Рішення

від 12.02.2024 по справі 910/17091/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2024Справа № 910/17091/23

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ КАРГО" (м. Київ)

про стягнення 150 523,44 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ КАРГО" про стягнення 150 523,44 грн плати за користування вагонами, нарахованої у зв`язку з їх затримкою (вагони по залізничним накладним №№ 34732156, 34759167, досильна накладна 41306358).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

30.11.2023 відповідачем подано відзив, яким він заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості.

12.12.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій викладено доводи на спростування позиції відповідача.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2022 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та ТОВ "Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство" (далі - ТОВ "Корсунь-Шевченківське ХПП") було укладено договір № 03-58/48 про експлуатацію залізничної під`їзної колії (далі - Договір).

Згідно з п. 5 Договору, повідомлення про подачу вагонів на під`їзну колію передаються прийомоздавальником вантажу та багажу станції Корсунь майстру підприємства користувача за телефоном №3-16-33. Про подавання вагонів працівники станції повідомляють Користувача за дві години.

Відповідно до п.6 Договору, вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії: №№ 15, 16, 17, 23, 31 під`їзної колії. Здавання вагонів проводиться на коліях №№15,16, 17, 23, 31 під`їзної колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом користувача колії.

За умовами пункту 12 Договору, для під`їзної колії встановлюються такі терміни перебування на ній вагонів: 18,5 год згідно технології роботи під`їзної колії та станції примикання.

Пункт 14 Договору, за умовами цього договору вагони подаються: всім підприємствам і організаціям, які виконують операції на під`їзній колії, відповідно до письмових прохань підприємств з дозволом начальника станції Корсунь та керівництва ТОВ «Корсунь-Шевченківське ХПП.

В пункті 16 Договору зазначено, що користувач колії сплачує залізниці плату, за подачу, забирання вагонів: по таблиці № 1,2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

28.02.2023 між ТОВ "Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО" укладено письмову угоду № 11, якою ТОВ "Корсунь-Шевченківське ХПП" надає згоду на подавання (забирання) на свою під?їзну колію вагонів та проведення вантажних операцій з вагонами.

Відповідно до п.2 письмової угоди, подача та забирання вагонів вантажовласника здійснювалась на умовах договору на подавання та забирання вагонів, терміном дії з 01.03.2022 по 25.02.2027.

Згідно з п.6 письмової угоди, по прибуттю вантажу на станцію, вантажовласник повідомляється по телефону +380 50 844 8899. Про час подачі вагонів на під`їзну колію та готовність вагонів до збирання після закінчення вантажних операцій, повідомлення передаються порядком, встановленим договором.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що з 02.05.2023 по 07.05.2023 на адресу відповідача прибули вагони під навантаження у відповідності залізничних накладних №№ 34732156, 34759167, досильна накладна 41306358, на станційних коліях відбулася затримка вагонів, у зв`язку з чим позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача плату за користування вагонами у розмірі 150 523,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до залізничної накладної № 34732156 від 02.05.2023 на станцію Корсунь Одеської залізниці з затримкою прибули порожні вагони №58549809, 59174011, 59174151, 95165338, 95191326, 95324208, 95089751, 95191714, 95411682, 95273249 під навантаження.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Позивач стверджує, що на станційних коліях станції Корсунь Одеської залізниці відбулась затримка вагонів з вини вантажоотримувача ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО", які прибували на його адресу.

Судом встановлено, що сторонами було складено акти загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів на станції призначення, в очікуванні подачі під вантажні операції, в яких було зафіксовано час простою вагонів, у відповідності до актів: № 741 від 03.05.2023 (початок часу затримки вагонів, було зафіксовано 02 травня 2023 о 23:30 до 03.05.2023 о 08:15, за актом загальної форми № 746 від 03.05.2023); (початок затримки о 08:15 за актом загальної форми № 747 від 03.05.2023 до 15:45, за актом загальної форми № 771 від 11.05.2023).

Вищевказані акти загальної форми ГУ-23 з описом, що вагони затримані з вини вантажоотримувача та не підписані представником ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО", на що працівники залізниці склали акти загальної форми № 58 від 03.05.2023, № 71 від 11.05.2023.

05.05.2023 згідно залізничної накладної №34759167 на станцію Корсунь Одеської залізниці на адресу ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО" прибули вагони №№ 9557269, 95298485 під навантаження вантажу.

На станційних коліях станції Корсунь Одеської залізниці відбулась затримка вагонів, які прибували на адресу відповідача з вини вантажоотримувача, - ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО" по причині простоювання на коліях в очікуванні приймання вантажу.

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами сторонами було складено акти загальної форми ГУ-23 від 05.05.2023 № 753, від 11.05.2023 № 772, з описом обставин про те, що затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі вагонів з вини клієнта.

05.05.2023 працівниками станції Корсунь Одеської залізниці було складено акт загальної форми 66, з описом обставин, що вантажотримувач відмовився від підписання акту загальної форми ГУ-23 від 05.05.2023 №753.

11.05.2023 складено акт загальної форми 68, з описом обставин, що вантажотримувач відмовився від підписання акту загальної форми ГУ-23, від 11.05.2023 № 772.

07.05.2023 згідно залізничної накладної № 41306358, на станцію Корсунь Одеської залізниці на адресу ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО" прибули вагони №№ 95006979, 95295051, 95582730, 95293858, 95396677, 95299905, 95321030, 95308714, 95329686, 59174169, 95202826, 95295333, 95308029, 95810065 під навантаження вантажу.

На станційних коліях станції Корсунь Одеської залізниці відбулась затримка вагону з вини вантажоотримувача ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО", які прибували на його адресу по причині простою на коліях в очікуванні приймання колієотримувачем.

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами сторонами було складено акти загальної форми ГУ-23 від 07.05.2023 № 759, від 11.05.2023 № 773, від 11.05.2023 № 774 з описом обставин про те, що затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі вагонів відбулася з вини клієнта.

Вищевказані акти загальної форми ГУ-23 з описом що вагони затримані з вини вантажоотримувача не підписані представником ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО" у відповідності до актів загальної форми № 67 від 07.05.2023, № 69 від 11.05.2023, № 70 від 11.05.2023.

Відомість № 11050001 від 12.05.2023 плати за користування вагонами форми ГУ-46 складено вантажовласником на суму 125 436,20 грн без ПДВ, представник ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО" не підписав, надавши свої заперечення, про те, що нарахування та стягнення коштів за відомістю плати за користування вагонами №11050001 від 11.05.2023 здійснено з порушенням розпорядження АТ "Укрзалізниця" №ЦМ-13/2950 від 19.12.2022, а саме, залізницею не виключено час комендантської години.

Представник ТОВ "БГС РЕЙЛ КАРГО" зазначив, що плата за користування повинна складати 101 755,20 грн, та відмовився від оплати, про що працівниками залізниці було складено акт № 57 загальної форми ГУ-23 від 11.05.2023.

З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача плату за користування вагонами у розмірі 150 523,44 грн з ПДВ.

Позивач стверджує, що заперечення відповідача, викладені у відомостях плати за користування вагонами відповідно до залізничних накладних №№ 34732156, 34759167, досильна накладна 41306358 є необґрунтованими, оскільки: розпорядження директора департаменту комерційної роботи АТ "Укрзалізниця" №ЦМ-13/2950 від 19.12.2022 є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години. Запровадження комендантської години жодним чином на технологічний процес роботи станції та відповідача не впливає, адже це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях. Час користування вагонами протягом дії комендантської години входить до загального часу користування вагонами і є вимогою про сплату вартості послуг з користування вагонами.

Відтак, загальна сума плати за користування 14-ма вагонами згідно відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 від № 11050001 від 12.05.2023 становить 125 436,20 грн без ПДВ.

Відповідно до ст. 193 ПК України, ставки податку встановлюється від бази оподаткування в розмірі 20 %. З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача плату за користування вагонами у розмірі 150 523,44 грн з ПДВ.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що розпорядженням АТ "Укрзалізниця" № ЦМ-13/2950 від 19.12.2022 встановлено, що до часу використання вагонів (контейнерів), користування вагонами (контейнерами) не включається час затримки вагонів, що виник у тому числі через запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. Однак, позивачем проігноровано зазначене розпорядження, а також вимоги Правил користування вагонами і контейнерами та не складено акти загальної форми із зазначенням цих обставин, унаслідок чого плату за користування вагонами нараховано у завищеному розмірі. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (частина перша); суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частина друга); загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п`ята).

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статей 908, 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах, що відповідно до розділу IV Статуту залізниць України передбачено і для взаємовідносин залізниці з підприємством, власником під`їзних залізничних колій.

Відповідно до положень статті 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо); при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (пункт 3 Правил складання актів).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, підтвердження факту настання відповідних подій є затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, складений згідно з Додатком № 6 до Правил користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 12 Правил користування вагонами).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці п. 13 Правил користування вагонами.

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством п. 14 Правил користування вагонами.

Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан".

Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд погоджується з доводами і твердженнями позивача про те, що розпорядження директора департаменту комерційної роботи АТ "Укрзалізниця" №ЦМ-13/2950 від 19.12.2022 є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години. Запровадження комендантської години жодним чином на технологічний процес роботи станції та відповідача не впливає, адже це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях. Час користування вагонами протягом дії комендантської години входить до загального часу користування вагонами і є вимогою про сплату вартості послуг з користування вагонами.

Отже, позивачем обґрунтовано пред`явлено до стягнення з відповідача плату за період затримки вивантаження вагонів по залізничним накладним №№ 34732153, 34759167, 41306358, у загальному розмірі 125 436,20 грн.

Відповідно до таблиці 1 Розділу 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.04.2009 за № 340/16356 (надалі - Збірник тарифів), плата за користування вагоном до 45 годин становить 206 грн. 20 коп., понад 45 год - 16 грн. за кожну годину за 1 вагон.

Згідно з п. 5 Розділу 5 Збірника тарифів, за затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1.

Абзацом 1, п.п. 5.2, п.5, Розділу ІІ Тарифного керівництва № 1, при округленні до 0,1 грн (до цілих 10 копійок) суми від 1 до 4 коп. не враховуються, від 5 до 9 коп. збільшуються до 0,1 грн (до цілих 10 копійок).

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 №441, починаючи з 0 годин 29.06.2022 розрахунок плати за вантажні перевезення за тарифами Збірника тарифів 1 із застосуванням коефіцієнтів у даному випадку 5,139 Плата за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів (графа під №20).

Як вбачається з актів загальної форми ГУ-23, загальний час користування вагонами склав 208 годин.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування 14-ма вагонами, суд прийшов до висновку, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, з огляду на що позовні вимоги про стягнення 150 523,44 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 150 523,44 грн за користування вагонами є обґрунтованими, доведеними, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл Карго" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, інше нежиле приміщення № 91; ідентифікаційний код: 41429938) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) плати за користування вагонами 150 523 (сто п`ятдесят тисяч п`ятсот двадцять три) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко