Ухвала

від 05.02.2024 по справі 915/1741/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

05 лютого 2024 року Справа № 915/1741/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,

розглянувши в судовому засіданні

заяву: Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 6, ідентифікаційний код 44104027, представник Болдуреску О.В.) з грошовими вимогами до банкрута у справі

про банкрутство: Комунального підприємства Первомайської міської ради Тепло (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, буд. 1, ідентифікаційний код 35964656)

ліквідатор: арбітражний керуючий Лозова О.М. (55213, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул. Івана Гонти, 5/3)

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

У с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа №915/1741/21 про банкрутство Комунального підприємства Первомайської міської ради Тепло (далі КП ПМР Тепло).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство КП ПМР Тепло; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лозову О.М.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2023 КП ПМР Тепло визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лозову О.М.

На офіційному вебпорталі судової влади України 25.09.2023 за № 71458 оприлюднено повідомлення про визнання КП ПМР Тепло банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

На адресу Господарського суду Миколаївської області від Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУ ДПС у Миколаївській області) надійшла заява, сформована в системі Електронний суд 16.01.2024 (вх.№ 571/24 від 16.01.2024), у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до банкрута в розмірі 1583688,91 грн, з яких: 1578844,11 грн (шоста черга) податкова заборгованість, 4844,80 грн (перша черга) витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 22.01.2024 прийнято до розгляду заяву ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання вимог до КП ПМР Тепло, розгляд якої призначено в судовому засіданні на 05.02.2024 о 10:00, зобов`язано ліквідатора банкрута розглянути заяву ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання кредиторських вимог у сумі 1583688,91 грн та надати кредитору і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог у відповідності до вимог ч. 4 ст. 60 КУзПБ. Докази повідомлення кредитора про результати розгляду грошових вимог надати суду.

Від ліквідатора Лозової О.М. до суду надійшло клопотання № б/н від 02.02.2024, сформоване в системі Електронний суд 02.02.2024 (вх. № 1382/24 від 02.02.2024), в якому арбітражний керуючий просить долучити до матеріалів справи повідомлення кредитора про розгляд його заяви з грошовими вимогами до банкрута та докази направлення вказаного повідомлення кредитору. З вказаного повідомлення вбачається, що ліквідатором визнані грошові вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області до банкрута в сумі 1583688,91 грн з задоволенням їх у наступну черговість: 1777,00 грн у третю чергу реєстру вимог кредиторів, 1577067,11 грн у шосту чергу, а також у першу чергу витрати по сплаті судового збору в сумі 4844,80 грн.

05.02.2024 від заявника до суду надійшло клопотання, сформоване в системі Електронний суд 02.02.2024 (вх. № 1411/24 від 02.02.2024), в якому ГУ ДПС у Миколаївській області просить визнати її грошові вимоги у розмірі 1583688,91 грн, у такій черговості: 4844,80 грн судовий збір (перша черга), 1777,00 грн (третя черга) та 1577067,11 грн (шоста черга).

У судове засідання 05.02.2024 представники учасників справи не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Від кредитора та ліквідатора до суду надійшли заява та клопотання, в яких просять провести судове засідання за їх відсутності.

Водночас, явка вказаних осіб обов`язковою судом не визнавалась, а тому враховуючи положення ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) та клопотання кредитора та ліквідатора, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.

На підставі ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 1 КУзПБ кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ч. 1, 2 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Згідно з ч. 4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

Ст. 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України сума непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є складовою податкового боргу, поряд із сумою узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов`язання та визначається у ст. 1 ПК України як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Отже, до податкового боргу, окрім суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.

Згідно п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

За приписами п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Судом встановлено, що грошові вимоги ГУ ДПС України у Миколаївській області до банкрута на загальну суму 1578844,11 грн складаються з наступного:

1. Заборгованість по податку на додану вартість у сумі 194170,47 грн (основний платіж 1777,00 грн, штрафні санкції 2040,00 грн, пеня 190353,47 грн) виникла із зобов`язань, самостійно визначених боржником в податкових деклараціях (звітах/розрахунках).

Борг підтверджується податковими деклараціями податку на додану вартість за березень, травень та червень 2023 року, податковим повідомленням-рішенням №00070590411 від 28.08.2023 з доказами отримання боржником вказаного ППР. Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань нараховано пеню.

2. Заборгованість по податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (ККДБ 11020202) в сумі 139249,00 грн (основний платіж 0,00 грн, штрафні санкції 340,00 грн, пеня 138909,00 грн) виникла із зобов`язань/штрафів, визначених контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Борг підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 0/5124/041109 від 12.07.2023 з доказом отримання його боржником. Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань нараховано пеню.

3. Заборгованість по земельному податку в сумі 17893,83 грн (основний платіж 0,00 грн, штрафні санкції 680,00 грн, пеня 17213,83 грн) виникла із зобов`язань/штрафів, визначених контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Борг підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 0/7092/041109 від 28.08.2023 з доказом отримання його боржником. Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань нараховано пеню.

4. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у сумі 1029115,05 грн (основний платіж 0,00 грн, штрафні санкції 0,00 грн, пеня 1029115,05 грн) виникла внаслідок нарахування контролюючим органом відповідно до статті 129 Податкового кодексу України пені у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань.

5. Заборгованість по рентній платі за спеціальне використання води в сумі 29,49 грн (основний платіж 0,00 грн, штрафні санкції 0,00 грн, пеня 29,49 грн) виникла внаслідок нарахування контролюючим органом відповідно до статті 129 Податкового кодексу України пені у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань.

6. Заборгованість по військовому збору в сумі 92768,44 грн (основний платіж 0,00 грн, штрафні санкції 0,00 грн, пеня 92768,44 грн) виникла внаслідок нарахування контролюючим органом пені відповідно до статті 129 Податкового кодексу України у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань.

7. Заборгованість по податку на прибуток (ККДБ 1121000) у сумі 105617,81 грн (основний платіж 0,00 грн, штрафні санкції 0,00 грн, пеня 105617,81 грн) виникла внаслідок нарахування контролюючим органом відповідно до статті 129 Податкового кодексу України пені у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань.

Додатково заявником надано витяги з інтегрованих карток платника податків, в яких відображено розмір та дата виникнення зобов`язання (штрафу).

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частинами 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

З поданих документів та доказів судом встановлено, що прострочена заборгованість КП ПМР Тепло перед ГУ ДПС України у Миколаївській області у заявленому розмірі документально підтверджується належними доказами, а розрахунки кредитора є обґрунтованими та правильними.

При розгляді вимог ГУ ДПС України у Миколаївській області заперечень щодо них від інших кредиторів судом отримано не було.

Отже, оскільки грошові вимоги кредитора документально підтверджуються належними доказами, визнані ліквідатором, суд вважає правомірним визнати їх та включити до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості.

При цьому, судом зазначається, що включенню до реєстру вимог кредиторів також підлягають 4844,80 грн судового збору, сплачені ГУ ДПС у Миколаївській області при поданні заяви з грошовими вимогами до боржника, з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України Про судовий збір, відповідно до якої, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (6056,00 грн х 0,8).

Керуючись ст. 2, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 44104027) до Комунального підприємства Первомайської міської ради Тепло (ідентифікаційний код 35964656) у сумі 1777,00 грн (третя черга), у сумі 1577067,11 грн (шоста черга), а також 4844,80 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до банкрута (перша черга).

2. Копію ухвали надіслати кредитору, ліквідатору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду складено 09.02.2024.

СуддяВ.С. Адаховська