Постанова

від 31.01.2024 по справі 904/1380/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1380/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники учасників провадження:

від позивача: Костікова Є.В. (поза межами суду);

від відповідача: Зеленяк Є.С. (в залі суду); Шафранова О.В. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі №904/1380/23

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 292 965,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" про стягнення 292 682,45 грн., що складають суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за договорами № 734 від 23.10.2013 та індивідуальним типовим договором про надання послуг постачання теплової енергії від 05.11.2021 та 283,45 грн. - абонентського обслуговування.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як власником нерухомого майна, зобов`язання щодо оплати за поставлену теплову енергію та абонентське обслуговування у період з листопада 2021 по грудень 2022 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 292 682,45 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, 283,45 грн - абонентського обслуговування, 4 394,49 грн - судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 по справі №904/1380/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не вірно встановлено підставу виникнення спірних правовідносин. Зокрема, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про чинність Індивідуального договору приєднання №734 від 05.11.2021 та вирішив на підставі нього спір. В той час, коли відповідно до норм чинного законодавства та активних дій сторін судового спору, підставою виникнення даного судового спору є Договір від 23 жовтня 2013 №734 та його умови.

Крім того, апелянт наголошує, що судом першої інстанції не досліджувалася складова формули, яку визначає тариф послуги, а отже й ціну послуги спірних правовідносин. Зокрема, судом не досліджувалися докази (Акт розмежування експлуатаційної відповідальності сторін від 06.10.2021), з якого вбачається, що розмежування експлуатаційної відповідальності сторін (КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ЮМ «Рубін») знаходяться в Центрально-Міському тепловому районі від джерела котельня «Юрія Сича, 4» до абонента приміщення магазину «Сапфір» і офісу ТОВ «Ювелірна мережа «Рубін» за адресою: вул. Олександра Поля, 1. А отже, доводять той факт, що транзитні труби теплозабезпечення через приміщення відповідача не проходять. Також суд першої інстанції не дослідив та не надав об`єктивну оцінку фактам й доказам, які спростовують правомірність нарахування заборгованості за договором №734 05.11.2021 та надання позивачем послуг, за тарифом встановленим Криворізькою міською радою.

Наголошує, що судом не правильно визначено коло суб`єктів правовідносин. Так, згідно Акту розмежування експлуатаційної відповідальності сторін від 06.10.2021 межі відповідальності розподіляються між трьох суб`єктів правовідносин: КПТМ «Криворіжтепломережа», ТОВ «ЮМ «Рубін» та ТОВ «СІТІСЕРВІС». Окрім того, в якості доказів належного виконання зобов`язань КПТМ «Криворіжтепломережа» додає до позову Акти початку та закінчення опалювальних сезонів, де одним з підписантів цього документу є ТОВ «СІТІСЕРВИС» як сторона, що приймає участь у спірних правовідносинах та мала б надати пояснення щодо проекту будівлі й можливостей застосування всіх складових, що формують тариф за послуги з теплопостачання, оскільки є управителем будинку за адресою: вул. Олександра Поля, 1 м. Кривий Ріг.

Не правильно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Крім того, у скарзі викладене клопотання про долучення до справи нових доказів, яке обґрунтоване тим, що 21.06.2023 між ТОВ «Ювелірна мережа «Рубін» та Адвокатським об`єднанням «ТЕЙС» (далі - Адвокатське об`єднання) укладено договір №112 про надання правової допомоги; після аналізу процесуальних документів та документів, наявних у відповідача і пов`язаних із правовідносинами з позивачем, Адвокатським об`єднанням, як представником позивача, прийнято рішення про подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі №904/1380/23, а також долучення до матеріалів справи нових доказів, які підтверджують обставин, що не були досліджені та оцінені судом першої інстанції у зв`язку із їх неподанням.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, як і прийняттю нові докази у справі, з огляду на пропуск строку на їх подання, передбачені ст.ст.80-81 ГПК України, а також з урахуванням вимог ч.3 ст.269 ГПК України, відповідно до якої докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При цьому за ч.4 ст.134 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, вказані докази взагалі не були предметом розгляду суду першої інстанції, при цьому, апелянт жодним чином не обґрунтував неможливість ні їх подання суду першої інстанції, ні подання суду апеляційної інстанції з пропуском строку; подання відповідних доказів залежало виключно від дій відповідача.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, рішення вважає законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргою такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що з 01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 09.11.2017 № 2189 «Про житлово-комунальні послуги» (який є спеціальним нормативно-правовим актом), Закону України від 22.06.2017 № 2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та ряду інших законів України. Отже, в силу закону з усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках (в які вбудовані спірні нежитлові приміщення відповідача), та станом на 05 листопада 2021 року не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Враховуючи той факт, що приміщення відповідача вбудовано в багатоквартирний будинок, відповідач є одним із співвласників даного будинку, а тому повинен на рівні із іншими співвласниками будинку виконувати приписи чинного законодавства щодо утримання будинку, у тому числі оплачувати:

- нарахування плати за місця загального користування (МЗК);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (З Б П)

- функціонування внутрішньобудинкової системи;

- абонентської плати.

Сама по собі незгода скаржника із змінами в законодавстві, відмова від підписання заяви на приєднання, не може ставитися в залежність до сплати за теплову енергію.

Позивач звертає увагу, що враховуючи зміни в законодавстві, та зміни в процесі правовідносин із відповідачем (щодо опломбування засувки), позивач й здійснював відповідні нарахування, тобто до 05.11.2021 по Договору № 734, після 05.11.2021 - згідно положень індивідуального договору та приписів Методики № 315. І у будь-якому випадку позивачем було враховано факт опломбування засувки з 12.10.2022. Тому вважає відсутньою будь-яку суперечливу поведінку з його боку.

Окремо звертає увагу суду, що відповідач не розрахувався за отримані послуги по Договору № 734 від 23.10.2013 (надалі Договір № 734) в повному обсязі, що прослідковується із розрахунку заборгованості, який додавався до позовної заяви (додаток 17). Так, якщо порівнювати колонки нарахувань згідно рахунків-фактур в розрахунку заборгованості (додаток 17) та відповідних сплат відповідачем, а також враховуючи акти приймання-передачі теплової енергії, які додавалися до позовної заяви (додаток 8), то оплати проводилися відповідачем не в повному обсязі. В розрахунку заборгованості (додаток 17) всі оплати, здійснені відповідачем в спірний період враховані. Загальна сума сплачена відповідачем склала - 121 615, 21 грн.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що спожив згідно свого приладу обліку 65 Гкал, що відповідає дійсності (згідно розрахунку заборгованості (додаток 17) - 64.99 Гкал), та вказує що погасив в повному обсязі спожитті гігакалорії сумою - 121 615, 21 грн., проте це не відповідає дійсності, так як, якщо перемножити суму спожитих гігакалорій - 65 на тариф - 5 065,99 грн./Гкал/год, то це дорівнює 329 289,35 грн., тобто набагато більше ніж оплатив відповідач. Сума недоплати і є предметом поданого позову до суду.

Позивач наголошує, що факт опломбовування засувок на систему мережі теплопостачання приміщення № 96 по вул. Олександра Поля буд. 1 у закритому вигляді, та те що приміщення обладнане окремим інженерним вводом, оснащене індивідуальним вузлом (приладом) комерційного обліку теплової енергії - позивачем взято до уваги, про що було вказано у позовні заяві.

Звертає увагу суду, що розрахунок заборгованості позивач проводив з урахуванням приписів Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг» № 315 від 22.11.2018 зі змінами (надалі Методика № 315), якою передбачено: нарахування плати за місця загального користування (МЗК); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (ЗБП); функціонування внутрішньобудинкової системи; абонентської плати, про що зазначалося в позовній заяві позивачем. Тобто, позивач не здійснював нарахування за приладом обліку теплової енергії відповідача, теплоносій на який не подавався у зв`язку із відключенням, а здійснював нарахування згідно Методики № 315, за якою до 01.01.2022 існувало окремо МЗК та витрати на функціонування внутрішньобудинкової системи, а після змін з 01.01.2022 з`явилося поняття ЗБІІ (так зване збірне поняття, яке включає МЗК та витрати на функціонування внутрішньобудинкової системи).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2023 у даній справі апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок оформлення її з порушенням вимог, встановлених ст.258 Господарського процесуального кодексу України. Скаржника у строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали зобов`язано усунути недоліки, а саме: надати суду докази доплати судового збору у сумі 763,64 грн.

На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшла заява про долучення до матеріалів справи квитанції №37024 від 15.07.2023 про сплату судового збору у вказаній вище сумі.

У зв`язку з відпусткою судді Кощеєва І.М. - члена колегії суддів, проведено повторний автоматизований розподілу судової справи між суддями, за результатами якого для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1, судді: Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі №904/1380/23, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 24.10.2023.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.2023, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів - Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., яка ухвалою суду від 18.09.2023 прийняла справу до свого провадження; судове засідання призначено на 22.11.2023.

В судовому засіданні 22.11.2023 оголошена перерва до 13.12.2023.

29.11.2023 представником позивача заявлене суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

01.12.2023 та 13.12.2023 позивачем надані додаткові письмові пояснення на апеляційну скаргу.

В судовому засідання 13.12.2023 оголошена перерва до 31.01.2024.

В судовому засіданні 31.01.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошена вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.09.2013 нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Жовтнева (наразі Олександра Поля), будинок 1, приміщення 96, загальною площею 741,2 кв.м є приватною власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін".

Нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку.

23.10.2013 Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" (Споживач) укладено договір № 734 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари.

Відповідно до пункту 1.1. вище зазначеного договору Постачальник (позивач у даній справі) відпускає Споживачеві (відповідачеві у даній справі) теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а Споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені даним договором.

Постачальник відпускає Споживачеві теплову енергію на об`єкти, вказані в таблиці № 2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 15.10.2013 по 15.10.2014 (див. таблиця № 1, № 2). Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії Договору (п. 1.3.).

Згідно з таблицею № 1 об`єктом теплоспоживання є нежитлове приміщення, а саме, магазин "Сапфір", що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. О.Поля (Жовтнева), 1.

Пунктом 6.1. встановлено, що Договір діє з 15.10.2013 по 15.10.2014 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду. При заяві однієї зі сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості споживача перед постачальником договір може бути розірваний. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

З 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).

Згідно з п. 2 Індивідуального договору останній набуває чинності через 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця http://kpts.dp.ua/.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна.

Отже, після 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" продовжилися відповідно до приписів Розділу IV Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме шляхом приєднання споживача до публічного договору - "Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії" (далі - Індивідуального договору, текст якого було опубліковано на офіційному веб-сайті виконавця послуги КПТМ "Криворіжтепломережа" від 05.10.2021).

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п. 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).

Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

У пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

В пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 51 Індивідуального договору останній набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Індивідуального договору).

Згідно з п. 54 Індивідуального договору у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії.

Припинення дії даного договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 Індивідуального договору).

На виконання умов вказаних договорів Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснювалось постачання теплової енергії відповідачу протягом всього періоду передбаченого договорами та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що ним за період з листопада 2021 по грудень 2022 було надано послуги з постачання теплової енергії відповідачу на загальну суму 414 297,66 грн. та послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 283,45 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками підприємств сторін актами приймання-передачі теплової енергії (а.с. 20-28, т.1).

Відповідач частково здійснив розрахунки за поставлену теплову енергію на суму 121 615,21 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними інструкціями (а.с. 90-96, т.1), у зв`язку з чим заборгованість відповідача за поставлену за період з листопада 2021 по грудень 2022 теплову енергію склала 292 682,45 грн. та 283,45 грн. - за послуги з абонентського обслуговування, що і стало причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив із того, що Відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором, здійснивши розрахунки частково, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії платіжних інструкцій (а.с. 90-96, т.1). В той час, як доказів, які б свідчили про те, що відповідачем в спірний період виконано зобов`язання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії, що складається із обов`язкових платежів, яким як нарахована плата за місця загального користування; плати на загальнобудинкові потреби; плати, пов`язаної з втратами від транзиту, у розмірі 292 682,45 грн. відповідачем на момент розгляду даного спору надано не було. Як не надано останнім і доказів погашення заборгованості за абонентське обслуговування, яка за спірний період складає 283,45 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Предметом доказування є обставини укладення договору, строк дії договору, факт надання послуг, вартість послуг, умови оплати послуг, наявність прострочення оплати послуг.

Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 275 ГК України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" від 02.05.2005 №2633-IV відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

За змістом ст. 25 цього Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).

Положеннями ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що:

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;

місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Отже, обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, є те, що теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

У офіційному виданні "Голос України" № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон).

Відповідно до п. 1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.

Згідно з ч.ч. 1, 3 статтею 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У статті 1 Закону № 2189-VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За приписами ч. 1 та 2 ст. 12 даного Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 3, 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Так, 01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг". Згідно з цим Законом внесено низку змін до Законів України що регулюють житлово-комунальні відносини, в тому числі і до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У частині 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

За приписами ч.5 ст.13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (в редакції від 01.05.2021) договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

05.10.2021, на виконання вимог Закону, КПТМ «Криворіжтепломережа» оприлюднило на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.

Згідно з п. 1 оприлюдненого КПТМ «Криворіжтепломережа» Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" є власником нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Жовтнева (наразі Олександра Поля), будинок 1, приміщення 96, загальною площею 741,2 кв.м, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02.09.2013.

Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку.

Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення за окремим вводом (до опломбування засувки 12.10.2022, що не заперечується сторонами.

У визначений нормативними актами строк співвласниками вищезазначеного житлового будинку, та безпосередньо відповідачем, як власником нежитлового приміщення у цьому будинку, не прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії - КПТМ «Криворіжтепломережа» (позивач у справі).

Таким чином, з урахуванням аналізу вище наведених норм чинного законодавства і матеріалів справи, через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (05.10.2021), типовий індивідуальний договір між КПТМ «Криворіжтепломережа» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" є укладеним з 05.11.2021 в силу вимог Закону.

Одночасно, відповідно до абз. 1 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону від 03.12.2020 № 1060-ІХ) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Системний аналіз вищевикладених обставин та положень наведених норм дає підстави для висновку, що в силу положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з дати укладення Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії в порядку статей 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари № 734 від 23.10.2013, укладений між сторонами до введення в дію вказаного Закону, є припиненим.

З цих підстав відхиляються доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не вірно встановлено підставу виникнення спірних правовідносин, зокрема, про чинність Індивідуального договору приєднання №734 від 05.11.2021 та вирішення на підставі нього спору, в той час, коли відповідно до норм чинного законодавства та активних дій сторін судового спору, підставою виникнення даного судового спору є Договір від 23 жовтня 2013 №734 та його умови.

При цьому, колегія суддів наголошує, що відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Щодо факту отримання послуги.

Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика).

Згідно з п. 32 типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 36 договору під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).

Згідно з п. 38 договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

В п. 41 договору зазначені обов`язки споживача, зокрема, оплачувати за надану послугу необхідно за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Статтею 14 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Тепло транспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

З урахуванням наведених правових норм, незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу п.п. 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Крім того, такі договори укладаються відповідно до типових договорів, а форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, підприємство обліковує постачання теплової енергії засобами комерційного обліку, або розрахунковим способом (пропорційно).

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів- розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" № 315 від 22.11.2018.

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.

Тарифи передбачено:

- за період з 25.10.2021 по теперішній час тариф за 1 Гкал 5 065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 п. 1.1.4 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа").

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень Індивідуального договору та приписів ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням:

- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту;

- абонентської плати.

Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 №928.

Розмір плати за абонентське обслуговування:

- за період з 05.11.2021 по 30.11.2021 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 22,05 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 03.11.2021 № 712 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.12.2021 по 30.06.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 22,05 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.11.2021 № 791 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.07.2022 по 30.11.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 17,87 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.06.2022 № 394 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.12.2022 по теперішній час без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 17,70 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 29.11.2022 № 773 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії").

Як вбачається з матеріалів справ, позивачем надано до позову відомості теплопостачання за спірний період до будинку, в якому є нежитлове приміщення відповідача, в яких зазначено дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції - відомість реєстрації параметрів, одиницю виміру господарської операції - Гкал; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Також до позову надані в якості доказу акти приймання-передачі теплової енергії безпосередньо відповідачу, якою підтверджено передачу відповідачу теплової енергії в загальному обсязі 65,0 Гкал.

Акти про подачу теплової енергії до житлового будинку та Акти про припинення подачі теплоносія житлового будинку, підтверджують факт подання теплоносія до самої споруди, а рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами у відповідності до п.п. 3, 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (які діяли на час виникнення спірних правовідносин). Включення та відключення систем теплоспоживання здійснюються за графіком, узгодженим з теплопостачальною організацією.

Зазначеними доказами підтверджується безперебійне постачання теплової енергії (включно зі всіма складовими, такими як нарахування плати за місця загального користування; нарахування плати на загальнобудинкові потреби; втрати від транзиту) мешканцям будинку по вул. Олександра Поля, 1, як і відповідачу, як власнику спірного нежитлового приміщення №96 у цьому будинку, згідно площі приміщення відповідача на підставі тарифів , затверджених міською радою.

При цьому для відповідача тариф обрано вірно - для потреб категорії "інші споживачі", оскільки він не відноситься ні до категорії населення, ні до категорії бюджетні організації, ні до категорії релігійні організації.

Таким чином, Позивачем надано детальний розрахунок теплової енергії отриманої відповідачем у зазначений період з урахуванням тарифу ( грн./Гкал-5065,99 ) на загальну суму 414 297,66 грн., що не було спростовано відповідачем, яку останній оплатив частково на суму 121 615.21, внаслідок чого заборгованість становить 292 682,45 грн, яка правомірно стягнута судом першої інстанції.

Також колегія суддів наголошує, що згідно наказу КПТМ «Криворіжтепломережа» №712 від 03.11.2021, в редакції наказу від 30.11.2021 №791, від 30.06.2022 №394, від 29.11.2022 №773, нараховано з 05.11.2021 плату за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в розмірі 22,05 грн (з ПДВ), 22.05 грн. (з ПДВ), 17,87 грн. (з ПДВ), 17,70 грн. (з ПДВ).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).

Так, за спірний період з 05.11.2021 по 31.12.2022 позивачем нараховано відповідачу плату за абонентське обслуговування у розмірі 283,45 грн.

Зазначені суми заборгованості з оплати тепла та за абонентське обслуговування включені у рахунки, що направлялись відповідачу, що підтверджено рахунками та поштовим повідомленням про вручення відправлень, втім, не оплачені останнім.

З огляду на доведення позивачем обсягу наданої послуги з постачання тепла та за абонентське обслуговування, то вимоги і щодо стягнення основної заборгованості, і щодо абонентського обслуговування підлягають задоволенню.

Доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції не досліджувалася складова формули, яку визначає тариф послуги, а отже й ціну послуги спірних правовідносин, та правомірність нарахування заборгованості за тарифом, встановленим Криворізькою міською радою, судом відхиляються, оскільки формування тарифу не є предметом позовних вимог в цій справі, більш того, формування і затвердження тарифів на комунальні послуги не відноситься до юрисдикції господарського суду.

Щодо доводів апелянта про відсутність транзиту мереж, відключення його від мережі опалення, то вони відхиляються: - в силу п. 54 Індивідуального договору, відповідно до якого у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії; - враховуючи приписи ч. 2 Методики № 315, відповідно до якої нарахування відповідачу продовжуються, як співвласнику багатоквартирного будинку, на підставі показів приладу обліку теплової енергії саме багатоквартирного будинку за місця загального користування, на функціонування внутрішньобудинкових мереж, тощо.

Стосовно доводів апелянта, що судом не правильно визначено коло суб`єктів правовідносин, оскільки згідно Акту розмежування експлуатаційної відповідальності сторін від 06.10.2021 межі відповідальності розподіляються між трьох суб`єктів правовідносин: КПТМ «Криворіжтепломережа», ТОВ «ЮМ «Рубін» та ТОВ «СІТІСЕРВІС», то вони відхиляються судом, з урахуванням того, що межі відповідальності (акти розмежування) жодним чином не впливають на кількість та вартість теплової енергії, яка поставляється, а лише фіксують між сторонами, що їх погодили відповідальність за здійснення ремонту (поточного, аварійного, планового тощо) на певному відрізку теплотраси (трубопроводу, мережі), для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.

За загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, у задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника цієї скарги та відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі №904/1380/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі №904/1380/23 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірна Мережа "Рубін" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.02.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд