Постанова

від 06.02.2024 по справі 910/1823/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1823/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»</a> - Дякулич О.О., адвокат (ордер від 05.02.2024), Гутнік І.В., адвокат (ордер від 22.11.2023),

відповідача - Антимонопольного комітету України - Данилов К.О., в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»</a>

на рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2023 (суддя Щербаков С.О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 (головуючий суддя: Пономаренко Є.Ю., судді: Кропивна Л.В., Руденко М.А.)

у справі № 910/1823/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»</a> (далі - ТОВ «Альянс Холдинг»)

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет)

про визнання недійсним рішення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Альянс Холдинг» звернулося до суду з позовом до АМК про визнання недійсним рішення від 24.11.2022 № 50-р/тк у справі № 128-26.13/7-22 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Альянс Холдинг» посилалося на: неповне з`ясування АМК обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильне застосування норми матеріального права та порушення норм процесуального права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2023 зі справи № 910/1823/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що: ТОВ «Альянс Холдинг» пов`язане відносинами контролю в розумінні приписів статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з компаніями «Shell Overseas Investments B.V.» та «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.»; між ТОВ «Альянс Холдінг» та компанією «Shell Overseas Investments B.V.» існує ланцюжок контролю, а компанія «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.» та позивач входять в єдину мережу контролю, де в обох випадках головною особою є компанія Shell рlс, яка не підконтрольна будь-якій іншій особі; ТОВ «Альянс Холдинг» та компанії «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.», «Shell Overseas Investments B.V» входять до однієї групи, пов`язані відносинами контролю та їх дії розцінюються, як дії одного суб`єкта господарювання; Компанії «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.» та «Shell Overseas Investments B.V» зобов`язані були надати інформацію ТОВ «Альянс Холдинг» для підготовки відповіді на вимогу АМК; ТОВ «Альянс Холдинг» та компанії «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.», «Shell Overseas Investments B.V» на підставі імперативного припису статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» були зобов`язані забезпечити обмін інформацією між собою, зокрема, шляхом надання відомостей, необхідних ТОВ «Альянс Холдинг» для надання відповіді на вимогу АМК, з метою запобіганню вчиненню порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; невиконання вимог статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» компаніями «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.» та «Shell Overseas investments B.V» не звільняє ТОВ «Альянс Холдинг» від відповідальності за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Альянс Холдинг», з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме: статей 8, 19, 129 Конституції України, статей 3, 4, 7, 16, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 1, пункту 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210) стосовно критеріїв, при наявності яких ненадання інформації на вимогу Комітету може бути підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

Також скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме, за доводами скаржника, безпідставно застосовано статтю 63 Закону № 2210 як норму, що встановлює підставу для обміну інформацією та спеціальні (у порівнянні зі статтями 50, 52 Закону № 2210) правила для притягнення до юридичної відповідальності, а також помилково не застосовано статті 8, 19, 41, 61, 129 Конституції України, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтю 321 Цивільного кодексу України, статті 4, 16, 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 1, 50, 51, 52, 59 Закону № 2210, пункт 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які затверджено розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 щодо підстав та порядку притягнення до юридичної відповідальності, в тому числі, й за інформаційне порушення у вигляді неподання відповіді на вимогу АМК.

Поряд з цим, посилаючись на відсутність висновків Верховного Суду, скаржник вказує на неправильне застосування статей 1, 35, 48, 52, 59 Закону № 2210, статей 19, 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та пункту 23, 26, 32 Правил розгляду справ щодо меж судової перевірки рішення АМК та щодо порядку встановлення наявності групи як єдиного суб`єкта господарювання у розумінні статті 1 Закону № 2210.

З посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України ТОВ «Альянс Холдинг» вказує на порушення норм процесуального права, зокрема, статей 2, 86, 210, 236, 238, 269, 282 ГПК України, зазначаючи про те, що суди не дослідили, не надали оцінки та не навели мотивів відхилення відповідних доводів позивача.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу АМК просив Суд залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на дотримання судами норм матеріального та процесуального права.

18.01.2024 від ТОВ «Альянс Холдинг» надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 18.01.2024 Судом оголошувалася перерва до 06.02.2024.

01.02.2024 від Комітету надійшли письмові пояснення по справі.

05.02.2024 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Рішенням АМК:

- визнано, що ТОВ «Альянс Холдинг» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210 у вигляді неподання інформації АМК на вимогу державного уповноваженого АМК від 28.09.2021 № 128-29/01-14074 у встановлений ним строк;

- за порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ «Альянс Холдинг» штраф у розмірі 43 452 318, 00 грн.

У Рішенні АМК встановлено, зокрема, що:

- за наявною в Комітеті інформацією, яка була підтверджена відповідачем в антимонопольній справі (лист від 12.09.2022 № 305 (зареєстрований у Комітеті 14.09.2022 за № 8-01/489-кі), ТОВ «Альянс Холдинг» пов`язане відносинами контролю в розумінні статті 1 Закону № 2210 із компаніями «Shell Overseas Investments B.V.» та «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.»;

- так, між ТОВ «Альянс Холдинг» та компанією «Shell Overseas Investments B.V.» існує ланцюжок контролю, а компанія «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.» та позивач входять в єдину мережу контролю, де в обох випадках головною особою є компанія Shell рlс, яка не підконтрольна будь-якій іншій особі;

- у зв`язку з цим Комітетом було направлено ТОВ «Альянс Холдинг» вимогу державного уповноваженого Комітету від 28.09.2021 № 128-29/01-14074 (далі - Вимога) про надання інформації;

- у Вимозі у відповідача в антимонопольній справі вимагалося у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання Вимоги надати Комітету інформацію, пояснення та наступні копії документів, а саме:

1. Підтвердити чи спростувати інформацію щодо укладення суб`єктами господарювання, пов`язаними з ТОВ «Альянс Холдинг» відносинами контролю, угод про фінансування проєкту;

2. У разі підтвердження такої інформації надати копії підтверджуючих документів (копії угод, договорів, тощо та додатків до них, з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку);

3. Пояснення щодо необхідності чи відсутності необхідності отримання дозволу органів АМК на зазначені дії відповідно до статті 10 Закону № 2210, з наданням підтверджуючих документів;

- також у Вимозі зазначалося про обов`язок надання інформації на вимоги державного уповноваженого Комітету у визначений ним строк, відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме, неподання органу Комітету інформації в установлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації відповідно до пунктів 13, 14, 15 статті 50 та абзацу сьомого частини другої статті 52 Закону № 2210;

- крім того, Комітет у Вимозі зазначив, що неподання інформації з причин її відсутності у Товариства, за умови, що таку інформацію воно може отримати у суб`єктів господарювання, пов`язаних з ним відносинами контролю, на виконання вимог статті 63 Закону № 2210, буде кваліфіковано Комітетом, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303514464343 лист отримав уповноважений представник ТОВ «Альянс Холдинг» 01.10.2021;

- листом від 18.10.2021 № 609 (зареєстрований у Комітеті 19.10.2021 за № 8-01/14601) ТОВ «Альянс Холдинг» повідомило Комітет, що направило Вимогу компанії «Shell Overseas Investments B.V.» (Нідерланди), з якою пов`язане відносинами контролю, та звернулося до Комітету з клопотанням про продовження строку надання інформації на Вимогу;

- листом від 27.10.2021 № 128-29/01-15365 Комітет продовжив ТОВ «Альянс Холдинг» строк надання інформації до 30.11.2021;

- листом від 29.11.2021 № 713 (зареєстрований у Комітеті 30.11.2021 за № 8-01/16466) ТОВ «Альянс Холдинг» повідомило Комітет, що за інформацією, отриманою від компанії «Shell Overseas Investments B.V.», триває процес внутрішніх погоджень між відповідними бізнес-департаментами, залученими до проєкту, та звернулося до Комітету з клопотанням про продовження строку надання інформації на Вимогу;

- листом від 03.12.2021 № 128-29/01-17418 Комітет продовжив ТОВ «Альянс Холдинг» строк для надання інформації до 10.12.2021;

- листом від 10.12.2021 № 729 (зареєстрований у Комітеті 13.12.2021 за № 8-01/1822-кі) ТОВ «Альянс Холдинг» повідомило, зокрема, що Вимога була передана компанії «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.», проте компанія відмовилася надати інформацію щодо договорів фінансування проєкту та не надала відповіді на Вимогу Комітету у строк, встановлений державним уповноваженим Комітету у Вимозі.

Суди попередніх інстанцій у розгляді справи встановили, що: ТОВ «Альянс Холдинг» пов`язане відносинами контролю в розумінні приписів статті 1 Закону № 2210 з компаніями «Shell Overseas Investments B.V.» та «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.»; між ТОВ «Альянс Холдінг» та компанією «Shell Overseas Investments B.V.» існує ланцюжок контролю, а компанія «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.» та позивач входять в єдину мережу контролю, де в обох випадках головною особою є компанія Shell рlс, яка не підконтрольна будь-якій іншій особі; ТОВ «Альянс Холдинг» та компанії «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.», «Shell Overseas Investments B.V» входять до однієї групи, пов`язані відносинами контролю та їх дії розцінюються, як дії одного суб`єкта господарювання; Компанії «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.» та «Shell Overseas Investments B.V» зобов`язані були надати інформацію ТОВ «Альянс Холдинг» для підготовки відповіді на вимогу АМК; ТОВ «Альянс Холдинг» та компанії «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.», «Shell Overseas Investments B.V» на підставі імперативного припису статті 63 Закону № 2210 були зобов`язані забезпечити обмін інформацією між собою, зокрема, шляхом надання відомостей, необхідних ТОВ «Альянс Холдинг» для надання відповіді на вимогу АМК, з метою запобіганню вчиненню порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону № 2210; невиконання вимог статті 63 Закону № 2210 компаніями «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.» та «Shell Overseas investments B.V» не звільняє ТОВ «Альянс Холдинг» від відповідальності за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, дії позивача кваліфіковано за ознаками пункту 13 статті 50 Закону № 2210, у зв`язку з чим на ТОВ «Альянс Холдинг» АМК накладено штраф.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається, зокрема, на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду: щодо застосування норм права, а саме, статей 8, 19, 129 Конституції України, статей 3, 4, 7, 16, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 1, пункту 13 статті 50 Закону № 2210 стосовно критеріїв, при наявності яких ненадання інформації на вимогу Комітету може бути підставою для притягнення до юридичної відповідальності; щодо застосування норм права, а саме, за доводами скаржника, безпідставно застосовано статтю 63 Закону № 2210 як норму, що встановлює підставу для обміну інформацією та спеціальні (у порівнянні зі статтями 50, 52 Закону № 2210) правила для притягнення до юридичної відповідальності, а також помилково не застосовано статті 8, 19, 41, 61, 129 Конституції України, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтю 321 Цивільного кодексу України, статті 4, 16, 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 1, 50, 51, 52, 59 Закону № 2210, пункт 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які затверджено розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 щодо підстав та порядку притягнення до юридичної відповідальності, в тому числі, й за інформаційне порушення у вигляді неподання відповіді на вимогу АМК; неправильно застосовано приписи статей 1, 35, 48, 52, 59 Закону № 2210, статей 19, 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та пункту 23, 26, 32 Правил розгляду справ щодо меж судової перевірки рішення АМК та щодо порядку встановлення наявності групи як єдиного суб`єкта господарювання у розумінні статті 1 Закону № 2210.

Також ТОВ «Альянс Холдинг» вказує на порушення судами норм процесуального права, зокрема, статей 2, 86, 210, 236, 238, 269, 282 ГПК України, зазначаючи про те, що суди не дослідили, не надали оцінки та не навели мотивів відхилення відповідних доводів позивача.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Пунктом 5 частини першої статті 17 вказаного Закону визначено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Положеннями статей 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність; Суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Відповідно до статті 1 Закону № 2210 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкт господарювання - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання; контроль - це вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких уповноважені особи Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб. Так, інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених Законом.

Органи АМК в процесі реалізації своїх повноважень мають законне право вимагати не лише документи, а й інформацію, яка потрібна їм для виконання покладених на них завдань, причому зміст, обсяг та характер такої інформації законодавчими приписами, зокрема, статтями 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» не визначено та обмежено лише дійсною та об`єктивною необхідністю для виконання завдань органу («статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань»).

Отже, Антимонопольний комітет України та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) відповідно до повноважень, передбачених, зокрема, пунктами 4, 5 частини першої статті 7, статей 12, 22, 22-1 цього Закону, положень Закону № 2210 може витребувати інформацію, пов`язану з дослідженням наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб`єктами господарювання.

Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18.

Пункт 13 статті 50 Закону № 2210 визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Таким чином, ненадання інформації у встановлені органом АМК строки відповідно до визначеного ним змісту, обсягу та характеру (виходячи з її необхідності для виконання завдань органу) є актом невиконання заснованої на законі вимоги державного органу, що тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.

У законодавстві України визначення поняття «дискреційні повноваження» наведено в Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5. Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17).

Суд зазначає, що встановлення змісту документа, який надходить на вимогу органу АМК в аспекті надання/неповного надання/ненадання інформації на таку вимогу належить до дискреційних повноважень органу АМК, водночас дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.

В цьому контексті Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що АМК, реалізуючи свої дискреційні повноваження на отримання документів та інформації, які необхідні йому для виконання завдань, діючи добросовісно та не допускаючи свавілля для запиту відповідної інформації у адресата, повинен мати обґрунтовані підстави вважати, що інформація та документи перебувають або можуть перебувати у володінні особи, в якої вони запитуються. В іншому випадку матиме місце порушення принципу справедливості юридичної відповідальності, зокрема, відповідальність несе лише та особа, яка скоїла правопорушення. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.03.2023 зі справи № 910/1546/22.

Саме такий підхід до реалізації повноважень АМК на отримання в особи інформації Суд вважає таким, що відповідатиме «вимозі придатності», яка, у свою чергу, є невід`ємною складовою принципу пропорційності і верховенства права. «Вимога придатності» характеризується метою, яка має бути досягнута, способом, спрямованим на таке досягнення, та зв`язком, який повинен існувати між метою і заходом. Складовою придатності, у свою чергу, є реальність як самої поставленої мети, так і реальність способів її досягнення. Отже, вимога АМК (як і норма законодавства, на якій вона ґрунтується) не можуть встановлювати нездійсненні цілі та/або покладати обов`язки, які наперед неможливо виконати на практиці. Сама мета повинна бути досяжною, а практична неможливість її досягнення способами, які неможливо виконати, так само роблять непридатним і застосування принципу пропорційності.

Відповідно до преамбули Закону № 2210 цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

У Рішенні АМК зазначив про те, що дії компаній «Uniper Gas Transportation Finance B.V.», «Engie Energy Management Holding Switzerland AG», «OMV Gas Marketing Trading Finance B.V.», «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.», «Wintershall Nederland Transport and Trading B.V.» та приватного акціонерного товариства «Газпром» у вигляді укладення угод про фінансування проєкту та розподілу повноважень між його учасниками згідно з абзацом першим частини першої статті 5 Закону № 2210 можуть містити ознаки узгоджених дій, чим була обумовлена необхідність витребування інформації та документів у ТОВ «Альянс Холдинг», який пов`язаний відносинами контролю з компанією «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.». Водночас суди попередніх інстанцій не дослідили, чи була спрямована Вимога про витребування інформації та документів на забезпечення захисту економічної конкуренції в Україні, ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, документ від 18.10.2021 № 609 (зареєстрований у Комітеті 19.10.2021 за № 8-01/14601), який надійшов до Комітету від ТОВ «Альянс Холдинг», АМК розглянув виключно як клопотання про продовження строку для надання відповіді на Вимогу.

Водночас, як у зазначеному документі, так і під час розгляду справи судом ТОВ «Альянс Холдинг» послідовно зазначило, що останнє не є та ніколи не було учасником проєкту, не володіє запитуваною інформацією та документами. Стосовно запитуваної інформації та документів Товариство звернулося до компанії «Shell Overseas Investments B.V.» (Нідерланди), з якою пов`язане відносинами контролю. Товариство допускає, що компанія «Shell Overseas Investments B.V.», можливо, або володіє запитуваними у Вимозі інформацією та документами, або має можливість безпосередньо звернутися із запитом про надання інформації та документів до суб`єкта господарювання Групи Шелл, що є стороною запитуваних АМК угод.

Верховний Суд зазначає, що форма не може превалювати над змістом. З`ясовуючи зміст документа, необхідно виходити з його буквального та логічного змісту.

Отже, суду, насамперед, слід було встановити зміст документа від 18.10.2021 № 609, який надійшов до АМК від ТОВ «Альянс Холдинг» в аспекті поставлених АМК питань, власника/власників (володільця) запитуваної інформації; перевірити чи були в АМК визначені законом підстави вважати такий документ виключно клопотанням про продовження строку для надання відповіді на Вимогу.

Встановлення зазначених обставин має вирішальне значення у розгляді цієї справи, з огляду на зміст інкримінованого позивачу порушення - неподання (взагалі) запитуваної у Вимозі інформації та документів у встановлений органом АМК строк.

У Вимозі та у своїх доводах АМК також посилалося на приписи статті 63 Закону № 2210, згідно з якою (статтею): суб`єкти господарювання, пов`язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону, зобов`язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Невиконання суб`єктами господарювання вимог частини першої цієї статті не звільняє інших суб`єктів господарювання, яким повинна бути надана інформація чи які повинні були вжити інших заходів, від відповідальності.

Так, за доводами АМК, ТОВ «Альянс Холдинг» пов`язане відносинами контролю з компанією «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.» у розумінні приписів статті 1 Закону № 2210, відповідно з метою отримання інформації щодо угод, укладених суб`єктами господарювання, пов`язаними з Товариством відносинами контролю, а також пояснень щодо необхідності/відсутності необхідності отримання дозволу Комітету на зазначену дію, АМК надіслано вимогу саме до позивача.

Водночас ТОВ «Альянс Холдинг» у розгляді справи послідовно зазначало, що не є та ніколи не було учасником проєкту, не володіє запитуваною інформацією та документами.

Суд зазначає, що застосування приписів статті 1 Закону № 2210 в аспекті спірних правовідносин має враховувати, що відносини контролю для визначення групи повинні мати відповідний зв`язок зі здійсненням суб`єктами господарювання, пов`язаними відносинами контролю, господарської діяльності, правомірність якої є об`єктом контролю органів АМК. Сама по собі пов`язаність осіб та належність їх до однієї юридичної групи суб`єктів господарювання ще не створює єдиного суб`єкта господарювання як суб`єкта правопорушення та обов`язку обміну інформацією щодо правопорушення.

Проте, судами попередніх інстанцій не встановлено, чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин приписи статей 1, 63 Закону № 2210 з урахуванням їх змісту; чи має позивач відношення до проекту стосовно якого запитувалась інформація, чи пов`язаний останній такими відносинами контролю з іншими встановленими суб`єктами господарювання (що є учасниками проєкту), які дають йому фактичну та юридичну можливість мати у розпорядженні, володінні/користуванні чи доступі запитувану АМК інформацію у розумінні приписів Закону № 2210.

Судами у спірних правовідносинах також не було встановлено, чи існували в АМК станом на час направлення Вимоги на адресу ТОВ «Альянс Холдинг» обґрунтовані підстави вважати, що інформація та документи перебувають або можуть перебувати саме у володінні особи, в якої вони запитуються - ТОВ «Альянс Холдинг» та в чому саме вони полягали.

Крім того, з огляду на визначення АМК суб`єктом правопорушення саме ТОВ «Альянс Холдинг» (а не групи в особі ТОВ «Альянс Холдинг»), судам також належало встановити, які саме обов`язки із забезпечення обміну інформацією згідно з статтею 63 Закону № 2210 були виконані чи не виконані безпосередньо суб`єктом правопорушення.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з чим Верховний Суд не формулює остаточних висновків з підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм права частково знайшли підтвердження та наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Верховний Суд вважає неприйнятними доводи, викладені у відзиві Комітету на касаційну скаргу стосовно законності та обґрунтованості судових рішень попередніх інстанцій, їх ухвалення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє часткове підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у цій постанові.

Порушення судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «Альянс Холдинг» задовольнити частково, судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»</a> задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 910/1823/23 скасувати.

3. Справу № 910/1823/23 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова