Постанова

від 31.01.2024 по справі 926/3803/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2024 р. Справа №926/3803/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.

суддів: Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

від позивача Смотр Д.М. (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

від відповідача Вишневський В.М. - керівник

розглянув апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Буд-Сіті від 01.12.2023

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.11.2023 суддя: Тинок О.С., м. Чернівці, повний текст рішення складено 14.11.2023

за позовом Чернівецької міської ради

до відповідача обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Буд-Сіті

про стягнення інфляційних витрат та 3% річних

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

06.09.2023 Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Буд-Сіті (надалі ОК «ЖБК «Буд-Сіті») з позовом про стягнення інфляційних витрат та 3% річних в розмірі 550 833,51 грн. (473 232,94 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2020 року по травень 2023 року та 77 600,57 грн. 3% річних за період з 23.11.2020 по 25.05.2023).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2023 в справі №926/2172/23 та умов укладеної між сторонами мирової угоди (ухвала Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2017 в справі №926/3175/17), відповідач не виконав основне зобов`язання зі сплати 1 043 096,70 грн. пайового внеску (договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці №856 від 23.05.2017) в строк до 23.11.2020.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.11.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОК ЖБК Буд-Сіті на користь Чернівецької міської ради інфляційні витрати у сумі 473 232,94 грн., 3% проценти річних у сумі 77 600,57 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 262,50 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2023, в справі №926/2172/23 та умов укладеної між сторонами мирової угоди (ухвала Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2017 в справі №926/3175/17), відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, а тому компенсаційні втрати передбачені ст.625 ЦК України підлягають стягненню з відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що строк виконання зобов`язання щодо оплати пайового внеску встановлено до 30.08.2017, а інших строків оплати в мировій угоді не відображено.

Строк позовної давності розпочався 01.09.2017 та завершився 01.09.2020, тому позивач його пропустив.

За умовами мирової угоди не передбачено внесення змін до договору в частині строків оплати боргу. З цих підстав апелянт вважає, що нарахування 3% річних та інфляційних є необґрунтованими.

Узагальнені заперечення позивача

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заперечує доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу посилається на правові висновки викладені в постанові Об`єднаної Палати Касаційного Господарського Суду від 05.07.2019 в справі №905/600/18, за змістом яких вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.11.2019 в справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову.

Вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо порушення строків позовної давності, оскільки мирова угода не виконана ОК ЖБК «Буд-Сіті», а строк сплати пайового внеску (за змістом мирової угоди) визначено до 23.11.2020, тому строк позовної давності завершується 23.11.2023. Чернівецька міська рада звернулася до суду в межах трирічного строку позовної давності (06.09.2023).

У судове засідання 31.01.2024 з`явилися учасники справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

23.05.2017 Чернівецькою міською радою та ОК "ЖБК "Буд-Сіті" (замовник) укладено договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці №856 (далі-договір), за змістом якого замовник зобов`язується взяти участь у розвитку інфраструктури міста при здійсненні будівництва багатоквартирного житлового будинку блок "Б" з вбудовано-прибудованими об`єктами соцкультпобуду, магазинами та підземним паркінгом на вул. Буковинській, 62 (п. 1.1 договору).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2017 в справі №926/3175/17 за позовом ОК "ЖБК "Буд-Сіті" до Чернівецької міської ради затверджено мирову угоду (далі - мирова угода), за змістом якої сторони погодили викласти пункт 2.2 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців від 23.05.2017 № 856 в наступній редакції: «п. 2.2. Зобов`язання по сплаті пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівці виконуються на підставі рішення 23 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 27.12.2007 № 488 (пункт 4.8)». Всі інші умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців від 23.05.2017 № 856 залишаються без змін.

Пунктом 2 мирової угоди сторони передбачили, що ОК "ЖБК "Буд-Сіті" зобов`язується сплатити протягом 3-х робочих днів з дня набрання законної сили рішення про затвердження цієї мирової угоди, пайовий внесок в розмірі 240000,00 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівці.

У мировій угоді сторонами погоджено, що ОК "ЖБК "Буд-Сіті", за власні кошти, зобов`язується виконати роботи орієнтовною вартістю 8768798,00 грн. щодо ремонту вул. Буковинської (до вул. Герцена) в м. Чернівці, відповідно до проектно-кошторисної документації погодженої у встановленому законодавством порядку (п. 3 мирової угоди).

Відповідно до п. 4 мирової угоди в разі невиконання п. 3 мирової угоди протягом трьох років з дня підписання, за ОК ЖБК "Буд-Сіті" залишаються зобов`язання передбачені договором №856 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці в редакції від 23 травня 2017 року, а саме: сплатити 1043096,70 грн. на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Як встановлено судами, ОК ЖБК "Буд-Сіті" не виконав взяті на себе зобов`язання визначені в п. 3 мирової угоди щодо виконання за власні кошти роботи орієнтовною вартістю 8769798,00 грн. щодо ремонту вул. Буковинської (до вул. Герцена) в м. Чернівці, відповідно до проектно-кошторисної документації, погодженої у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З наведених підстав факт невиконання ОК ЖБК "Буд-Сіті" п. 3 мирової угоди визнається учасниками справи та не підлягає доказуванню, що правильно встановлено місцевим господарським судом.

Як встановлено в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2023, в справі №926/2172/23 та враховуючи умови укладеної між сторонами мирової угоди (ухвала Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2017 в справі №926/3175/17 про її затвердження), відповідач мав виконати основне зобов`язання зі сплати 1 043 096,70 грн. пайового внеску в строк до 23.11.2020.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2023 в справі №926/2172/23 за позовом Чернівецької міської ради до ОК ЖБК "Буд-Сіті" встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання в частині сплати пайового внеску в розмірі 1033096,70 грн. на виконання мирової угоди в справі №926/3175/23, затвердженої ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже обставини, встановлені рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21 вересня 2023 року в справі №926/2172/23 щодо наявного боргу відповідача, мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді цієї справи.

Таким чином з 23.11.2020 у ОК «ЖБК «Буд-Сіті» виникає прострочення грошового зобов`язання, на суму якого позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення трьох процентів річних, то їх сплата від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач здійснює нарахування 3% річних за період з 23.11.2020 по 25.05.2023 на суму 77 600,57 грн.

Апеляційний господарський суд, провівши перевірку заявлених до стягнення 3% річних у відповідності до вимог законодавства, погоджується з висновками суду першої інстанції в частині обґрунтованості стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 77 600,57 грн., а тому доводи відповідача про неправильний розрахунок цієї суми стягнення не знайшли підтвердження в апеляційному суді.

Щодо нарахування інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться ланцюговим методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2021 у справі № 910/13071/19 вказав, що методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи зазначене та встановлені вище періоди прострочення, інфляційні втрати розраховуються в середньому за місяць і у разі, якщо прострочення існувало 15 чи більше днів у місяці.

З огляду на викладене та здійснивши перевірку нарахування інфляційних втрат, колегія суддів відхиляє доводи апелянта в цій частині та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення інфляційних втрат в розмірі 473 232,94 грн., які нараховані за період з грудня 2020 року по травень 2023 року.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги в частині посилання апелянта на те, що позивачем при зверненні з позовом пропущено строк позовної давності, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом наведеної норми позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.

Як встановлено в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2023 в справі №926/2172/23 та враховуючи умови укладеної між сторонами мирової угоди (ухвала Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2017 в справі №926/3175/17), відповідач не виконав основне зобов`язання зі сплати 1 043 096,70 грн. пайового внеску в строк до 23.11.2020, таким чином з 23.11.2020 у ОК «ЖБК «Буд-Сіті» виникає прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2023 в справі №926/2172/23, яке у відповідності до пункту 4 статті 75 ГПК України має преюдиціальне значення для цієї справи №926/3803/23, встановлено факт початку строку прострочення грошового зобов`язання, а саме з 23.11.2020, а тому враховуючи положення ст. 257 ЦК України для стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних застосовується загальна позовна давність в три роки, тобто до 23.11.2023.

З матеріалів справи вбачається, що Чернівецька міська рада звернулася до суду 06.09.2023 (а.с. 1), тобто в межах трирічного строку позовної давності.

З цих підстав доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк позовної давності є безпідставними.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про врахування правових висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 в справі №127/15672/16-ц та постанові Об`єднаної Палати Касаційного Господарського Суду від 05.07.2019 в справі №905/600/18, а також про те, що Чернівецька міська рада звернулася до суду в межах трирічного строку позовної давності знайшли своє підтвердження в судовому засідання та беруться судом до уваги; відповідачем не спростовано і не подано доказів протилежного.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Чернівецької області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Заперечення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому апеляційний суд враховує їх як обґрунтовані.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Буд-Сіті підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта (відповідача) судового збору в розмірі 12 393,75 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 845 від 22.12.2023.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Буд-Сіті від 01.12.2023 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.11.2023 у справі № 926/3803/23 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 12 393,75 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 09.02.2024