Справа № 420/26655/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача філія «Одеське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправним та скасування розпорядження та повернення лісової ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
02.10.2023 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача філія «Одеське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 про виділення в довгострокове тимчасове користування строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Дністер Рест» лісової ділянки загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5,6, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей;
- повернути лісову ділянку загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5,6, постійному користувачу Філії «Одеського лісового господарства» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Дана позовна заява надіслана до суду засобами поштового зв`язку 28.09.2023 року.
Ухвалою суду від 09.10.2023 року позов залишено без руху.
23.10.2023 року (вх.№36271/23) від представника позивача до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача філія «Одеське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 про виділення в довгострокове тимчасове користування строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Дністер Рест» лісової ділянки загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5,6, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей;
- повернути лісову ділянку загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5,6, постійному користувачу Філії «Одеського лісового господарства» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 є протиправним, порушує законні права позивача та підлягає скасуванню тому, що прийнято всупереч вимогам Лісового Кодексу України, пунктів 31-35, 41 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761 та позбавляє права позивача та інших членів рибацького товариства використати першочергове право на користування земельною ділянкою для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей. Зокрема, протиправні дії державного підприємства «Одеське лісове господарство», які виразилися у наданні 21.11.2022 явно незаконної згоди ТОВ «Дністер Рест» про можливість виділу лісової ділянки, у строк, який надано цим же державним підприємством у користування позивачу, a саме з 21.02.2022 по 31.12.2022 (підтверджується лісовим квитком №14 який додається), стали результатом прийняття Одеською обласною державною адміністрацією протиправного рішення про виділ у користування земельної ділянки іншим особам, а не постійному користувачу - позивачу. Тобто, порушено право позивача ОСОБА_1 , як засновника добровільного рибацького товариства «На гачку», займатися культурно-оздоровчою та рекреаційною діяльністю на території Маяковської громади Одеської області (квартал 31, виділ 5), яку позивач разом з іншими членами товариства здійснювали протягом десяти років (висадження дерев, витрачення власних сил та коштів на утримання території у належному стані, збереження ландшафту, створення умов для проведення безпечної спортивної риболовлі, дотримання умов пожежної безпеки).
У позові вказано, що відповідно до вимогам Лісового кодексу України, правилам використання корисних властивостей лісів припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому законодавства порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. Реалізація переважного права (права передачі у користування) можлива, якщо немає суб`єкта першої черги, або якщо такий відмовився від свого переважного права. Проте, при наданні ДП «Одеське лісове господарство» згоди від 21.11.2022 ТОВ «Дністер Рест» про виділення лісової ділянки у користування залишено поза увагою, зокрема, що член добровільного рибацького товариства «На гачку» ОСОБА_1 не надавав своєї відмови від користування вказаною ділянкою та строк дії лісового квитка не закінчився. Одеська обласна державна адміністрація також не враховуючи, що рішення №132/А- 2023 від 23.02.2023 прийнято протиправно, всупереч вимогам Лісового кодексу України, правилам використання корисних властивостей лісів відмовилася його переглядати та надала відповідь позивачу, що підстави для перегляду даного рішення відсутні. Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 є протиправним, порушує законні права позивача та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 07.11.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.
26.12.2023 року (вх.№ ЕС/19900/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві вказано, що Одеська обласна державна адміністрація заперечує проти позову, не погоджується з доводами позивача викладеними у позовній заяві та вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне
У відзиві вказано, що підставою для видачі оскаржуваного розпорядження було звернення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» від 23.12.2022 № 1-23/12, яке було погоджено з Державним агентством лісових ресурсів України (лист Держлісагенства від 24.10.2022 № 04-01-19/769), та постійним користувачем (лист від 21.11.2022 №498).
На думку відповідача, враховуючи приписи законодавства, перелік яких наведено у відзиві, відповідачем прийнято розпорядження від 23.02.2023 № 132/А-2023 з дотриманням вимог та в межах повноважень наданих законом.
Також, як вказано у відзиві, оскаржуване розпорядження відповідача є правовим актом ненормативного характеру, тобто актом індивідуальної дії, стосуються конкретних осіб, тобто виключно визначених у ньому суб`єктів, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до відповідних осіб.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Позивач ОСОБА_1 обраний головою рибацького товариства «На гачку» 02.09.2023 року, що підтверджується наданої до суду копією протоколу зборів членів рибацького товариства «На гачку».
21.02.2022 року ОСОБА_1 було надано спеціальний дозвіл лісовий квиток №14 на здійснення культурно-оздоровчого, спортивного та рекреаційного використання лісових ресурсів на території Біляївського лісництва (квартал 31, виділ 5, площа 2,3 га) строком з 21.02.2022 року по 31.12.2022 року.
30.05.2023 року позивач звернувся до ДП «Одеське лісове господарство» із заявою про надання лісового квитка на 2023 року в квадраті 31 виділі 5 площею 1 га для проведення рекреаційної діяльності та проведення культурно-оздоровчої роботи.
19.06.2023 року філією «Одеське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у відповідь на вказану заяву позивача складено листа №261, в якому, зокрема, вказано про недотримання ОСОБА_1 вимог написання заяви .
Суд зазначає, що дії філії «Одеське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» при складенні вищевказаного листа 19.06.2023 року №261 не є предметом позову у даній справі.
29.06.2023 року позивач звернувся до філії ДП «Одеське лісове господарство» із заявою, в якій керуючись ст. 18, 31,67,69 Лісового Кодексу України, пунктів 31-35,41 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, просив виділити в довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років, земельної ділянки площею 2,1 га, яка розташована в межах населеного пункту на території Маяківської громади, Одеської області, квартал 31 виділ 5, для використання корисних властивостей лісів в рекреаційних, культурно-оздоровчих, туристичних та спортивних цілях.
06.07.2023 року філією «Одеське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у відповідь на вказану заяву позивача складено листа №319, в якому вказано, що згідно розпорядження Одеської обласної військової адміністрації № 132 / A - 2023 від 23.02.2023 р. земельна ділянка загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділи 5,6 виділена в довгострокове тимчасове користування строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Дністер Рест» для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, триває процедура укладення договору про довгострокове тимчасове користування між Філія «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» та ТОВ «Дністер Рест», у зв`язку з чим філія «Одеське лісове господарство» не може надати позивачу погодження на виділення у довгострокове тимчасове користування вищезазначеної земельної ділянки.
Суд зазначає, що дії філією «Одеське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» при складенні вищевказаного листа 06.07.2023 року №№319 не є предметом позову у даній справі.
Так, судом встановлено, що 23.02.2023 року відповідно до статей 1, 18, 31, 48, 74 пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, статей 6, 13, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14 серпня 2012 року № 502, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 (із змінами), статті 256 Податкового кодексу України, враховуючи погодження Державного агентства лісових ресурсів України від 15 листопада 2022 року №02-33/6257 22, Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21 листопада 2022 року № 04-01-19/848 та згоду державного підприємства «Одеське лісове господарство» від 21 листопада 2022 року № 498, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» від 23 грудня 2022 року № 1-23/12 Одеською обласною військовою адміністрацією прийнято розпорядження №132/А-2023, яким вирішено:
1. Виділити товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44756191) лісову ділянку державної власності загальною площею 2,0000 га (Біляївське лісництво: квартал 31, виділи 5, 6) для довгострокового тимчасового користування лісами строком на 49 років для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей без вилучення земельної ділянки у постійного користувача лісами філії "Одеське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
2. Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» дотримуватися встановленого режиму використання земель, виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, які передбачені законодавством та договором довгострокового тимчасового користування лісами.
3. Доручити філії "Одеське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 45113745): України" - укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами з товариством 3 обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44756191), встановивши плату за довгострокове тимчасове користування лісами відповідно до чинного законодавства; - поінформувати Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації про виконання розпорядження з доданням копії укладеного договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Суд зазначає, що відповідачем разом із відзивом надано копії погодження Державного агентства лісових ресурсів України від 15 листопада 2022 року №02-33/6257 22, Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21 листопада 2022 року № 04-01-19/848 та згоду державного підприємства «Одеське лісове господарство» від 21 листопада 2022 року № 498.
30.06.2023 року позивач звернувся до голови Одеської обласної державної адміністрації із заявою, в якій просив переглянути рішення від 15 листопада 2022 року №02-33/6257 22.
У відповідь на вказану заяву Одеською обласною військовою адміністрацією складено листа №Г-1341-взп-09/1817 від 31.07.2023 року, в якому вказано, що розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 23.02.2023 № 132/A-2023 «Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ», видане у відповідності до чинного законодавства та що відсутні підстави для перегляду даного рішення.
Суд зазначає, що дії Одеською обласною військовою адміністрацією при складенні вищевказаного листа 31.07.2023 року №Г-1341-взп-09/1817не є предметом позову у даній справі.
В той же час, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 про виділення в довгострокове тимчасове користування строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Дністер Рест» лісової ділянки загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5,6, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає «Про місцеві державні адміністрації».
Відповідно до п. 2. ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, відноситься серед іншого, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Згідно з пунктом 6 статті 31 Лісового кодексу України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Статтею 16 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об`єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство", зокрема об`єктами концесії згідно із Законом України "Про концесію".
Згідно з ст.17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.
Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов`язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до ст.18 Лісового кодексу України об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.
Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.
Суб`єктами правовідносин тимчасового користування лісами є:
власники лісів або уповноважені ними особи;
підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.
Зі змісту позову вбачається, що позивач вважає себе постійним користувачем ділянки, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5.
В той же час, відповідно до вищевказаних приписів Лісового кодексу України позивач був саме короткостроковим тимчасовим користувачем лісами на відповідній ділянці на підставі спеціального дозволу лісового квитка.
Суд зазначає, що відповідно до ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Відповідно до 78 Лісового кодексу України право використання лісових ресурсів припиняється в разі:
1) добровільної відмови від використання лісових ресурсів;
2) закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів;
3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;
4) порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
6) порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів;
7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;
8) невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.
Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали.
У випадках, передбачених пунктами 4-8 частини першої цієї статті, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.
Законом можуть бути передбачені й інші випадки припинення права використання лісових ресурсів.
Відповідно до п. 9 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. N 761 (далі Порядок №761) лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями).
Дії щодо погодження видачі лісового квитка вчиняються без залучення підприємств, установ, організацій і громадян (далі - лісокористувачі) протягом строку, встановленого для видачі лісового квитка.
Для здійснення погодження власник лісів або постійний лісокористувач не пізніше дня, що настає за днем одержання від лісокористувача заявки надсилає її копію у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.
За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзаці першому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають власнику лісів або постійному лісокористувачу.
У разі ненадання органами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, погодження протягом встановленого строку вважається, що видача лісового квитка ними погоджена.
Згідно з п.п.31-35, 41 Порядку №761 використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів, з дотриманням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.
Використання корисних властивостей лісів може бути тимчасово зупинене у разі високої пожежної небезпеки, незадовільного стану лісів внаслідок ущільнення ґрунту їх відвідувачами, виникнення вогнищ шкідників і хвороб лісу та інших факторів, що призводять до ослаблення природних функцій лісів.
У разі погіршення стану насаджень лісокористувачами з`ясовуються причини погіршення, вживаються заходи до зняття або зниження рівня рекреаційного навантаження, а також до усунення причин такого погіршення та регулювання інтенсивності відвідування.
Виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей здійснюється з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування.
У разі відсутності зазначених схем, планів і програм або інших матеріалів пропозиції щодо виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей можуть вносити органи Держлісагентства, власники лісів або постійні лісокористувачі, заінтересовані підприємства, установи, організації і громадяни.
На основі функціонального зонування лісів і визначення рівня рекреаційного навантаження приймається рішення щодо рекреаційної придатності конкретної території, вибору місць розміщення рекреаційних об`єктів, здійснення прогнозування можливої деградації лісових екосистем, планування господарських і природоохоронних заходів, спрямованих на усунення або запобігання негативному впливу надмірного рекреаційного навантаження.
Виділення лісових ділянок для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісів здійснюється власниками лісів або постійними лісокористувачами з дотриманням вимог цього Порядку та правил заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, а також використання корисних властивостей лісів, що затверджуються Міндовкіллям за поданням Держлісагентства.
Судом встановлено, що станом на дату прийняття оскаржуваного розпорядження право позивача на використання лісових ресурсів було фактично припинено у зв`язку із закінченням строку, на який було надано лісовий квиток №14.
Як стверджує позивач, оскаржуване розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 прийнято всупереч вимогам Лісового Кодексу України, пунктів 31-35, 41 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761.
В той же час, позивачем не зазначено, в чому саме порушення вказаних приписів чинного законодавства полягає, а судом наявність такого порушення не встановлено.
Також позивач вказує, що оскаржуване розпорядження позбавляє права позивача та інших членів рибацького товариства використати першочергове право на користування земельною ділянкою для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей.
В той же час, приписи чинного законодавства на яке покликається позивач не містять норм, які надають першочергове право позивачу як тимчасовому короткострокову користувачу чи рибацькому товариству членом якого є позивач, на користування лісовими ресурсами та території Біляївського лісництва загальною площею 2,0000 га (квартал 31, виділи 5, 6) для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей.
Позаяк, позивач набув право саме на спеціальне використання лісів на підставі лісового квитка, а не право користування відповідною земелькою ділянкою, постійним користувачем якої є ДП «Одеське лісове господарство».
Зазначаючи у позові про те, що реалізація переважного права (права передачі у користування) можлива, якщо немає суб`єкта першої черги, або якщо такий відмовився від свого переважного права, позивач частково цитує приписи Земельного кодексу України, якими врегульовано питання переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського.
В той же час, дані приписи Земельного кодексу України не є релевантними при розгляді даної адміністративної справи.
Зазначаю про імперативний обов`язок у ДП «Одеське лісове господарство» отримати відмову позивача від користування ділянкою, позивач також не наводить положень жодного нормативно-правового акту, яким би вказане було підтверджено.
При цьому суд зазначає, що доказів набуття позивачем коли-небудь права користування лісами на виділ 6 до суду позивачем взагалі не надано.
Розглядаючи дану адміністративну справу суд враховує, що з дня припинення позивачем права на здійснення культурно-оздоровчого, спортивного та рекреаційного використання лісових ресурсів на території Біляївського лісництва (квартал 31, виділ 5, площа 2,3 га) до дати прийняття оскаржуваного розпорядження позивач не звертався до компетентних органів ні з заявою про видачу лівого квитка на вказану ділянку, на з заявою про надання її у довгострокове тимчасове користування, на з заявами про погодження такого надання.
Доводи позивача про протиправність дій державного підприємства «Одеське лісове господарство», які полягають у наданні 21.11.2022 згоди ТОВ «Дністер Рест» про можливість виділу лісової ділянки, у строк, який надано цим же державним підприємством у користування позивачу, a саме з 21.02.2022 по 31.12.2022 суд не приймає, оскільки вказані дії не є предметом позову у даній справі. Крім того, суд зазначає, що у позові взагалі відсутнє нормативне обґрунтування протиправності даних дій.
Таким чином, протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи позивачем не наведено обґрунтованих фактичних та нормативних підстав для твердження про протиправність розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 про виділення в довгострокове тимчасове користування строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Дністер Рест» лісової ділянки загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5,6, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими та не порушують прав, свобод чи інтересів позивача, а отже у задоволенні позову необхідно відмовити.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача філія «Одеське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправним та скасування розпорядження та повернення лісової ділянки відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Одеська обласна державна адміністрація (просп. Шевченка 4, м.Одеса, 65032, код ЄДРПОУ 00022585).
Третя особа - філія «Одеське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул.Чорноморська, 77, смт.Великодолинське, Одеський р-н, Одеської області, 67832).
Суддя С.М. Корой
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2024 |
Оприлюднено | 12.02.2024 |
Номер документу | 116899625 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Корой С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні