Рішення

від 08.02.2024 по справі 925/1464/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м. Черкаси справа № 925/1464/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Мельник І.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Понтем.УА" (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "ПБК-Регіонбуд" (м. Черкаси) про стягнення 365 767,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 365 767,70 грн. з яких: 329 400,00 грн., основний борг, як повернення попередньої оплати, 3 427,70 грн. як 3 % річних, 32940,00 грн. як 10 % штрафу від невикористаної попередньої оплати на підставі договору № 17/05/23 проектно-підрядних робіт з встановлення вентиляційних систем від 17.05.2023, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В засідання не з`являвся представник відповідача, явка обов`язковою не визнавалася.

Кореспонденція про відкриття провадження у справі та призначення засідань відповідачу не вручена через відсутність його за адресою реєстрації.

Позивач свої вимоги підтримує у просить суд їх задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ПОНТЕМ.УА» (далі - Позивач, Замовник) та ТОВ «Будівельне підприємство «ПБК- РЕГІОНБУД» (далі - Відповідач, Виконавець) укладено Договір проектно-підрядних робіт з встановлення вентиляційних систем № 17/05/23 від 17.05.2023 р. (далі -Договір а.с. 7).

За умовами Договору (п.1.1.) Виконавець зобов`язаний надати Замовнику послуги проектно- підрядних робіт з встановлення вентиляційних систем за адресою: м. Київ. вул. Кубанської України 10Б.

За послуги проектно-підрядних робіт позивач повинен сплатити відповідачу 345 134 000,00 грн. без ПДВ згідно п. 2.1. Договору.

Згідно п. 2.2. Договору Замовник сплачує Виконавцеві передоплату, як авансовий платіж у розмірі 147 000,00 грн. .

Згідно п.2.3 повний розрахунок між сторонами за виконані роботи Позивач проводить на користь Відповідача не пізніше 3 (трьох) банківських днів від моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт за виконання підрядних робіт з встановлення вентиляційних систем.

За умовами Договору Відповідач повинен виготовити проектну документацію вентиляційних систем в повному обсязі за умовами Договору - у строк 7 календарних днів з моменту отримання Технічних умов (п. 3.1.). Термін виконання підрядних робіт зі встановлення вентиляційних систем узгоджується між сторонами окремо (п. 3.2.).

За доводами позивача, додаткові угоди до Договору, зокрема, з приводу строків виконання робіт із встановлення вентиляційних систем, між сторонами не укладалися.

Згідно п. 3.4. Договору датою завершення виконавцем робіт по договору вважається дата підписання Акту задачі-приймання послуг за виконання підрядних робіт з встановлення вентиляційних систем за адресою м. Київ, вул. Кубанської України, 10Б.

За своїм правовим змістом між сторонами склалися відносини підряду.

За правилами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суду не подано доказів визнання укладеного між ними Договору недійсним чи його розірвання за згодою сторін.

За правилами ст. 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Із посиланням на укладений між сторонами Договір, Відповідачем були виставлені Позивачу рахунок № 1 від 25.05.2023 на загальну суму 210 000,00 грн (двісті десять тисяч 00коп) та рахунок № 18 від 18.07.2023 р на загальну суму 119 400,00 грн ( сто дев`ятнадцять тисяч чотириста грн 00 коп) - а.с. 11,12.

Позивач доводить і Відповідачем не заперечено, що ТОВ "ПОНТЕМ.УА" свої обов`язки перед ТОВ "Будівельне підприємство "ПБК- РЕГІОНБУД" виконало повністю, перерахувавши ТОВ "Будівельне підприємство "ПБК-РЕГІОНБУД" суми попередньої оплати у розмірі:

147 000,00 грн. - платіжна інструкція № 5886 від 26.05.2023 р. (а.с. 13);

63 000,00 грн.- платіжна інструкція № 6179 від 04.07.2023 р. (а.с. 14);

119 400,00 грн. - платіжна інструкція № 6276 від 20.07.2023 р. (а.с. 15).

Загальна сума перерахування становить 329 400,00 грн.

У всіх призначеннях платежів при перерахуванні вказаних сум міститься посилання на укладений між сторонами Договір.

Заперечень проти неотримання вказаних коштів відповідачем суду не подано.

За доводами позивача, відповідач ТОВ «Будівельне підприємство «ПБК-РЕГІОНБУД», порушило договірні зобов`язання, щодо виготовлення проектної документації та виконання робіт з встановлення вентиляційних систем за Договором.

Відповідачем не було передано позивачу проектну документацію на вентиляційній системи та не було підписано Актів приймання-передачі документації та виконаних робіт.

Позивач вказав, що Відповідач приступив до виконання робіт і роботи за Договором були частково виконані, але в серпні 2023 р. Відповідач покинув об`єкт за адресою м. Київ, вул. Кубанської України 10Б, не закінчивши проектно-підрядні роботи та не надавши жодного документального підтвердження фактично виконаних проектно-підрядних робіт згідно Договору.

Заперечень проти доводів позивача відповідачем суду не подано.

За умовами Договору між сторонами невизначеними залишилися строки виконання робіт зі встановлення вентиляційних систем та кінцевий строк дії Договору.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому 19.10.2023 позивачем поштовим зв`язком було направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості вих. № 310 (а.с. 16,17), якою позивач просив в строк 5 календарних днів з часу отримання вимоги, надати результати фактично виконаних робіт, а саме: проектну документацію вентиляційних систем, локальний кошторис на підрядні роботи, довідку про вартість підрядних робіт та витрати, акти приймання виконаних робіт на об`єм робіт, які фактично були виконані Замовником згідно Договору.

Також позивач вимагав повернути всі сплачені кошти та нараховані на них інфляційні та 3% річних.

Вимога позивачем відповідачем не була розглянута та задоволена, права позивача відповідачем порушені, з чого і виник спір.

За доводами позивача, ним від відповідача не було отримано вказаних документів на підтвердження виконання умов Договору.

В справу не подано доказів врегулювання спору.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Позивач обґрунтовує, що під час дії Договору йому стало зрозуміло, що відповідні роботи за Договором відповідачем не будуть виконані належним чином і закінчення робіт у нормально необхідний строк стає явно неможливим.

У відповідності до ч. 2,3 ст. 849 ГПК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

За доводами представника позивача, відповідач від спілкування відмовився, вимоги позивача не виконав, роботи за договором припинив без пояснення причин та намірів їх завершення в межах виконання обов`язків за договором.

За правилами ст. 22 ГПК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем відповідачу було сплачено в загальній сумі 329 400,00 грн. на підставі рахунків, які виставлені відповідачем.

Оскільки позивач не отримав Актів виконаних робіт та не підписував їх і роботи по Договору не були завершені, то у вимозі № 310 від 19.10.2023 р позивач повідомив відповідача, що позивач відмовляється від Договору та вимагає повернути всі сплачені кошти в сумі 329400,00 грн.

Суд погоджується із доводами позивача, що спірні кошти є авансом, який сплачений позивачем на виконання умов Договору між сторонами.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Позивач просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, що аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Відповідач не надав доказів належного витрачання авансу на придбання товарів і обладнання, чи на оплату своїх правомірних витрат на забезпечення виконання своїх обов`язків за Договором.

Відповідач не передав позивачу на виконання умов Договору Акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, з переліком матеріалів та устаткування, на підтвердження правомірності витрачання авансу саме для виконання робіт за Договором.

Позивач просить врахувати позицію Верховного Суду у постановах від 22.01.2019 у справі №922/1119/18, від 07.12,2018 у справі №910/23196/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2 "Акт приймання виконаних будівельних робіт", КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

За доводами представника позивача, після отримання авансу та огляду об`єкта, де мало бути встановлено вентиляційне обладнання, відповідач став уникати зустрічей та контактів, на об`єкті більше не з`явився.

Оскільки не доказано протилежне, слід вважати, що Відповідач не розпочав виконання проектно-підрядних робіт та не надав Позивачу документальне підтвердження фактично проведених проектно-підрядних робіт за Договором, а саме:

1.Проектну документацію вентиляційних систем ( проект )

2.Локальний кошторис на підрядні роботи згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013

3.Довідку про вартість підрядних робіт та витрати згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, примірна форма № КБ-3

4.Акти приймання виконаних робіт примірна форма № КБ-2, на об`єм робіт, які фактично були виконані Замовником згідно Договору.

При цьому, оскільки відповідачем не надано доказів протилежного, слід вважати, що у відповідача були всі необхідні йому вихідні дані для початку проведення робіт та складення проектно-кошторисної документації і порушення вимог п. 3.3. у цьому питанні з боку позивача не мало місця.

За таких обставин є правомірною відмова позивача від Договору та вимога повернути сплачені у вигляді авансу кошти в повній сумі (оскільки немає доказів навіть часткового їх правомірного використання відповідачем), про що відповідачу було повідомлено у вимозі № 310 від 19.10.2023 (а.с. 17). Ця вимога відправлена відповідачу 19.10.2023 і за доводами представника позивача, повернулася без вручення адресату.

Оскільки у справі відсутні докази виконання Договору з боку відповідача і відповідач не надав доказів повернення спірних коштів авансу, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 329 400,00 грн. авансу, на який відповідачем не було складено проектно-технічну документацію та не зроблено роботи по встановленню вентиляційних систем.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої до повернення суми авансу в розмірі 3427,70 грн.

Дані вимоги не підлягають до задоволення , виходячи з наступного:

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року Справа № 918/631/19 викладено правові позиції про те, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Отже правовідношення, в якому незалежно від підстав у боржника виникає обов`язок повернути попередньо сплачені на його користь позивачем кошти авансу, є грошовим зобов`язанням, за прострочення виконання якого на спірні кошти можуть бути нараховані інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Однак з огляду на правовідносини сторін у даному конкретному спорі, суд вважає, що обов`язок боржника повернути позивачу спірні кошти передоплати виник не відразу після отримання цих коштів відповідачем (як вказує у розрахунках позивач), а лише після отримання вимоги про повернення цих коштів в порядку ст. 530 ЦК України.

За даними Укрпошта, максимальний термін пересилання листів між населеними пунктами різних областей України становить +5 днів від дня подання відправлення. При пересиланні рекомендованих листів нормативні строки доставки збільшуються на один день.

Отже враховуючи ці нормативи, та + 5 календарних днів, протягом яких після отримання вимоги від 19.10.2023 позивач просить відповідача повернути кошти авансу, прострочення щодо повернення спірних коштів авансу у відповідача почалося не раніше 02 листопада 2023 року.

Натомість всі розрахунки 3% річних позивач проводить з моменту перерахування цих коштів на рахунок відповідача і обмежує період нарахування 26.10.2023 року (дата звернення до суду).

Оскільки період нарахування не відповідає періоду прострочення повернення відповідачем коштів авансу, то у задоволенні вимоги про стягнення 3% річних на суму 3427,70 грн. позивачу слід відмовити.

Вимога позивача про стягнення 10% штрафу від суми невикористаної суми авансу (= 32940,00 грн.) підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За правилами ч. 2 ст. 549 ГПК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.1.3. Договору передбачено, що якщо Виконавець не розпочав виконання робіт протягом 5 днів від дати, визначеної в п. 3.3. Договору (це дата отримання 147000,00 грн. та надання позивачем відповідачу всіх даних, необхідних для виконання проектно-підрядних робіт), то на письмову вимогу відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 10% вартості договору або 100% від суми отриманої попередньої оплати (якщо це передбачено).

Позивач просить стягнути 10% від перерахованої суми авансу, що становить 32940,00 грн., розрахунок є вірним, вимога про сплату цих коштів відповідачу направлялася 19.10.2023 року (а.с. 16,17). Позивач у вимозі № 310 від 19.10.2023 р чітко повідомив Відповідача про зобов`язання ТОВ «Будівельне підприємство «ПБК-РЕГІОНБУД» повернути попередньо оплату та сплатити штраф у розмірі 10 % невикористаної попередньої оплати.

Доказів дотримання вказаного 5денного строку на початок виконання робіт, відповідачем не подано, тому позивач правомірно застосовує штраф.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача, доказів проведення розрахунку за заявленим позовом, відповідачем у справу не подано. Строк виконання зобов`язання по поверненню авансу, на які позивач не отримав виконання робіт по виготовленню проектної документації та встановлення вентиляційної системи, на час розгляду справи є таким, що настав.

Однак до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 329 400,00 грн. основного боргу як повернення попередньої оплати, 32 940,00 грн. як 10 % штрафу на підставі договору № 17/05/23 проектно-підрядних робіт з встановлення вентиляційних систем від 17.05.2023, а в решті вимог про стягнення 3% річних позивачу слід відмовити через неправильне нарахування.

На підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5486,53 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "ПБК-Регіонбуд" (код 42556175, м. Черкаси, вул. Аброса Сергія, 179 каб. 30 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Понтем.УА" (код 40665499, м. Київ, вул. Ялинкова, 60/1 оф. 53) -- 329 400,00 грн. основного боргу як повернення попередньої оплати, 32 940,00 грн. як 10 % штрафу на підставі договору № 17/05/23 проектно-підрядних робіт з встановлення вентиляційних систем від 17.05.2023 та 5 486,53 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог в позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2024

Суддя Н.М. Спаських