Рішення

від 12.02.2024 по справі 906/1418/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/238/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024 Справа № 906/1418/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін матеріали справи № 908/1418/23

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства КОЛОС (68733, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка, вул. 8-го Березня, буд. 55, ідентифікаційний код 32353331)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДАБЛ МОУШН (69039, м.Запоріжжя, вул. Шевченка, буд. 107, ідентифікаційний код 43869374)

про стягнення 1283652,63 грн.

СУТЬ СПОРУ:

29.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла за підсудністю відповідно до ухвали Господарського суду Житомирської області від 07.11.2023 у справі №906/1418/23 позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства КОЛОС до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОТРАСТ ГРУП про стягнення 1267202,67 грн., з яких 1261500,00 грн. - заборгованість за договором та 5702,67 грн. - штрафні санкції.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором про поставки від 15.08.2023 №1508-04 щодо поставки товару та залишенням без задоволення претензії позивача про повернення коштів передоплати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 залишено позовну заяву без руху, запропоновано позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- уточнити ціну позову, найменування та місцезнаходження відповідача, правову природу стягуваних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України суми штрафних санкцій чи 3% річних;

- надати докази направлення відповідачу на належну адресу (69039, м. Запоріжжя, вул. Шевченка, буд. 107) копії позовної заяви з усіма додатками та уточнень на виконання даної ухвали суду.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та представника позивача 05.12.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

08.12.2023 від позивача надійшли заява про усунення недоліків та заява про збільшення позовних вимог зі зміною предмета позову. Відповідно до заяви про усунення недоліків позивач уточнив найменування та адресу відповідача, правову природу стягуваних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум як 3% річних та ціну позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог зі зміною предмета позову.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог зі зміною предмета позову позивач заявив вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 16449,96 грн., визначив ціну позову в сумі 1283652,63 грн.

Позивач доплатив судовий збір та надав докази надсилання позовної заяви, заяви про усунення недоліків та заяви про збільшення позовних вимог зі зміною предмета позову на юридичну адресу відповідача з урахуванням зміни його найменування.

Оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви, суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог зі зміною предмета позову та відкрити провадження у справі.

Таким чином, предметом розгляду суду є вимоги про стягнення з відповідача 1261500,00 грн. заборгованості за договором, 5702,67 грн. 3% річних та 16449,96 грн. інфляційних витрат, загалом - 1283652,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2023 у справі №908/1418/23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/238/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 12.01.2024.

Копію даної ухали доставлено до електронного кабінету позивача та представника позивача 13.12.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідачу копія ухвали була надіслана на електронні адреси 13.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Надіслана відповідачу на юридичну адресу копія ухвали повернулася до суду 19.01.2024 з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.

08.12.2023 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог та зміну предмета позову, відповідно до якої позивач уточнив, що граничний строк поставки товару сторони визначили серпень 2023 року, тобто з 01.09.2023 відповідач порушує взяте на себе зобов`язання, а у позивача виникло право вимагати цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Також позивач уточнив стягувану з відповідача суму судового збору. Розмір заявлених позовних вимог залишено без змін. Тобто фактично подана заява не є заявою про збільшення позовних вимог, а містить тільки уточнення підстав позову в частині настання строку виконання відповідачем зобов`язання з повернення коштів.

Суд прийняв зазначені уточнення.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв`язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТРАСТ ГРУП» (в подальшому найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю ДАБЛ МОУШН продавець, відповідач) та Приватним сільськогосподарським підприємством КОЛОС (покупець, позивач) укладено договір поставки №1508-04 (далі договір).

Відповідно до п. п.1.1, 1.2 договору продавець поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива (надалі товар) на умовах даного договору. Кількість, номенклатура. ціна, строки та інші умови поставки кожної партії товару, що постачається згідно даного договору, визначаються у специфікаціях, що є додатками до даного договору і становлять його невід`ємну частину (в подальшому «додатки»). Загальна вартість договору визначається на підставі цін, узгоджених сторонами в додатках до цього договору та становить суму всіх специфікацій, за якими був поставлений товар.

Згідно з п. 2.1 договору продавець бере на себе зобов`язання після підписання договору у строк, не пізніше вказаного в додатках, поставити та передати товар покупцю згідно вказаних у додатках кількісних та якісних характеристик.

Покупець, у свою чергу, згідно з п. 4.1 договору здійснює оплату товару в безготівковій формі шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, на підставі наданих рахунків-фактур продавця, в терміни і на умовах згідно додатків до цього договору.

У п. 5.1 договору зазначено, що ціна однієї метричної тони товару (в тому числі упаковки, якщо вона є) та загальна його вартість вказані в додатках до даного договору. Ціна товару включає ПДВ.

За умовами п. п. 6.1 6.4 договору передбачено, що відвантаження та поставка товару за договором здійснюється у строки, визначені в додатках до договору, залізничним або іншим видом транспорту, або без його використання, згідно умов, передбачених у договору та додатках до договору (відповідно до правил Інкотермс 2010).

Товар може поставлятися автомобільним транспортом продавця чи покупця (за взаємною згодою). У випадку доставки автомобільним транспортом покупця, покупець повинен надати продавцю всю необхідну інформацію про автомобіль і водія.

Датою відвантаження вважається дата, що вказана в товарно-транспортній накладній в пункті відвантаження товару (пункт передачі товару перевізнику). При доставці самовивозом зі складу продавця датою поставки вважається дата передачі товару представнику покупця (перевізнику) на складі продавця, що підтверджується видатковою накладною.

Продавець самостійно і за свій рахунок завантажує товар, якщо інше не передбачене в додатку до цього договору.

Згідно з п. 11.6 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання.

15.08.2023 сторони підписали специфікацію №1 до договору, якою передбачили поставку такого товару:

- добриво мінеральне азотно-фосфорне марки NP 20:20-22.5S в кількості 5 тон за ціною 25500,00 грн. з ПДВ, умова поставки: FCA склад продавця;

- добриво мінеральне сульфат амонію AS 21 марки N (S) 21 (24) в кількості 70 тон за ціною 16200,00 грн. з ПДВ, умова поставки: FCA склад продавця.

Ціна товару визначена на умовах FCA склад продавця.

Загальна вартість товару, який поставляється згідно цієї специфікації (сума специфікацій) складає 1261500,00 грн.

Умови оплати товару: 100% попередня оплата товару покупцем проводиться згідно рахунку продавця. Ціна на товар (в повній його кількості по специфікації) не змінюється лише за умови оплати всього об`єму протягом терміну, вказаного в рахунку продавця.

Відвантаження товару: згідно погодженого сторонами графіку в серпні 2023 року. Допускається дострокове відвантаження товару.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що оплата товару здійснюється тільки після погодження з продавцем або на підставі наданих до оплати діючих рахунків. У випадку виконання передоплати без узгодження або на підставі анульованих рахунків продавець залишає за собою право самостійно встановити терміни відвантаження товару або повернути грошові кошти.

Платіжною інструкцією №650 від 16.08.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 1261500,00 грн. з призначенням платежу: «за добриво мінеральне азотно-фосфорне та сульфат амонію згід. рах. №1719 від 15.08.2023р. У сумі 1051250,00 грн. ПДВ 20% 210250,00 грн.».

Листом вих. №22 від 18.08.2023 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути помилково перераховані кошти в сумі 1261500,00 грн. на зазначений у даному листі розрахунковий рахунок позивача.

У відповідь на даний лист відповідач надав позивачу гарантійний лист вих. №08/23 від 25.08.2023 із зобов`язанням повернути грошові кошти до 08.09.2023.

15.09.2023 позивач надіслав відповідачу претензію №1 (вих. №37 від 15.09.2023) про негайне повернення попередньої оплати в сумі 1261500,00 грн. на зазначений у цій претензії розрахунковий рахунок позивача.

Претензія повернулася до позивача без вручення.

На підставі вказаних обставин позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить стягнути з відповідача 1261500,00 грн. заборгованості за договором, 5702,67 грн. 3% річних та 16449,96 грн. інфляційних витрат, загалом - 1283652,63 грн.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статей 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Як встановлено судом, 16.08.2023 позивач здійснив 100% попередню оплату товару за договором в сумі 1261500,00 грн.

За умовами специфікації відповідач мав поставити товар протягом серпня 2023 року, отже кінцевим строком виконання зобов`язання з поставки товару є 31.08.2023.

У встановлений строк відповідач товар не поставив.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Граничний строк поставки товару сторони визначили серпень 2023 року, тобто з 01.09.2023 відповідач порушує взяте на себе зобов`язання з поставки товару, а у позивача виникло право вимагати повернення передоплати.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №22 від 18.08.2023 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути грошові кошти в сумі 1261500,00 грн. на зазначений у даному листі розрахунковий рахунок позивача.

У відповідь на даний лист відповідач надав позивачу гарантійний лист вих. №08/23 від 25.08.2023 із зобов`язанням повернути грошові кошти до 08.09.2023.

Грошові кошти в сумі 1261500,00 грн. відповідач позивачу не повернув.

Таким чином, на дату настання строку поставки (31.08.2023) відповідач не поставив товару позивачу, вимогу щодо повернення коштів передоплати не виконав.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів поставки товару або повернення позивачу коштів передоплати.

Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача передоплати в сумі 1261500,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення повернення коштів передоплати в сумі 1261500,00 грн. в період з 01.09.2023 по 25.10.2023 позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5702,67 грн. та інфляційні втрати в сумі 16449,96 грн.

Суд визнав позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 5702,67 грн. та інфляційних втрат у сумі 16449,96 грн. обґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 5702,67 грн. та інфляційних втрат у сумі 16449,96 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі.

За розгляд позовних вимог про стягнення 1283652,63 грн. належить до сплати судовий збір у сумі 15403,83 грн. (1,5% х коефіцієнт 0,8 за подачу позову через систему «Електронний суд»).

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір:

- у сумі 10929,25 грн. платіжною інструкцією №801 від 30.10.2023,

- у сумі 4277,18 грн. платіжною інструкцією №811 від 30.10.2023,

- у сумі 200,00 грн. платіжною інструкцією №0.0.3342754594.1 від 06.12.2023,

усього в сумі 15406,43 грн. Переплата складає 2,60 грн.

Судовий збір у сумі 4277,18 грн., в сумі 10929,25 грн. та в сумі 200,00 грн. зараховано до Державного бюджету України, що підтверджується виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 15403,83 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в сумі 20000,00 грн.

На підтвердження оплат на професійну правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 14.09.2023 з адвокатом Пучковою Л.А.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2, 4.1 цього договору за правову допомогу, передбачену в п. п. 1.2 договору, замовник оплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього договору.

В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором.

Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Додатковою угодою №1 від 14.09.2023 до договору про надання правової допомоги від 14.09.2023 визначено, що гонорар адвоката становить 5000,00 грн. на повний супровід досудового врегулювання спору між ПСП «КОЛОС» та ТОВ «ТЕХНОТРАСТ ГРУП», що виник при виконанні договору поставки №1508-04 від 15.08.2023, що включає в себе первинну консультацію зі складанням юридичного висновку, складання претензії, направлення адвокатського запиту, консультаційні послуги протягом усього строку врегулювання спору зручним для сторін способом.

Додатковою угодою № 2 від 24.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 14.09.2023 визначено, що гонорар адвоката становить 15000,00 грн. на повний супровід досудового врегулювання спору між ПСП «КОЛОС» та ТОВ «ТЕХНОТРАСТ ГРУП», що виник при виконанні договору поставки №1508-04 від 15.08.2023, що включає в себе первинну консультацію, складання позову, апеляційної скарги чи відзиву на апеляційну скаргу, участь у судових засіданнях (в режимі відеоконференцій), отримання усіх процесуальних документів у справі, включаючи рішення суду всіх інстанцій, судового наказу, консультаційні послуги протягом усього строку врегулювання спору зручним для сторін способом.

За умовами вказаних додаткових угод замовник зобов`язується компенсувати адвокату інші витрати, які не були обумовлені додатковою угодою, однак адвокат поніс і які були необхідні для належного виконання взятих на себе зобов`язань адвокатом. Оплата гонорару проводиться замовником безготівково, шляхом внесення на рахунок, або через касу у триденний термін після отримання відповідного рахунку. Прийом-передача наданих послуг за даним договором здійснюється за актами прийому-передачі.

Повноваження адвоката Пучкової Л.А. на представництво інтересів позивача також підтверджуються ордером серії ВН №1106665 від 14.09.2023.

Відповідно рахунку-фактури №124 від 14.09.2023 вартість оплати послуг за договором про надання правничої допомоги склала 5000,00 грн.

Платіжною інструкцією №NA9O1MYWSH від 09.10.2023 позивач оплатив на користь адвоката вартість юридичних послуг за 09/23 згідно АВР №21 від 04.10.2023 в сумі 5331,75 грн.

Відповідно рахунку-фактури №179 від 24.10.2023 вартість оплати послуг за договором про надання правничої допомоги згідно додаткової угоди №2 склала 15000,00 грн.

Платіжною інструкцією №802 від 24.10.2023 позивач оплатив на користь адвоката вартість послуг за додатковою угодою №2 згідно рахунку №179 від 24.10.2023 в сумі 15000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. є підтвердженими та фактично понесеними.

Відповідач не надав заперечень проти заявленого до стягнення позивачем розміру цих витрат.

Суд визнав витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. співмірними заявленій ціні позову та ухвалив стягнути їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДАБЛ МОУШН (69039, м.Запоріжжя, вул. Шевченка, буд. 107, ідентифікаційний код 43869374) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства КОЛОС (68733, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка, вул. 8-го Березня, буд. 55, ідентифікаційний код 32353331) суму 1261500,00 грн. (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.) передоплати, 3% річних в сумі 5702,67 грн. (п`ять тисяч сімсот дві грн. 67 коп.), інфляційні втрати в сумі 16449,96 грн. (шістнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять грн. 96 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 15403,83 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста три грн. 83 коп.) та витрати на професійну правову допомогу в сумі 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12.02.2024.

Суддя М.В. Мірошниченко