Постанова

від 15.04.2024 по справі 380/16126/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/16126/23 пров. № А/857/3730/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 380/16126/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Бібрської міської ради про стягнення коштів,

місце ухвалення судового рішення м. ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїКравців О.Р. дата складання повного тексту рішенняне зазначена ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Головне управління ДПС у Львівській області (далі позивач, ГУ ДПС у Львівській області) звернулося з позовом до Бібрської міської ради Львівського району Львівської області (далі відповідач, Бібрська міська рада), в якому просило стягнути з Бібрської міської ради Львівської області, як засновника боржника Комунального підприємства «Бібрський комунальник» грошові кошти в сумі 954076,81 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 380/16126/23 у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В доводах апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції безпідставно не ураховано, що у комунального підприємства «Бібрський комунальник» є податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість. Відповідач, як засновник на внесену пропозицію щодо добровільного погашення заборгованості Комунального підприємства «Бібрський комунальник» жодних дій не вчинив, у зв`язку з вказаним позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду з позовом до Бібрської міської ради Львівської області, як засновника боржника Комунального підприємства «Бібрський комунальник».

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із відповідним позовом, податковий орган повинен довести:

- відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу підприємства;

-або у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу;

-відсутність у підприємства, у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України, додаткових джерел погашення податкового боргу, або ж недостатність коштів, стягнутих з боржника в погашення податкового боргу підприємства.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги у спірних правовідносинах є необґрунтованими та передчасними, позаяк позивачем не дотримано процедури досудових дій щодо стягнення податкового боргу, а зокрема не доведено факт відсутності у КП «Бібрський комунальник» майна яке може бути включене до податкової застави та використане для погашення податкового боргу, або у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Комунальне підприємство Бібрський комунальник Бібрської міської ради зареєстровано, як юридична особа 01.10.2009 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області.

Засновником КП Бібрський комунальник є Бібрська міська рада (з розміром статутного капіталу 20000,00 грн.).

Судом встановлено, що КП Бібрський комунальник станом на день звернення позивача до суду (13.07.2023) має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 954076,81 грн.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем до справи долучено:

- довідку про наявність заборгованості з податків і зборів;

- інтегровану картку платника податків;

- податкові декларації з податку на додану вартість;

- податкові повідомлення-рішення;

- копію корінця податкової вимоги.

За результатами розгляду справ №380/4790/20, №380/10019/21, №380/18788/22 задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області до КП Бібрський комунальник щодо стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках.

Головним управлінням ДПС у Львівській області долучено до справи платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів №67 від 03.04.2023.

Враховуючи те, що боржник КП Бібрський комунальник є комунальним підприємством, з метою погашення податкового боргу позивач керувався положеннями статті 96 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії, такого платника податків;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Пунктом 96.3 статті 96 ПК України передбачено, що відповідь про прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

Нормами ПК України передбачено погашення податкового боргу органом місцевого самоврядування, у власності якого знаходиться комунальне підприємство. Погашення податкового боргу може виконуватись шляхом виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків, затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу, шляхом ліквідації такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії, або прийняття відповідною радою рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна.

Позивачем вказано, що з метою виконання вимог статті 96 ПК України ГУ ДПС у Львівській області неодноразово зверталося з листами до Бібрської міської ради щодо виділення коштів для сплати податкового боргу КП Бібрський комунальник, останній з яких від 18.04.2023 №4455/13-01-13-06-09. Однак жодної відповіді від Бібрської міської ради на адресу контролюючого органу не надходило.

У разі неотримання відповіді на подання або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

У статуті КП Бібрський комунальник затвердженого Бібрською міською радою 30.09.2009 засновником підприємства є власник комунального майна Бібрська міська рада.

Бібрською міською радою Львівського району Львівської області 13.07.2021 прийнято рішення №1355, яким знято з балансу КП Бібрський комунальник по акту прийому-передачі основні засоби водоканалізаційного господарства Бібрської міської ради та передано на баланс КП Бібрський водоканал.

Оскільки КП Бібрський водоканал не має у своїй безпосередній власності жодного майна, яким комунальне підприємство могло б розпоряджатися на власний розсуд, це унеможливлює опис майна контролюючим органом у податкову заставу. Як наслідок, ГУ ДПС у Львівській області не може використати таку стадію погашення заборгованості, як подання позовної заяви про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника відповідно до вимог статті 95 ПК України.

У зв`язку із несплатою відповідачем суми грошових зобов`язань у добровільному порядку та неможливістю позивача реалізувати порядок погашення заборгованості ГУ ДПС у Львівській області звернулося до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з підпунктами 95.1 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з довідкою про наявність заборгованості з податків та зборів №6378/5/13-01-13-06-12 від 08.06.2023 у КП «Бібрський комунальник» станом на 24.05.2023 є заборгованість з податку на додану вартість в сумі 954076,81 грн.

На адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми Ю №20-13 від 29.01.2015, корінець якої долучено до справи. Докази отримання обумовленої вимоги КП «Бібрський комунальник» позивачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанцій.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; досудову санацію такого платника податків; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; порушення справи про банкрутство стосовно такого платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення (пункт 96.3 статті 96 ПК України).

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Отож з аналізу приведених положень законодавства слідує, що контролюючий орган повинен діяти у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а зокрема: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести процедури виявлення та опису майна у податкову заставу торги з продажу майна, внесеного у податкову заставу. При цьому, встановлений статтею 96 ПК України особливий порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінює послідовності реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.

Відтак, у випадку якщо вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу комунального підприємства, контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

-виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

-затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

-ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

-прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як наслідок, обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання такої, однак в будь-якому випадку за умови, що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

З матеріалів справи убачається, що відповіді на лист до Бібрської міської ради від 18.04.2023 №4455/13-01-13-06-09 (щодо виділення коштів для сплати податкового боргу КП «Бібрський комунальник») від Бібрської міської ради на адресу контролюючого органу не надходило.

Проте з урахуванням правових висновків, відображених у постановах Верховного суду від 19.03.2021 у справі №240/4054/19, від 11.09.2020 у справі №826/15776/15, від 20.12.2019 у справа №826/19486/15, від 09.03.2021 у справі № 160/2598/20, окрім факту не отримання відповіді на вказаний лист (щодо виділення коштів для сплати податкового боргу КП «Бібрський комунальник») обов`язковою передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно платника податків, в порядку статті 96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

Джерелами сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків, а також об`єкти, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 ПК України.

З урахуванням викладеного звертаючись із відповідним позовом до суду, податковий орган повинен довести:

- відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу підприємства;

- або у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу;

- відсутність у підприємства, у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України, додаткових джерел погашення податкового боргу, або ж недостатність коштів, стягнутих з боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Натомість, контролюючий орган в порушення ч. 1 ст.77 КАС України не довів факту відсутності у КП «Бібрський комунальник», майна яке може бути включене до податкової застави та використане для погашення податкового боргу, або у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації недостатності коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що долучений до матеріалів справи статут КП «Бібрський комунальник» не є належним доказом відсутності у вказаного комунального підприємства активів, визначених статтею 87 ПК України за рахунок яких можливе погашення податкового боргу.

Водночас колегія суддів констатує, що скаржник будучи достеменно обізнаним про обставини відображені в оскаржуваному ним судовому рішенні щодо неподання ним належних доказів відсутності у КП «Бібрський комунальник» майна, яке може бути включене до податкової застави та використане для погашення податкового боргу, або у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації недостатності коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу жодних належних доказів при поданні апеляційної скарги не зазначив та не долучив до матеріалів справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 380/16126/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос