Ухвала

від 18.01.2024 по справі 761/25192/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25192/22

Провадження № 2-др/761/53/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участю секретаря Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Коротюка Михайла Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 позов ОСОБА_2 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, - залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України.

15.12.2023 на адресу суду надійшла заява представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Коротюка М.Г. в який останній просить стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 12 000,00 грн.

Заяву мотивовано тим, що надаючи письмові пояснення третя особа ОСОБА_1 зазначав, що заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зважаючи на необґрунтовану поведінку позивачки, що полягала у повторній неявці належним чином повідомленої позивачки в судове засідання, неодноразові відкладення розгляду справи за клопотаннями представників позивачки, повторній подачі заяви про зміну предмету позову, та посилаючись на ч. 5 ст. 142 , ч .12 ст. 141 ЦПК України, представник звернувся до суду із даною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2023 вказану заяву призначено до розгляду усудовому засіданні.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, від представника третьої особи надійшла заява про її розгляд у відсутності представника, від представника позивача надійшли заперечення на компенсацію судових витрат, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається зі змісту ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, ч. 5 ст. 142 ЦПК України визначено саме право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача у разі залишення позову без розгляду.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідно до ч.9 ст. 141 ЦПК України, третя особа має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Вказана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року по справі №521/3011/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №199/6713/14-ц зазначено, що «учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Меншаков проти України » №377/02 п.52 рішення від 08.04.2010, суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом.

Верховний Суд у постанові від 03 червня 2020 року справа № 318/89/18, виклав наступну правову позицію, "... що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.

Наведені у заяві аргументи представника третьої особи слід відносити до підстав, які дають право но стягнення судових витрат, у разі їх підтвердження та відповідної оцінки судом могли мали наслідком відмову в позові. У суду відсутні підстави вважати, що позивачем подано позов, або вчинено інші процесуальні дії необґрунтовано, тобто зловживаючи своїми саме процесуальними правами.

З огляду на вищевикладене, доводи та мотиви заяви про компенсацію судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на позивача витрат третьої особи на професійну правничу допомогу на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України, оскільки такі витрати на правову допомогу виникли не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації третьою особою своїх процесуальних прав, зокрема, права на представництво інтересів в суді.

Керуючись ст.ст. 141, 142, 259-261, 353-354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Коротюка Михайла Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій протиправними,- залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.В. Аббасова