Постанова

від 05.02.2024 по справі 915/344/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/344/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО": не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ": Федьков О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ"

на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2023 року, суддя в І інстанції Ржепецький В.О., повний текст якого складено 23.10.2023 в м. Миколаєві

у справі: №915/344/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ"

про стягнення 478 500 грн, 3% річних та інфляційних втрат

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО"

про зобов`язання виконати п. 4.1 договору купівлі-продажу

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2023 у справі №915/344/22 первісний позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО" грошові кошти у розмірі 478 500 грн, 3% річних в сумі 34 994,22 грн, інфляційні втрати в сумі 219 880,31 грн та 11 000,62 грн витрат по сплаті судового збору; в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено; у задоволені зустрічного позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2023 у справі №915/344/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО" 73337 грн витрат на професійну правничу допомогу.

03.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ", в якій останнє просить додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2023 у справі №915/344/22 скасувати та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО" про стягнення 73 337 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, апелянт зазначає, що позивач не вказував про орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу, позивачем не надано детального опису наданих адвокатом Костричем М.П. послуг.

Вказує, що у поданому Позивачем у Акті надання послуг від 19.09.2023 №1 відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом. В рамках розгляду даної справи позовна заяву та відзив на зустрічну позовну заяву подавався Позивачем у час, коли його представником був адвокат Білоус I.I, а відповідно адвокатом Костричем М.П. дана послуга надана не була. При цьому дана справа є типовою та має не складний предмет спору, об?єм наданих адвокатом Костричем М.П. послуг є незначним та не потребував витрат великої кількості часу, судові засідання у справі були нетривалими та проходили у режимі відеоконференції. Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок Відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката.

Звертає увагу, що позивачем допущена суперечлива поведінка щодо виконання взятих на себе зобов?язань, яка і стала причиною його звернення до суду. Вказане також є підставою для відмови Позивачу у задоволенні заяви про стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу.

Відповідач вважає, що справедливим і співмірним розміром витрат на правову допомогу враховуючи складність справи і витрачений адвокатом Костричем М.П. час є 7333,70 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Зокрема, вказує, що неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, проте не є обов?язковою умовою. Апелянт замовчує той факт, що новим представником одразу було подано орієнтовний розрахунок судових витрат разом із клопотанням про розподіл судових витрат та безпосередньо додатковою угодою до договору про надання правової допомоги, де були зафіксовані усі умови оплати праці адвоката.

Вказує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.12.2020 р. у справі №640/18402/19 дійшов висновку, що якщо договором з адвокатом передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то детальний опис робіт не є обов?язковим.

Зазначає, що оцінка роботи адвоката не є і не може бути завищеною, на підтвердження чого суду першої інстанції були надані відповідні докази. Доказів, що грунтовно спростовували б таке твердження, представником ТОВ «Агро шлях» надано не було, тобто ним не було виконано обов?язок доведення неспівмірності витрат, покладений на нього положеннями ч. 6 ст. 126 ГПК України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ" та призначено справу №915/355/22 до розгляду на 12.12.2023 о 11:00.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 оголошено перерву в розгляді даної справи до 20.12.2023 о 14:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 справу №915/344/22 призначено до розгляду на 05.02.2024 о 15:00.

В судовому засіданні 05.02.2024 прийняв участь представник відповідача, позивач в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, при цьому, 02.02.2024 від ТОВ «Глобальні технології та КО» надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі його повноважного представника.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ «Глобальні технології та КО» за наявними матеріалами справи яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.03.2023 між ТОВ ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО та адвокатом Кострич М.П. укладено договір №08/22 про надання правничої допомоги, відповідно до п.1.1. якого У порядку па умовах, визначених ним Договором, адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу (надалі іменуються правнича допомога), а Клієнт зобов`язується прийняти надану правничу допомогу. Вид, зміст та обсяг правничої допомоги за конкретними дорученнями Клієнта конкретизується сторонами у додаткових угодах до договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами за домовленістю відповідно до чинного законодавства України. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок ного сплати (авансом, частковою оплатою), умови повернення тощо сторони фіксують у додаткових угодах, то є невід`ємною частиною цього договору. Остаточний розмір гонорару зазначається у акті про надання правничої допомоги.

22.03.2023 сторонами укладено Додатку угоду № 1 до Договору №08/23 про наступне:

- Адвокат надає Клієнту послуги з представництва в Господарському суді Миколаївської області у справі № 915/344/22 за позовом клієнта до ТОВ АГРО ШЛЯХ про стягнення коштів та за зустрічним позовом ТОВ АГРО ШЛЯХ до клієнта про спонукування виконати умови договору (п.1);

- За умовами даної додаткової угоди Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується здійснити всі необхідні процесуальні дії для захисту інтересів клієнта під час розгляду справи у Господарському суді Миколаївської області, у тому числі, але не виключно: аналіз матеріалів справи, підготовка відзиву, пояснень, різного роду заяв та клопотань, участь у судових засіданнях, вчинення всіх інших дій, які на думку адвоката є доцільними при розгляді вказаної справи для досягнення результату (п.2.);

- Вартість правової допомоги, яка сплачується Клієнтом Адвокату, за даною додатковою угодою встановляється у розмірі 10 відсотків від ціни позову (суми, яку позивач просить стягнути із відповідача на момент розгляду справи судом по суті) але не менше 40 тисяч гривень. У разі перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, вартість правової допомоги, що налається Адвокатом у суді апеляційної/ інстанції визначається Адвокатом та Клієнтом в окремій додатковій угоді (п. 3);

- Клієнт сплачує на користь Адвоката грошову суму за надану правовому допомогу, зазначену в цій додатковій угоді, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Адвоката, що зазначений у цій додатковій угоді упродовж 14 робочих днів після ухвалення судом рішення по суті справи (п. 4);

- Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору № 08/23 про надання правової допомоги від 22.03.2023, складена і підписана у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної зі сторін.

У зв`язку з ухваленням судом рішення по суті справи, адвокатом було виставлено клієнту рахунок №1 від 15.09.2023 на суму 73 337,00 грн.

19.09.2023 сторонами підписано акт надання послуг №1.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024, первісний позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ШЛЯХ (54036, Одеське шосе, буд. 69-А, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 37630010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО (67806, вул. Авангардська, буд. 3, корпус А, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, код ЄДРПОУ 40694855) грошові кошти у розмірі 478500,00 грн, 3% річних в сумі 34994,22 грн, інфляційні втрати в сумі 219880,31 грн, 11000,62 грн витрат по сплаті судового збору, в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено, у задоволені зустрічного позову відмовлено.

З урахуванням п. 3 Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 22.03.2023 позивачем заявлено до стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 10% від стягнутої суми, що становить 73337,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №394985 від 19.09.2023 вказана сума була сплачена ТОВ ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО на користь адвоката.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази є достатніми для підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу по даній справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також враховує, що договором про надання правової допомоги було передбачено фіксований розмір гонорару адвоката.

Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі №357/11023/18.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 911/1512/13).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд.

Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору.

Колегія суддів зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 73 337,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їх розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспіврозмірним із виконаною роботою. Отже, їх розмір є необґрунтованим у зазначеній вище частині.

Відтак, заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір адвокатських витрат не відповідає критеріям розумності їх розміру, дійсності та необхідності їх понесення (у заявленому розмірі), а визначений судом розмір адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката на відповідача.

Стягнення судом першої інстанції витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі суперечить принципу розподілу таких витрат, розумності їх розміру.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що керуючись такими критеріями, як складність справи, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, розумним та обґрунтованим розміром витрат на правову допомогу у даній справі є 20 000 грн, що є пропорційним предмету спору, складності даної справи та обсягом робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів вважає за належне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО" 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає наявними правові підстави для часткового скасування оскарженого додаткового рішення та прийняття нового рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО" про розподіл судових витрат та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО" 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ" на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2023 у справі №915/344/22 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2023 у справі №915/344/22 скасувати частково.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ШЛЯХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО" 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті відмовити.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.02.2024.

Головуючий суддя:А.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська