Постанова

від 05.02.2024 по справі 922/2818/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/2818/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта): Товстик А.О., довіреність №01-23/71 від 02.01.2024, Положення про департамент, посадова інструкція, наказ від 25.10.2023№ 279;

від відповідача: Данильчук С.Г., ордер серія АХ №1167600 від 17.01.2024;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків (вх. 3 Х/1),

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 (повний текст складено 15.12.2023) у справі №922/2818/23 (суддя Лавренюк Т.А.),

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Харчові технології", смт Золочів, Золочівський район Харківської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків,

про стягнення 96011,70грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/2818/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Харчові технології" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" - 94712,88грн основного боргу, 1154,27грн пені, 144,55грн 3% річних, 2684,00грн судового збору.

06.12.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Компанія "Харчові технології" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 по справі № 922/2818/23, в якій боржник просить суд розстрочити рішення суду у загальній сумі 98695,70грн строком на 12 місяців, згідно з наступним графіком: до 31.12.2023 - 8224,64грн; до 31.01.2024 - 8224,64грн; до 29.02.2024 - 8224,64грн; до 31.03.2024 - 8224,64грн; до 30.04.2024 - 8224,64грн; до 31.05.2024 - 8224,64грн; до 30.06.2024 8224,64грн; до 31.07.2024 - 8224,64грн; до 31.08.2024 - 8224,64грн; до 30.09.2024 - 8224,64грн; до 31.10.2024 - 8224,64грн; до 22.11.2024 - 8224,66грн, у тому числі 1154,27грн пені, 144,55грн 3% річних, 2684,00грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 у справі №922/2818/23 заяву ТОВ "Компанія "Харчові технології" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 по справі №922/2818/23 задоволено.

Розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 по справі № 922/2818/23 в частині стягнення з ТОВ "Компанія "Харчові технології" на користь ПрАТ "Харківенергозбут" 94712,88грн основного боргу, 1154,27грн пені, 144,55грн 3% річних, 2684,00грн судового збору на 12 місяців з наступним графіком: до 31.12.2023 - 8224,64грн; до 31.01.2024 - 8244,64грн, до 29.02.2024 - 8224,64грн; до 31.03.2024 - 8224,64грн; до 30.04.2024 - 8224,64грн; до 31.05.2024 - 8224,64грн; до 30.06.2024 - 8224,64грн; до 31.07.2024 - 8224,64грн; до 31.08.2024 - 8224,64грн; до 30.09.2024 - 8224,64грн; до 31.10.2024 - 8 224,64грн; до 22.11.2024 - 8224,66грн, у тому числі 1154,27грн пені, 144,55грн 3% річних, 2684,00грн судового збору.

Приймаючи вказану ухвалу, господарський суд першої інстанції виходив з того, що боржником у даному випадку надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його скрутний фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі. За таких обставин, розстрочення виконання рішення для боржника суд не визнає як інструмент ухилення від виконання рішення, а навпаки, вважає, що це буде сприяти можливості підвищення фінансового стану підприємства, недопущенню банкрутства боржника, що призведе до можливості повного виконання рішення суду.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою місцевого суду, стягувач - ПрАТ "Харківенергозбут" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 у справі №922/2818/23; судові витрати просить покласти на боржника.

Апеляційну скаргу мотивовано доводами про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема приписів ст. 331 ГПК України.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідачем до заяви про розстрочення виконання рішення не додано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, а податкова декларація, балансова відомість, банківська виписка не є доказами важкого фінансового стану чи відсутності коштів на рахунках боржника в інших установах банку.

Також заявник апеляційної скарги зазначає, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду. При цьому, фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.

У даному випадку наявна вина відповідача, яка полягає у невиконанні відповідачем своїх зобов`язання щодо оплати електричної енергії, пені, 3% річних за договором, тому останній має нести відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Розуміючи наявність заборгованості за укладеним договором, відповідач не скористався своїм правом на врегулювання спору у досудовому порядку, уклавши з позивачем договір про реструктуризацію, так і не скористався правом на укладання мирової угоди.

Крім того, скаржник звертає увагу, що відповідач не надав доказів реальної можливості виконання рішення за умови надання розстрочення виконання на 12 місяців.

Також скаржник зазначає, що надання розстрочки виконання рішення суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду, за якою довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківенергозбут" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 у справі №922/2818/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; розгляд апеляційної скарги у справі №922/2818/23 призначено на 05.02.2024 о 10:30 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 17.01.2024 від ТОВ "Компанія "Харчові технології", відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін. Свою позицію мотивує тим, що підприємство зазнало значних збитків. Зокрема, у зв`язку з провадженням господарської діяльності відповідача в зоні активних бойових дій на території Золочівської територіальної громади Харківської області, яке знаходиться неподалік від державного кордону, під час збройної агресії піддавалось обстрілам та руйнуванням, пошкоджень також зазнало і нерухоме майно, яке орендує ТОВ "Компанія "Харчові технології", що підтверджено доданими до матеріалів справи фотографічними зображеннями. На підтвердження скрутного фінансового становища суду були надані належні докази, а саме: баланс на 31.12.2022, за яким збитки відповідача склали 142,5тис.грн; податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2022 рік; щомісячні податкові декларації з податку на додану вартість за 2022 та 2023 роки; банківські виписки, тощо. Незадовільний майновий стан відповідача, а також неможливість своєчасного погашення заборгованості, виникли не внаслідок його власної господарської діяльності чи вини відповідача, а в силу об`єктивних, незалежних від нього обставин - у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Відповідач зазначає, що у випадку одноразового стягнення з боржника всієї суми за рішенням господарського суду у даній справі, зазначені обставини можуть призвести до його банкрутства, неможливості сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів від здійснення такої діяльності, як і неможливості виконання рішення по даній справі. Разом з тим, на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 відповідачем здійснено перерахування на рахунок позивача грошових коштів в сумі 8224,64грн відповідно до затвердженого графіку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 задоволено клопотання представника ТОВ "Компанія "Харчові технології" адвоката Данильчука С.Г. про участь у судових засіданнях по справі №922/2818/23, у тому числі призначеному на 05.02.2024 о 10:30 год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Компанія "Харчові технології" про долучення до матеріалів справи копії платіжної інструкції №13 від 31.01.2024, якою підтверджується здійснення чергового платежу за рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі № 922/2818/23, згідно графіку розстрочення за ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 у цій справі.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 05.02.2024 приймали участь представниця позивача (апелянта), присутня в приміщенні суду, та представник відповідача в режимі відеоконфереції.

Представниця позивача (апелянта) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про розстрочення виконання рішення суду без змін.

Уповноважені представники третьої особи у судове засідання 05.02.2024 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду справи всі сторони повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників третьої особи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/2818/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Харчові технології" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" - 94712,88грн основного боргу, 1154,27грн пені, 144,55грн 3% річних, 2 684,00грн судового збору.

06.12.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Компанія "Харчові технології" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 по справі № 922/2818/23, в якій боржник просить суд розстрочити рішення суду у загальній сумі 98 695,70грн строком на 12 місяців, наступним чином: - до 31.12.2023 - 8224,64грн; до 31.01.2024 - 8224,64грн; до 29.02.2024 - 8224,64грн; до 31.03.2024 - 8224,64грн; до 30.04.2024 - 8224,64грн; до 31.05.2024 - 8224,64грн; до 30.06.2024 - 8224,64грн; до 31.07.2024 - 8224,64грн; до 31.08.2024 - 8224,64грн; до 30.09.2024 - 8224,64грн; до 31.10.2024 - 8224,64грн; до 22.11.2024 - 8224,66грн, у тому числі 1154,27грн пені, 144,55грн 3% річних, 2684,00грн судового збору.

Обґрунтовуючи надану заяву про відстрочення виконання рішення, відповідач посилається на те, що починаючи з 24.02.2022 від початку повномасштабної агресії рф проти України, господарська діяльність ТОВ "Компанія "Харчові технології" була припинена. У зв`язку з цим, 05.05.2022 відповідачем прийнято наказ про призупинення дії трудових договорів з працівниками. На даний час, трудові договори, окрім директора та бухгалтера, розірвані.

Як зазначає боржник, місцезнаходженням його ТОВ "Компанія "Харчові технології" та місцем здійснення господарської діяльності була Харківська область, смт Золочів, яке з перших днів війни піддавалось постійним обстрілам та руйнуванням. Пошкоджень зазнало і майно ТОВ "Радінвест Групп", зокрема виробничі приміщення та обладнання, які орендувались ТОВ "Компанія "Харчові технології".

Таким чином, з огляду на наявність ряду об`єктивних причин погіршення фінансового стану ТОВ "Компанія "Харчові технології" через незалежні від заявника причини (військової агресії та проведення бойових дій, пошкодження орендованих приміщень та неможливість ведення господарської діяльності); об`єктивних неможливостей ТОВ "Компанія "Харчові технології" забезпечити одномоментне, без оголошення банкрутства, виконання рішення суду через неможливість ведення господарської діяльності; неможливістю відновлення господарської діяльності ТОВ "Компанія "Харчові технології" без розстрочення виконання рішення суду; відсутністю стовідсоткової вини відповідача у виникненні заборгованості перед позивачем у даній справі, останній просить задовольнити заяви про розстрочення виконання судового рішення на один рік

Задовольняючи заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було надано належні докази, які свідчать про наявність виключних об`єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, законодавець пов`язує розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, п. 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

При цьому для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але таке розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Водночас, ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні розстрочення є винятковість цих обставин та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду боржник посилається на припинення господарської діяльності ТОВ "Компанія "Харчові технології", згідно фінансової звітності за 2022 рік збитки боржника склали 142,5тис.грн, єдиним джерелом сплати заробітної плати та податків є поворотна фінансова допомога. Власний дохід у 2023 році склав 40000,00грн за продукцію, яка була відвантажена контрагенту ще 11.02.2022.

Колегія суддів зазначає, що доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати:

1) матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан;

2) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

3) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

4) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо;

5) наявність інфляційних процесів у економіці держави;

6) інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки (відстрочки) його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов`язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції.

Колегія суддів зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який наразі є продовженим.

З початком введення в Україні воєнного стану Золочівська селищна територіальна громада, на території якої ТОВ "Компанія "Харчові технології" здійснювало господарську діяльність, неодноразово піддавалась обстрілам та руйнуванням.

Відповідні обставини в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження підстав для надання розстрочки виконання рішення суду боржник надав суду фінансову звітність за 2022 рік, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2022 рік, податкові декларації з податку на додану вартість за 2022-2023 роки, наказ про призупинення дії трудових договорів з працівниками №0505-01 від 05.05.2022, копію банківської виписки ТОВ "Компанія "Харчові технології" за період 01.01.2023 - 01.12.2023, відповідно до якої єдиним джерелом сплати заробітної плати та податків є поворотна фінансова допомога.

Боржник зазначає, що розстрочення виконання рішення суду надасть йому можливість належним чином розрахуватися з позивачем, оскільки арешт банківських рахунків відповідача саме в даний період може привести до невідворотніх наслідків для боржника, в тому числі й до банкрутства останнього, а також надасть змогу надалі виконувати свої зобов`язання перед іншими контрагентами.

Апеляційним господарським судом досліджено надані відповідачем докази, а саме:

- баланс (звіт про фінансовий результат) станом на 31.12.2022, яким підтверджується наявність у відповідача збитків у сумі 142,5 тис.грн;

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2022 рік;

- щомісячні податкові декларації з податку на додану вартість за 2022 та 2023 роки;

- банківську виписка за період 01.01.2023 01.12.2023, з якої вбачається, що єдиним джерелом для сплати відповідачем заробітної плати та податків є поворотна фінансова допомога; власний дохід у 2023 році склав 40000грн за продукцію, яка була відвантажена контрагенту 11.02.2022.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що надані боржником податкові декларації платника з податку на прибуток підприємства за 2022 рік, податкові декларації з податку на додану вартість за 2022 та 2023, банківські виписки та інші документи, належним чином підтверджують факт відсутності доходу боржника протягом відповідних періодів.

Колегія суддів вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може взагалі припинити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснював та має намір продовжувати здійснювати в найбільш постраждалих від військової агресії регіонах України.

З огляду на викладене, є вірним висновок суду про те, що у випадку негайного стягнення з боржника всієї суми за рішенням господарського суду у даній справі, зазначені обставини можуть призвести до банкрутства вказаної особи, неможливості сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів від здійснення такої діяльності, як і неможливості виконання рішення по даній справі.

Крім того, слід також врахувати й ті обставини, що стягнута за рішенням суду заборгованість виникла за період з лютого по травень 2022 року, тобто за період під час проведення активних бойових дій на території Золочівської територіальної громади Харківської області.

Тобто, наявність заборгованості відповідача та неможливість негайного виконання рішення зумовлено обставинами, які в сукупності є особливими та надзвичайними.

При цьому, колегія суддів вважає, що дане розстрочення виконання рішення суду не порушить баланс інтересів сторін, оскільки у випадку надання розстрочки боржник зможе відновити та продовжити господарську діяльність та протягом року, поступово, без негативних наслідків (зокрема, зупинення та/або обмеження здійснення господарської діяльності) повністю сплатити на користь стягувача всю заборгованість за рішенням суду. Натомість, у протилежному випадку, зазначене рішення може взагалі залишитися без виконання.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що сторони перебувають в однакових умовах військового стану, військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору, у той же час, відповідач свою заяву про відстрочення обґрунтовував не лише цими обставинами, а також й тим, що він здійснював господарську діяльність в зоні активних бойових дій, зазнав значної шкоди внаслідок руйнування орендованих об`єктів, у зв`язку з цим у нього існує необхідність відновлення господарської діяльності з метою недопущення банкрутства.

За оцінкою суду, у даному випадку відповідачем було надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням необхідності відновлення господарської діяльності відповідача у постраждалих районах та погашення заборгованості перед позивачем.

У свою чергу, позивачем в ході розгляду справи не було доведено, що розстрочення виконання рішення суду у цій справі призведе до істотного понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність. Позивачем не надано суду відомостей про його фінансовий стан, зокрема наявність (відсутність) збитків, наявність заборгованості з податків або заробітної плати, доказів, що фінансовий стан позивача (у пропорційному співвідношенні до загальних активів) є гіршим за фінансовий стан відповідача.

За таких обставин, розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, не допустити банкрутства та відновити нормальну господарську діяльність для забезпечення повного виконання рішення і погашення заборгованості перед позивачем.

Надання такого розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (справа "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення, на який просить відстрочити його виконання апелянт надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини та, беручи до уваги докази, надані відповідачем, колегія суддів зазначає про те, що строк на який просить розстрочити виконання судового рішення у даній справі відповідач не є надто тривалим та надмірним з огляду на конкретні обставини даної справи та розмір заборгованості, яку відповідач не спроможний сплатити на користь позивача одномоментно єдиним платежем.

А тому застосоване судом першої інстанції розстрочення виконання рішення суду до на один рік рівними частинами в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегією суддів також враховуються надані відповідачем докази вжиття заходів щодо сплати заборгованості згідно графіку, встановленого ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2023, що свідчить про намір боржника та безпосереднє здійснення ним дій, спрямованих на повне та своєчасне виконання рішення суду та погашення заборгованості перед позивачем згідно встановленого судом графіку.

Присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції 05.02.2024 представник відповідача також повідомив, що після обстеження орендованих ТОВ "Компанія "Харчові технології" виробничих приміщень було виявлено залишки продукції, яку відповідач планує найближчим часом реалізувати з метою погашення заборгованості перед позивачем.

За таких обставин, фінансове положення відповідача має покращитись, а розстрочення виконання рішення суду надасть можливість відповідачу акумулювати необхідну грошову суму та здійснити погашення заборгованості перед позивачем без загрози припинення діяльності та для недопущення банкрутства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що розстрочення виконання рішення суду щомісячно рівними частинами строком на один рік до 22.11.2024 з високою ймовірністю призведе до реального виконання рішення суду. Натомість, не надання такого розстрочення може призвести до повного припинення діяльності підприємства чи до банкрутства відповідача та, як наслідок, взагалі до невиконання рішення суду, ухваленого на користь позивача.

Отже, у даній справі розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення припинення господарської діяльності боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника.

Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі у разі надання розстрочення буде дотриманий.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції, оцінивши як доводи боржника, так і доводи кредитора, враховуючи фінансовий стан обох сторін, дійшов обґрунтованого висновку про те, що надання розстрочення виконання рішення не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження існування тяжкого фінансового стану ТОВ "Компанія "Харчові технології", з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, надане місцевим судом розстрочення виконання рішення не суперечить ст. 331 ГПК України, відповідає принципам справедливості та розумності, а також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Таким чином, посилання скаржника на те, що ухвала суду першої інстанції винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду. Судом першої інстанції враховано як баланс інтересів сторін, так і обставини, на які послався відповідач на підтвердження наявності підстав для розстрочення виконання судового рішення, що підтверджується належним доказами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПрАТ "Харківенергозбут" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 у справі №922/2818/23 підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 у справі №922/2818/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 у справі №922/2818/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.02.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко