Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/13240/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/13240/22 (910/8731/23)

За позовом Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування

до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"

про стягнення 12 751,20 грн.

В межах справи № 910/13240/22

За заявою Прокторемо Інвестментс Лімітед (адреса для листування: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз буд. 3, літ. А, оф. 1)

до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код 14312364)

про банкрутство

суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/13240/22 за заявою Прокторемо Інвестментс Лімітед про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2022.

Державне підприємство Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про стягнення заборгованості за договором № 7/19 від 28.01.2019 в розмірі 12 751,20 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2023 (суддя Паламар П.І.) передано матеріали справи № 910/8731/23 за позовом Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про стягнення 12 751,20 грн. для розгляду в межах справи Господарського суду міста Києва № 910/13240/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському".

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2023 матеріали справи № 910/13240/22 (910/8731/23) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2023 позовну заяву Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування залишено без руху.

10.11.2023 та 13.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2023 прийнято позовну заяву Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про стягнення 12 751,20 грн. для розгляду в межах справи Господарського суду міста Києва №910/13240/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" та постановлено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження.

16.11.2023 ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2023 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет, зареєстрований в підсистемі "Електронний суд".

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019 між Державним підприємством Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 7/19 (далі -договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язується поставити та передати покупцю у власність, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти на умовах цього договору товар, вказаний в Специфікації №1 до Договору № 7/19 від 28.01.2019 (далі - специфікація).

Згідно із п.2 специфікації загальна вартість товару складає 672 187, 20, в т.ч. ПДВ 112 031,20 грн.

Пунктом 3 специфікації встановлено, що передплату (авансовий платіж) в розмірі 50% покупець виконує протягом 5 банківських днів після підписання специфікації та отримання відповідного рахунка постачальника. Остаточний розрахунок в розмірі 50% покупець виконує протягом 5 банківських днів після підписання покупцем видаткових накладних на товар.

За умовами договору розрахунки проводяться безготівковою формою, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.6.1 договору).

Строк поставки товару протягом 90 календарних днів після виконання передплати, вказаної в п.3 специфікації .

Позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав, поставивши відповідачу товар. Після поставки товару позивачем на адресу відповідача направлено рахунок-фактуру №31 від 31.01.2021, копія якого міститься в матеріалах справи, однак відповідач не здійснив плату за поставлений товар, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 12 751, 20 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч.1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують відсутність оплати відповідачем за укладеним договором, відтак станом на січень 2023 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 751, 20 грн.

У зв`язку із невиконанням умов договору і, як наслідок, виникненням заборгованості, позивачем здійснювались досудові заходи врегулювання спору, а саме, на адресу відповідача надіслано претензію № 1 від 02.06.2021. Однак відповіді на вказану претензію відповідач не надав, заборгованість за договором не сплатив.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм законодавства та умов Договору №7/19 від 28.01.2019, не здійснив оплати за поставлений товар, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 12 751, 20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, ідентифікаційний код 14312364) на користь Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування (61010, м. Харків, вул. Катерининська, 40/42; ідентифікаційний код 14310589) заборгованість в розмірі 12 751 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп., судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк