Рішення
від 09.02.2024 по справі 120/8790/23
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 лютого 2024 р. Справа № 120/8790/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач ) про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 08.05.2023 року позивачем було отримано було отримано наступні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області:

№62684492-2412-0228 від 01.05.2023 року про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0523086400:03:001:0196 площею 3,2318 га за період 2023 року на загальну суму 24 529,36 грн. Проте, на думку позивача, як вбачається із детального розрахунку суми податку, податковим органом здійснено невірний розрахунок податкового зобов`язання, оскільки визначено нормативно грошову оцінку орендованої ділянки у сумі 817 645,40 грн., яка не відповідає дійсності та взято за основу визначення ставки податку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

№2684491-2412-0228 від 01.05.2023 року про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0523086400:03:001:0197 площею 1,0213 га за період 2023 року на загальну суму 7 751,67 грн. Проте, на думку позивача, як вбачається із детального розрахунку суми податку, податковим органом здійснено невірний розрахунок податкового зобов`язання, оскільки визначено нормативно грошову оцінку орендованої ділянки у сумі 258 388,90 грн., яка не відповідає дійсності та взято за основу визначення ставки податку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

№2684493-2412-0228 від 01.05.2023 року про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0523086400:03:001:0198 площею 1,2976 га за період 2023 року на загальну суму 9 848,78 грн. Проте, на думку позивача, як вбачається із детального розрахунку суми податку, податковим органом здійснено невірний розрахунок податкового зобов`язання, оскільки визначено нормативно грошову оцінку орендованої ділянки у сумі 328 292,80 грн., яка не відповідає дійсності та взято за основу визначення ставки податку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Таким чином, позивач вважає, що податковий орган з метою отримання конкретної суми податкового зобов`язання на власний розсуд здійснив підміну показників нормативної грошової оцінки та примінив невірну формулу її визначення.

Наведені обставини спонукали позивача звернутися до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

12.07.2023, у встановлений судом строк, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ ДПС у Вінницькій області, в якому відповідач просить у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що між ОСОБА_1 - "Орендарем" та Райгородською сільською радою - "Орендодавцем" 15.12.2021 було укладено додаткові угоди до договорів оренди землі від 10.06.2011 року, а саме:

додаткова угода №1 від 15.11.2021 року, дата державної реєстрації 07.02.2022 року, термін дії - 7 років з 10.06.2021 року, площа земельної ділянки 1,0213 га (кадастровий номер 0523086400:03:001:0197), цільове призначення 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6000 грн. за 1 га, що становить 6127,8 грн. за 1 рік, та, відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України та п.13 договору оренди землі, з врахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель. Зазначає, що розрахунок розміру орендної плати становив: 6127,8 (сума відповідно до додаткової угоди до договору оренди) х 1,1 (коефіцієнт індексації за 2021 рік) х 1,15 (коефіцієнт індексації за 2022 рік = 7751,67. Так, 01.05.2023 року було сформовано податкове повідомлення - рішення №2684491-2412-0228 з орендної плати за землю на суму 7751.67 грн.

додаткова угода №l від 15.11.2021 року, дата державної реєстрації 07.02.2022 року, термін дії - 7 років з 10.06.2021 року, площа земельної ділянки 1,2976 га (кадастровий номер 0523086400:03:001:0198), цільове призначення - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6000 грн. за 1 га, що становить 7785,6 грн, за 1 рік, та, відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України та п.13 договору оренди землі, з врахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель. Зазначає, що розрахунок розміру орендної плати становив: 7785,6 (сума відповідно до додаткової угоди до договору оренди) х 1,1 (коефіцієнт індексації за 2021 рік) х 1,15 (коефіцієнт індексації за 2022 рік = 9848,78. Так, 01.05.2023 року було сформовано податкове повідомлення- рішення №2684493-2412-0228 з орендної плати за землю на суму 9848.78 грн.

додаткова угода №1 від 15.11.2021 року, дата державної реєстрації 07.02.2022 року, термін дії - 7 років з 10.06.2021 року, площа земельної ділянки 3,2318 га, (кадастровий номер 0523086400:03:001:0196), цільове призначення - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6000 грн. за 1 га, що становить 19390,80 грн, за 1 рік, та, відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України та п.13 договору оренди землі, з врахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель. Зазначає, що розрахунок розміру орендної плати становив: 19390,80 (сума відповідно до додаткової угоди до договору оренди) х 1,1 (коефіцієнт індексації за 2021 рік) х 1,15 (коефіцієнт індексації за 2022 рік = 24529,36. Так, 01.05.2023 року було сформовано податкове повідомлення- рішення №2684493-2412-0228 з орендної плати за землю на суму 24529,36 грн.

Враховуючи зазначене, вважає спірні податкові повідомлення- рішення правомірними, податкове повідомлення- рішення, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що між ОСОБА_1 - "Орендарем" та Райгородською сільською радою - "Орендодавцем" 15.12.2021 було укладено додаткові угоди до договорів оренди землі від 10.06.2011 року.

01.05.2023 року контролюючий орган в особі Головного управління ДПС у Вінницькій області виніс податкові повідомлення-рішення:

№62684492-2412-0228 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0523086400:03:001:0196 площею 3,2318 га за період 2023 року на загальну суму 24 529,36 грн.;

№2684491-2412-0228 від 01.05.2023 року про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0523086400:03:001:0197 площею 1,0213 га за період 2023 року на загальну суму 7 751,67 грн.;

№2684493-2412-0228 від 01.05.2023 року про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0523086400:03:001:0198 площею 1,2976 га за період 2023 року на загальну суму 9 848,78 грн.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальності за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПК України).

Згідно п.288.5 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу : 1) не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; 2) не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; 3) може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; 4) для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; 5) для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відтак, з набранням чинності ПК України, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Крім того, виходячи з принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір (ставка) орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Отже, з набранням чинності ПК України, тобто з 01.01.2011, визначено мінімальний розмір річної та максимальний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено.

При винесенні податкових повідомлень-рішень відповідачем здійснено розрахунок розміру орендної плати виходячи із 3% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка не відповідає грошовій оцінці, зокрема за 2023 рік., оскільки ще з 2017 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки становить 1,0 та підтверджується даними органів статистики.

Суд звертає увагу на те, що ПК України у п.288.5 ст.288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України встановлюються ст.ст.285-287 цього кодексу.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, ПК України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ч.1 ст.6 Закону України Про оренду землі, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.14 Закону України Про оренду землі).

Статтею 15 цього Закону визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З матеріалів справи видно, що між ОСОБА_1 - "Орендарем" та Райгородською сільською радою - "Орендодавцем" 15.12.2021 було укладено додаткові угоди до договорів оренди землі від 10.06.2011 року, а саме:

додаткова угода №1 від 15.11.2021 року, дата державної реєстрації 07.02.2022 року, термін дії - 7 років з 10.06.2021 року, площа земельної ділянки 1,0213 га (кадастровий номер 0523086400:03:001:0197), цільове призначення 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6000 грн. за 1 га, що становить 6127,8 грн. за рік;

додаткова угода №l від 15.11.2021 року, дата державної реєстрації 07.02.2022 року, термін дії - 7 років з 10.06.2021 року, площа земельної ділянки 1,2976 га (кадастровий номер 0523086400:03:001:0198), цільове призначення - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6000 грн. за 1 га, що становить 7785,6 грн, за рік;

додаткова угода №1 від 15.11.2021 року, дата державної реєстрації 07.02.2022 року, термін дії - 7 років з 10.06.2021 року, площа земельної ділянки 3,2318 га, (кадастровий номер 0523086400:03:001:0196), цільове призначення - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6000 грн. за 1 га, що становить 19390,80 грн, за рік.

Частиною першою статті 23 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Згідно ст.14 цього Закону, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 654 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно-правовим актом, що регулює зобов`язальні правовідносини) визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

При цьому, суд встановив, що сторони не вносили у договір змін, який би визначав (змінював) розмір орендної плати залежно від величини коефіцієнта індексації НГО земель.

Відтак, податковий орган, який є не суб`єктом цивільно-правових відносин у цій справі, прийнявши оспорюване рішення, фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та умов договору.

Таким чином, зміна індексації (розміру) НГО є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання з орендної плати за оспорюваними рішеннями.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суми податкових зобов`язань згідно оспорюваних рішень розраховані відповідачем всупереч вимог чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд звертає увагу, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката потребують належного документального підтвердження. Визначений у них орієнтир, яким мають керуватися суди при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, головним чином вимагає повного і всебічного дослідження доказів, якими підтверджується надання правничої допомоги, особливо її вартість і оплата. Зважаючи на те, що понесені витрати відшкодовуватиме інша сторона, дослідження цих доказів вимагає ретельного підходу, адже їх стягнення, з одного боку, є компенсацією (певною мірою вимушених) фінансових затрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, але водночас ця компенсація не може бути надмірною. Тож окрім того, що витрати на правничу допомогу мають бути документально доведеними, вони мають відповідати також критерію співмірності у розумінні частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах №120/4765/21-а від 02 лютого 2023 року та №380/7394/21 від 22 серпня 2023 року.

За встановлених обставин щодо відсутності документального підтвердження витрат та наведеного правового врегулювання, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано належних та достатніх доказів в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Відтак, за відсутності доказів, які б підтверджували факт понесення (сплати) позивачем витрат на правову допомогу адвоката, відсутні підстави для стягнення на його користь таких витрат.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката, а тому у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.05.2023 за №2684492-2412-0228; №2684491-2412-0228 та №2684493-2412-0228.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.02.2024
Оприлюднено12.02.2024
Номер документу116898046
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них плати за землю

Судовий реєстр по справі —120/8790/23

Постанова від 23.07.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 06.06.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 07.05.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 03.04.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 20.03.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 07.03.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Рішення від 09.02.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Вільчинський Олександр Ванадійович

Ухвала від 26.06.2023

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Вільчинський Олександр Ванадійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні