Постанова

від 09.02.2024 по справі 520/16538/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 р. Справа № 520/16538/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 (суддя Григоров Д.В.; м. Харків) по справі № 520/16538/23

за позовом Фермерського господарства "ТИМУР-2003"

до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ТИМУР-2003" (надалі також - позивач, ФГ "ТИМУР-2003" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі також - відповідач-1, ГУДПС у Рівненській області), Державної податкової служби України (надалі також - відповідач-2, ДПС України), Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - відповідач-3, ДПС України), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556877/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 21.03.2022р. на суму 435 590,06 грн., у т.ч. ПДВ 53 493,52 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 21.03.2022р. на суму 435 590,06 грн., у т.ч. ПДВ 53 493,52 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556879/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 23.03.2022р. на суму 417 938,77 грн., у т.ч. ПДВ 51 325,81 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 23.03.2022р. на суму 417 938,77 грн., у т.ч. ПДВ 51 325,81 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556880/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 26.03.2022р. на суму 422 074,31 грн., у т.ч. ПДВ 51 833,69 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 26.03.2022р. на суму 422 074,31 грн., у т.ч. ПДВ 51 833,69 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556878/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 29.03.2022р. на суму 381 922,75 грн., у т.ч. ПДВ 46 902,79 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 29.03.2022р. на суму 381 922,75 грн., у т.ч. ПДВ 46 902,79 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556881/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 31.03.2022р. на суму 391 258,61 грн., у т.ч. ПДВ 48 049,30 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 31.03.2022р. на суму 391 258,61 грн., у т.ч. ПДВ 48 049,30 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556883/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.04.2022р. на суму 392 123,54 грн., у т.ч. ПДВ 48 155,52 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 07.04.2022р. на суму 392 123,54 грн., у т.ч. ПДВ 48 155,52 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556886/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 12.04.2022р. на суму 351 816,48 грн., у т.ч. ПДВ 43 205,53 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 12.04.2022р. на суму 351 816,48 грн., у т.ч. ПДВ 43 205,53 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556885/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 27.04.2022р. на суму 340 615,85 грн., у т.ч. ПДВ 41 830,02 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 27.04.2022р. на суму 340 615,85 грн., у т.ч. ПДВ 41 830,02 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській №7556884/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 20.05.2022р. на суму 334 729,84 грн., у т.ч. ПДВ 41 107,17 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.05.2022р. на суму 334 729,84 грн., у т.ч. ПДВ 41 107,17 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській №7556882/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 26.05.2022р. на суму 330 810,87 грн., у т.ч. ПДВ 40 625,90 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 26.05.2022р. на суму 330 810,87 грн., у т.ч. ПДВ 40 625,90 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання;

- стягнути з суму фактично понесених судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 26840,00 грн. та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 39610,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року адміністративний позов Фермерського господарства "ТИМУР-2003" - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556877/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 21.03.2022р. на суму 435 590,06 грн., у т.ч. ПДВ 53 493,52 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 21.03.2022р. на суму 435 590,06 грн., у т.ч. ПДВ 53 493,52 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556879/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 23.03.2022р. на суму 417 938,77 грн., у т.ч. ПДВ 51 325,81 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 23.03.2022р. на суму 417 938,77 грн., у т.ч. ПДВ 51 325,81 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556880/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 26.03.2022р. на суму 422 074,31 грн., у т.ч. ПДВ 51 833,69 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 26.03.2022р. на суму 422 074,31 грн., у т.ч. ПДВ 51 833,69 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556878/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 29.03.2022р. на суму 381 922,75 грн., у т.ч. ПДВ 46 902,79 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 29.03.2022р. на суму 381 922,75 грн., у т.ч. ПДВ 46 902,79 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556881/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 31.03.2022р. на суму 391 258,61 грн., у т.ч. ПДВ 48 049,30 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 31.03.2022р. на суму 391 258,61 грн., у т.ч. ПДВ 48 049,30 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556883/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.04.2022р. на суму 392 123,54 грн., у т.ч. ПДВ 48 155,52 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 07.04.2022р. на суму 392 123,54 грн., у т.ч. ПДВ 48 155,52 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556886/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 12.04.2022р. на суму 351 816,48 грн., у т.ч. ПДВ 43 205,53 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 12.04.2022р. на суму 351 816,48 грн., у т.ч. ПДВ 43 205,53 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7556885/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 27.04.2022р. на суму 340 615,85 грн., у т.ч. ПДВ 41 830,02 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 27.04.2022р. на суму 340 615,85 грн., у т.ч. ПДВ 41 830,02 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській №7556884/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 20.05.2022р. на суму 334 729,84 грн., у т.ч. ПДВ 41 107,17 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.05.2022р. на суму 334 729,84 грн., у т.ч. ПДВ 41 107,17 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській №7556882/39310121 від 03.11.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 26.05.2022р. на суму 330 810,87 грн., у т.ч. ПДВ 40 625,90 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 26.05.2022р. на суму 330 810,87 грн., у т.ч. ПДВ 40 625,90 грн., складеної Фермерським господарством «ТИМУР-2003», датою її подання.

В задоволенні позовних вимог до Головного управління ДПС у Харківській області - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області ( код ЄДРПОУ: 44070166) на користь Фермерського господарства "ТИМУР-2003" (код ЄДРПОУ: 39310121) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13420 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень, 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) на користь Фермерського господарства "ТИМУР-2003" (код ЄДРПОУ: 39310121) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13420 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень, 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області ( код ЄДРПОУ: 44070166) на користь Фермерського господарства "ТИМУР-2003" (код ЄДРПОУ: 39310121) судові витрати з оплати правової допомоги в розмірі 12500 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) на користь Фермерського господарства "ТИМУР-2003" (код ЄДРПОУ: 39310121) судові витрати з оплати правової допомоги в розмірі 12500 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, 00 коп.

ГУ ДПС у Рівненській області не погодилось з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п.18, 19 ст. 4, 6, 19, 72, 73, ч. 2 ст. 74, 75, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 86, ч. 1, 4 ст. 90, ст. 159, ч. 1-3, 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України; Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 року за № 1245/34216, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ФК "Тимур-2003" відмовити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що позивачем по ПН, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів необхідних для реєстрації ПН, визначених у п. 5 Порядку, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже, рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято відповідно до чинного законодавства. Крім того, скаржник зазначає, що суд, зобов`язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, фактично бере на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийнятті рішення про реєстрацію або у відмові у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Також скаржник не погоджується з розміром судових витрат, стягнутих на користь позивача, посилаючись при цьому на відсутність відповідного фінансування.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачем в межах здійснення власної господарської діяльності було сформовано податкові накладні: №1 від 21.03.2022р., №3 від 23.03.2022р., №4 від 26.03.2022р., №5 від 29.03.2022р., №6 від 31.03.2022р., №1 від 07.04.2022р., №2 від 12.04.2022р., №4 від 27.04.2022р., №1 від 20.05.2022р., №2 від 26.05.2022р., виписані на адресу ТОВ "КРАСНОГІРСЬКИЙ ОЛІЙНИЙ ЗАВОД", які було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій № 9060086549 від 02.06.2022р., № 9076056522 від 13.06.2022р., № 90706056087 від 13.06.2022р., №9058769887 від 01.06.2022р., №9073201084 від 10.06.2022р., №9060084311 від 02.06.2022р., №9078077435 від 13.06.2022р., №9060002717 від 02.06.2022р., № 9078157567 від 13.06.2022р., та квитанції стосовно податкової накладної №6 від 31.03.2022р. зазначені податкові накладні прийняті, їх реєстрація зупинена з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

На пропозицію контролюючого органу позивачем було подано пояснення №13/10/2022 від 31.10.2022р. та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено. Так, позивачем надіслано контролюючому органу, зокрема, інформацію та підтверджуючі документи.

Разом з тим, оскаржуваними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних №7556877/39310121 від 03.11.2022р., №7556879/39310121 від 03.11.2022р., №7556880/39310121 від 03.11.2022р., №7556878/39310121 від 03.11.2022р., №7556881/39310121 від 03.11.2022р., №7556883/39310121 від 03.11.2022р., №7556886/39310121 від 03.11.2022р., №7556885/39310121 від 03.11.2022р., №7556884/39310121 від 03.11.2022р., №7556882/39310121 від 03.11.2022р. було відмовлено у реєстрації поданих податкових накладних. Рішення мотивовані не наданням платником податків договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, контролюючий орган не довів відповідність господарських операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності складення податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому в абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За правилами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, згідно пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. 18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п.3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності наведеним в цьому пункті ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

За правилами п.5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 7 Порядку, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування наведені в п. 11 цього Порядку. Зокрема, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як установлено судом, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних було зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку), як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №420/9924/20.

Так, з досліджених судом копій квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних встановлено, що відповідач-1, наводячи числові показники «D» та «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які належить подати до контролюючого органу, для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у кожному випадку, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про невмотивованість та безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з п.4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 9-11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних, позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, до якого долучено письмові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в поданих податкових накладних без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірних накладних, зокрема, акт витрат на насіння №4 за травень 2021 рік; Акт звірки за січень-жовтень 2022 рік; видаткові накладні №03-00470 від 11.03.2020 року, №03-00475 від 11.03.2021 року, №23 від 11.05.2021 року, №1024 від 31.03.2021 року, №7052 від 12.03.2021 року, №ФГ-0000004 від 21.03.2022 року, №ФГ-0000005 від 23.03.2022 року, №ФГ-0000006 від 26.03.2022 року, №ФГ-0000007 від 29.03.2022 року, №ФГ-0000008 від 31.03.2022 року, №ФГ-0000009 від 07.04.2022 року, №ФГ-0000010 від 12.04.2022 року, №ФГ-0000011 від 27.04.2022 року, №ФГ-0000012 від 20.05.2022 року, №ФГ-0000013 від 26.05.2022 року; виписки за рахунками від 01.04.2022 року, від 02.06.2022 року, від 06.04.2022 року, від 07.04.2022 року, від 13.04.2022 року, від 13.06.2022 року, від 23.03.2022 року, від 24.03.2022 року, від 29.04.2022 року; договір поставки насіння соняшника від 21.03.2022 року; договір безкоштовного користування нерухомим майном від 01.07.2020 року; звіти №4-СГ, №29-СГ; облікові листи №12 за травень 2021 року, №38 за жовтень 2021 року; Оборотно-сальдові відомості по рахунках №361 за період 01.01.2022р.-31.10.2022р., №631 за період 01.01.2022-31.10.2022р., №27 за період 01.01.2022-31.10.2022р.; №361 за період 01.01.2022-31.10.2022р.; №631 за період 01.01.2022-31.10.2022р.; рахунки-фактури №ФГ-0000007 від 21.03.2022р., №ФГ-0000008 від 23.03.2022р., №ФГ-0000009 від 23.03.2022р., №ФГ-0000010 від 29.03.2022р., №ФГ-0000011 від 31.03.2022р.№-ФГ0000013 від 07.04.2022р., №0000014 від 12.04.2022р., №ФГ-0000016 від 27.04.2022р., №ФГ-0000017 від 20.05.2022р., №ФГ-0000018 від 26.05.2022р.; товарно-транспортні накладні №7-01 від 07.04.2022р., №12-01 від 12.04.2022р., №20-02 від 20.05.2022р., №21-01 від 20.03.2022р., №23-1 від 23.03.2022р., №23-02 від 26.03.2022р., №27-9 від 27.04.2022р., №31-01 від 31.03.2022р., №1105-03 від 11.05.2021р., №УТЕТ0001019 від 31.03.2021р., №УТЕТ0001019 від 31.03.2021р., від 23.05.2022р., від 28.03.2022р. З наданням цих документів до контролюючого органу позивач пов`язуав виконання вимоги контролюючого органу про надання додаткових документів з метою реєстрації податкових накладних.

Проте, незважаючи на подані позивачем документи, Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з посиланням на ненадання платником податку копій документів, а саме, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, в графі "Додаткова інформація" відповідачем не зазначено конкретні документи, які не були надані позивачем. Тобто, відповідач-1, чітко не визначаючи у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, які документи необхідно надати платнику податків, і в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не зазначає, яких саме документів не вистачило, що б прийняти позитивне рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

У свою чергу, відсутність конкретної інформації, покладеної в основу оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування/податкової накладної, позбавляє таке рішення ознак вмотивованості та обґрунтованості.

Колегія суддів зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, втім з оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних вбачається, що відповідач-1 жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також варто зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Відповідно до поточної позиції Верховного Суду, висновки якого в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

При цьому, Верховний Суд, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем-1 не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень та погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі рішення суб`єкта владних повноважень не можливо визнати обґрунтованим, а отже воно не відповідає критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв`язку з чим є протиправними і підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає таке.

Згідно з п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У контексті наведеного, колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

З урахуванням того, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних визнані судом протиправним та скасовані, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн., колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем було укладено договір №б/н від 08.02.2022р. про надання професійної правничої допомоги з адвокатським об`єднанням "МАЗЕПА ТА ПАРТНЕРИ" в особі Голови Мазепи Г.Б., яким видано Ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ номер 1094987.

Факт надання адвокатом послуг позивачу підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг №2 від 08.06.2023р. до договору №б/н від 08.02.2022р., в якому зазначено перелік наданих послуг: аналіз первинних документів по господарським операціях клієнта, аналіз прийнятих податковим органом рішень, збір (підготовка) та аналіз доказів та інформації для суду, опрацювання правової позиції, підготовка, аналіз судової практики у такій категорії судових справ, складання, оформлення адміністративного позову підготовка документів для сплати позивачем судового збору, та звернення до суду з адміністративним позовом у встановленому законом порядку - 39610,00 грн.

Рахунком-фактурою № 1-Т від 16.06.2021р. підтверджено попередню сплату клієнтом послуг з надання правничої допомоги у сумі 10000,00 грн. та рахунком-фактурою № 2-Т від 16.06.2023р. підтверджено оплату консультації у сумі 23160,00 грн.

Відповідачем - ГУ ДПС у Рівненській області до суду 20.07.2023р. надано заяву про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, яке обґрунтовано неспівмірністю заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу фактично понесеним витратам.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, а також заперечення представника відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу, спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на сплату послуг адвоката (правничу допомогу) до предмета спору, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 25000,00 грн., яку слід стягнути з ГУ ДПС у Рівненській області та ДПС України.

Вказана сума, на переконання суду апеляційної інстанції, є цілком обґрунтованою, реальною та співмірною правовідносинам, які були досліджені у межах цієї справи.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідач, заперечуючи проти такого розміру відшкодування відповідач в апеляційній скарзі неспівмірність вказаної суми витрат не довів та не обґрунтував, обмежившись лише посиланням на низку судових рішень Верховного Суду в яких вирішувалось питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та відсутність коштів на рахунках для сплати судових витрат.

Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тобто, вказана норма визначає обов`язковими для врахування лише висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права, а не загальних висновків пов`язаних з наданням юридичної оцінки фактичним обставинам справи, що переглядаються Верховним Судом.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 по справі № 520/16538/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова