Рішення

від 09.02.2024 по справі 420/34076/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34076/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ ВП 44070171) до Приватного Підприємства «Укрос - Агро» (вул. Київська, буд. 41, м. Кілія, Одеська обл., 68300; код ЄДРПОУ 31693431) про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Приватного Підприємства «Укрос - Агро», у якій позивач просить стягнути податковий борг з Приватного Підприємства «Укрос - Агро» шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в сумі 79 999,88 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису № 32/21 від 31.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Приватне Підприємство «Укрос - Агро» на день подання позовної заяви зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Станом на день звернення до суду за Відповідачем рахується податковий борг в сумі 79 999,88 грн., який виник по орендній платі з юридичних осіб, на підставі податкових розрахунків земельного податку: від 21.02.2022 року та від 15.02.2023 року.

У відповідності до вимог Податкового кодексу України, 04.06.2021 року позивачем було прийнято рішення № 6400/6/22-01-13-02-06 про опис майна у податкову заставу.

Згідно акту опису майна № 32/21 від 31 січня 2022 року: нежитлова будівля, обмінний пункт, адмінприміщення, загально площею 673,1 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна, буд. 36.

03.02.2022 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна платника податків № 46494660 згідно з актом опису №32/21 від 31.01.2022.

Позивачем було прийняті наступні рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу: № 280/4-2201 від 24 серпня 2023 року; № 2/4-2201 від 26 січня 2023 року.

На підставі вказаних рішень позивачем були надіслані платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) податкового боргу до банківських установ в установах яких відкриті банківські рахунки відповідача, проте це не привело до позитивного результату у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку.

У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано обов`язок щодо сплати належної суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, а заходи вжиті позивачем не призвели до повного погашення податкового боргу відповідача, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звертається до суду з даним позовом

Ухвалою суду від 12.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі № 420/34076/23 була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням, на адресу: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Київська, 41, та відповідно до рекомендованого повідомлення, отримана особисто відповідачем 03.01.2024 року.

Окрім того, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області при зверненні до суду з даним позовом, на виконання вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, копія позовної заяви була направлена відповідачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків, а також будь-яких доказів до суду не надав.

У відповідності з ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідач - Приватне Підприємство «Укрос - Агро», код ЄДРПОУ 31693431, є юридичною особою та зареєстроване як суб`єкт господарювання Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області за №04057132Ю0010257 від 01.07.2002 року.

З ідентифікаційних даних Приватного Підприємства «Укрос - Агро» вбачається, що підприємство перебуває на обліку як платник податків в Кілійській державній податковій інспекції Головного управлінні ДПС в Одеській області. Відокремлені підрозділи Приватного Підприємства «Укрос - Агро» перебувають на обліку в Хмельницькій державній податковій інспекції Головного управлінні ДПС в Хмельницькій області та в Ярмолинецькій державній податковій інспекції Головного управлінні ДПС в Хмельницькій області.

Згідно інформації про наявність/відсутність податкового боргу у платника по Україні в цілому податковий борг Приватного Підприємства «Укрос - Агро» станом на 28.11.2023 року становить 135352,69 грн. Проте відповідно до розрахунку суми позовних вимог станом на 28.11.2023 року, позовних вимог заявлено на суму 79999,88 грн. по земельному податку.

Заборгованість, по земельному податку з юридичних осіб виникла в результаті:

нарахування по податковому розрахунку земельного податку від 21.02.2022 року на загальну суму 59 088,60 грн (основний платіж);

нарахування по податковому розрахунку земельного податку від 15.02.2023 року на загальну суму 24 268,53 грн (основний платіж).

Відповідно до податкової вимоги форми Ю №0000373-1302-2221 від 18.01.2022 року, Головне управління ДПС в Хмельницькій області склало та виставило відповідачу вимогу про сплату податкового боргу, сума якого складала 4190,85 грн. за платежем 18010600.

Доказів отримання відповідачем податкової вимоги форми Ю №0000373-1302-2221 від 18.01.2022 року Головне управління ДПС в Хмельницькій області до суду не надало.

04.06.2021 року Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області прийнято Рішення №6400/6/22-01-13-02-06 про опис майна Приватного Підприємства «Укрос - Агро» у податкову заставу. Доказів направлення відповідачу Рішення №6400/6/22-01-13-02-06 про опис майна у податкову заставу до суду позивачем не надано.

На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна Приватного Підприємства «Укрос - Агро» №32/21 від 31.01.2022 року.

Акт опису майна направлявся відповідачу на його поштову адресу рекомендованим листом проте, лист з вкладеним повернувся органами поштового зв`язку до позивача з довідкою, що лист не вручений адресату з підстав «за закінченням терміну зберігання».

03.02.2022 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна платника податків № 46494660 згідно з актом опису №32/21 від 31.01.2022 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.02.2022 року в зареєстровано податкову заставу майна платника податків № 46494660, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63221668 від 03.02.2022 року.

Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області було прийнято наступні рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу:

- № 280/4-2201 від 24.08.2023 року;

- № 2/4-2201 від 26.01.2023 року.

На підставі рішення № 280/4-2201 від 24.08.2023 року та № 2/4-2201 від 26.01.2023 року податковий орган звернувся до банків обслуговуючих Приватне підприємство «Укрос - Агро» з платіжними інструкціями на примусове списання (стягнення), які були повернуті без виконання, а саме:

платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №5210 від 15.09.2023 року на суму 88849 грн 55 коп. у зв`язку з тим, що на зазначеному рахунку платника кошти відсутні;

платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №5208 від 15.09.2023 року на суму 88849 грн 55 коп. у зв`язку з тим, що на зазначеному рахунку платника кошти відсутні;

платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №5206 від 15.09.2023 року на суму 88849 грн 55 коп. у зв`язку з тим, що на зазначеному рахунку платника кошти відсутні;

платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №5209 від 15.09.2023 року на суму 88849 грн 55 коп. у зв`язку з тим, що на зазначеному рахунку платника кошти відсутні;

платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №4532 від 24.08.2023 року на суму 91652 грн 15 коп. у зв`язку з тим, що на зазначеному рахунку платника кошти відсутні;

платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №4534 від 24.08.2023 року на суму 91652 грн 15 коп. у зв`язку з тим, що на зазначеному рахунку платника кошти відсутні;

платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №4536 від 24.08.2023 року на суму 91652 грн 15 коп. у зв`язку з тим, що на зазначеному рахунку платника кошти відсутні.

Відповідно до розрахунку суми позовних вимог станом на 28.11.2023 року, Рішенням №2/4-2201 від 26.01.2023 стягнуто частково платіжними інструкціями №5207 від 15.09.2023 року, №4533 від 24.08.2023 року, №4535 від 24.08.2023 року на примусове списання (стягнення) в сумі 3357,25 грн.

На підставі викладеного, Головне управління ДПС в Хмельницькій області, посилаючись на те, що за Приватним Підприємством «Укрос - Агро» обліковується податковий борг, а кошти, на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, звернулось до суду в порядку статті 95 Податкового кодексу України, з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до податкової вимоги форми Ю №0000373-1302-2221 від 18.01.2022 року, Головне управління ДПС в Хмельницькій області склало та виставило відповідачу вимогу про сплату податкового боргу, сума якого складала 4190,85 грн. за платежем 18010600.

Доказів отримання відповідачем податкової вимоги форми Ю №0000373-1302-2221 від 18.01.2022 року Головне управління ДПС в Хмельницькій області до суду не надало.

Звертаючись до суду з даним позовом, Головне управління ДПС в Хмельницькій області заявляє, що відповідач має податковий борг у розмірі 79999,88 грн., а саме, по орендній платі з юридичних осіб.

Податковий орган стверджує, що ним вжито усіх заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок коштів на рахунках у банках та направлення платіжних інструкцій про примусове стягнення, однак це не призвело до погашення боргу. Відтак, наявні підстави для погашення податкового боргу за рахунок майна Приватного Підприємства «Укрос - Агро», що перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (підпункт 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України).

Стаття 88 Податкового кодексу України визначає зміст податкової застави.

Так, відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Стаття 89 Податкового кодексу України регламентує виникнення права податкової застави.

Як визначено пунктом 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

За приписами п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Статтею 93 Податкового кодексу України визначені підстави припинення податкової застави.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 Податкового кодексу України.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату подання позову), вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Суд зазначає, що обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:

наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 (807/675/16), від 06.12.2022 (справа №813/4632/16) та від 24.02.2023 (справа №826/17041/14).

Отже, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, попередньо виконав свій обов`язок щодо стягнення такого боргу за рахунок грошових коштів платника податків.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому, суд зазначає, що доказів направлення відповідачем податкової вимоги форми Ю №0000373-1302-2221 від 18.01.2022 року та Рішення №6400/6/22-01-13-02-06 про опис майна Приватного Підприємства «Укрос - Агро» у податкову заставу відповідачу в порядку, визначеному п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України до суду не надано.

З урахуванням визначеного, суд доходить до висновку, що зазначена у даній позовній заяві сума податкового боргу є неузгодженою.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Приватного Підприємства «Укрос - Агро».

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 124, 126, 139, 159, 162, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ ВП 44070171) до Приватного підприємства «Укрос - Агро» (вул. Київська, буд. 41, м. Кілія, Одеська обл., 68300; код ЄДРПОУ 31693431) про стягнення податкової заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.