Постанова

від 18.12.2023 по справі 910/20302/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. Справа№ 910/20302/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.12.2023:

від позивача, третьої особи 1 на стороні позивача: Шутов О.О. - провідний спеціаліст, посвідчення № 805;

від відповідача: Тодосієнко В.М. - адвокат, посвідчення № 4841; Качан В.В. - адвокат, посвідчення № 1915;

від третьої особи 2 на стороні позивача: Гузієнко Я.М.;

від третьої особи 3 на стороні відповідача: Зайончковський В.В. - адвокат, посвідчення № 000215;

від третьої особи 4 на стороні відповідача: не з`явились;

за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 (повний текст - 20.02.2023)

у справі № 910/20302/21 (суддя - Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Державної іпотечної установи

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний банк України

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Українська фінансова житлова компанія"

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство економіки України

про стягнення 225 742 209,68 грн.

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної іпотечної установи (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 225 742 209,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по сплаті відсоткового доходу за випуском облігацій, емітентом яких є відповідач.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Державної іпотечної установи за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національного банку України, третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія", третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства економіки України - задоволено повністю.

Стягнуто з Державної іпотечної установи на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк":

- відсотковий дохід за облігаціями серії "А3" по 10-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 19 135 475 грн. 70 коп., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "А3" по 10-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 1 693 882 грн. 79 коп., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "А3" по 10-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 3 726 286 грн. 50 коп.;

- відсотковий дохід за облігаціями серії "В3" по 13-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 2 539 026 грн. 64 коп., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "В3" по 13-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 108 407 грн. 83 коп., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "В3" по 13-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 296 063 грн. 93 коп.;

- відсотковий дохід за облігаціями серії "В3" по 14-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 2 078 650 грн. 88 коп., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "В3" по 14-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 63 364 грн. 54 коп., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "В3" по 14-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 196 799 грн. 80 коп.;

- відсотковий дохід за облігаціями серії "С3" по 13-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 12 789 873 грн. 00 коп., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "С3" по 13-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 546 084 грн. 21 коп., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "С3" по 13-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 1 491 366 грн. 81 коп.;

- відсотковий дохід за облігаціями серії "С3" по 14-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 12 368 214 грн. 00 коп., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "С3" по 14-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 349 654 грн. 11 коп., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "С3" по 14-му відсотковому (купонному) періоду у розмірі 1 050 215 грн. 79 коп., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "А3" у розмірі 40 897 397 грн. 26 коп., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "А3" у розмірі 88 797 721 грн. 63 коп., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "В3" у розмірі 1 691 186 грн. 52 коп., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "В3" у розмірі 5 074 670 грн. 98 коп., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "С3" у розмірі 7 921 495 грн. 00 коп., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії "С3" у розмірі 22 926 370 грн. 95 коп. та 794 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що оскільки термін погашення облігацій «А3», «В3», «С3» (власником яких є ПАТ «Дельта Банк») є таким, що настав, то і настали строки для сплати відсоткового доходу за облігаціями. Суд здійснивши перерахунок заявленого до стягнення відсоткового доходу за облігаціями, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті відсоткового доходу, інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті відсоткового доходу, 3 % річних за порушення строку оплати вартості облігацій, інфляційні втрати за порушення строку оплати вартості облігацій, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у межах заявлених позовних вимог.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Державна іпотечна установа 13.03.2023 (через канцелярію суду) звернулася безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги відмовити у повному обсязі.

26.06.2023 (через електронну пошту) надійшли від третьої особи 3 на стороні відповідача додаткові пояснення.

04.07.2023 (через канцелярію суду) надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження від відповідача.

04.07.2023 (через канцелярію суду) надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від відповідача.

01.08.2023 (через канцелярію суду) від третьої особи 1 на стороні позивача надійшло клопотання про долучення постанов Верховного Суду в аналогічних справах.

02.08.2023 (через електронну пошту) надійшли від відповідача додаткові пояснення.

02.08.2023 (через електронну пошту) надійшло від відповідача клопотання про зупинення апеляційного провадження.

02.08.2023 (через електронну пошту) надійшло від відповідача клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Справа розглядалась різними складами суду.

13.09.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про прийняття справи № 910/20302/21 до провадження за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Ходаківська І.П., Гаврилюк О.М.

13.09.2023 (через канцелярію суду) надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи для укладення мирової угоди.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Оголошувалась перерва.

03.11.2023 від апелянта надійшли додаткові пояснення у даній справі щодо поданого клопотання про зупинення провадження у даній справі від 25.10.2023.

06.11.2023 від апелянта надійшло чергове клопотання про зупинення провадження у даній справі.

09.11.2023 від ДІУ надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики, а саме: копії постанови Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19. А також скаржник подав клопотання про апеляційного зупинення провадження у даній справі. Також від НБУ надійшли додаткові пояснення у даній справі.

Судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 09.11.2023 протокольною ухвалою було залишено без розгляду клопотання про зупинення апеляційного провадження від 03.11.2023, 09.11.2023 до справи № 910/19573/21 на підставі ст. 118, 207, 258 ГПК України.

22.11.2023 від ДІУ надійшли додаткові пояснення у даній справі.

23.11.2023 від скаржника надійшли додаткові пояснення у даній справі, які частково дублюють пояснення, подані 22.11.2023.

Справа розглядалась різними складами суду, та неодноразово відкладалася, зокрема, востаннє на 23.11.2023.

23.11.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийняв до провадження апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/20302/21, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Ткаченко Б.О., Ходаківська І.П. Вказана судова колегія розгляднула апеляційну скаргу у даній справі по суті та ухвалила постанову.

Від апелянта 05.12.2023 надійшли письмові пояснення щодо суті спору.

05.12.2023 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання щодо преюдиційних обставин та правових висновків Верховного Суду у судових спорах між АТ «Дельта Банк» та Державною іпотечною установою.

Так, зокрема ухвалою від 06.12.2023 було призначено справу до розгляду на 18.12.2023.

В судове засідання 18.12.2023 з`явились представники позивача, відповідача, третьої особи 1 на стороні позивача, третьої особи 2 на стороні позивача, третьої особи 3 на стороні відповідача.

Представник третьої особи 4 на стороні відповідача в судове засідання 18.12.2023 не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа в особистий кабінет Міністерства економіки України.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи поведінку сторін, з метою забезпечення рівності сторін (за наявності узгодженого сторонами клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги) з урахуванням неодноразового подання учасниками апеляційного провадження клопотань про відкладення розгляд справи, в тому числі з метою укладення мирової угоди; враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога", та інші чинники.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

У поданій апеляційній скарзі Державна іпотечна установа зазначила, що вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 року у справі № 910/20302/21 підлягає скасуванню, оскільки висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права, судом не з`ясовано всі істотні обставини справи та не надано належної оцінки доказам, представленим в обґрунтування заперечень щодо заявленого позову.

Так, апелянт зазначає, що на виконання приписів спеціального закону, листом №780/15/2 від 28.10.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» із заявою про визнання його кредиторських вимог на загальну суму 3 494 213 767,20 грн, з яких - 3 493 239 101,16 грн заборгованості за договором банківського рахунку №26/995-070 від 27.02.2013.

Довідкою №5370 від 21.06.2016 відповідач повідомив позивача про те, що 17.02.2016 були закриті рахунки відкриті в АТ «Дельта Банк» на ім`я Державної іпотечної установи, а саме: поточний рахунок N° 26503010000995/980 за договором банківського рахунку № 01/995-21886 від 11.11.2013.

11 січня 2016 року, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про затвердження реєстру вимог кредиторів АТ «Дельта Банк». Із витягу переліку (реєстру) вимог кредиторів АТ «Дельта Банк», затвердженого Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб 11.01.2016 (з урахуванням змін №1, затверджених рішенням №291 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 03.03.2016) вимоги позивача акцептовані на загальну суму 3 332 921 190,01 гривень та включені до сьомої черги погашення.

Разом з цим, скаржник зазначає, що з огляду на виникнення (за наслідками закінчення терміну погашення номінальної вартості облігацій серії «АЗ», «БЗ», «С3» та закінченням терміну виплати відсоткових доходів) зустрічних однорідних (грошових) вимог у АТ «Дельта Банк» до Державної іпотечної установи, та враховуючи зміни, внесені до спеціальним законом, Державною іпотечною установою було направлено до АТ «Дельта Банк» заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог за рахунок акцептованих кредиторських вимог ДІУ в порядку, визначеному частиною другою статті 601 ЦК України. А саме: 10 грудня 2021 року за №4967/15/1, на суму грошових вимог в розмірі 456 500 000,00 грн. в рахунок погашення зобов`язання по оплаті номінальної вартості облігацій серії А3; 10 грудня 2021 року за №4968/15/1, на суму грошових вимог в розмірі 19 135 475,70 грн. в рахунок погашення зобов`язання по оплаті відсоткового доходу за 10 відсотковий період за облігаціями серії «А3»; 06 вересня 2022 року №817/15/1 на суму грошових вимог в розмірі 2 539 026,64грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті відсоткового доходу за 13 відсотковий період за облігаціями серії «БЗ»; 06 вересня 2022 року №1818/15/1 на суму грошових вимог в розмірі 12 789 873,00 грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті відсоткового доходу за 13 відсотковий період за облігаціями серії «С3»; 06 вересня 2022 року за №1816/15/1 на суму грошових вимог в розмірі 53 600 000,00грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті номінальної вартості облігацій серії «В3»; 06 вересня 2022 року №1815/15/1 на суму грошових вимог в розмірі 2 078 650,88грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті відсоткового доходу за 14 відсотковий період по облігаціям серії «В3»; 06 вересня 2022 року за №1819/18/1 на суму грошових вимог в розмірі 270 000 000,00 грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті номінальної вартості облігацій серії «С3»; 06 вересня 2022 року за №1814/15/1 на суму грошових вимог в розмірі 12 368 214,00 грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті відсоткового доходу за 14 відсотковий період по облігаціям серії «С3».

Так, скаржник наголошує, що зазначені заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог були здійснені Державною іпотечною установою в межах строків позовної давності в порядку, визначеному статтею 601 ЦК, з урахуванням обмежень, встановлених статтею 602 ЦК та на виконання норм спеціального закону, що встановлюють умови для здійснення такого зарахування банком, що ліквідується.

При цьому, апелянт вважає, що спеціальним законом встановлений безумовний обов?язок банку, що ліквідується, здійснити зарахування вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, за наявності заяви такого боржника у межах суми його акцептованих вимог. Відповідно до ст. 202 та 601 ЦК України заява особи про зарахування зустрічних вимог, надіслана іншій стороні за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов?язань.

Окрім цього, скаржник щодо безпідставності визнання грошових вимог АТ «Дельта Банк» в сумі номінальної вартості облігацій серії «А3», «БЗ», «С3» та застосування до них, без наявних правових підстав, статті 625 ЦК України, зазначив наступне.

При зверненні до суду з позовом про стягнення інфляційних витрат на суму боргу з погашення номінальної вартості облігацій серії «А3», «БЗ», «С3» та 3 %, вимоги щодо стягнення суми боргу в частині погашення номінальної вартості облігацій серії «А3», «БЗ», «С3», АТ «Дельта Банк» в сумі 780 100 000 грн. не заявлялися. А, отже, вимоги про стягнення нарахованих інфляційних та річних процентів на номінальну вартість серії «А3», «БЗ», «СЗ», є протиправними.

А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.

5. Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

АТ «Дельта Банк», Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзивах на апеляційну скаргу не погоджуються з доводами Державної іпотечної установи, вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Звертають увагу на те, що заяви ДІУ про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10 грудня 2021 року за №4967/15/1, від 10 рудня 2021 року за №4968/15/1, від 06 вересня 2022 року №1817/15/1, від 06 вересня 2022 року №1818/15/1, від 06 вересня 2022 року №1815/15/1, від 06 вересня 2022 року за №1816/15/1, від 06 вересня 2022 року за №1819/18/1, від 06 вересня 2022 року за №1814/15/1 банком відхилені. У відзивах вказують на те, що банк звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про стягнення 780 100 000,00 грн. за наслідками невиконання Кабінетом Міністрів України зобов`язань за Державною гарантією № 15010-03/128 від 26 грудня 2013 року (справа №910/19573/21), тобто це інший позов, до іншого відповідача, з іншою підставою.

ПрАТ «Укфінжитло» надало пояснення на апеляційну скаргу, в якому вважає апеляційну скаргу Державної іпотечної установи обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - незаконним та необґрунтованим. У поясненні вказується на те, що судом першої інстанції не враховано вимоги абз.2 п.8 ч.2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо зарахування однорідних зустрічних вимог боржника, який є одночасно кредитором неплатоспроможного банку, який ліквідується.

З посиланням на ст. 613 ЦК України вказано, що зобов`язання відповідача щодо сплати відсоткового доходу за облігаціями відстрочено на час прострочення банку в частині сплати вартості облігацій.

Враховуючи, що позивач не звертався із позовом до відповідача про стягнення номінальної вартості облігацій серії «А3», «В3», «С3», позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3 процентів річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України є передчасними і такими, що не підлягають задоволенню.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» було власником облігацій серії «А3», ISIN НОМЕР_1, емітентом яких є Державна іпотечна установа (емітент), в кількості 4 565 шт. номінальною вартістю 456 500 000,00 грн., термін погашення яких - 12.12.2018, відповідно до договорів купівлі - продажу цінних паперів №ДД-239/2014 від 28.03.2014, №ДД-205/2014 від 24.03.2014 та №ДД-230/2014 від 27.03.2014.

Вказані облігації були випущені Державною іпотечною установою згідно з Проспектом емісії облігацій серії «Z2», «А3», «В3», «С3», «D3» Державної іпотечної установи, який зареєстрований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 27.12.2013.

Згідно з Проспектом емісії облігацій Державної іпотечної установи, дата погашення облігацій серії «А3» настала 12.12.2018, тому (з метою пред`явлення облігацій до погашення) позивач 12.12.2018 до 11:00, як передбачено п. 4.9 проспекту емісії, було надане розпорядження Публічному акціонерному товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (депозитарна установа) щодо переведення облігацій серії «А3» з рахунку власника цінних паперів - банку на рахунок емітента - Державної іпотечної установи в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України».

На підставі розпорядження облігації були перераховані емітенту - Державній іпотечній установі до погашення на його рахунок у цінних паперах в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України».

Відповідно до п.п. 4.8. Проспекту емісії визначено порядок виплати відсоткового доходу за облігаціями. Виплата відсоткового доходу здійснюється за рахунок коштів емітента в національній валюті депозитарною установою, з якою власник облігацій уклав договір про обслуговування рахунку у цінних паперах. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника облігацій. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється з періодичністю один раз на півроку.

Датою виплати відсоткового доходу за облігаціями по 10-му відсотковому (купонному) періоду було визначено 12.12.2018.

Так, позивач зазначає, що всупереч вказаному зобов`язанню, емітент не перерахував позивачу відсотковий дохід за 10-й відсотковий (купонний) період в сумі 19 135 475,70 грн.

У зв`язку з цим та з метою врегулювання питання погашення заборгованості, позивачем було направлено емітенту облігацій серії «А3» - Державній іпотечній установі вимоги про погашення заборгованості за нарахованими відсотками за облігаціями серії «А3», ISIN НОМЕР_1 від 14.01.2019.

15.02.2019 позивачем отримано відповідь Державної іпотечної установи від 15.02.2019 №2170/15/1 з відмовою від задоволення вимог позивача щодо погашення номінальної вартості облігацій та сплати відсоткового доходу за даними облігаціями.

За твердженнями позивача, заборгованість Державної іпотечної установи перед позивачем по сплаті відсоткового доходу за випуском облігацій серії «А3», ISIN НОМЕР_1 , емітентом яких є Державна іпотечна установа, становить 19 135 475,70 грн.

Також позивач був власником облігацій серії «В3», ISIN НОМЕР_2, в кількості 536 шт. номінальною вартістю 53 600 000,00 грн., термін погашення яких настав 18.11.2020.

Пунктом 4.8. Проспекту емісії визначено порядок виплати відсоткового доходу за облігаціями. Виплата відсоткового доходу здійснюється за рахунок коштів емітента в національній валюті депозитарною установою, з якою власник облігацій уклав договір про обслуговування рахунку у цінних паперах. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника облігацій. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється з періодичністю один раз на півроку.

Датою виплати відсоткового доходу за облігаціями по 13-му відсотковому (купонному) періоду було визначено 22.06.2020.

Позивач зазначає, що всупереч вказаному зобов`язанню, емітент не перерахував позивачу відсотковий дохід за 13-й відсотковий (купонний) період в сумі 2 539 026,64 грн.

Датою виплати відсоткового доходу за облігаціями по 14-му відсотковому (купонному) періоду було визначено 18.11.2020.

За твердженнями позивача, всупереч вказаному зобов`язанню, емітент не перерахував позивачу відсотковий дохід за 14-й відсотковий (купонний) період в сумі 2 078 650,88 грн.

У зв`язку з цим та з метою врегулювання питання погашення заборгованості, 24.11.2020 позивачем було направлено емітенту облігацій серії «В3» вимоги про погашення заборгованості за нарахованими відсотками за облігаціями серії «В3», ISIN НОМЕР_2 .

Відповідач повідомив про відмову у задоволенні вимоги про сплату номінальної вартості облігацій серії «В3» у сумі 53 600 000,00 грн. та відсоткового доходу за даними облігаціями.

Позивач зазначає, що заборгованість Державної іпотечної установи перед позивачем по сплаті відсоткового доходу за випуском облігацій серії «В3», ISIN НОМЕР_2 , емітентом яких є Державна іпотечна установа, становить 4 617 677,52 грн.

Крім того, позивач був власником облігацій серії «С3» (свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємств від 27.12.2013 №295/2/2013, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, ISIN НОМЕР_2), емітентом яких виступає Державна іпотечна установа, в кількості 2 700 шт. номінальною вартістю 270 000 000,00 грн.

Згідно з Проспектом емісії облігацій Державної іпотечної установи, дата погашення облігацій серії «С3» настала 15.12.2020. З метою пред`явлення облігацій до погашення, позивачем 15.12.2020 до 11:00 год, як передбачено п. 4.9 Проспекту емісії, було надане розпорядження Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" (депозитарна установа) щодо переведення облігацій серії «C3» з рахунку власника цінних паперів - банку (позивача) на рахунок емітента - Державної іпотечної установи в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України».

На підставі розпорядження, облігації були перераховані емітенту - Державній іпотечній установі до погашення на його рахунок у цінних паперах у Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України».

Пунктом 4.8. Проспекту емісії визначено порядок виплати відсоткового доходу за облігаціями. Виплата відсоткового доходу здійснюється за рахунок коштів емітента в національній валюті депозитарною установою, з якою власник облігацій уклав договір про обслуговування рахунку у цінних паперах. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника облігацій. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється з періодичністю один раз на півроку.

Датою виплати відсоткового доходу за облігаціями по 13-му відсотковому (купонному) періоду було визначено 22.06.2020.

Позивач зазначає, що всупереч вказаному зобов`язанню, емітент не перерахував позивачу відсотковий дохід за 13-й відсотковий (купонний) період в сумі 12 789 873,00 грн.

Датою виплати відсоткового доходу за облігаціями по 14-му відсотковому (купонному) періоду було визначено 15.12.2020.

За твердженнями позивача, всупереч вказаному зобов`язанню, емітент не перерахував відсотковий дохід за 14-й відсотковий (купонний) період в сумі 12 368 214,00 грн.

У зв`язку з цим та з метою врегулювання питання погашення заборгованості, 18.12.2020 позивачем було направлено емітенту облігацій серії «С3» вимогу про погашення заборгованості за нарахованими відсотками за облігаціями серії «С3», ISIN НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що Державна іпотечна установа відповідь на вимогу позивача не надала.

За твердженнями позивача заборгованість Державної іпотечної установи перед позивачем по сплаті відсоткового доходу за випуском облігацій серії «С3», ISIN НОМЕР_2 , емітентом яких є Державна іпотечна установа, становить 25 158 087,00 грн.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що оскільки терміни погашення облігацій «А3», «В3», «С3» є таким, що настав, і настали строки для сплати відсоткового доходу за облігаціями, позивач звернувся з даним позовом до суду, відповідно до якого просив стягнути з відповідача відсотковий дохід за облігаціями, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті відсоткового доходу, інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті відсоткового доходу, 3 % річних за порушення строку оплати вартості облігацій, інфляційні втрати за порушення строку оплати вартості облігацій за заявлені періоди.

02.03.2015 року правління Національного банку України прийняло постанову №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №181 "Про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» в даний час призначено Матвієнка Андрія Анатолійовича, який діє на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» від 22.06.2020 року № 1183, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.09.2020 року № 1724 «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк».

Судом встановлено, що датою виплати відсоткового доходу за облігаціями серії «А3» по 10-му відсотковому (купонному) періоду визначено 12.12.2018.

Датою виплати відсоткового доходу за облігаціями серії «В3» по 13-му відсотковому (купонному) періоду визначено 22.06.2020.

Датою виплати відсоткового доходу за облігаціями серії «В3» по 14-му відсотковому (купонному) періоду визначено 18.11.2020.

Датою виплати відсоткового доходу за облігаціями серії «А3» по 13-му відсотковому (купонному) періоду визначено 22.06.2020.

Датою виплати відсоткового доходу за облігаціями серії «А3» по 14-му відсотковому (купонному) періоду було визначено 15.12.2020.

Відповідно до п. 4.5. Проспекту емісії, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", як власник облігацій, має право отримувати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігацій, що йому належать, після закінчення кожного відсоткового періоду.

Відсоткова ставка для облігацій Державної іпотечної установи під державну гарантію, що належать на праві власності позивачу встановлюється на рівні: для серії «А3» - 9% річних; для серії «В3» - 9,5 % річних; для серії «С3» - 9,5 % річних.

Пунктом 4.8 Проспекту емісії встановлено, що виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється з періодичністю один раз на півроку.

Згідно з п. 4.9 Проспекту емісії погашення облігацій здійснюється протягом одного банківського дня: серія "АЗ" - 12.12.2018; серія "ВЗ" - 18.11.2020; серія " СЗ " - 15.12.2020.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що враховує доводи відзивів на апеляційну скаргу, а також мотиви пояснень, поданих сторонами, з урахуванням та виходячи із меж доводів та вимог апеляційної скарги в розумінні ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, ч. 1 ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку врегульовані Законом "Про цінні папери та фондовий ринок".

Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам (ч.1 ст.3 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок").

Згідно з ч.2 ст.7 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов`язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Отже, що відносинам, які виникають при обігу цінних паперів, зокрема, облігацій, притаманні властивості правовідносин позики, а саме: 1) передача однією стороною (власником (першим власником) облігацій) іншій стороні (емітенту) грошових коштів; 2) обов`язок сторони, яка одержала грошові кошти (емітента) повернути стороні, яка надала такі грошові кошти (власникові (першому власникові) облігацій) таку ж суму грошових коштів (вартість облігацій) та сплатити дохід за такими облігаціями.

Приписи п.2 ч.1 ст.195 ЦК та норми Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачають, що облігація, як цінний папір, є документом, який посвідчує (підтверджує) відносини позики між власником облігації та емітентом.

Грошові зобов`язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов`язання, можуть виникати з підстав, встановлених ст.11 ЦК і ст.174 ГК.

Щодо доводів апелянта з посиланням на направлення заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:

10 грудня 2021 року за № 4967/15/1, на суму грошових вимог в розмірі 456 500 000,00 грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті номінальної вартості облігацій серії А3;

10 рудня 2021 року за № 4968/15/1, на суму грошових вимог в розмірі 19 135 475,70 грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті відсоткового доходу за 10 відсотковий період за облігаціями серії «А3»;

06 вересня 2022 року № 1817/15/1 на суму грошових вимог в розмірі 2 539 026,64грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті відсоткового доходу за 13 відсотковий період за облігаціями серії «Б3»;

06 вересня 2022 року № 1818/15/1 на суму грошових вимог в розмірі 12 789 873,00 грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті відсоткового доходу за 13 відсотковий період за облігаціями серії «С3»;

06 вересня 2022 року за № 1816/15/1 на суму грошових вимог в розмірі 53 600 000,00грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті номінальної вартості облігацій серії «ВЗ»;

06 вересня 2022 року № 1815/15/1 на суму грошових вимог в розмірі 2 078 650,88грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті відсоткового доходу за 14 відсотковий період по облігаціям серії «В3»;

06 вересня 2022 року за № 1819/18/1 на суму грошових вимог в розмірі 270 000 000,00 грн.в рахунок погашення зобов?язання по оплаті номінальної вартості облігацій серії «СЗ»;

06 вересня 2022 року за № 1814/15/ на суму грошових вимог в розмірі 12 368 214,00 грн. в рахунок погашення зобов?язання по оплаті відсоткового доходу за 14 відсотковий період по облігаціям серії «С3».

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, з урахуванням наступного.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, не має на меті отримання прибутку і не відповідає за зобов`язаннями банків. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч.1 статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Згідно з ч.1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Статтею 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Згідно з п.п.1, 8 ч.2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов`язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону, та припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується.

Зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється під час задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора банку і в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог за заявою банку.

Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Тобто вказаний пункт статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" спрямований на захист боржника банку, під час ліквідації банку, який є одночасно і кредитором цього банку, шляхом надання можливості боржнику погасити свою заборгованість за кредитами, відсотками та заборгованість за борговими цінними паперами за рахунок коштів на поточних та/або депозитних рахунках боржника у банку, не застосовуючи норми статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За змістом ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що законодавчі та інші нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону. Таким чином, враховуючи те, що відповідач знаходиться в процедурі ліквідації зарахування зустрічних однорідних вимог в силу наведених положень Закону забороняється.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі ліквідації банку є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

А тому обґрунтованими є доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у тому числі на підставі судового рішення, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі наступних заяв: від 10 грудня 2021 року за № 4967/15/1, від 10 рудня 2021 року за № 4968/15/1, від 06 вересня 2022 року № 1817/15/1; від 06 вересня 2022 року № 1818/15/1; від 06 вересня 2022 року за № 1816/15/1; від 06 вересня 2022 року № 1815/15/1; від 06 вересня 2022 року за № 1819/18/1; від 06 вересня 2022 року за № 1814/15/1.

В цій частині суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання скаржника на практику Верховного Суду, зокрема наступні постанови: №№910/4413/17, 910/1430/18, 910/12608/17, 910/10418/18, 910/1234/19, 910/1592/20, 910/10245/19 - оскільки правові позиції у вказаних справах було сформовано на підставі попередньої редакції ЗУ «"Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А тому вказані правові висновки Верховного Суду не підлягають до застосування при розгляді даної справи.

На противагу зазначених доводів апелянта, суд апеляційної інстанції враховує доводи НБУ, викладені у відзиві на апеляційну скаргу з посиланням на постанову Верховного Суду від 01 грудня 2020 року у справі № 910/683/19, (якою було залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019). Так, рішенням суду першої інстанції по вказаній справі у задоволенні позову Державної іпотечної установи про визнання припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за десятий відсотковий період за облігаціями серій "АЗ " згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "АЗ", "ВЗ", "СЗ", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року та про визнання припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке встановлено Проспектом емісії облігацій серії "Z2", "АЗ", "ВЗ", "СЗ", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року щодо погашення облігацій серій "АЗ" в кількості 4 565 шт. відмовлено.

Натомість позов Національного банку України про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви Державної іпотечної установи №5924/15/28 від 12.12.2018 та №5943/15/1 від 13.12.2018 про зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення облігацій серії "АЗ" згідно Проспекту емісії перед AT "Дельта Банк" - задоволено повністю.

При цьому, у вказаній справі суд касаційної інстанції зазначив, що при зарахуванні Державною іпотечною установою зустрічних однорідних вимог за спірними облігаціями НБУ буде позбавлена права на позачергове задоволення своїх кредиторських вимог до банку за кредитним договором №132/04-14/КТ від 23.04.2014 за рахунок предмета застави (облігацій). А тому суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що таке зарахування порушує відповідне право НБУ, суперечить приписам частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є підставою для визнання такого зарахування недійсним.

В цій частині суд апеляційної інстанції також вважає обґрунтованими доводи НБУ, що відповідач фактично вдруге намагається здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по сплаті відсоткового доходу за 10 період по облігаціях серії «А3». Вказане суперечить чинному законодавству та виключає безспірність і прозорість вимог. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року справі № 910/21683/17).

Також суд апеляційної інстанції в частині неможливості зарахування зустрічних однорідних вимог за облігаціями серії «В3» та «С3» зазначає, що між позивачем також розглядався спір (справа № 910/11199/20) за позовом Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за тринадцятий відсотковий період за облігаціями серій "В3", "С3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 № 910/11199/20 (яке набрало законної сили) було в задоволенні позовних вимог Державної іпотечної установи відмовлено повністю. Вказане враховано судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи.

Судом апеляційної інстанції відхиляються, як підстава для відмови в задоволенні в позові, доводи скаржника (в частині того, що позовні вимоги є передчасними) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19. Так, в указаній постанові було зазначено, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою. Суд апеляційної інстанції ураховує зазначену позицію Великої Палати Верховного Суду, однак з урахуванням наступного.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що при зверненні до суду з позовом у даній справі про стягнення інфляційних витрат на суму боргу з погашення номінальної вартості облігацій серії «А3», «БЗ», «С3» та 3 %, вимоги щодо стягнення суми боргу в частині погашення номінальної вартості облігацій серії «А3», «БЗ», «С3», АТ «Дельта Банк» в сумі 780 100 000 грн. не заявлялися. За доводами скаржника, вимоги про стягнення нарахованих інфляційних та річних процентів на номінальну вартість серії «А3», «БЗ», «СЗ», є передчасними. Водночас, у матеріалах справи достатньо доказів в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України, на підставі яких як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції (при перегляді рішення суду першої інстанції) встановив обставини, на які посилаються сторони, зокрема, і в частині наявності заборгованості за номінальною вартістю облігацій серії «А3», «БЗ», «С3». Тоді як необґрунтоване зупинення провадження у справі до вирішення іншої пов`язаної справи (про стягнення номінальної вартості облігацій) - сприятиме порушення «розумності» строків розгляду справи в розумінні ст. 6 Конвенції. А тому доводи в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Водночас, суд апеляційної інстанції враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц, в якій зазначено наступне. За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, нарахування відсоткового доходу за облігаціями, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті відсоткового доходу, інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті відсоткового доходу, 3 % річних за порушення строку оплати вартості облігацій, інфляційні втрати за порушення строку оплати вартості облігацій - є обґрунтованим та таким, що здійснено на підставі доведеного у даній справі розміру заборгованості.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення відсоткового доходу за облігаціями, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті відсоткового доходу, інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті відсоткового доходу, 3 % річних за порушення строку оплати вартості облігацій, інфляційні втрати за порушення строку оплати вартості облігацій за заявлені позивачем періоди, суд апеляційної інстанції погоджується з його арифметичною вірністю та про обґрунтованість задоволення позовних вимог у заявлених межах у наступних розмірах:

- відсотковий дохід за облігаціями серії «А3», по 10-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 19 135 475,70 грн.;

- 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «А3», по 10-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 1 693 882,79 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «А3», по 10-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 3 726 286,50 грн.;

- відсотковий дохід за облігаціями серії «В3» по 13-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 2 539 026,64 грн.;

- 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «В3» по 13-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 108 407,83 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «В3» по 13-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 296 063,93 грн.;

- відсотковий дохід за облігаціями серії «В3» по 14-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 2 078 650,88 грн.;

- 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «В3» по 14-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 63 364,54 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «В3» по 14-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 196 799,80 грн.;

- відсотковий дохід за облігаціями серії «С3» по 13-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 12 789 873,00 грн.;

-3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «С3» по 13-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 546 084,21 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «С3» по 13-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 1 491 366,81 грн.;

- відсотковий дохід за облігаціями серії «С3» по 14-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 12 368 214,00 грн.;

- 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «С3» по 14-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 349 654,11 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «С3» по 14-му відсотковому (купонному) періоду в сумі 1 050 215,79 грн.;

- 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «А3» в сумі 40 897 397,26 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «А3» в сумі 88 797 721,63 грн.;

- 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «В3» в сумі 1 691 186,52 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «В3» в сумі 5 074 670,98 грн.;

- 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «С3» в сумі 7 921 495,00 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за облігаціями серії «С3» в сумі 22 926 370,95 грн.

Вказаний розмір заборгованості не спростовано (контр розрахунок не надано) відповідачем в межах розгляду даної справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Щодо посилання сторін на необхідність вираховування судової практики Верховного Суду при розгляді спорів за участю АТ «Дельта банк» та Державної іпотечної установи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що враховує на підставі ст. 75, 80, 86, ч. 4 ст. 269 ГПК України обставини, що встановлені при розгляду наступних судових справ: № 910/18289/21 за позовом Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим з припиненим з 18.11.2020 зобов`язань Державної іпотечної установи перед АТ "Дельта Банк" щодо сплати номінальної вартості за облігаціями серії «В3» у кількості 536 шт.; № 910/18283/21 за позовом Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим з припиненим з 23.06.2020 зобов`язань Державної іпотечної установи перед АТ "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за 13 відсотковий період по облігаціях серії «В3» у кількості 536 шт.; № 910/18430/21 за позовом Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим з припиненим з 23.06.2020 зобов`язань Державної іпотечної установи перед АТ "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за 14 відсотковий період по облігаціях серії «В3» у кількості 536 шт.; № 910/18432/21 за позовом Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим з припиненим з 15.12.2020 зобов`язань Державної іпотечної установи перед АТ "Дельта Банк" щодо сплати номінальної вартості за іменними відсотковими облігаціями серії «С3» у кількості 2700 шт.; № 910/18566/21 за позовом Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим з припиненим з 23.06.2020 зобов`язань Державної іпотечної установи перед АТ "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за 13 відсотковий період за іменними відсотковими облігаціями серії «С3» у кількості 2700 шт.; № 910/18747/21 за позовом Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим з припиненим з 15.12.2020 зобов`язань Державної іпотечної установи перед АТ "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за 14 відсотковий період за іменними відсотковими облігаціями серії «С3» у кількості 2700 шт.

Суд апеляційної інстанції приймає доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що у всіх вказаних справах в задоволенні позовів Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання зобов`язань припиненим - було відмовлено. Суд апеляційної інстанції враховує вказані висновки про відсутність підстав для припинення таких зобов`язань. Протилежного, зокрема, відповідачем у розумінні ст. 74, 76-80, 86, 269 ГПК України не доведено.

Щодо доводів апелянта з посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 910/21002/21 як на підставу для задоволення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/21002/21 за позовом АТ «Дельта Банк» до Державної іпотечної установи про зобов`язання відповідача в особі комісії з реорганізації Державної іпотечної установи включити до передавального акту між установою та Приватним акціонерним товариством «Українська фінансова житлова компанія» кредиторські вимоги Банку та відомості про наявну заборгованість Установи перед АТ «Дельта Банк» за облігаціями серій «АЗ», «В3» та «С3» щодо заборгованості по сплаті номінальної вартості облігацій та виплаті відсоткового доходу за облігаціями.

В цій частині, суд апеляційної інстанції зазначає, що обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом позивач послався на те, що останній, на підставі відповідних договорів купівлі-продажу цінних паперів, є власником облігацій серії «А3», «В3» та «С3», емітованих Установою на підставі проспекту емісії облігацій 2013 року.

Разом з цим, відмовляючи в задоволенні вказаного позову, Північний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 24.01.2023 (з висновками якого погодився й Верховний Суд у своїй постанові від 11.07.2023) виходив зокрема з того, що за наслідками реорганізації відповідача шляхом його приєднання до іншої особи - Товариства - до останнього переходять усі права та обов`язки відповідача, тобто відбувається універсальне правонаступництво. Водночас, як убачається з ухвали Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі № 910/19573/21, 29 листопада 2021 року АТ «Дельта Банк» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Кабінету Міністрів України як гаранта за Державною гарантією від 26.12.2013 № 15010-03/128, виданою ним на користь Позивача, заборгованості з оплати: номінальної вартості облігацій серії "А3", ISIN НОМЕР_1 у кількості 4565 штук, емітентом яких є відповідач, у сумі 456 500 000 грн; номінальної вартості облігацій серії "В3", ISIN НОМЕР_2 у кількості 536 штук, емітентом яких є відповідач, у сумі 53 600 000 грн; номінальної вартості облігацій серії "С3", ISIN НОМЕР_3 у кількості 2700 штук, емітентом яких є відповідач, у сумі 270 000 000 грн.

Так, Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції у вказаній справі, що позовна вимога про включення вимог кредитора у передавальний акт не є ефективним способом захисту, оскільки передавальний акт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва. Відсутність певних кредиторських вимог у передавальному акті не впливає на обсяг зобов`язань правонаступника боржника перед кредитором. Ефективним способом захисту за таких обставин є звернення кредитора із заявою про заміну сторони правонаступником (щодо вимог кредитора, стосовно яких ухвалено судові рішення) та звернення з позовом до суду в установленому законом порядку (щодо зобов`язань, за якими судові рішення не ухвалювалися).

Окрім цього, погоджуючись із наведеними вище висновками Північного апеляційного господарського суду, Верховний Суду складі Касаційного господарського суду у своїй постанові від 31.10.2023 зазначив, зокрема, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, за якого все майно особи, як сукупність прав та обов`язків, що їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників. При цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що при реорганізації юридичної особи у формі приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Таким чином, невключення кредиторських вимог у передавальний акт не змінює та не припиняє права позивача вимагати виконання судових рішень та зобов`язань за договорами. А тому доводи у вказаній частині не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування рішення суду першої інстанції через вказане вище.

Посилання скаржника на необхідність врахування обставин, встановлених судами під час розгляду господарських справ № 910/17703/23 (за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Державної іпотечної установи про стягнення 780 100 000,00 грн) та № 910/19573/21 (за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до 1. Кабінету Міністрів України та 2. Міністерства фінансів України про стягнення номінальної вартості облігацій) - не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки судами не було розглянуто вказаних справ по суті; відсутні остаточні рішення, які набрали законної сили; встановлені обставини, які суд міг би врахувати при розгляді даної справи в розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України. А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані. Тоді як об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення інших справ - судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, відхиляються доводи скаржника про необґрунтованість позовних вимог із заявлених підстав. Оскільки матеріали справи та встановлені обставини підтверджують правомірність заявлених позовних вимог, які обґрунтовано було задоволено судом першої інстанції. Водночас порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права суд апеляційної інстанції (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 74-80, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/20302/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/20302/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.02.2024 (з урахуванням перебування судді Ткаченка Б.О. з 19.12.2023 по 29.12.2023 - на лікарняному; з 01.01.2024 по 12.01.2024 - у відпустці; з 19.01.2024 по 01.02.2024 - на лікарняному та з 02.02.2024 по 09.02.2024 - у відпустці; а також з урахуванням перебування головуючого судді Коротун О.М. з 15.01.2024 по 19.01.2024 - на лікарняному).

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді І.П. Ходаківська

Б.О. Ткаченко