Постанова

від 07.02.2024 по справі 380/17192/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17192/22 пров. № А/857/22224/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р.. Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засіданняГриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя Мартинюк В.Я., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Львівської міської ради в якому просив:

визнати протиправною та скасувати ухвалу №7 від 29.12.2020 року «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області;

визнати протиправним та скасувати розпорядження голови комісії з припинення Малехівської сільської ради від 11.02.2021 року №4 «Про попередження працівників Малехівської сільської ради про наступне вивільнення у зв`язку із реорганізацією за пунктом 1 статті 40 КЗпПУ» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати персональне попередження ОСОБА_1 від 11.02.2021 року про майбутнє звільнення із займаної посади;

визнати протиправним та скасувати розпорядження голови комісії з припинення Малехівської сільської ради від 22.06.2021 року №21 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновити на посаді спеціаліста-землевпорядника І категорії Малехівської сільської ради з 01 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 05.12.2022 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу встановлено десятиденний строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Ухвалою суду від 22.12.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування ухвал - повернуто позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 380/17192/22 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.05.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 12.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування ухвали й інших актів індивідуальної дії повернуто позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року про повернення позовної заяви у справі №380/17192/22 скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними, залишено без розгляду у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122 КАС України.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить таку скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі зазначає, що залишення судом першої інстанції позовної заяви без розгляду призвело до порушення завдання та основних засад (принципів) адміністративного судочинства передбачених ч. 1 та п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, а також до порушення ч. 3 ст. 123, ч. 1 ст. 240 КАС України та права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, ратифіковану Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване судове рішення абсолютно проігнорував та не взяв до увагу, те що до відкриття провадження у даній справі він уже зазначав аналогічні обгрунтування, щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом, в ухвалі від 05.12.2022р. (про залишення позовної заяви без руху) та від 12.06.2023р. (про повернення позовної заяви), яка була скасовано постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023.

Апелянт зазначає, що Верховним Судом здійснювався перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі №640/14698/20, в якій предметом спору було розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020р. №718-р із урахуванням якого відповідачем було прийнято рішення, що стали підставою його звільнення, а відтак подання ним даного позову до суду в межах місячного строку після прийняття Верховним Судом постанови за результатом розгляду справи №640/14698/20 безумовно свідчить про поважність причин пропуску процесуального строку, встановленого ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду із цією позовною заявою.

Крім того, у випадку подання ним такого позову до суду в межах строку встановленого ст. 122 КАС України, то суд із урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України повинен був би зупинити провадження у такій справі до ухвалення Верховним Судом рішення у справі №640/14698/20.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення допущено порушення норм процесуального права, а також зроблений у ньому судом висновок не відповідає обставинам справи, що в свою чергу призвело до винесення незаконного судового рішення, яке підлягає скасуванню, а справа відповідно підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в частині позовних вимог що переглядаються, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції правильно врахував, що згідно зазначених вище судових рішень, судами не досліджувалось питання пропуску строків звернення до суду, а тому судом в ухвалі від 09.10.2023 року запропоновано позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску такого та доказів у підтвердження таких причин.

У матеріалах справи наявна заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 14.12.2022 року, у якій поважною причиною уважається постанова Верховного Суду від 31.10.2022 року у справі №640/14698/20.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Предмет позову та зміст позовних вимог вказують на те, що позивач у цьому спорі захищає право на працю, яке вважає порушеним у зв`язку з незаконним звільненням.

Згідно із п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічною службою вважаться, зокрема служба в органах місцевого самоврядування.

Оскільки позивач проходив службу у Малехівській сільській раді на посаді спеціаліста-землевпорядника І категорії, з якої був звільнений, такий вид служби відноситься до публічної.

Частиною п`ятою ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач був звільнений з публічної служби розпорядженням голови комісії з припинення Малехівської сільської ради 22.06.2021 року, проте до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів звернувся 25.11.2022 року (штамп відділення Укрпошти на конверті, в якому надійшла позовна заява з додатками), з пропуском місячного строку звернення до суду більше ніж на один рік.

Позивач обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилається на постанову Верховного Суду від 31.10.2022 року у справі №640/14698/20, якою залишено без змін судові рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.032021 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.03.2021 року у справі №640/14698/20, в тому числі, визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м.Львові, яке було покладено в основу спірної ухвали №7 від 29.12.2020 року «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» та наступного звільнення позивача.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.03.2021 року набрало законної сили 30.06.2021 року, після перегляду його у суді апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що позивач щонайменше мав можливість захистити своє порушене право на працю з 30.06.2021 - дата набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.03.2021

Позивач уже раніше посилався на факт прийняття згаданої постанови Верховного Суду у справі №640/14698/20, як на поважну причину пропуску місячного строку звернення до суду.

Однак, суд першої інстанції вірно вважав, що вказані посилання не заслуговують на увагу, оскільки така обставина не є об`єктивно непереборною, не впливає на волевиявлення особи та не пов`язана з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовну заяву слід залишити без розгляду, з підстав передбачених ст. 122 КАС України, оскільки позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року по справі №380/17192/22- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді А.Р. Курилець

О.І. Мікула

повний текст складено 09.02.2024