Рішення

від 07.02.2024 по справі 907/844/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р. м. УжгородСправа № 907/844/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит», м. Київ

до відповідача Фізичної особи підприємця Дешка Василя Васильовича, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 223 555,57 грн

За участю представників:

позивача Стовбун О.Й., адвокат, ордер серії АІ №1316247 від 01.12.2023 року;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця Дешка Василя Васильовича 176 692,38 грн боргу, 7043,49 грн 3% річних та 39 519,70 грн інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору № UA224 від 08.12.2021 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/844/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.09.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

04 жовтня 2023 року від представника відповідача на поштову адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 02.10.2023 у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час розгляду справи судом було виявлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), у зв`язку з чим, ухвалою суду від 03.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит» від 10.08.2023 (вх. №02.3.1-05/879/23 від 07.09.2023) залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення копії даної ухвали шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області заяви про усунення недоліків позовної заяви із долученням належним чином засвідчених перекладів державною (українською) мовою доданих до позовної заяви доказів на іноземній мові.

29 листопада 2023 року від представника позивача на поштову адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви із доданим до неї нотаріально засвідченим перекладом на українську мову документів, долучених до позовної заяви.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги усунення позивачем виявлених судом недоліків позовної заяви, судом в порядку ч. 12 ст. 176 ГПК України відповідно до вимог ухвали від 30.11.2023 продовжено розгляд справи та, з урахуванням заперечень на позов відповідача, що викладені у відзиві на позов, призначено справу №907/844/23 до розгляду у судовому засіданні 17.01.2024 року.

Призначене на 17 січня 2024 року судове засідання не відбулося через сповіщення системою цивільного захисту міста Ужгорода сигналу «Повітряна тривога!» (акт керівника апарату Господарського суду Закарпатської області №02-07/2 від 17 січня 2024 року), у зв`язку з чим ухвалою від 17.01.2024 судом повідомлено учасників справи про те, що наступне судове засідання відбудеться 31.01.2024 року.

В судовому засіданні 31.01.2024 представники сторін надали свої пояснення щодо заявленого у справі позову, відповідно до яких позовні вимоги позивачем підтримуються з наведених в позовній заяві підстав; відповідач проти позову заперечує з підстав, що визначені у відзиві на позов та клопотанні від 31.01.2024 про відмову в задоволенні позову.

При цьому, у зв`язку з сповіщенням системою цивільного захисту міста Ужгорода сигналу «Повітряна тривога!» в судовому засіданні оголошено перерву до 07.02.2024, про що повідомлено присутніх в судовому засіданні 31.01.2024 учасників справи, зокрема, представника відповідача, - під розписку.

Присутній в судовому засіданні 07.02.2024 режимі відеоконференцзв`язку представник позивача позовні вимоги підтримує.

Після перерви 07.02.2024 представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України ( надалі ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на необхідність розгляду даного спору в межах розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості наданих послуг за договором № UA224 від 08.12.2021 у зв`язку з чим станом на 31.03.2022 за ним рахується заборгованість в розмірі 176 692,38 грн, на яку позивачем за період з 13.04.2022 по 10.08.2023 нараховано 7043,49 грн 3% річних та 39 519,70 грн втрат від інфляції.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач у відзиві на позов 02.10.2023 заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що позивачем не подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження здійснених підприємцем проплат за укладеним між сторонами договором, доказів надіслання відповідачу рахунків-фактур, реєстрів заправок автотранспорту, а долучені до позовної заяви докази (договір, акт прийому-передачі) складені іноземною мовою без їх засвідченого нотаріального перекладу.

Крім того, в поданому клопотанні від 31.01.2023 про відмову в задоволенні позову відповідач зазначає, що ТОВ «Дизель Транзит» є неналежним позивачем, позаяк такі врегульовано положеннями глави 69 ЦК України (договір комісії) за яким у спірних правовідносинах право вимоги належить не йому, а контрагенту позивача за договором комісії Компанії Петрол Трейд Юроп УАБ.

Відповідь на відзив.

Позивачем не подано суду відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

08 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит», як Комісіонером та Фізичною особою-підприємцем Дешко Василем Васильовичем, як Підприємством укладено Договір № UA224 (надалі Договір), за умовами п.п. 1.1., 1.2. якого Комісіонер відповідно до договору комісії № LT-28/10/2020 від 28.10.2020 від свого імені та за рахунок Комітента (Закритого акціонерного товариства Петрол Трейд Юроп УАБ (UAB Petrol Trade Europe)) зобов`язується укладати договори з надання послуг з заправлення автотранспорту Підприємства дизельним паливом та одержання додаткових послуг на підставі пред`явлених Підприємством пластикових карток «Всюдихід Онлайн»/«Петрол Компані» за межами митної території України, а Підприємство, в свою чергу, зобов`язалося здійснити Комісіонеру оплату за надані послуги.

За змістом п.п. 2.1.1., 2.3.1. Договору сторонами визначено обов`язок Комісіонера передати, а Підприємства прийняти за актом пластикові картки в узгодженому асортименті та кількості на умовах Договору та протоколів до нього.

Згідно з п. 3.1. Договору ціна послуг з заправлення автотранспорту, що діє між сторонами для розрахунків за цим Договором (надалі ціна), визначається на підставі діючої ціни на автозаправній станції з умовами, передбаченими в Протоколах, що є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна дизельного палива та послуг з заправлення автотранспорту на АЗС фіксується в платіжній квитанції (чеку, виданому терміналом).

Фактом надання послуг Підприємству є чеки «Всюдихід Онлайн»/«Петрол Компані». При заправленні дизельним паливом на автозаправній станції при обслуговуванні за пластиковими картками «Всюдихід Онлайн»/«Петрол Компані», за допомогою автоматичних терміналів, фактом підтвердження заправлення (доказів) є інформація у вигляді реєстру, що поступила на сервер Комісіонера.

У випадку відсутності ціни в платіжній квитанції (чеку), ціна АЗС визначається згідно з прейскурантом цін автозаправних станцій, що перебувають на офіційному сайті Комітента. Прийняттям ціни Підприємством вважається факт заправлення автотранспорту, що заправляється, Підприємством на АЗС.

Знижки надаються Підприємству на підставі Протоколу узгодження умов розрахунків, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору строк, протягом якого Підприємство оплачує вартість наданих послуг з заправлення автотранспорту дизельним паливом, вказується в Протоколі узгодження умов розрахунків.

Термін дії Договору сторонами визначено в його п. 7.1., за змістом якого він набирає чинності з моменту підписання та дійсний до 31 грудня 2021 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до моменту закінчення строку його дії жодна сторона не заявить про необхідність закінчення терміну дії Договору (п. 7.2. Договору).

Пунктом 1 Протоколу №1 узгодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками від 08.12.2021 до Договору (надалі Протокол) сторонами встановлено 12-денний строк оплати послуг з заправлення автотранспорту дизельним паливом та додаткових послуг з моменту виставлення рахунку та реєстру.

Відповідно до п. 2 Протоколу вартість послуг з заправлення автотранспорту для розрахунків за цим договором визначається на підставі чинної ціни на автозаправних станціях на день виставлення рахунку-фактури з врахуванням п. 3 Договору та п. 3 Протоколу.

В пункті 3 Протоколу сторонами визначено порядок формування ціни та надання Комісіонером знижок на заправку дизельним паливом, а згідно з п. 5 Протоколу моментом оплати вважається момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Комісіонера.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору № UA224 від 08.12.2021 позивачем відповідно до Акту приймання-передачі паливних карток №224В від 08.12.2021 передано, а відповідачу прийнято паливні картки в загальній кількості 16 одиниць та, в подальшому в січні-лютому 2022 року, спожито обумовлені Договором послуги з заправлення дизельним паливом на підставі означених пластикових карток на загальну суму 331 389,42 грн, що підтверджується підписаними сторонами Актами про передачу наданих послуг від 31.01.2022 за січень 2022 року (на суму 130 460,47 грн), від 28.02.2022 за лютий 2022 року (на суму 200 928,95 грн), реєстрами заправок автотранспорту за січень-лютий 2022 року та не заперечується відповідачем у справі.

За твердженням позивача, відповідачем не в повній мірі виконано зобов`язання з оплати вартості наданих йому послуг на підставі рахунків №198 від 27.01.2022, №263 від 03.02.2022, №337 від 09.02.2022, №484 від 17.02.2022, №588 від 24.02.2022, №618 від 03.03.2022 у визначений Договором та протоколом строк, у зв`язку з чим, з врахуванням часткової сплати вартості наданих послуг в загальній сумі 154 697,04 грн, заборгованість Відповідача складає 176 692,38 грн, стягнення якої разом з нарахованими позивачем інфляційними втратами та відсотками річними і є предметом судового розгляду у цій справі.

Відповідно до підписаного сторонами Договору Акту про передачу наданих послуг від 31.03.2022 за березень 2022 року підтверджено заборгованість відповідача за Договором в розмірі 176 692,38 грн.

Надіслана на адресу відповідача лист-вимога про сплату 176 692,38 грн заборгованості за Договором (отримана ФОП Дешко В.В. 05.01.2023) залишена без відповіді та задоволення.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В даному випадку судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № UA224 від 08.12.2021 є укладений, недійсним судом не визнавався, у встановленому Законом порядку сторонами змінений чи розірваний не був, а відтак підлягає до виконання сторонами на визначених ним умовах.

Як встановлено судом, факт надання позивачем послуг за Договором № UA224 від 08.12.2021 на загальну суму 331 389,42 грн підтверджується підписаними сторонами Актами про передачу наданих послуг від 31.01.2022 за січень 2022 року та від 28.02.2022 за лютий 2022 року, що не заперечується й відповідачем у справі.

При цьому, Відповідач у порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повної оплати вартості виконаних робіт у встановлений в п. 1. Протоколу до Договору строк, здійснивши часткову оплату вартості наданих послуг в сумі 154 697,04 грн на підставі рахунків №198 від 27.01.2022, №263 від 03.02.2022, №337 від 09.02.2022, №484 від 17.02.2022, №588 від 24.02.2022, №618 від 03.03.2022, у зв`язку з чим в Фізичної особи підприємця Дешка Василя Васильовича виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 31.03.2022 становить 176 692,38 грн, що не заперечується відповідачем у справі, навпаки визнано шляхом підписання Акту про передачу наданих послуг від 31.03.2022 за березень 2022 року.

Не заслуговують на увагу суду аргументи відповідача щодо недоведення позивачем платіжними документами розміру сплачених підприємцем на виконання умов Договору грошових коштів, позаяк як розмір сплачених ФОП Дешко В.В. грошових коштів в січні-лютому 2022 року, так і загальний розмір заборгованості за Договором в означеному періоді підтверджується підписаними відповідачем Актами про передачу наданих послуг від 31.01.2022 за січень 2022 року, від 28.02.2022 за лютий 2022 року, від 31.03.2022 за березень 2022 року, а підписання Акту від 31.03.2022 за березень 2022 року підтверджує обізнаність відповідача про стан його майнових розрахунків за позивачем за Договором.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в розмірі 176 692,38 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Відхиляються судом аргументи відповідача щодо неналежності позивача у даній справі з посиланням на положення глави 69 ЦК України, позаяк спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг, правове регулювання якого у правовідносинах між ТОВ «Дизель Транзит» та ФОП Дешко В.В. визначено в главі 63 ЦК України «Послуги. Загальні положення».

Правовідносини за договором комісії, які виникли між ТОВ «Дизель Транзит» та Закритим акціонерним товариством Петрол Трейд Юроп УАБ (UAB Petrol Trade Europe) не впливають на виконання відповідачем в даній справі своїх зобов`язань перед позивачем щодо своєчасної і повної оплати вартості наданих йому за Договором № UA224 від 08.12.2021, а належне чи неналежне виконання зобов`язань за договором комісії Комітентом та Комісіонером не можуть слугувати підставою для невиконання зобов`язання відповідача перед позивачем щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг, факт надання та вартість яких ФОП Дешко В.В. під сумнів не ставиться та не оспорюється.

Неспроможними в даному контексті суд вважає також й посилання відповідача на положення ст. 1016 ЦК України щодо неналежного позивача у даній справі, позаяк в ч. 4 даної статті ЦК України визначено право, а не обов`язок, комітента вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до третьої особи (відповідача в спірних правовідносинах).

Доказів переходу права вимоги у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору від ТОВ «Дизель Транзит» до Закритого акціонерного товариства Петрол Трейд Юроп УАБ (UAB Petrol Trade Europe) відповідачем не подано, а відповідно до ч. 2 ст. 1016 ЦК України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого ТОВ «Дизель Транзит» розрахунку, за неналежне виконання умов Договору позивачем за період з 13.04.2022 по 10.08.2023 нараховано відповідачу 7043,49 грн 3% річних та 39 519,70 грн втрат від інфляції.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань в означений період, суд з огляду на встановлений в п. 1 Протоколу до Договору 12-денний строк оплати вартості послуг, беручи до уваги, що відсотки річні та інфляційні втрати нараховані позивачем, починаючи з 13-ого дня з дати підписання сторонами Акту про передачу наданих послуг від 31.03.2022 (під час підписання якого за незапереченими відповідачем обставинами йому було передано усі рахунки на оплату та реєстри заправок автотранспорту), встановив, що такі позивачем розраховано вірно, тому вимоги про стягнення 7043,49 грн - 3% річних та 39 519,70 грн інфляційних втрат підлягають до задоволення судом як обґрунтовано заявлені та підтверджені належними і допустимими доказами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Дешка Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит» (02149, м. Київ, вул. Руденко Лариси, буд. 6А, код ЄДРПОУ 43819716) 176 692,38 грн (сто сімдесят шість тисяч шістсот дев`яносто дві гривні 38 копійок) заборгованості, 7043,49 грн (сім тисяч сорок три гривні 49 копійок) 3% річних, 39 519,70 грн (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 70 копійок) втрат від інфляції та 3353,33 грн (три тисячі триста п`ятдесят три гривні 33 копійки) в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 09 лютого 2024 року.

СуддяЛучко Р.М.