Рішення

від 31.01.2024 по справі 334/4822/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 334/4822/23 2/335/190/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Романько О.О., за участю секретаря судового засідання Гутник Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, Федорівська сільська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області як органи опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, за змістом якого, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 не перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ..

За час шлюбних відносин у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наразі, відповідач вже шість років не виконує батьківських обов`язків та не проживає зі своєю дитиною та позивачем.

Далі в позові зазначив, що згідно довідки виданою головою квартального комітету № БН від 29.06.2022 року, ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 разом зі своєю донькою - ОСОБА_3 .

Так, як вбачається з довідки виданою сільським головою виконавчого комітету селищної сільської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_1 має наступний склад сім`ї: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджує, що відповідач самоусунулась від виховання дитини більше ніж шість років назад. Також аліменти з позивача не стягувались оскільки він сам утримує доньку.

Додатково в позові зазначив, що відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в подальшій долі доньки, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчанням, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до духовних та культурних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює належних умов та виховання для розвитку доньки.

Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Усі питання щодо виховання вирішуються самостійно позивачем без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні від 22.01.2024 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи. Додатково зазначив, що відповідач жодного разу за останні шість років не намагалася побачитися зі своєю донькою. Наразі вона взагалі не спілкується з дитиною, місце її перебування йому не відоме, телефонних засобів зв`язку з нею немає. Будь-яких перешкод зі свого боку він відповідачу у спілкуванні з дитиною не чинив. Щодо стягнення аліментів з відповідача він питання не порушував, увесь час самостійно утримує доньку. В зареєстрованому шлюбі він з відповідачем не перебував. Йому відомо, що у ОСОБА_2 є ще двоє дітей, окрім ОСОБА_4 . Відносно тих дітей відповідач також позбавлена батьківських прав.

Представник позивача - адвокат Балковий Р.Л. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі за тих підстав, які викладені у позовній заяві. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Вказав на те, що він не наполягає на з`ясуванні думки дитини в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_3 була опитана співробітниками служби у справах дітей районної адміністрації ЗМР по Дніпровському району від 26.09.2023 та дитина виклала свої пояснення в письмовому вигляді.

Відповідач неодноразово повідомлялась судом про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подано. Заяв та клопотань до початку розгляду справи не надходило.

Представник третьої особи районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечує, надали суду письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

Представник третьої особи Федорівська сільська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області як органу опіки та піклування, у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечували, надали висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами та у заочному порядку.

Від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, позивач у заяві не заперечувала проти заочного розгляду справи. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 виданого, виданого повторно Пологівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного ставну Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 24.01.2018, актовий запис №01 вчинений виконавчим комітетом Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 04.01.2013 (а.с.9).

Відповідно до паспорту громадянина України № НОМЕР_2 виданого 23.10.2019 органом 2335, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився в с. Золота Поляна, Пологівський район, Запорізька область, рнокпп НОМЕР_3 (а.с. 7)

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 02.03.2006 Сімферопільським РВ ГУМВС України в Криму, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилась в м.Ташкент, Узбекистан, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с.8)

Згідно довідки про проживання дитини виданої головою квартального комітету № БН від 29.06.2022, ОСОБА_1 проживав у АДРЕСА_1 разом зі своєю дитиною - ОСОБА_3 , 2012 р.н. (а.с.10).

Згідно довідки від 26.04.2022 № 2303-5001351085 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 10 на звороті).

Згідно довідки від 26.04.2022 № 2303-5001351552 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 11).

Відповідно до довідки виданої сільським головою виконавчого комітету селищної сільської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_1 має наступний склад сім`ї: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11 на звороті).

Відповідно до характеристики наданої класним керівником ОСОБА_5 від 16.06.2023, ОСОБА_3 навчається у КУ «Федорівський заклад зальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» з першого класу. Виховується ОСОБА_4 батьком та бабусею, які відповідально ставляться до виховання та навчання дитини. Тамара систематично відвідує школу, не пропускає занять без поважних причин, має охайний зовнішній вигляд. Батько підтримує постійний зв`язок з класним керівником, цікавиться навчанням доньки, забезпечує всім необхідним навчальним приладдям, сучасним одягом та взуттям. Під час дистанційного навчання, забезпечив необхідними технічними засобами: планшетом, смартфоном, доступом до Інтернету (а.с.12).

Відповідно до акту обстеження умов проживання станом на 15.06.2023 комісія С(у)СД ЗМР по Дніпровському району провела обстеження умов проживання родини за адресою: АДРЕСА_4 , де мешкали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .. Встановлено, що житло винаймалося, дитина була забезпечена всім необхідним, меблями, побутовою технікою. Стосунки у сім`ї добрі, родина ВПО (а.с.13).

Згідно з листом Департаменту соціального захисту населення від 18.08.2023 № 4062/04-29, ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Запорізької райдержадміністрації, адреса проживання: АДРЕСА_5 (а.с.28).

Відповідно до відповіді управління ДМС в запорізькій області гр. ОСОБА_2 , 1990 року народження, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 18.11.2010 (а.с.29 на звороті).

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 11.09.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_5 , була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на 01.09.2023 має фактичну адресу проживання: АДРЕСА_6 , з 25.07.2023, тел. НОМЕР_6 (а.с.34-35).

За наданим висновком районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 05.10.2023 № 17.01/01-27/758 прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.10.2023 представником третьої особи районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району було надано висновок про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно висновку сторони мають спільну дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З моменту припинення фактичних шлюбних відносин малолітня ОСОБА_3 постійно проживає з батьком ОСОБА_1 та перебуває на повному його утриманні. Мати не піклується про доньку, не цікавиться її життям та здоров`ям, матеріальної підтримки не надає, аліменти на утримання дитини не сплачує. Також, остання не бере участі в житті малолітньої, не відвідує доньку та не проявляє бажання бачитися з нею. Ці обставини підтверджуються письмовими поясненнями самої ОСОБА_3 від 26.09.2023, в яких вона зазначає, що не бачила свою матір фактично з другого класу школи, не отримує від матері повідомлень, дзвінків, подарунків або інших знаків уваги. Місце знаходження матері доньці не відомо. Додатково зазначили, що працівникам відділу служби відомо, що ОСОБА_2 після розірвання стосунків з ОСОБА_1 , народила ще двох доньок: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Діти перебували на обліку у відділу служби як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. Станом на 05.10.2023 ці малолітні діти перебувають на повному державному забезпеченні в КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради. Спеціалісти відділу служби неодноразово намагалися зв`язатися з ОСОБА_2 , про те це не дало ніяких результатів. Зазначені обставини характеризують ОСОБА_2 як вкрай безвідповідальну людину, що не здатна бути матір`ю своїм дітям, піклуватися про когось окрім себе. Мати фактично самоусунулася від виконання своїх обов`язків, не бере участі у вихованні та догляді за дітьми, не цікавиться їх здоров`ям. фінансово їх не утримує. За таких обставин, орган опіки та піклування дійшов висновку, беручи до уваги, що мати неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до малолітньої доньки, права та інтереси якої повинні бути захищені у встановленому законом порядку, з метою захисту прав та інтересів дитини, вважає за можливе позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.40-42, 45-46).

23.10.2023 ухвалою суду в якості третьої особи було залучено Федорівську сільську військову адміністрацію Пологівського району Запорізької області як орган опіки та піклування (а.с.52, 58-59).

06.11.2023 Федорівською сільською військовою адміністрацією Пологівського району Запорізької області як органу опіки та піклування було надано висновок від 31.10.2023 року № 64-ОД та прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний висновок був затверджений відповідно до розпорядження начальника сільської військової адміністрації від 31.10.2023 № 64-ОД (а.с. 65-69).

13.11.2023 року на виконання ухвали від 23.10.2023 року комісією Комишуваської селищної ради від 02.11.2023 № 01-25/1915/656 було надано акт обстеження умов проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_5 , в якому зазначено, що на час обстеження за вказаною адресою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично не проживає понад три тижні, що підтвердила власник будинку ОСОБА_8 (а.с.85-86).

11.12.2023 відповідно до ухвали суду підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків.

Так, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснила, що вона є класним керівником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з першого класу, а саме з 01.09.2018. В школи дитину приводив тільки тато. Він був завжди на контакті. Мама за увесь час навчання дитини у школі з`явилася двічі. До неї як класного керівника не зверталася, вона сама її запитала чому та прийшла і що б вона хотіла дізнатися про дитину. ОСОБА_2 на її запитання не реагувала, навчанням доньки не цікавилася, її справами теж. Сама ж мати була з візочком, у якому знаходилося немовля, одягнена була дуже погано і не по сезону. Було це, коли ОСОБА_4 навчалася у 4 класі. Більше матері дитини вона не бачила. При цьому, вона як класний керівник відвідувала ОСОБА_4 за місцем її проживання, де вона бачила, що умови проживання у дитини добрі, її всі потреби забезпечує батько. Після того як шкода перейшла на онлайн навчання ОСОБА_4 мала все необхідне для навчання, зокрема відповідні гаджети та доступ до Інтернету, не мала заборгованостей з предметів. Мати за увесь цей час взагалі дитиною не цікавилася, сама ж Тамара розмов про її матір не заводила, завжди говорила тільки про тата та бабусю, гарно виглядала, була весела та доглянута.

За підсумками розгляду матеріалів справи, пояснень свідка, встановлено, що відповідач фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до доньки, що є достатньою підставою для позбавлення її батьківських прав відносно дитини.

Батьківські обов`язки стосовно дитини виконує лише батько. В сім`ї панує доброзичлива атмосфера, дитина зростає та розвивається в любові та повазі, для неї створені всі умови для повноцінного розвитку та виховання. Мати проживає окремо, жодної матеріальної допомоги не надає, з донькою ніяких стосунків не підтримує, не спілкується, не виявляє до доньки батьківської уваги, турботи. Відповідач не займається вихованням дитини, не цікавиться її життям, не виконує батьківських обов`язків, не має наміру бачитись з дитиною, не цікавиться її станом здоров`я та навчанням.

Зазначені вище факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Вирішуючи питання щодо вимог позивача про позбавлення відповідача батьківських прав, суд виходить з такого.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у пунктів 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц).

Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 07.12.2006 по справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111).

Також, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Ілля Ляпін проти Росії» №70879/11 від 30.06.2020 зазначив, що контакт з батьком на протязі 7 років втрачений, батько не сплачував аліменти, що свідчить про ухилення від батьківського піклування (п.50,57).

В даній справі суд вважає висновки органів опіки та піклування обґрунтованими, у них наведено достатньо підстав та аргументів, які вказують на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси дитини. Сама відповідач не з`явилась ані до суду для розгляду цієї справи, ані до комісії з питань захисту прав дитини. На думку суду, така її поведінка свідчить про байдуже ставлення до долі доньки.

Разом з цим, судом було встановлено, що більше 6 років відповідач взагалі не цікавиться долею доньки, перешкод у її спілкуванні з дитиною жодною особою не чинилося, відповідач добровільно самоусунулася від виховання дитини та піклування про неї. Також, суд не може залишити поза увагою ті обставини, що відповідач має ще двох малолітніх дітей, щодо яких вона також не виконує свої батьківські обов`язки, та останні перебувають на повному державному забезпечені і фактично залишені відповідачем у відповідній установі.

При розгляді цього спору суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України», яким встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України, за власною ініціативою самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишила її без батьківської уваги та турботи, при цьому наявна відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, а отже поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками.

З наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч.1 ст.164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав щодо її доньки, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дитини.

На думку суду, за відсутності доказів щодо наявності між дитиною та матір`ю зв`язку, який визначається як сімейне життя, відсутність взагалі протягом тривалого часу, а саме більше шести років, будь-якого контакту внаслідок такої свідомої поведінки відповідача, позбавлення її батьківських прав не становитиме втручання в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у право відповідача на повагу до її сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8 цієї Конвенції.

Останні обставини також підтверджуються письмовими поясненнями самої ОСОБА_3 від 26.09.2023.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дітьми, водночас ухилення від виконання батьківських обов`язків є в силу закону підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Судом роз`яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 272, 280-289, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, Федорівська сільська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області як органи опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженку м. Ташкент Узбекистан, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Сімферопольським РВ ГУ МВС України в Криму від 02.03.2006, рнокпп НОМЕР_5 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_7 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_8 , тел. НОМЕР_6 , батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Федорівка Пологівського району Запорізької області, рнокпп НОМЕР_7 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Орджонікідзевського районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 09.02.2024.

Суддя: О.О. Романько