Рішення

від 06.02.2024 по справі 910/18582/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2024Справа № 910/18582/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія розвитку проектів»

про стягнення 96 374,69 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія розвитку проектів» (далі - відповідач) про стягнення 96 374,69 грн., у тому числі: 500,00 грн. - строкова заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи, 45710,00 грн. - прострочена заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи, 20058, 53 грн. - пеня за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи за період з 14.11.2022 по 14.11.2023, 6269,29 грн. - 3% річних, 23836,87 грн. - інфляційні нарахування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 024/04 від 14.06.2004 відповідач в обумовлений строк не здійснив оплату послуг з обслуговування в системі депозитарного обліку, у зв`язку з чим станом на 14.11.2023 виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18582/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 08.12.2023 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 6.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2023 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - позивач, Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія розвитку проектів» (далі - відповідач, Депонент) 14.06.2004 укладено Договір про відкриття рахунку в цінних паперах №024/04 за умовами якого Депонент доручає, а Зберігач зобов`язується надавати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних Депоненту цінних паперів, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по цінних паперах на викладених нижче умовах згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого ДКЦПФР від 26 травня 1998 року за №61, внутрішньому положенню Зберігача цінних паперів та інших внутрішніх документах Зберігача, чинному законодавству України та на підставі розпоряджень Депонента.

За умовами п. 2.1 договору Зберігач зобов`язаний відкрити Депоненту рахунок у цінних паперах протягом трьох робочих днів після подання Депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами Зберігача та чинного законодавства України; здійснювати зберігання та облік цінних паперів Депонента, що зберігаються у Зберігача; здійснювати ведення рахунку в цінних паперах шляхом виконання операцій згідно та в строки обумовлені внутрішніми документами Зберігача, якщо порядок виконання операцій не суперечить чинному законодавству України; за результатами проведених облікових операцій, в строк три робочих дні та шляхами обумовленими з Депонентом, надавати виписку про стан рахунку в цінних паперах.

Згідно з п. 3 договору Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача (додаток №1), котрі є невід`ємною частиною даного договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України. Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконання дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача. Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даним договором, в тому числі проведених за відповідний період, належним чином відображаються в акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони. Плата за послуги надані зберігачем, вноситься депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяця, в якому надавалися послуги згідно акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю сторін. Згідно з п.2.2 абзацом четвертим даного договору, тарифи за депозитарне обслуговування можуть змінюватися, про що зберігач зобов`язаний письмово сповістити Депонента не пізніше як за десять робочих днів до моменту вступу в силу нових тарифів.

12 березня 2014 року позивачем та відповідачем укладено додатковий договір №1 до договору про відкриття рахунку у цінних паперах №024/04 від 14.06.2004, відповідно до якого сторони домовились викласти договір про відкриття рахунку у цінних паперах №024/04 від 14.06.2004 у новій редакції.

За умовами договору про обслуговування рахунка в цінних паперах №024/04 від 14.06.2004 депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами та цим договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 року № 735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 року № 1084/23616 (надалі - Положення про провадження депозитарної діяльності).

За умовами п. 2.1.1 договору депозитарна установа зобов`язана відкрити депоненту рахунок у цінних паперах протягом трьох банківських днів після подання депонентом визначених законодавством документів для відкриття рахунку в цінних паперах.

На виконання пунктів 2.1. Договору, Банком було відкрито ТОВ «Українська компанія розвитку проектів» рахунок у цінних паперах та надано послуги, щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку.

Згідно з п. 4.1 договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з цим договором та відповідно до тарифів (додаток №1 до договору), встановлених депозитарною установою. Депонент погоджується з тарифами, встановленими депозитарною установою на дату укладення договору.

Відповідно до п. 4.2 договору депозитарна установа має право змінювати тарифи протягом дії цього договору. Зміна тарифів не потребує згоди депонента. Тарифи, які були змінені депозитарною установою після підписання цього договору, та строк їх введення в дію доводяться до відома депонента не пізніше ніж як за п`ять банківських днів до їх введення у дію шляхом розміщення повідомлення про зміну тарифів депозитарної установи у мережі Інтернент www.ukrgasbank.com (п. 4.3. договору).

За змістом п. 4.4 договору депонент не звільняється від оплати послуг депозитарної установи за новими тарифами у разі, якщо він не ознайомився або не мав змоги ознайомитися з новими тарифами, які були змінені депозитарною установою під час дії цього договору, при умові належного виконання депозитарною установою п. 4.3 цього договору.

Згідно з п. 4.5 договору тарифи депозитарної установи є обов`язковими для депонента.

Відповідно до п. 4.7 договору оплата послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги, згідно Акту-рахунку (додаток №2 до договору), який надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги. У Акті-рахунку (додаток №2 до договору) містяться розшифровки нарахованої до оплати суми за надані послуги. Оплата послуг депозитарної установи здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування депонентом грошових коштів на рахунок депозитарної установи зазначеній в розділі 9 договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє протягом трьох років. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати (п. 6.1, 6.2 договору).

Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №024/04 від 14.06.2014 року не розірваний, рахунок у цінних паперах не закритий.

На виконання умов договору №024/04 від 14.06.2014 року позивач у період з січня 2016 року по 31.10.2023 року надав відповідачу послуги з обслуговування в системі депозитарного обліку, про що позивачем були складені акти-рахунки за спірний період та надіслані на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи фіскальними чеками та списками згрупованих поштових відправлень.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №024/04 від 14.06.2014 року в частині оплати наданих позивачем послуг, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по сплаті комісії у розмірі 45 710,00 грн. та строкової заборгованості по сплаті комісії у розмірі 500,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

У статті 4 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням тину, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів: про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

За змістом статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача). Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозигаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за пінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку

номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах (постанова ВС КГС від 14.03.2023 у справі № 917/1746/20).

Як вже зазначалося судом, на виконання умов договору №024/04 від 14.06.2014 позивач у період з січня 2016 року по 31.10.2023 року надав відповідачу послуги з обслуговування в системі депозитарного обліку, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 4.7. договору сторони погодили, що оплата послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги, згідно Акту-рахунку (додаток №2 до договору), який надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги. У Акті-рахунку (додаток №2 до договору) містяться розшифровки нарахованої до оплати суми за надані послуги. Оплата послуг депозитарної установи здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування депонентом грошових коштів на рахунок депозитарної установи зазначеній в розділі 9 договору.

Виходячи з положень пункту 4.7. договору строк виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг на день розгляду справи є таким, що настав.

Відповідач, в порушення умов договору свої зобов`язання щодо сплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим перед позивачем виникла прострочена заборгованість по сплаті комісії у розмірі 45 710,00 грн. та строкова заборгованість по сплаті комісії у розмірі 500,00 грн.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що факт надання відповідачу послуг з обслуговування в системі депозитарного обліку підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті комісії простроченої у розмірі 45 710,00 грн. та 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії строкової є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши наданий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, у визначений позивачем період, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем не вірно визначено початок періоду прострочення (з 16.02.2012), що вплинуло на правильність визначення першого дня прострочення оплати.

Таким чином, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягає 2 419 грн. 40 коп. - інфляційні втрати та 1 375 грн. 06 коп. - 3% річних, в іншій частині цих вимог позивачу належить відмовити.

Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим Договором, Депонент зобов`язаний сплатити Депозитарній установі пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати послуг з обслуговування в системі депозитарного обліку, на підставі пункту 5.4 договору позивачем нараховано пеню у розмірі 20 058, 53 грн. (період з 14.11.2022 по 14.11.2023).

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

У даному випадку, іншого строку нарахування пені, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторонами в договорі не визначено, відтак правомірним є нарахування пені за порушення строків сплати послуг протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак, виходячи з наведеного, у відповідності до приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, обґрунтованим є розмір пені в сумі 11 396,19 грн. (період з 14.11.2022 по 14.05.2023), в іншій частині позовних вимог про стягнення пені належить відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія розвитку проектів» (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 6, код ЄДРПОУ 32849848) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 1, код ЄДРПОУ 23697280) 45 710 (сорок п`ять тисяч сімсот десять) грн. 00 коп. - простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. - строкової заборгованості по сплаті комісії, 2 419 (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн. 40 коп. - інфляційні втрати, 1 375 (одна тисяча триста сімдесят п`ять) грн. 06 коп. - 3% річних, 11 396 (одинадцять тисяч триста дев`яносто шість) грн. 19 коп. - пені та 1 709 (одна тисяча сімсот дев`ять) грн. 98 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА