Постанова

від 01.02.2024 по справі 286/1601/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 286/1601/23

провадження № 61-15674св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - комунальне некомерційне підприємство «Житомирська обласна психіатрична лікарня» Житомирської обласної ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 19 червня 2023 року

у складі судді Кулініча Я. В. та постанову Житомирського апеляційного суду

від 10 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального некомерційного підприємства «Житомирська обласна психіатрична лікарня» Житомирської обласної ради (далі - КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня») про відшкодування моральної шкоди.

Позовну заяву мотивовано тим, що рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 26 травня 2022 року у справі № 563/291/22 визнано його право на проведення перевірки за період з 20 жовтня 2000 року по 17 грудня

2001 року з метою підтвердження стажу роботи у відповідача за 2000-2001 роки. Зобов`язано КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» подати до територіального органу Пенсійного фонду України, за місцем реєстрації підприємства, заяву про здійснення перевірки щодо нього.

Позивач вказує, що в зв`язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку не виконано зазначене рішення суду, 19 липня 2022 року старшим державним виконавцем Овруцького відділу державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В подальшому державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчого провадження, накладення штрафу та направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 зазначає, що невиконання відповідачем рішення суду спричинило йому значну моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, погіршенні стану здоров`я, зміні звичайного способу життя. Він змушений був виділяти тривалий час для звернення до лікарів, проходити амбулаторне лікування, медичні обстеження. У зв`язку з цим його позбавлено можливості своєчасно та у повній мірі продовжувати активне громадське життя. Перенесений у зв`язку з діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час врегулювання спору і після ухвалення судового рішення призвели до приниження гідності та ділової репутації позивача, негативно вплинули на його психологічний стан.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача

2 030 950 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 19 червня

2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду

від 10 жовтня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» на користь

ОСОБА_1 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив невиконання відповідачем судового рішення, внаслідок чого ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду. Виходячи із обставин справи і зібраних у справі доказів, врахувавши характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань, а також засади розумності, справедливості й виваженості, суди визначили розмір відшкодування моральної шкоди у сумі

5 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

02 листопада 2023 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 червня 2023 року справа № 686/21298/22,

від 22 вересня 2020 року справа № 910/3009/18, від 10 квітня 2019 року справа

№ 464/3789/17, від 26 листопада 2020 року справа № 826/18130/16, від 03 липня 2019 року справа № 750/1591/18-ц, тощо.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що при визначенні судами розміру моральної шкоди не враховано характер, тривалість, обсяг та глибину душевних страждань позивача. Зазначає, що сума моральної шкоди є занадто заниженою, не відповідає принципам розумності і справедливості та фактичним обставинам справи.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Встановлені судами фактичні обставини справи

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 26 травня 2022 року у справі № 563/291/22 задоволено позов ОСОБА_1 до КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня».

Визнано право позивача на проведення перевірки за період з 20 жовтня 2000 року по 17 грудня 2001 року шляхом подання КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації підприємства заяви про здійснення перевірки.

Зобов`язано КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» обласної ради подати до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації підприємства, заяву про здійснення перевірки щодо ОСОБА_1 , у відповідності до пункту 2 постанови Правління Пенсійного фонду України від 3 грудня

2013 року №25-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня

2013 року за № 2141/24673.

19 липня 2022 року старшим державним виконавцем Овруцького відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Залізко С.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого на підставі вказаного рішення суду.

18 жовтня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 12 статті 39 Закону України « Про виконавче провадження», накладено на відповідача штраф та направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення

Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області

від 27 грудня 2022 у справі №286/3148/22 зобов`язано уповноважену особу відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у повідомленні від 18 жовтня 2022 № 21939 та розпочати досудове розслідування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на ту обставину, що внаслідок тривалого невиконання відповідачем рішення суду він зазнав значних психологічних страждань, що призвело до погіршення стану здоров`я.

Відповідно до довідки тимчасової непрацездатності громадян, які шукають роботу і безробітних № 001227 від 23 липня 2022 року, виданої комунальним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради, ОСОБА_1 з 5 липня 2022 року по 22 липня 2022 року проходив курс лікування у зв`язку із захворюванням на ГРВІ, гострий трахеобронхіт, хронічний холецистопанкреатит в стадії загострення.

З ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, простати від 21вересня 2022 року, проведеного в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено помірний гепатоз, хронічний панкреатит, хронічний пієлонефрит, ССД.

Консультаційний висновок спеціаліста від 27 вересня 2022 року свідчить про те, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічний панкреатит середньої важкості, нестійка ремісія, хронічний холецистит, гепатоз.

Відповідно до витягу з постанови лікарської комісії № 1590/164 від 17 жовтня 2022 року ОСОБА_1 за станом здоров`я протипоказана важка фізична праця, праця в несприятливих метеоумовах, в нічні зміни, з вимушеним положенням тіла, з психо-емоційним навантаженням, порушенням режиму харчування та рухомими механізмами.

Згідно з консультаційним висновком КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради від 24 листопада 2022 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень, II ступеня в стадії нестійкої ремісії XЛН0-1 ст.

Рентгенографії № 3915 від 28 листопада 2022 року свідчать про те, що у

ОСОБА_1 є ознаки артрозу обох променево-запястних суглобів II ст.

Матеріали справи також свідчать, що ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою до сімейного лікаря у зв`язку із захворюванням на гіпертонічну хворобу II стадії, ступінь 2 ризик, хронічний панкреатит в стадії загострення, хронічний пієлонефриту в стадії ремісії.

З ультразвукового дослідження нирок від 8 грудня 2022 року, проведеного в КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: двобічний пієлонефрит, нефроптоз, нефролітіаз.

Згідно з довідкою № 012189, виданою АЗПСМ № 10 КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради, ОСОБА_1 перебував у сімейного лікаря в період з 9 грудня 2022 року по 13 грудня 2022 року на консультації та лікуванні хронічного панкреатиту в стадії неповної ремісії.

Наявна в матеріалах справи довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 087106 від 10 січня 2023 року свідчить, про те що ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності за загальним захворюванням.

Відповідно до довідки тимчасової непрацездатності громадян, які шукають роботу і безробітних № 001235 від 14 грудня 2022 року, ОСОБА_1 мав тимчасову непрацездатність з 14 грудня 2022 року по 19 грудня 2022 року за діагнозом: хронічний панкреатит в стадії загострення.

Витяг з постанови лікарської комісії від від 2 січня 2023 року свідчить про те, що ОСОБА_1 потребує санаторно-курортного та постійного медикаментозного лікування.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради № 3356 від 31 березня 2023 року, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 28 березня 2023 року по 31 березня 2023 року з діагнозом: сечокам`яна хвороба, камінь правого сечоводу, правобічна ниркова коліка, вторинна артеріальна гіпертензія.

Витяг з постанови ЛКК № 537/63 від 3 квітня 2023 року містить інформацію про те, що ОСОБА_1 за станом здоров`я протипоказана важка фізична праця, підйом і перенос ваги більше 5 кг., робота в несприятливих метеоумовах, в нічні зміни, з вимушеним положенням тіла, з психо-емоційним навантаженням, порушенням режиму, 5-6 разовим харчування, рухомими механізмами.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Оскільки касаційна скарга містить доводи щодо незгоди з визначеним судами розміром моральної шкоди, то відповідно до статті 400 ЦПК України колегія суддів переглядає судові рішення лише в цій частині.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої

статті 16 ЦК України).

За змістом частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (пункти 1-3 частини другої статті 23 ЦК України).

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (рішення у справі «Stankov v. Bulgaria» (Станков проти) від 12 липня 2007 року).

ЄСПЛ у справі «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу)» від 29 березня 2001 року використав принцип, за яким сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу), «Caloc v. France» (Калок проти Франції) та «Niedbala v. Poland» (Недбала проти Польщі) ЄСПЛ дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу невиконанням відповідачем судового рішення у справі № 563/291/22, суди попередніх інстанцій, враховуючи фактичні обставини справи, тривалість моральних страждань позивача та негативні наслідки, які для нього настали у зв`язку із порушенням його прав, беручи до уваги тривалість вимушених змін у його житті,виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, правильно вважали розмір морального відшкодування 5 000 грн в повній мірі достатнім для компенсації спричинених позивачу моральних страждань.

Вказаний розмір не менший, ніж достатній для розумного задоволення потреб позивача як особи, що має право на відшкодування шкоди.

При цьому колегія суддів враховує, що КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» є неприбутковою, бюджетною організацією, а тому стягнення з нього моральної шкоди у більшому розмірі, ніж достатньому для позивача, буде становити для відповідача надмірний тягар.

Оскільки законодавством не встановлено чіткого розміру відшкодування моральної шкоди, то вимоги касаційної скарги в частині розміру відшкодування моральної шкоди зводяться до переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду

від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2023 року справа № 686/21298/22, від 22 вересня 2020 року справа № 910/3009/18,

від 10 квітня 2019 року справа № 464/3789/17, від 26 листопада 2020 року справа № 826/18130/16, від 03 липня 2019 року справа № 750/1591/18-ц, є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суди попередніх інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 19 червня

2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 жовтня

2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара