Рішення

від 08.02.2024 по справі 380/16126/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 рокусправа №380/16126/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Бібрської міської ради Львівського району Львівської області, про стягнення податкового боргу.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (далі позивач, ГУ ДПС у Львівській області) з позовом до Бібрської міської ради Львівського району Львівської області (далі відповідач, Бібрська міська рада), в якій просить стягнути з Бібрської міської ради Львівської області, як засновника боржника Комунального підприємства «Бібрський комунальник» грошові кошти в сумі 954076,81 грн.

Ухвалою суду від 17.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у комунального підприємства «Бібрський комунальник» є податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість. Відповідач добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду.

Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. Про розгляд справи повідомлений належним чином.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство «Бібрський комунальник» Бібрської міської ради зареєстровано як юридична особа 01.10.2009 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області.

Засновником КП «Бібрський комунальник» є Бібрська міська рада (з розміром статутного капіталу 20000,00 грн.).

Судом встановлено, що КП «Бібрський комунальник» станом на день звернення позивача до суду (13.07.2023) має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 954076,81 грн.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем до справи долучено:

- довідку про наявність заборгованості з податків і зборів;

- інтегровану картку платника податків;

- податкові декларації з податку на додану вартість;

- податкові повідомлення-рішення;

- копію корінця податкової вимоги.

За результатами розгляду справ №380/4790/20, №380/10019/21, №380/18788/22 задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області до КП «Бібрський комунальник» щодо стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках.

Головним управлінням ДПС у Львівській області долучено до справи платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів №67 від 03.04.2023.

Враховуючи те, що боржник КП «Бібрський комунальник» є комунальним підприємством, з метою погашення податкового боргу позивач керувався положеннями статті 96 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії, такого платника податків;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Пунктом 96.3 статті 96 ПК України передбачено, що відповідь про прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

Нормами ПК України передбачено погашення податкового боргу органом місцевого самоврядування, у власності якого знаходиться комунальне підприємство. Погашення податкового боргу може виконуватись шляхом виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків, затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу, шляхом ліквідації такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії, або прийняття відповідною радою рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна.

Позивачем вказано, що з метою виконання вимог статті 96 ПК України ГУ ДПС у Львівській області неодноразово зверталося з листами до Бібрської міської ради щодо виділення коштів для сплати податкового боргу КП «Бібрський комунальник», останній з яких від 18.04.2023 №4455/13-01-13-06-09. Однак жодної відповіді від Бібрської міської ради на адресу контролюючого органу не надходило.

У разі неотримання відповіді на подання або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

У статуті КП «Бібрський комунальник» затвердженого Бібрською міською радою 30.09.2009 засновником підприємства є власник комунального майна Бібрська міська рада.

Бібрською міською радою Львівського району Львівської області 13.07.2021 прийнято рішення №1355, яким знято з балансу КП «Бібрський комунальник» по акту прийому-передачі основні засоби водоканалізаційного господарства Бібрської міської ради та передано на баланс КП «Бібрський водоканал».

Оскільки КП «Бібрський водоканал» не має у своїй безпосередній власності жодного майна, яким комунальне підприємство могло б розпоряджатися на власний розсуд, це унеможливлює опис майна контролюючим органом у податкову заставу. Як наслідок, ГУ ДПС у Львівській області не може використати таку стадію погашення заборгованості, як подання позовної заяви про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника відповідно до вимог статті 95 ПК України.

У зв`язку із несплатою відповідачем суми грошових зобов`язань у добровільному порядку та неможливістю позивача реалізувати порядок погашення заборгованості ГУ ДПС у Львівській області звернулося до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що дохід з джерелом їх походження з України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Згідно з статтею 163 ПК України об`єктом оподаткування є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11 статті 87 ПК України).

Згідно з підпунктами 95.1 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з довідкою про наявність заборгованості з податків та зборів №6378/5/13-01-13-06-12 від 08.06.2023 у КП «Бібрський комунальник» станом на 24.05.2023 є заборгованість з податку на додану вартість в сумі 954076,81 грн.

На адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми Ю №20-13 від 29.01.2015, корінець якої долучено до справи. Докази отримання вимоги у справи відсутні.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

За правилами пункту 95.7 статті 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; досудову санацію такого платника податків; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; порушення справи про банкрутство стосовно такого платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення (пункт 96.3 статті 96 ПК України).

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Регламентований статтею 96 ПК України особливий порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінює послідовності реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.

Норми статті 96 ПК України стосуються залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить такий платник податків та застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів та майна, які знаходяться у власності самого платника, передбачена статтею 95 ПК України не призвела до погашення податкового боргу.

Таким чином, ПК України встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі, і комунальних підприємств) перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного у податкову заставу.

У разі якщо усі вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.

Такі правові висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 807/903/15, від 09.03.2021 у справі № 160/2598/20.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Судом встановлено, що позивачем долучено до справи лист від 18.04.2023 №4455/13-01-13-06-09 до Бібрської міської ради щодо виділення коштів для сплати податкового боргу КП «Бібрський комунальник». Однак відповіді від Бібрської міської ради на адресу контролюючого органу не надходило.

Відповідно до вказаних норм суд висновує, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання такої, однак в будь-якому випадку за умови, що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно платника податків, в порядку статті 96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

Обов`язок контролюючого органу на звернення із позовною заявою до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, із позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти такого органу виникає виключно у разі відсутності у боржника власного майна, яке може бути внесено в податкову заставу, або після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу, для погашення податкового боргу. Зазначені в пункті 96.1 статті 96 ПК України особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 цього Кодексу.

Такі правові висновки щодо застосування норм ПК України вказані у постановах Верховного суду від 19.03.2021 у справі №240/4054/19, від 11.09.2020 у справі №826/15776/15, від 20.12.2019 у справа №826/19486/15.

Податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) та визначено перелік заходів, які зобов`язаний здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме:

- звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку;

- отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна;

- провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

У разі якщо усі вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 160/2598/20.

Крім того, джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків, а також об`єкти, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 ПК України.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вказаних норм суд висновує, що звертаючись із відповідним позовом, податковий орган повинен довести:

- відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу підприємства;

- або у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу;

- відсутність у підприємства, у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України, додаткових джерел погашення податкового боргу, або ж недостатність коштів, стягнутих з боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Аналогічний правовий висновок вказано у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 у справі №460/4241/21.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що КП «Бібрський водоканал», якому передано на баланс КП «Бібрський комунальник», не має у своїй безпосередній власності жодного майна, яким комунальне підприємство могло б розпоряджатися на власний розсуд, що унеможливлює опис цього майна контролюючим органом у податкову заставу. Як наслідок, ГУ ДПС у Львівській області не може використати таку стадію погашення заборгованості, як подання позовної заяви про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника у відповідності до вимог статті 95 ПК України

На підтвердження факту відсутності у КП «Бібрський комунальник» такого майна позивач подав до суду статут підприємства, відповідно до якого: «Майно Підприємства, що належить до майна комунальної власності, відповідно до законів України, цього Статуту та укладених угод, належить йому на праві оперативного управління майном Власника. Майно підприємства придбане за господарською діяльністю Підприємства є майном Підприємства».

З позиції суду, вказаний статут не є належним доказом підтвердження факту наявності чи відсутності майна у платника податків. Документів, що підтверджують відсутність майна у КП «Бібрський водоканал» позивачем також не надано. Тому, суд не бере до уваги покликання позивача в цій частині.

Таким чином, контролюючий орган не вжив заходів щодо виявлення та перевірки наявності майна та активів підприємства, на які можливо звернути стягнення відповідно до вимог Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586.

Отже, контролюючим органом не доведено факт відсутності у КП «Бібрський комунальник», що передане на баланс КП «Бібрський водоканал», майна яке може бути включене до податкової застави та використане для погашення податкового боргу, або у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу.

Оскільки контролюючим органом не дотримано процедури досудових дій щодо стягнення податкового боргу, суд висновує про передчасність, а отже, необгрунтваність позовних вимог у спірних правовідносинах.

Водночас позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду про стягнення податкового боргу з відповідача у разі дотримання усіх процедур, передбачених статтями 95 та 96 ПК України, якщо застосування вказаних процедур не призведе до погашення податкового боргу КП «Бібрський комунальник».

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень статті 139 КАС України відшкодування судового збору позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, не передбачено.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКравців О.Р.