Ухвала

від 06.02.2024 по справі 463/2566/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/2566/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/81/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 січня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави,

з участю: прокурора ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_7

захисника - адвоката ОСОБА_9

в с т а н о в и в:

цією ухвалою клопотаннястаршого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного ОСОБА_7 - задоволено частково.

Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді застави.

Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заставу в розмірі 133 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 724,00 грн. (чотириста дві тисячі сімсот двадцять чотири гривень нуль копійок).

Покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

-не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в сумі 2000000 грн. та покладенням у разі внесення застави наступних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України:

-не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали, не враховано характер кримінального провадження та значну суспільну небезпеку інкримінованих йому злочинів, а також той факт, що одне з кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 відноситься до категорії корупційних.

Вважає, що той запобіжний захід, який застосовано по відношенню до підозрюваного, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде стримуючим засобом до не порушення підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На його думку враховуючи те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі тяжкого, з метою забезпечення виконання ним покладених на нього обов`язків, одночасно із застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід застосувати останньому заставу у сумі 2000000 грн, що буде забезпечувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків .

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечили апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З наданих матеріалів вбачається, що Другим відділом Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000257 від 21.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

05.01.2024 року в межахкримінального провадження № 42023000000000257 від 21.02.2023старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 вручено підозрюваному ОСОБА_7 письмове повідомлення про підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала слідчого судді в повій мірі відповідає вказаним вимогам процесуального закону.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тяжкості покарання, відомостей про його особу, міцність соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, відсутність попередніх судимостей та беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою (про який клопотав слідчий), у виді застави у розмірі 133 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що може забезпечити дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов висновку, який колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, адже він оцінив всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.

З такими висновками слідчого судді погоджується колегія суддів і вважає, що на час звернення до слідчого судді, слідчий у своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави не довів обставини, які безперечно виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді застави є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_7 , який раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, і обраний слідчим суддею запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Колегія суддів вважає, що прокурором не надано жодного доказу щодо існування обставин, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та необхідності застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання на цьому етапі досудового розслідування підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу, а саме у виді тримання під вартою колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної інстанції не встановлено.

К еруючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 січня 2024 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний заходу у виді застави - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді