Рішення

від 31.01.2024 по справі 380/27130/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 рокусправа № 380/27130/23 зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивачаСтецьків Н.І.,

представників відповідачаІвасечко Н.Я., Кузьмик Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (місцезнаходження: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Петрушевича, буд. 36, код ЄДРПОУ 39726474) (далі позивач, ТзОВ «АРММАКС ГРУП») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900786/2 від 28.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови №UA209170/2023/002609 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 22.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 08.12.2023 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/900786/2 від 28.07.2023 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні № 23UA209170059726U3), виносилось на товари: Сітка із скловолокна прозора тканина (механічного зв`язування текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною у рулонах завширшки 100 см: Сітка жовтого кольору, у рулонах (1м х 50м.) розмір комірки 4 мм*4 мм, поверхнева щільність 160 гр/м2, 85000 м2, 1700 рулонів. Сітка білого кольору, у рулонах (1м х 50м) розмір комірки 5 мм*5 мм, поверхнева щільність 145гр/м2, 55000м2, 1100 рулонів. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: CN.

Вказує, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено: у п.2 зовнішньоекономічного Контракту № S1/23 від 03.03.2023 передбачено виписку покупцем замовлень щодо кожної окремо партії товару. Слід зазначити, що замовлення до митного оформлення декларантом не надавались.

Зазначає, що на вимогу митного органу декларантом надіслано: посередницькі договора на надання транспортних послуг, банківські платіжні документи, підтвердження витрат щодо перевезення від виконавців, висновок експерта, прайс-лист. Документи надані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів згідно вимоги не надано

Відповідач вважає, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Зауважує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача 13.12.2023 подала відповідь на відзив.

Ухвалою від 13.12.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ТзОВ «АРММАКС ГРУП» (Україна) (надалі - «Покупець») та HEBEJ JINGAJ FIBERGLASS PRODUCTS Co.Ltd (Китай) (надалі - «Продавець») укладено Контракт №S1/2023 від 03.03.2023 відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує будівельні та оздоблювальні матеріали, інструмент та обладнання, інші товари зазначені в рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 4.1 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США або в Євро або на кожну окрему партію товару відповідно до рахунків-фактур. Загальна вартість контракту складається з сум доданих Рахунків Фактур (п. 4.2 контракту).

Згідно з п. 5.2 п. 5 Контракту Покупець здійснює оплату відповідно до умов, вказаних в Рахунку-Фактурі.

На виконання вимог Контракту №S1/2023 від 03.03.2023 згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) (Commercial Invoice) № JA230507-1 від 07.05.2023 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 25530,00 дол США. Страхування вантажу не проводилось.

З метою митного оформлення частини вказаного товару 28.07.2023 представник позивача подав електронну митну декларацію № 23UA209170059726U3 на товар: Сітка із скловолокна прозора тканина (механічного зв`язування текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною у рулонах завширшки 100см: Сітка жовтого кольору, у рулонах (1мх50м.) розмір комірки 4 мм*4 мм, поверхнева щільність 160 гр/м2, 85000 м2, 1700 рулонів. Сітка білого кольору, у рулонах (1м х 50м) розмір комірки 5 мм*5 мм, поверхнева щільність 145гр/м2, 55000м2, 1100 рулонів. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: CN. Місць 2800 ВТ рулони в поліетиленових мішках 3.1. за заявленою митною вартістю 1,3649 дол США/кг.

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 25530,00 доларів США.

Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209170059726U3 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, зокрема:

- пакувальний лист б/н від 07.05.2023;

- рахунок-фактура (проформа) № JA20230310 від 10.03.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № JA230507-1 від 07.05.2023;

- коносамент EGLV141300324612 від 15.05.2023;

- коносамент ZJSM23050265 від 14.05.2023;

- CMR (автотранспортна накладна) №8233 від 24.07.2023;

- платіжні документи в підтвердження оплати за товар №00789020230320 від 20.03.2023 та №00789020230711 від 11.07.2023;

- рахунок-фактура №СФ-0000065 від 27.06.2023;

- рахунок-фактура №СФ-0000069 від 04.07.2023;

- рахунок-фактура №СФ-0000080 від 25.07.2023; довідка- калькуляція транспортних витрат №25/07/2023-1 від 25.07.2023;

- Контракт S1/2023 від 03.03.2023;

- Договір транспортного експедирування №01/03-2019 від 01.03.2019 та додаток №1 від 06.03.2023 до Договору;

- заявка №48 від 10.05.2023;

- лист-повідомлення по страхуванню №1/25/07 від 25.07.2023;

- товаросупровідний документ Т1 №MRN 23PL322080NS61GYB1 від 24.07.2023;

- лист пояснення до Т1 від 24.07.2023;

- сертифікат про походження товару від виробника С233361072150030 від 09.06.2023;

- видаткові накладні №80 від 21.03.2023, №91 від 03.03.20232, №258 від 26.07.2023, №262 від 27.07.2023 в підтвердження реалізації ідентичного товару;

- експортна декларація країни відправлення №020220230000397853 від 12.05.2023.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом надано пояснення, в яких декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

За результатами розгляду ЕМД № 23UA209170059726U3 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900786/2 від 28.07.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900786/2 від 28.07.2023 в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у п.2 зовнішньоекономічного Контракту №S1/23 від 03.03.2023 передбачено виписку покупцем замовлень щодо кожної окремо партії товару. Слід зазначити, що замовлення до митного оформлення декларантом не надавались. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують всі заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: посередницькі договора на надання транспортних послуг, банківські платіжні документи, підтвердження витрат щодо перевезення від виконавців, висновок експерта, прайс-лист. Документи надані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів згідно вимоги не надано.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД NsUA205030/2023/11466 від 28.06.2023, рівень митної вартості становить 2,05 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Декларантом у порядку ст. 55 МКУкраїни подана електронна митна декларація №23UA209170060087U8, яка 28.07.2023 була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД № 23UA209170059726U3 щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ «АРММАКС ГРУП» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, пакувальний лист б/н від 07.05.2023; рахунок-фактура (проформа) № JA20230310 від 10.03.2023; рахунок-фактура (інвойс) № JA230507-1 від 07.05.2023; коносамент EGLV141300324612 від 15.05.2023; коносамент ZJSM23050265 від 14.05.2023; CMR (автотранспортна накладна) №8233 від 24.07.2023; платіжні документи в підтвердження оплати за товар №00789020230320 від 20.03.2023 та №00789020230711 від 11.07.2023; рахунок-фактура №СФ-0000065 від 27.06.2023; рахунок-фактура №СФ-0000069 від 04.07.2023; рахунок-фактура №СФ-0000080 від 25.07.2023; довідка- калькуляція транспортних витрат №25/07/2023-1 від 25.07.2023; Контракт S1/2023 від 03.03.2023; Договір транспортного експедирування №01/03-2019 від 01.03.2019 та додаток №1 від 06.03.2023 до Договору; заявка №48 від 10.05.2023; лист-повідомлення по страхуванню №1/25/07 від 25.07.2023; товаросупровідний документ Т1 №MRN 23PL322080NS61GYB1 від 24.07.2023; лист пояснення до Т1 від 24.07.2023; сертифікат про походження товару від виробника С233361072150030 від 09.06.2023; видаткові накладні №80 від 21.03.2023, №91 від 03.03.20232, №258 від 26.07.2023, №262 від 27.07.2023 в підтвердження реалізації ідентичного товару; експортна декларація країни відправлення №020220230000397853 від 12.05.2023.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт №S1/2023 від 03.03.2023 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (invoice) № JA230507-1 від 07.05.2023 визначає вартість товару 25530,00 дол. США.

Додатково позивачем було надано копію митної декларацій країни відправлення №020220230000397853 від 12.05.2023.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Суд наголошує, що замовлення до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І таке замовлення не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення до зовнішньоекономічного контракту. Більш того, статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Так, до митного оформлення по поставці товару подавався комерційний інвойс № JA230507-1 від 07.05.2023. Комерційний інвойс за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки. Тому наданий до митного оформлення інвойс можна вважати Замовленням.

Враховуючи те, що на підставі замовлення виставляється інвойс, та що позивачем під час митного оформлення було надано копію інвойсу № JA230507-1 від 07.05.2023, у відповідача була можливість встановити повну інформацію про поставку товару, зокрема його вартість. Суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином ненадання позивачем копії замовлення впливає на митну вартість товару позивача.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару «Сітка із скловолокна прозора тканина (механічного зв`язування текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною у рулонах завширшки 100см: Сітка жовтого кольору, у рулонах (1мх50м.) розмір комірки 4 мм*4 мм, поверхнева щільність 160 гр/м2, 85000 м2, 1700 рулонів. Сітка білого кольору, у рулонах (1м х 50м) розмір комірки 5 мм*5 мм, поверхнева щільність 145гр/м2, 55000м2, 1100 рулонів. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: CN, за ціною 1,3649 дол США за кг», визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2023/900786/2 від 28.07.2023 про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002609 теж слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4294,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900786/2 від 28.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002609.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (місцезнаходження: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Петрушевича, буд. 36, код ЄДРПОУ 39726474) судовий збір в сумі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 08.02.2024.

СуддяР.І. Кузан