підписано договір №Н-29 оренди нежитлового приміщення від 30.07.2021 (далі Договір).

Орендодавці згідно з умовами даного Договору передають, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення (далі за текстом - Приміщення) загальною площею 330,1837 м. кв. та зобов`язується сплачувати Орендодавцям плату за оренду Приміщення в порядку і розмірі, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення знаходиться у Торгівельному центрі "Набережний" (надалі за текстом - ТЦ), що відзначений на схемі (Додаток №1), Додаток №1 є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Клевер Д" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Міст Експрес" підписано договір суборенди нежитлового приміщення №02/09/2021 від 02.09.2021 (далі Договір суборенди).

Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 330,1887 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Майно, що орендується, знаходиться в володінні та користуванні Орендаря відповідно до договору оренди № Н-29, укладеного 20 липня 2021 року між Орендарем та ФО ОСОБА_1 і ФО ОСОБА_2 (надалі іменуються Орендодавці), Дане приміщення буде використовуватись для здійснення господарської діяльності Суборендаря (п. 1.1 Договору).

Орендна плата сплачується Суборендарем із 20 по 25 число місяця за поточний місяць, на підставі виставлених рахунків в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендаря (п. 2.6 Договору).

Починаючи з наступного року після підписання даного Договору, не частіше одного разу на рік, орендна плата підлягає щорічній Індексації з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції гривні. А саме, щорічно, з 01 по 31 січня календарного року, наступного за поточним, до вартості орендної плати застосовується річний індекс інфляції за попередній рік (п. 2.7 Договору).

Оплата за комунальні послуги проводиться Суборендарем окремо, до 20 числа місяця, що слідує за звітним, на підставі додатково виставлених Орендарем рахунків, які складаються на підставі показників лічильників (п. 2.8 Договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31 липня 2024 року з правом пролонгації. У випадку, якщо жодна зі Сторін договору, будь-яким способом (факс, електронна пошта, ін. засоби зв`язку, тощо), не заявить про свій намір не продовжувати співпрацю за даним Договором не менше як за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну його дії, Договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік. Термін дії Додатків та Додаткових правочинів до цього Договору визначається самими Додатками чи такими правочинами (п. 8.1 Договору).

У випадку настання обставин непереборної сили (стихійні лиха, пожежа, екстремальні пожежні умови, військові бойові дії, страйки, громадські безпорядки - далі форс-мажор) Сторони на період їх дії звільняються від виконання зобов`язань за Договором. Виникнення форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою (п. 9.1 Договору).

Сторони мають право вносити в даний Договір зміни і доповнення за взаємним погодженням шляхом укладення додаткових угод. Всі зміни і доповнення до даного Договору дійсні лише в тому випадку, якщо оформлені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те особами (п. 11.1 Договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Міст Експрес" з претензією від 08.11.2022 про сплату заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Міст Експрес" надало товариству з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" відповідь на претензію від 07.12.2022. Зазначило, що договір суборенди є розірваним. Наполягало на укладенні додаткової угоди щодо розірвання договору суборенди та підписанні акту приймання - передачі орендованого нежитлового приміщення.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що договір суборенди нежитлового приміщення є розірваним, оскільки відповідачем належним чином виконано умови 4.1.9, 11.1, 11.2 Договору суборенди нежитлового приміщення. З урахуванням часу відправлення відповідачем на юридичну адресу позивача листа про розірвання договору суборенди, акта здачі приймання - передачі приміщення, додаткової угоди (т. 2 а.с. 47), нормативних строків пересилання поштових відправлень орендна плата та оплата за комунальні послуги підлягають стягненню за період: грудень 2021 року - червень 2022 року, згідно розрахунку, наданого позивачем.

Колегія суддів лише частково погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості з орендної плати з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до частини 1 статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Укладений між сторонами договір суборенди нежитлового приміщення №02/09/2021 від 02.09.2021 за своєю правовою природою є договором оренди.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна із Сторін має право припинити термін дії даного Договору, розірвати його, попередивши про це другу сторону в письмовій формі не менше, як за 40 (сорок) календарних днів (п. 11.2 Договору).

18.05.2022 відповідачем на юридичну адресу позивача здійснено поштове відправлення. Вид відправлення - Укрпошта Експрес. Категорія відправлення - з оголошеною цінністю (т. 2 а.с. 47).

Згідно опису вкладення у цінний лист на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Д" відправлено: лист про розірвання договору суборенди №02/09/2021 від 02.09.2021, вих. №01032022/7 від 01.03.2022 в кількості предметів - 1; акт здачі-приймання до договору суборенди нежитлового приміщення №02/09/2021 від 02.09.2021 в кількості предметів - 2; додаткова угода до договору суборенди нежитлового приміщення №02/09/2021 від 02.09.2021 в кількості предметів - 2.

Таким чином, укладений між сторонами договір суборенди нежитлового приміщення №02/09/2021 від 02.09.2021 діяв з 02.09.2021 (дата укладення договору суборенди) по 27.06.2022 включно (18.05.2022 + 40 (сорок) календарних днів, з яких 13 днів у травні (з 19 по 31 травня 2022) та 27 днів у червні) та є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, договір суборенди нежитлового приміщення є розірваним з 28.05.2022, оскільки відповідачем належним чином виконано умови п.п. 4.1.9, 11.1, 11.2 Договору суборенди нежитлового приміщення.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 3, 4, 5).

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" передати Відповідачу в користування об`єкт нерухомості за актом приймання-передачі відповідає обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" своєчасно і у повному обсязі сплачувати плату за використання об`єктом оренди протягом дії Договору.

06.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" складено акт приймання-передачі, відповідно до якого Позивач передав Відповідачу в користування спірний об`єкт нерухомості.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з підпунктом 4.1.5. пункту 4.1. Договору суборенди Суборендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати передбачені цим Договором платежі.

З урахуванням строку дії договору (по 27.06.2022) та дати його розірвання орендна плата та оплата за комунальні послуги підлягають стягненню за наступні періоди:

- орендна плата за період з січня 2022 року (відповідно до вимог позовної заяви та доданого до неї розрахунку Позивача, саме з січня 2022) по 27.06.2022 (останній день дії договору);

- комунальні послуги за період з грудня 2021 року по травень 2022 року (відповідно до вимог позовної заяви та доданого до неї розрахунку Позивача).

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем з орендної плати становить:

- по орендній платі за період з 01.01.2022 до 01.06.2022 - 474 911,00 грн.;

- по орендній платі за період з 01.06.2022 по 27.06.2022 (включно, за 27 днів відповідно до п. 2.2. Договору суборенди пропорційно до кількості днів фактичного використання нежитлового приміщення) - 88 650,00 грн.

Загалом 563 561,00 грн (474 911,00 грн + 88 650,00 грн).

Відповідно до п. 2.3. Договору Суборендар протягом 5 банківських днів з моменту укладення цього Договору вносить на розрахунковий рахунок Орендаря орендну плату в розмірі 98 500,00 грн. за останній календарний місяць.

Відповідно до п. 2.4. Договору Суборендар протягом 5 банківських днів з моменту укладення цього Договору вносить на розрахунковий рахунок Орендаря 90 000,00 грн. - завдаток, який підлягає поверненню протягом п`яти банківських днів Суборендарю після закінчення терміну дії цього Договору або дострокового розірвання Договору після виконання всіх фінансових зобов`язань за цим Договором.

Згідно Акта звіряння взаємних розрахунків, долученого Позивачем до матеріалів позовної заяви, вбачається виконання Відповідачем умов п. 2.3. та 2.4. Договору, а саме перерахування 08.09.2021 орендної плати в розмірі 98 500,00 грн. за останній календарний місяць, а також перерахування 08.102021 завдатку в розмірі 90 000,00 грн.

Представник Позивача підтвердив зазначені обставини як в судовому засіданні 13.06.2023 в суді першої інстанції, так і в судовому засідання суду апеляційної інстанції.

У відповідності до ч. і ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Із врахуванням наявності оплати Відповідачем, що визнано представником Позивача в судовому засіданні, за останній місяць орендної плати в розмірі 98 500,00 грн., а також завдаток в розмірі 90 000,00 грн. - загальний розмір заборгованості з орендної плати становить 375 061,00 грн (563 561,00 грн - 98 500,00 грн - 90 000,00 грн).

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за комунальні послуги за період з грудня 2021 року по травень 2022 року становить 86 353,70 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості Відповідача за Договором станом на дату його припинення (27.06.2022), у відповідності до п. 2.1.-2.4. Договору, становить 461 414,70 грн.

Відповідачем не надано доказів погашення цієї заборгованості, з огляду на що вона підлягає стягненню з останнього на користь Позивача.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що:

- для можливості укладення Договору між Позивачем та Відповідачем, Позивач мав отримати письмовий дозвіл безпосередньо у власників нерухомого майна (Орендодавців);

- оскільки, як станом на дату звернення Позивача із позовними вимогами, так і станом на дату ухвалення рішення, в матеріалах справи відсутній письмовий дозвіл Орендодавців на право передавати «Об`єкт оренди» або його частину в суборенду Відповідачу, а також відсутній доказ, що Договір № Н-29 не розірвано (припинено) достроково, то господарський суд дійшов передчасного висновку про не лише наявність правовідносин між Позивачем і Відповідачем на дату звернення Позивача із позовними вимогами, але й щодо розміру заборгованості Відповідача,

є безпідставними, оскільки статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вже зазначалося вище, укладений між сторонами договір суборенди нежитлового приміщення №02/09/2021 від 02.09.2021 у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, отже є обов`язковим для сторін та згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватись належним чином.

При цьому колегія суддів констатує, що укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" договір №Н-29 оренди нежитлового приміщення від 30.07.2021 не є предметом даного спору.

Та обставина, що Позивач в порушення п.п. 2.5., 2.8 Договору несвоєчасно надсилав на адресу Відповідача рахунки на оплату та акти виконаних робіт, в тому числі і рахунки на оплату за комунальні послуги, не звільняє останнього від обов`язку щодо своєчасної та повної оплати нарахованих платежів, визначених підпунктом 4.1.5. пункту 4.1. Договору суборенди.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про порушення господарським судом норм процесуального права.

Дійсно, 01.06.2023 адвокатом Відповідача надіслано на поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області заяву, якою останній просив розгляд даної справи повернути до стадії підготовчого провадження для надання можливості сторонам використати усі процесуальні права, згідно норм ГПК України.

В оскаржуваному рішенні господарський суд не зазначив про наявність цієї заяви від 01.06.2023, чим порушив норми ст. 238 ГПК України.

Також господарським судом порушено вимоги ч. 2 ст. 232 ГПК України, так як в судовому засіданні 13.06.2023 не постановлено відповідної ухвали щодо заяви від 01.06.2023 про повернення/неповернення до стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про порушення судом ч. 3 ст. 169 ГПК України, оскільки господарським судом фактично не розглянуто подане Відповідачем клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

У частині 3 ст. 277 ГПК України перелічені випадки порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

В той же час, такої обов`язкової підстави для скасування судового рішення, як не розгляд господарським судом поданого стороною клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, не зазначення у рішенні про наявність такого клопотання, частина 3 ст. 277 ГПК України не містить.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки не розгляд судом клопотання Відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження, не зазначення про це клопотання у тексті рішення не призвело до неправильного вирішення справи, то, відповідно, саме це порушення процесуального закону не може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Щодо додаткового рішення у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, судова колегія зазначає наступне.

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, 27.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Клевер Д" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про ухвалення додаткового рішення та просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" витрати по оплаті професійної правничої допомоги, наданої адвокатом Величком О.В. під час розгляду і вирішення справи №914/828/23 в сумі 30 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано зокрема, договір про надання правничої допомоги №1526 від 01.11.2022, укладений між Адвокатом Величко Олександром Володимировичем та товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" (далі Договір).

За умовами п.1.1 договору Адвокат бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу Клієнту у всіх справах, що пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів для чого він наділений право бути представником Клієнта у всіх без винятку органах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, а Клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду (гонорар) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Сторони погодили, що вартість правової допомоги адвоката, гонорар обчислюється виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата) або фіксованої (твердої) ціни та оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Факт надання Адвокатом правової допомоги Клієнту підтверджується оформлення Сторонами Актом приймання-передачі викопаних робіт (наданих послуг), який містить опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат (п. 5.2 Договору).

Адвокатом Величко Олександром Володимировичем та товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" підписано додаткову угоду №2 від 24.04.2023 до Договору №1526 про надання правничої допомоги від 01.11.2022.

Згідно вказаної додаткової угоди викладено пункт 5.1. Розділу 5 Договору в наступній редакції: "5. Виплата правової допомоги, у тому числі гонорару та компенсація додатковим витрат. 5.1. Сторонами погодили, що адвокат прийняв на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу щодо захисту порушених прав та інтересів ТОВ "КЛЕВЕР Д", у тому числі супроводження у суді першої інстанції з особистою участю в судових засіданнях та складанням усіх документів по справі № 914/828/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" (ЄДРПОУ 36152228) заборгованості по Договору суборенди нежитлового приміщення № 02/09/2021 без обмеження їх кількості, часу та погодинної вартості, а Клієнт прийняти ці юридичні послуги (роботи) за Актом приймання-передачі та оплатити їх за фіксованою ціною в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок адвоката, зазначений в рахунку на оплату протягом 10 днів".

Згідно акта приймання - передачі наданої правничої допомоги від 27.06.2023 загальна вартість послуг складає 30000 грн.

Приймаючи до уваги наслідки розгляду справи, судом першої інстанції 05.07.2023 ухвалено додаткове рішення у справі, яким заяву позивача задоволено частково, з присудженням до стягнення з відповідача 18 783,07 грн. витрат на правничу допомогу; в решті вимог заяви - відмовлено.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У відповідності до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 127 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Законодавчо передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Завданням суду при розгляді справи не є оцінка вищевказаних причин чи підстав, чи оцінка якості роботи адвоката, а є визначення обґрунтованого і адекватного розміру грошової суми, що підлягає стягненню з відповідача за надані позивачеві послуги.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд вважає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом стосовно надання правової допомоги і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.

Щодо першого аспекту, суд виходить з основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката.

Стосовно другої площини питання, що розглядається, то згідно з положенням ГПК України, стягнення вартості послуг адвоката, по-суті, є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правової допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Водночас судова колегія зазначає, що поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у частині четвертій статті 129 ГПК України, у частині п`ятій цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

Колегія суддів зазначає, що справа №914/828/23 не є складною, правова позиція щодо вказаної категорії спорів є сталою, що не потребувало для кваліфікованого спеціаліста великих затрат часу, як для розрахунку заявлених до стягнення сум, так і для складання позовної заяви для досвідченого фахівця. При цьому, позивачем не зазначено належного обґрунтування вартості послуг, не наведено переконливих доводів щодо співмірності заявлених Позивачем витрат на правничу допомогу із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Колегія суддів бере до уваги, що розрахунок позивача був невірним, оскільки, за результатом апеляційного розгляду він потребував коригування, з огляду на здійснені відповідачем оплати.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, беручи до уваги часткове задоволення скарги за основним рішенням, а відтак, зміну пропорції задоволення вимог, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, додаткове рішення змінити, обмеживши суму витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 10000,00 грн.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо того, що зі змісту основного рішення можна прийти до висновку, що господарським судом під час його ухвалення вже було вирішено питання про судові витрати в частині стягнення з Відповідача судового збору, а в частині витрат на правову допомогу - що в них відмовлено, то вони відхиляються судом, з огляду на те, що витрати на правничу допомогу не є предметом позовних вимог.

Доводи скарги стосовно порушення Позивачем при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правову допомогу норм ст. 73, 74, 80 ГПК України, зокрема в частині направлення на адресу відповідача заяви з доданими до неї доказами, що позбавило відповідача можливості заперечити розмір витрат, на що не звернув увагу Господарський судом Дніпропетровської області, судом апеляційної інстанції відхиляються, як такі, що спростовуються матеріалами справи. А саме на сторінці 132 другого тому справи містяться докази направлення заяви з додатками на адресу відповідача.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 у справі №914/828/23 слід задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 у справі №914/828/23 необхідно змінити, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" заборгованість у розмірі 461 414 грн. 70 коп., з яких: 375 061,00 грн. заборгованості з орендної плати та 86 353,70 грн. заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Додаткове рішення змінити, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" 10 000 грн. витрат на правничу допомогу, в решті вимог заяви - відмовити.

В силу вимог ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням, як позову, так і апеляційної скарги судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог у наступному співвідношенні: 43,79% - з Позивача; 56,21 % - з Відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі №914/828/23 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 у справі №914/828/23 - змінити, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 147, ідентифікаційний код 36152228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" (49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 28, корп. 3, кв. 110, ідентифікаційний код 39449653) заборгованість 461 414 грн. 70 коп., з яких: 375 061,00 грн. заборгованості з орендної плати та 86 353,70 грн. заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги, судовий збір в сумі 6921 грн. 65 коп.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 у справі №914/828/23 - змінити, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МІСТ ЕКСПРЕС" (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 147, ідентифікаційний код 36152228) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" (49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 28, корп. 3, кв. 110, ідентифікаційний код 39449653) витрати по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 10000 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР Д" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" 8344,21 грн. витрат по сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано суддею Івановим О.Г. 26.02.2024, суддями Дарміним М.О. та Чус О.В. 04.03.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін