Постанова

від 30.04.2024 по справі 420/26655/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26655/23

Перша інстанція: суддя Корой С.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання Вовненко А.В.

представника Одеської обласної військової (державної) адміністрації Колеснікова О.В.

представника ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ» - Середюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної військової (державної) адміністрації, за участю третіх осіб - Філії «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» про визнання протиправним та скасування розпорядження №132/А-2023 від 23.02.2023 про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ», про повернення лісової ділянки постійному користувачу Філії «Одеського лісового господарства» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»,

В С Т А Н О В И В:

28.09.2023 засобами поштового зв`язку позивач - ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської обласної військової (державної) адміністрації, в якому, з урахуванням уточненого позову, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Одеської обласної військової (державної) адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 про виділення в довгострокове тимчасове користування строком на 49 років лісової ділянки загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5, 6, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ»;

- повернути лісову ділянку загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5, 6, постійному користувачу Філії «Одеського лісового господарства» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване розпорядження Одеської обласної військової (державної) адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 є протиправним, порушує законні права позивача та підлягає скасуванню оскільки прийнято всупереч вимогам Лісового Кодексу України, пунктів 31-35, 41 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, та позбавляє права позивача та інших членів рибацького товариства використати першочергове право на користування земельною ділянкою для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей.

Зокрема, позивач посилався на протиправні дії державного підприємства «Одеське лісове господарство», які виразилися у наданні 21.11.2022 явно незаконної згоди ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ» про можливість виділу лісової ділянки, у строк, який надано цим же державним підприємством у користування позивачу, a саме з 21.02.2022 по 31.12.2022 (підтверджується лісовим квитком №14), що у свою чергу стало результатом прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження. За наведених підстав, позивач вважав, що відбулось порушення його права, як засновника добровільного рибацького товариства «На гачку», яке займається культурно-оздоровчою та рекреаційною діяльністю на території Маяковської громади Одеської області (квартал 31, виділ 5), яку позивач разом з іншими членами товариства здійснювали протягом десяти років (висадження дерев, витрачення власних сил та коштів на утримання території у належному стані, збереження ландшафту, створення умов для проведення безпечної спортивної риболовлі, дотримання умов пожежної безпеки).

Також, позивач вказував, що відповідно до вимог Лісового кодексу України, правил використання корисних властивостей лісів, припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому законодавства порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. Проте, реалізація переважного права (права передачі у користування) можлива, якщо немає суб`єкта першої черги, або якщо такий відмовився від свого переважного права. Однак, при наданні ДП Одеське лісове господарство згоди від 21.11.2022 ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ» про виділення лісової ділянки у користування залишено поза увагою, зокрема, що член добровільного рибацького товариства «На гачку» позивач не надавав своєї відмови від користування вказаною ділянкою та строк дії лісового квитка не закінчився. Відповідач також не враховуючи, що розпорядження №132/А-2023 від 23.02.2023 прийнято протиправно, всупереч вимогам Лісового кодексу України, правилам використання корисних властивостей лісів, та відмовився його переглядати та надав відповідь позивачу, що підстави для перегляду даного рішення відсутні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року, ухваленим в порядку письмового провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції врахував та прийняв до уваги доводи відзиву на позовну заяву, який не був поданий з дотриманням строку для його подання, та який не надсилався позивачу, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 79 КАС України. Наведене призвело до того, що суд першої інстанції позбавив позивача права подати відповідь на відзив, викласти свої пояснення, міркування та аргументи, щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки суд дійшов помилкового висновку про те, що зі змісту позову вбачається, що позивач вважає себе постійним користувачем ділянки, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5 та на момент видачі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 фактично припинено право позивача на користування. Апелянт вказує, що він на момент видачі згоди державним підприємством «Одеське лісове господарство» від 21 листопада 2022 року №498 був тимчасовим користувачем на підставі лісового квитка строк дії якого закінчувався 31.12.2022, про що і зазначав у позовній заяві. А оскаржуване розпорядження адміністрацією прийнято на підставі незаконно наданої згоди.

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що при розгляді скарги ОСОБА_1 на протиправне рішення Одеської обласної військової (державної) адміністрації, а саме розпорядження №132/А-2023 від 23.02.2023, адміністрацією не перевірений той факт, що при прийняті даного рішення враховано явно незаконну згоду державного підприємства «Одеське лісове господарство» від 21 листопада 2022 року №498 про можливість виділу ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ» лісової ділянки державної власності загальною площею 2,0000 га (Біляєвське лісництво: квартал 31 виділи 5,6) для довгострокового тимчасового користування лісами строком на 49 років для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних туристичних цілей без вилучення земельної ділянки у постійного користувача.

Вказана згода №498 безпідставно надана 21 листопада 2022 року ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ», у той час, коли вказана земельна ділянка була у користуванні ОСОБА_1 на підставі лісового квитка №14 серія ОД ДВК №000370, з терміном дії з 21.02.2022 по 31.12.2022, копія якого була додана до позовної заяви.

За вказаних обставин апелянт вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою та безпідставно зазначив, що лист Одеської обласної державної адміністрації №Г-1341-взп-09/1817 від 31.07.2023 року, в якому вказано, що розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 23.02.2023 №132/A-2023 «Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ», видане у відповідності до чинного законодавства та що відсутні підстави для перегляду даного рішення.

Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував того, що Одеською обласною державною адміністрацією порушені вимоги ст.19 Закону України «Про звернення громадян», оскільки об`єктивно, всебічно не перевірено скаргу, не скасовано оскаржуване рішення, як таке, що не відповідає закону або іншим нормативним актам, не вжито заходів до припинення неправомірних дій, не усунуто причини та умови, які сприяли порушенню, не забезпечено поновлення порушених прав, а також не роз`яснено порядок оскарження прийнятого рішення у разі визнання скарги необґрунтованою.

Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. Член добровільного рибацького товариства «На гачку» ОСОБА_1 не надавав ДП «Одеське лісове господарство» відмови від користування вказаною ділянкою, строк дії лісового квитка не закінчився та він разом з іншими членами даного товариства продовжив користуватися вказаною лісовою земельною ділянкою. Зазначена згода №498 від 21.11.2022 порушила законні права ОСОБА_1 та інших членів добровільного рибацького товариства та стала підставою для прийняття протиправного рішення Одеською обласною державною адміністрацією, а саме розпорядження №132/А-2023 від 23.02.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу, Одеська обласна військова (держава) адміністрація зазначила, що вона не погоджується з вимогами, які викладено у апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач у відзиві вказує, що як зазначено апелянтом, він звернувся 30.05.2023 до Філії «Одеського лісового господарства» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з заявою про видачу лісового квитка на період 2023 року, разом з цим до позовної заяви додана копія лісового квитка № 14 серія ОД ДВК №000370 термін дії якого встановлено з 21.02.2022 до 31.12.2022. Отже, апелянт, з метою надання йому у короткострокове тимчасове користування лісом, звернувся з заявою про надання йому спеціального дозволу (лісового квитка) до постійного лісокористувача - Філії «Одеського лісового господарства» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». 30.06.2023 апелянт звернувся до Одеської обласної військової (державної) адміністрації з заявою про перегляд на його думку протиправно прийнятого розпорядження, на яке була надана відповідь, про відсутність підстав для скасування розпорядження від 23.02.2023 № 132/А-2023.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що з наведеного у апеляційній скарзі вбачається, що станом на час прийняття Одеською обласною державною адміністрацією розпорядження від 23.02.2023 № 132/ А-2023 у апелянта були відсутні будь які права на тимчасове користування лісовою ділянкою з огляду на те, що згідно з пунктом 2 частини першої ст. 78 Лісового кодексу України право використання лісових ресурсів припиняється в разі закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів. У даному випадку у апелянта таке право закінчилось 31.12.2022 (термін дії на який був виданий лісовий квиток № 14 серія ОД ДВК №000370).

Враховуючи приписи ст. 18, п. 6 ст. 31, п. 2 ч. 1 ст. 78 Лісового кодексу України, відповідач зазначає, що ним прийнято оскаржуване розпорядження від 23.02.2023 №132/А-2023 в межах повноважень наданих законом.

Треті особи своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що позивачем в цій справі є ОСОБА_1 , який відповідно до матеріалів справи, є учасником рибацького товариства «На гачку» та зборами членів вказаного товариства від 02.09.2023 обраний головою рибацького товариства «На гачку» і наділений повноваженнями представляти інтереси товариства перед органами місцевого самоврядування, в судах і інших державних органах, установах та організаціях (а.с. 14-15, 54-55).

До суду з позовом в цій справі ОСОБА_1 звернувся як фізична особа (а.с.1, 40-42 ), яка заявила вимоги:

- про визнання протиправним та скасування розпорядження Одеської обласної військової (державної) адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 про виділення в довгострокове тимчасове користування строком на 49 років лісової ділянки загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5, 6, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ»;

- про повернення лісової ділянки загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5, 6, постійному користувачу Філії «Одеського лісового господарства» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 16, 56) ОСОБА_1 отримав від Філії «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» лісовий квиток від 21.02.2022 №14 серія ОД ДВК №000370, з терміном дії з 21.02.2022 до 31.12.2022, відповідно до якого апелянту дозволяється здійснювати культурно-оздоровче, спортивне, рекреаційне використання лісових ресурсів, в межах природоохоронної категорії лісів, номер кварталу 31, номер виділу (ділянки) 5, площею 1,0 га. Вказаний лісовий квиток отриманий на підставі розпорядження директора Філії «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Плата за користування лісовими ресурсами здійснена апелянтом 21.02.2022 (а.с. 17, 53).

30.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Філії «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» із заявою про надання йому лісового квитка на 2023 рік на квартал 31 виділ 5 площею 1,0 га (а.с. 19, 51-55).

На вказану заяву Філією «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» була надана відповідь від 19.06.2023 за вих №261 (а.с. 20-21, 49-50) щодо неможливості розгляду по суті поданої заяви через відсутність у заяві відомостей щодо виду рекреаційної діяльності, яка планується проводитись, щодо відсутності схем планування та розміщення споруд, щодо відсутності орієнтовної кількості осіб, які плануються бути залученими до ведення культурно-просвітницької роботи; через не надання повних анкетних даних заявника.

29.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Філії «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» із заявою про надання йому у довгострокове користування терміном на 49 років, земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту на території Маяківській громади Одеської області, квартал 31 виділ 5, для використання корисних властивостей лісів в рекреаційних, культурно-оздоровчих, туристичних та спортивних цілях (а.с. 22, 48).

На заяву ОСОБА_1 , Філією «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» була надана відповідь від 06.07.2023 за вих №319, якою повідомлено, що філія не може надати погодження на виділення у довгострокове тимчасове користування вказаної земельної ділянки, оскільки відповідно до розпорядження Одеської обласної військової адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 земельна ділянка загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території на території Біляївського лісництва: квартал 31 виділ 5, 6, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей виділена Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» (а.с. 23, 47).

Також, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 30.06.2023 звернувся до голови Одеської обласної державної адміністрації із заявою (а.с. 26, 44), в якій вказав, що він є засновником добровільного товариства «На гачку», в якому зареєстровано 1500 членів (список додається). У заяві вказано, що протягом приблизно десяти років вони орендували 500 метрів узбережжя (2 га) (додаються лісові квитки) та проводили культурно-оздоровчу діяльність на території Маяківської громади Одеської області, Одеського району, квартал 31, виділ 5 (додається кадастровий план земельної ділянки). Протягом всього часу вони відповідно до Порядку заготівля другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, отримували лісові квітки від «Одеського лісового господарства» протягом десяти років.

Також в заяві вказано, що в клубі займаються 30% людей похилого віку, 20% Чорнобильців та 30% військовослужбовців, які зараз знаходяться на фронті. Членство в клубі є безкоштовним та базується тільки на спільних інтересах. Крім того, протягом усього цього часу клуб займався висадженням дерев, прибиранням території, збереженням ландшафту та створенням умов для комфортної та безпечної риболовлі.

В заяві апелянт просив переглянути рішення №123/А2023 від 23.02.2023 про виділення ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ» 2 га, оскільки відповідно до цього рішення, територія яку вони орендували протягом десяти років у «Одеського лісового господарства», передається комерційній організації ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ», що призводить до обмеження їх громадської діяльності.

31.07.2023 Одеська обласна військова (державна) адміністрація листом за вих №Г-1341-взп-09/1817 надала відповідь ОСОБА_1 , в якій повідомила заявника про розгляд заяви від 30.06.2023 та про видання розпорядження від 23.02.2023 №132/А-2023 у відповідності до чинного законодавства, та про відсутність підстав для перегляду даного розпорядження (а.с. 27, 43).

Також, відповідно до матеріалів справи, 23.02.2023 Одеською обласною військовою (державною) адміністрацією було прийняте розпорядження №132/А-2023 «Про виділення лісової ділянки у довготривале тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» (а.с. 24-25, 45-46, 100-101), відповідно до якого:

- пунктом 1 вирішено виділити товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44756191) лісову ділянку державної власності загальною площею 2,0000 га (Біляївське лісництво: квартал 31, виділи 5, 6) для довгострокового тимчасового користування лісами строком на 49 років для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей без вилучення земельної ділянки у постійного користувача лісами філії «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»;

- пунктом 2 зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» дотримуватися встановленого режиму використання земель, виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, які передбачені законодавством та договором довгострокового тимчасового користування лісами;

- пунктом 3 доручено філії «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ідентифікаційний номер юридичної особи 45113745) укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами з товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44756191), встановивши плату за довгострокове тимчасове користування лісами відповідно до чинного законодавства; поінформувати Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації про виконання розпорядження з доданням копії укладеного договору довготривалого тимчасового користування лісами.

Розпорядження від 23.02.2023 №132/А-2023 прийняте Одеською обласною військовою (державною) адміністрацією за результатами розгляду заяви ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ» від 23.12.2022 №1-23/12 та відповідно до статей 1, 18, 31, 48, 74, п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, статей 6, 13, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 №502, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2007 №761 (зі змінами), статті 256 Податкового кодексу України, враховуючи погодження Державного агентства лісових ресурсів України від 15 листопада 2022 року №02-33/6257-22, Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21 листопада 2022 року №04-01-19/848 та згоду державного підприємства «Одеське лісове господарство» від 21 листопада 2022 року №498.

Відповідач надав до суду першої інстанції копії заяви ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ» від 23.12.2022 №1-23/12 (а.с. 79), погодження Державного агентства лісових ресурсів України від 15 листопада 2022 року №02-33/6257-22 (а.с. 80-81), Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21 листопада 2022 року №04-01-19/848 (а.с. 82) та згоди державного підприємства «Одеське лісове господарство» від 21 листопада 2022 року №498 (а.с. 83-84) та графічних матеріалів (а.с. 85), копію статуту ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ» (а.с. 88-99) та копію витягу з ЄДРЮОФОПГФ (а.с. 86-87).

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до витягу з ЄДРЮОФОПГФ, отриманого апеляційним судом на запит від 23.04.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», ТОВ «ДНІСТЕР РЕСТ» зареєстроване як юридична особа 15.10.2022, видами економічної діяльності є: 02.30 збирання дикорослих недеревних продуктів; 03.12 прісноводне рибальство; 50.10 пасажирський морський транспорт; 50.30 пасажирський річковий транспорт; 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 55.20 - діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (основний); 55.30 надання місць кемпінгами та стоянками для житлових автофургонів і причепів; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 93.19 інша діяльність у сфері спорту; 93.29 організування інших видів відпочинку та розваг.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був короткостроковим тимчасовим користувачем лісами на відповідній ділянці на підставі спеціального дозволу лісового квитка, проте, на час прийняття оскаржуваного розпорядження позивач не мав статусу короткострокового тимчасового користувача лісами, а доказів наявності у позивача іншого права користування лісовою ділянкою на час прийняття оскаржуваного розпорядження позивач не надав, в той час як доводи позовної заяви ґрунтуються на припущеннях та помилковому розумінні позивачем вимог чинного законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Спір в цій справі стосується правомірності розпорядження Одеської обласної військової (державної) адміністрації від 23.02.2023 №132/А-2023 про виділення лісової ділянки у довготривале тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ», а саме лісової ділянки державної власності загальною площею 2,0000 га (Біляївське лісництво: квартал 31, виділи 5, 6) для довгострокового тимчасового користування лісами строком на 49 років для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей без вилучення земельної ділянки у постійного користувача лісами філії «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

За приписами ст. 2 Лісового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки.

Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

За приписами ст. 1 Лісового кодексу України, лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов`язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ст. 18 Лісового кодексу України, об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.

Суб`єктами правовідносин тимчасового користування лісами є:

-власники лісів або уповноважені ними особи;

-підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.

Статтею 31 Лісового кодексу України визначені повноваження, зокрема обласних державних адміністрацій у сфері лісових відносин.

Так, за припасами п. 6 та п. 11 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення; вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 48 Лісового кодексу України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до ст. 74 Лісового кодексу України, використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Також, відповідно до 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є:

- прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок;

- прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача;

- невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення;

- недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів;

- результати оцінки впливу на довкілля.

Спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів анулюється в разі:

- припинення права користування лісами з підстав, передбачених статтею 22 цього Кодексу;

- припинення права використання лісових ресурсів з підстав, передбачених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 78 Лісового кодексу України, право використання лісових ресурсів припиняється в разі:

1) добровільної відмови від використання лісових ресурсів;

2) закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів;

3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;

4) порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;

5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;

6) порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів;

7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;

8) невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.

Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали.

У випадках, передбачених пунктами 4-8 частини першої цієї статті, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.

Законом можуть бути передбачені й інші випадки припинення права використання лісових ресурсів.

Порядок спеціального використання лісових ресурсів затверджений Постановою КМУ №761 від 23.05.2007 (надалі Порядок використання №761 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів - заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів.

Також Постановою КМУ №761 від 23.05.2007 затверджений і Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (надалі Порядок видачі №761 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Так, відповідно до п. 9 Порядку видачі №761, лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями).

Дії щодо погодження видачі лісового квитка вчиняються без залучення підприємств, установ, організацій і громадян (далі - лісокористувачі) протягом строку, встановленого для видачі лісового квитка.

Для здійснення погодження власник лісів або постійний лісокористувач не пізніше дня, що настає за днем одержання від лісокористувача заявки надсилає її копію у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзаці першому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають власнику лісів або постійному лісокористувачу.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, погодження протягом встановленого строку вважається, що видача лісового квитка ними погоджена.

За припасами п. 31 Порядку використання №761, використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів, з дотриманням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

Пунктом 32 Порядку використання №761 встановлено, що використання корисних властивостей лісів може бути тимчасово зупинене у разі високої пожежної небезпеки, незадовільного стану лісів внаслідок ущільнення ґрунту їх відвідувачами, виникнення вогнищ шкідників і хвороб лісу та інших факторів, що призводять до ослаблення природних функцій лісів.

Пунктом 33 Порядку використання №761, визначено, що у разі погіршення стану насаджень лісокористувачами з`ясовуються причини погіршення, вживаються заходи до зняття або зниження рівня рекреаційного навантаження, а також до усунення причин такого погіршення та регулювання інтенсивності відвідування.

Відповідно до п. 34 Порядку використання №761, виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей здійснюється з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування.

У разі відсутності зазначених схем, планів і програм або інших матеріалів пропозиції щодо виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей можуть вносити органи Держлісагентства, власники лісів або постійні лісокористувачі, заінтересовані підприємства, установи, організації і громадяни.

За приписами пункту 35 Порядку використання №761, на основі функціонального зонування лісів і визначення рівня рекреаційного навантаження приймається рішення щодо рекреаційної придатності конкретної території, вибору місць розміщення рекреаційних об`єктів, здійснення прогнозування можливої деградації лісових екосистем, планування господарських і природоохоронних заходів, спрямованих на усунення або запобігання негативному впливу надмірного рекреаційного навантаження.

Відповідно до п. 41 Порядку використання №761, виділення лісових ділянок для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісів здійснюється власниками лісів або постійними лісокористувачами з дотриманням вимог цього Порядку та правил заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, а також використання корисних властивостей лісів, що затверджуються Міндовкіллям за поданням Держлісагентства.

Правила використання корисних властивостей лісів, затверджені наказом міністерства аграрної політики та продовольства України №502 від 14.08.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за №1536/21848 (надалі Правила №502 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), які встановлюють норми і вимоги щодо використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Так використання корисних властивостей лісів може здійснюватися у порядку загального та спеціального використання (п. 1.2. розділу І Правил №502).

У порядку загального використання корисних властивостей лісів громадяни мають право вільно, безоплатно та без видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів перебувати у лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника - у лісах приватної власності. Використання корисних властивостей лісів здійснюється громадянами з метою задоволення власних культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей (п. 1.3. розділу І Правил №502).

Використання корисних властивостей лісів у порядку спеціального використання поділяється на постійне або тимчасове та здійснюється постійними або тимчасовими лісокористувачами, власниками лісів. Тимчасове користування може бути довгостроковим та короткостроковим (п. 1.4. розділу І Правил №502).

Використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування здійснюється на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами, який укладається між постійним лісокористувачем або власником лісів, з одного боку, та тимчасовим лісокористувачем, з іншого боку, після прийняття рішення відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (п. 1.5. розділу І Правил №502).

Використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування здійснюється на підставі лісового квитка, який видається тимчасовому лісокористувачу в установленому порядку постійним лісокористувачем або власником лісів (п. 1.6. розділу І Правил №502).

У порядку спеціального використання корисні властивості лісів можуть використовуватись постійними та тимчасовими лісокористувачами, власниками лісів (п. 1.7. розділу І Правил №502).

Використання корисних властивостей лісів на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду здійснюється з дотриманням їх режиму відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства та цих Правил (п. 1.8. розділу І Правил №502).

Використання корисних властивостей лісів у порядку спеціального використання здійснюється на виділених для цієї мети лісових ділянках (п. 2.1. розділу ІІ Правил №502).

Виділення лісових ділянок у тимчасове користування здійснюється без вилучення земельної лісової ділянки у постійного лісокористувача (власника лісів). Передача тимчасовими лісокористувачами виділених їм лісових ділянок іншим особам не допускається (п. 2.2. розділу ІІ Правил №502).

Лісові ділянки для проведення освітньо-виховних цілей виділяються навчальним та освітньо-виховним закладам, що здійснюють освітньо-виховну діяльність, пов`язану з поширенням знань у галузі лісового господарства або екології (п. 2.3. розділу ІІ Правил №502).

Лісові ділянки для проведення науково-дослідних робіт виділяються науковим установам та іншим установам і закладам, які мають у своєму складі спеціалізований підрозділ, що здійснює наукову діяльність у сфері лісового господарства або екології (п. 2.4. розділу ІІ Правил №502).

Виділення лісової ділянки на місцевості для використання корисних властивостей лісів здійснює постійний лісокористувач (власник лісів) (п. 2.5. розділу ІІ Правил №502).

Передача лісової ділянки тимчасовому лісокористувачу проводиться за актом приймання-передачі з дотриманням вимог Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, та цих Правил (п. 2.6. розділу ІІ Правил №502).

Строки надання у довгострокове тимчасове користування лісів та розміри лісових ділянок, що виділяються у тимчасове користування, повинні відповідати реальним можливостям тимчасового лісокористувача для їх ефективного використання (наявність необхідних фінансових та матеріальних ресурсів, кваліфікованих кадрів, господарських можливостей тощо) (п. 2.7. розділу ІІ Правил №502).

Враховуючи наведені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та встановлені у справі фактичні обставини, що підтверджені матеріалами справи, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в період з 21.02.2022 до 31.12.2022 апелянт був саме короткостроковим тимчасовим користувачем лісів в межах природоохоронної категорії лісів, номер кварталу 31, номер виділу (ділянки) 5.

На підставі лісового квитка апелянт набув короткострокове право користування лісами, а не право користування земельною ділянкою, що спростовує доводи апелянта про, що він на протязі десяти років є користувачем земельної ділянки, докази того, що рибацьке товариство «На гачку» є землекористувачем також в матеріалах справи відсутні.

Також апеляційний суд, як і суд першої інстанції, відхиляє посилання апелянта на те, що у 2022 році під час підготовки документації щодо виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІСТЕР РЕСТ», філія «Одеське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» була зобов`язана отримати у апелянта, як користувача земельної ділянки відмову від права користування.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що у 2022 році апелянт не був землекористувачем, а мав право користування лісами в межах природоохоронної категорії лісів, номер кварталу 31, номер виділу (ділянки) 5 (Біляївське лісництво).

Наведені апеляційним судом норми матеріального права не містять імперативних приписів, які б зобов`язували учасників процедури оформлення документів на виділення лісової ділянки у довготривале тимчасове користування без вилучення земельної ділянки, отримувати будь-які узгодження, відмови, тощо від осіб, які набули право короткострокового тимчасового користування лісами.

Апеляційний суд, як і суд першої інстанції звертає увагу на те, що на час прийняття оскаржуваного розпорядження 23.02.2023, апелянт вже не був короткостроковим тимчасовим користувачем лісами в межах природоохоронної категорії лісів, номер кварталу 31, номер виділу (ділянки) 5 (Біляївське лісництво), а за отриманням лісового квитка звернувся лише 30.05.2023.

Отже, оскаржуване розпорядження прийняте 23.02.2023, в період, в який апелянт не мав будь-якого права, а ні на користування лісами, а ні на користування земельною ділянкою.

Посилання апелянта на протиправність дозволів та погоджень з обґрунтуванням такої протиправності виключно з підстав наявності у апелянта права на земельну ділянку та її використання більше 10 років, апеляційний суд відхиляє, оскільки право користування апелянтом земельною ділянкою не підтверджено матеріалами справи, а порядок отримання погоджень та дозволів саме по собі не є рішенням про виділення лісової ділянки у довготривале тимчасове користування без вилучення земельної ділянки.

Користування апелянтом біля 10 років лісами в межах природоохоронної категорії лісів, номер кварталу 31, номер виділу (ділянки) 5 (Біляївське лісництво) на підставі лісових квитків, враховуючи не вчинення апелянтом у період з 01.01.2023 (коли закінчилась дія лісового квитка) та до 23.02.2023 (дата прийняття оскаржуваного розпорядження) дій щодо отримання лісового квитка, саме по собі не може бути підставою для скасування оскаржуваного розпорядження.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржуване розпорядження не порушує прав, свобод чи інтересів апелянта.

Перевіряючи доводи апелянт щодо порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права, в частині прийняття відзиву на позов, апеляційний суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи суд першої інстанції ухвалою від 07.11.2023:

- прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ;

- визначив, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово;

- встановив сторонам п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження;

- встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;

- запропонував позивачу надати відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву разом із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи;

- запропонував відповідачу надати протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення подаються до суду разом із документами, що підтверджують їх надіслання (надання) і доданих до них доказів іншим учасникам справи;

- запропонував третій особі надати пояснення щодо позовних вимог протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та надати пояснення щодо відзиву протягом п`яти днів з дня його отримання;

- зобов`язав Одеську обласну державну адміністрацію надати до суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії документів, які слугували підставою для прийняття розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №132/А-2023 від 23.02.2023 року.

- повідомив відповідача про наявність в суді копії позовної заяви із додатками по даній справі, які підлягають йому врученню як стороні, та про можливість їх отримати лише безпосередньо у суді відповідно до п.12 ч.9 ст.171 КАС України.

Відповідно до матеріалів справи, копія ухвали суду першої інстанції від 07.11.2023 доставлена до електронного кабінету відповідача 08.11.2023 о 06:53 год (а.с. 66), а документ в електронному вигляді «Адміністративний позов» у справі №420/26655/23 був доставлений до електронного кабінету відповідача 03.10.2023 о 00:25 год (а.с. 62).

Також, відповідно до матеріалів справи, відповідач 25.12.2023 через електронний кабінет подав відзив на позовну заяву разом із заявою про поновлення строку для подання відзиву та доказами про направлення відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, зокрема адвокату позивача ОСОБА_2 на електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджено квитанцією №410775 від 25.12.2023 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, яка містить опис документів, що надіслані, що відповідає приписам ч. 9 ст. 44 КАС України, відповідно до яких, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, якою є і відзив на позов, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Отже, оскільки позов поданий адвокатом в інтересах позивача, враховуючи отримання цим адвокатом 25.12.2023 відзиву на позов та додані до нього документи, та ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору лише 09.02.2024, позивач та його представник мали достатньо часу для реалізації свого права на подання заперечень на відзив на позовну заяву, як у строки встановлені ухвалою суду першої інстанції від 07.11.2023, так і поза межами цього строку, але з поданням відповідного клопотання щодо поновлення строку.

Апеляційна скарга не містить доводів стосовно наявності обставин, які виникли саме через дії (бездіяльність) безпосередньо суду першої інстанції та за наявності яких позивач дійсно був позбавлений свого права на подання відповіді на відзив, викласти свої пояснення, міркування та аргументи, щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Отже, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі №420/26655/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 01.05.2024

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький