Рішення

від 31.01.2024 по справі 922/3842/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024м. ХарківСправа № 922/3842/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОВИЙ 9" (61068, м. Харків, пр-т. Московський, 118) про стягнення 1'091'487,45 грн за участю представників:

позивача - Макєєва А.М.;

відповідача - Головко А.І.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОВИЙ 9", в якому просить (з урахуванням заяв позивача про зменшення позовних вимог та про виправлення описки) стягнути з відповідача заборгованість за невиконання зобов`язань за Договором по оплаті теплової енергії № 14904 від 01.11.2020 в сумі 1'091'487,45 грн за січень - березень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20 вересня 2023 року о 14:15.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

17.10.2023 позивачем було надано клопотання про долучення доказів (вх. 28347/23), яке досліджено та приєднано судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 18.10.2023 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 листопада 2023 року о 15:00 год.

20.11.2023 представником позивача надано до суду додаткові пояснення (вх.31729/23), які досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

06.12.2023 представник відповідача подав письмові пояснення (вх.№33527/23), в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідач не є споживачем теплової енергії в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а обов`язок сплати за теплову енергію виникає лише у споживача. Відповідач вважає, що обов`язок з оплати теплової енергії, яка була поставлена протягом спірного періоду, виник у власників нерухомого майна відповідно до переліку, який відповідач надав разом з письмовими поясненнями, оскільки саме їм на праві власності належать квартири у спірному будинку.

18.12.2023 представник позивача надав до суду додаткові пояснення (вх. 34737/23), які були досліджені та приєднані судом до матеріалів справи.

19.12.2023 представник відповідача надав до суду додаткові пояснення (вх. 35012/23), в яких зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт постачання теплової енергії у спірний будинок протягом опалювального сезону 2021 - 2022 років.

Ухвалою від 20.12.2023 суд повернувся на стадію підготовчого провадження у справі, продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

02.01.2024 представник позивача надав до суду додаткові пояснення (вх. 88/24), які досліджені та приєднані судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 17.01.2024 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 січня 2024 року о 16:15 год.

Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.01.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.

30.05.2018 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №5023/4676/12 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Парковий 9" визнано право власності на житловий будинок, кількість поверхів - 4 за адресою: м. Харків, вул. Кричевського 42 в цілому загальною площею 8474,7 кв.м., який складається з квартир, сходових клітин, коридорів.

01.11.2020 між КП "Харківські теплові мережі" (далі Позивач, постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Парковий-9" (далі Відповідач, споживач) було укладено договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №14904 (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач приймати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором. Теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та гаряче водопостачання.

Згідно з додатком №4 до Договору об`єктом теплоспоживання є окремо розташована будівля за адресою: вул. Кричевського 42 в м. Харкові загальною опалювальною площею 8085,20 кв.м.

Відповідно до п. 10 Договору він набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2025.

Згідно з п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є місяць, за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період.

Позивач здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Кричевського, б.42, що підтверджується заявою на підключення відповідача за підписом директора Пантелєєва Д.І. в опалювальному сезоні 2021 - 2022 років (копія міститься в матеріалах справи), яка отримана позивачем 28.09.2021 вх. № 3681.

Позивач зазначає, що надати акти підключення відповідача за вказаний період не є можливим внаслідок знищення оригіналів актів, що зберігались в приміщенні Київської філії позивача, при обстрілі країною агресором.

Позивач вказує також, що станом на подання заяви по особовому рахунку відповідача 17460-7610 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за Договором в сумі 1'091'487,45 грн, яка утворилася за період січень - березень 2022 року.

Відповідачу були направлені вимога на погашення заборгованості №44 від 12.06.2023, та лист №45 від 12.06.2023 з актами звіряння та виконаних робіт та рахунками-фактурами за спожиту теплову енергію.

Проте відповідач на вказану вимогу жодним чином не відреагував, зазначені грошові кошти не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (пункт 1 Правил).

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з пунктом 4 Правил - користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Статтею 12 цього Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Положення ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачають обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ст. 25 Закону України "Про теплопостачання").

При цьому, з аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що надання житлово-комунальних послуг, до яких віднесено послуги з теплопостачання здійснюється виключно на договірних засадах, забезпечення надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється виконавцем безперервно. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними у строки, встановлені договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається тільки за угодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі з підстав, установлених договором або законом. Тобто припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, позивачем, в обґрунтування суми заборгованості відповідача, надано відомості обліку споживання теплової енергії та рахунки фактури на оплату спожитої теплової енергії з доказами їх направлення на адресу відповідача. Також в матеріалах справи міститься заява на підключення відповідача в опалювальному сезоні 2021 - 2022 років за підписом директора Пантелєєва Д.І.

Суд установив, що опалювальний сезон 2021 - 2022 років розпочався з 06.10.2021 та тривав до 15.04.2022. Водночас відповідачем протягом опалювального періоду не було заявлено жодної претензії з приводу неналежного виконання позивачем умов Договору в частині поставки теплової енергії. Більш того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі були здійснені оплати за спожиту теплову енергію в січні, лютому та березні 2022 року, з призначенням платежу: "сплата за теплову енергію по рах. 17460-7510 від 14.01.2022", який було віднесено в рахунок заборгованості в попередні місяці, відповідно до п. 6.9. Договору.

Вказані обставини спростовують твердження відповідача про відсутність доказів фактичного постачання теплової енергії.

Таким чином, факт споживання відповідачем теплової енергії за спірним договором позивачем належним чином доведено. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Щодо тверджень відповідача про те, що останній не є споживачем теплової енергії в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", суд зазначає таке.

Як вже було зазначено, 01.11.2020, тобто вже після припинення права власності ТОВ "Парковий-9" на спірний будинок (14.05.2019), між сторонами укладено Договір поставки теплової енергії, в якому відповідача визначено саме як споживача.

Суд наголошує, що умовами Договору (додаток № 1, який був підписаний відповідачем 01.12.2021) визначено період надання послуг протягом опалювального сезону 2021 - 2022 років (з 01.10.2021 по 30.04.2022) та загальну опалювальну площу (8085,20 кв.м).

Спірний договір в судовому порядку недійсним не визнавався, а тому відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем за спірним договором або суму заявленого боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1'091'487,45 грн, що утворилась за період січень - березень 2022 року, обґрунтовані та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 16'372,31 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОВИЙ 9" (61068, м. Харків, пр-т. Московський, 118; ідентифікаційний код 41448491) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119) заборгованість в сумі 1'091'487,45 грн та 16372,31 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРКОВИЙ 9" (61068, м. Харків, пр-т. Московський, 118; ідентифікаційний код 41448491).

Повне рішення складено "12" лютого 2024 р.

СуддяІ.В. Трофімов