Рішення

від 08.02.2024 по справі 521/22036/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/22036/23

Номер провадження № 2/521/993/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Бобуйок І.А.,

секретаря судового засідання Скрипченко Г.В..,

розглянувши у судовому засіданні по суті в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на боці позивача: ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), Кривоозерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місцезнаходження: 55104, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт. Криве Озеро, вул. Майдан Незалежності, буд. 1) про визнання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В :

20.09.2023 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просив суд: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; виключити відомості про батька, ОСОБА_2 з актового запису №94 від 20.12.2017 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов?язати Кривоозерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису №94 від 20.12.2017 року про народження дитини - ОСОБА_4 , виключивши відомості про ОСОБА_2 як батька дитини та відповідно записати батьком дитини: ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , змінити прізвище та по-батькові дитини, записавши ОСОБА_5 , ім?я, дату народження та відомості про народження дитини не змінювати; визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; виключити відомості про батька, ОСОБА_2 з актового запису №8 від 15.01.2021 року про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зобов?язати Кривоозерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису №8 від 15.01.2021 року про народження дитини - ОСОБА_6 , виключивши відомості про ОСОБА_2 як батька дитини та відповідно записати батьком дитини: ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , змінити прізвище та по-батькові дитини, записавши ОСОБА_7 , ім?я, дату народження та відомості про народження дитини не змінювати; судові витрати залишити за позивачем.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року провадження у справі поновлено та призначено проведення підготовчого судового засідання.

Учасники в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно. Позивач та ОСОБА_3 подали до суду заяви, в яких просили позовні вимоги задовольнити, справу розглядати без їх особистої участі.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29.10.2011 року, відповідач - ОСОБА_2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Іллічівської сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим, актовий запис №09.

У період шлюбу ОСОБА_3 з відповідачем, у ОСОБА_3 народилась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане Кривоозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №94, серії НОМЕР_1 , де у графі «батько» вказано: ОСОБА_2 .

Також, у період шлюбу ОСОБА_3 з відповідачем, у ОСОБА_3 народилась ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане Кривоозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №8, серії НОМЕР_2 , де у графі «батько» вказано: ОСОБА_2 .

При народженні дітей, запис про батька було зроблено у відповідності до ч. 2 ст. 122 СК України, так як ОСОБА_3 була в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 10.10.2018 року, яке набрало законної 12.11.2018 року, встановлено факт, що 12.08.2014 року на тимчасово окупованій території України, було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , якій після розірвання шлюбу змінено прізвище - « ОСОБА_9 ».

27 січня 2021 року Деснянським районним судом м. Києва було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 .

23 червня 2022 року між позивачем та ОСОБА_11 було зареєстровано шлюб, у Кривоозерському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №53, після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_11 записано як « ОСОБА_12 ».

Позивач стверджує, що фактичні шлюбні відносини у позивача та ОСОБА_3 (проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу) розпочалися з 2015 року, а тому позивач вважає себе рідним батьком дітей ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що Кривоозерським районним відділом ДРАЦС було відмовлено позивачу в реєстрації акту цивільного стану, про розірвання шлюбу та реєстрації позивача батьком дітей, а тому позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд роз`яснює наступне.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до статті 121СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнано за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вказує, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Суд вказує, що 19.03.2019 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «М. Т. проти України» («M.T. v. Ukraine», заява № 950/17), у якому звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (див. рішення від 22 березня 2012 року у справі «Каутзор проти Німеччини» («Kautzor v. Germany»,заява № 23338/09), та від 22 березня 2012 року у справі «Аренс проти Німеччини» («Ahrens v. Germany», заява № 45071/09, § 74)

За загальним правилом саме висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

В даномувипадку у справі не призначалась судово-генетична або судово-імунологічна експертиза для встановлення біологічного батьківства позивача відносно дітей, не подавалась заява про допит свідків, не надано ніяких належних та допустимих доказів кровного споріднення (батьківства) позивача з дітьми, саме по собі не проживання ОСОБА_3 із відповідачем з 12.08.2014 року не можуть бути єдиним необхідним доказом батьківства позивача відносно. Суд звертає увагу позивача, що відсутність доказового об`єму у справі, свідчить про небажання позивача встановлювати істину у справі, а судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи все вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку із недоведеністю фактичних обставин справи.

На підставі ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі відмови у задоволенні позову на позивача.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

На підставі ст.ст. 125, 128,129, 133 СК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 267, 282, 352 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на боці позивача: ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), Кривоозерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місцезнаходження: 55104, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт. Криве Озеро, вул. Майдан Незалежності, буд. 1) про визнання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: І.А. Бобуйок