Рішення

від 12.02.2024 по справі 911/3592/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3592/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-продукт»

про стягнення 369 876, 87 грн

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-продукт» (далі - відповідач) про стягнення 369 876, 87 грн, з яких: 230 000, 00 грн основний борг, 86 662, 19 грн інфляційні втрати, 15 523, 99 грн 3 % річних та 37 690, 69 грн пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором поставки № 384 від 07.05.2018, в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач заперечує щодо задоволення позову, просить відмовити в його задоволені та, зокрема, посилається на, що не є стороною договору поставки № 384 від 07.05.2018, оскільки вказаний договір укладено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Круїз Продукт» (ЄДПОУ 32245968), а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Круїз-продукт» (ЄДПОУ 40822768) є неналежним відповідачем у даній справі.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

08.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/3592/23, визнано справу малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

15.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позов.

23.01.2024 від позивача надійшло клопотання про повернення позовної заяви.

02.02.2023 від позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.02.2024 залишено заяву позивача про повернення позовної заяви без розгляду та залишено без розгляду заяву позивача про залишення позову без розгляду, з підстав викладених в ухвалі суду.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07.05.2018 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Круїз Продукт» (ЄДПОУ 32245968) укладено договір поставки №384 (надалі - договір).

Відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Круїз-продукт» (ЄДПОУ 40822768).

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором, в частині оплати отриманого товару, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 230 000, 00 грн основного боргу, 86 662, 19 грн інфляційних втрат, 15 523, 99 грн 3 річних та 37 690, 69 грн пені.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №910/2062/18.

Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 384 від 07.05.2018.

Судом встановлено, що позивачем укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Круїз Продукт» (ЄДПОУ 32245968).

Відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Круїз-продукт» (ЄДПОУ 40822768).

Отже, відповідач у даній справі взагалі не є стороною договору поставки № 384 від 07.05.2018, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду даної справи.

Частинами 1-2 статті 48 ГПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, заміна неналежного відповідача та залучення співвідповідача, у відповідності до приписів господарського процесу, можлива лише за клопотанням позивача, однак цього позивачем здійснено не було.

Матеріали справи не містять та позивачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано доказів того, що відповідач порушив права позивача і має відповідати за даним позовом.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86,29, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-продукт» про стягнення 369 876, 87 грн відмовити повністю.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова