Постанова

від 07.02.2024 по справі 685/487/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

07 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 685/487/22

провадження № 61-4686св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р.А.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство «Злагода Л»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника Фермерського господарства «Злагода Л» - адвоката Браніцького Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Фермерського господарства «Злагода Л» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року Фермерське господарство «Злагода Л» (далі - ФГ «Злагода Л») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2022 року позов ФГ «Злагода Л» задоволено.

Витребувано з чужого незаконного володіння:

у ОСОБА_2 на користь ФГ «Злагода Л» шляхом вилучення та передачі земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824785500:04:017:0133, 6824785500:04:017:0122, 6824785500:04:017:0125, 6824785500:04:017:0129, 6824785500:04:017:0120, 6824785500:04:017:0128,

у ОСОБА_1 на користь ФГ «Злагода Л» шляхом вилучення та передачі земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824785500:04:017:0127, 6824785500:04:017:0131, 6824785500:04:017:0132, 6824785500:04:017:0123, 6824785500:04:017:0124, 6824785500:04:017:0130, 6824785500:04:017:0126, 6824785500:04:017:0118, 6824785500:04:017:0119, 6824785500:04:017:0121, 6824785500:04:017:0117.

Додатковим рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2022 року задоволено клопотання ФГ «Злагода Л», стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ФГ «Злагода Л» по 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2022 року та додаткове рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2022 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2022 року, додаткове рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 березня 2023 року залишене без змін (провадження № 61-4686св23).

У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника ФГ «Злагода Л» - адвоката Браніцького О. М. про ухвалення додаткового судового рішення, яким представник просив вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20 000,00 грн у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Заява мотивована тим, що у відзиві на касаційну скаргу представник ФГ «Злагода Л» - адвокат Браніцький О. М. зазначав про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, які позивач поніс та планує понести, становить 20 000,00 грн. Пославшись на положення статті 141 ЦПК України, у відзиві він зазначав, що інші докази на підтвердження відповідних витрат будуть подані у визначений процесуальним законом спосіб і строки.

До вищевказаної заяви про ухвалення додаткового судового рішення представником позивача додано: копію ордера; копію акта № 01 про надання професійної правничої допомоги до договору про надання професійної правничої допомоги від 09 червня 2023 року; копію договору про надання правничої професійної допомоги від 09 червня 2023 року № 01-0906/2023; копію додаткової угоди від 09 червня 2023 року № 01 до договору про надання професійної правничої допомоги.

Представник позивача вказує, що позивачу надано правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн, що документально підтверджено. Сума є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову.

Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року), в зв`язку з перебуванням судді Сакари Н. Ю. у відпустці, визначено склад колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулейков І. Ю., Гулько Б. І., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Вивчивши матеріали цивільної справи та вищевказану заяву представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) витрати пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Указана судова практика є незмінною.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2022 року, додаткове рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 березня 2023 року - без змін, колегія суддів не вирішувала питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, так як представник відповідачів за первісним позовом указував у відзиві про орієнтовний розмір таких витрат, надавши певні докази, і, посилаючись на положення статті 141 ЦПК України, зазначив, що інші докази на підтвердження відповідних витрат будуть подані у визначені процесуальним законом спосіб і строки, а саме протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Колегія суддів ураховує, що адвокатське бюро «Олександра Браніцького» надало ФГ «Злагода Л» правничу допомогу при розгляді цієї справи у суді касаційної інстанції, що підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач фактично виграв справу у Верховному Суді. Розмір витрат на правничу допомогу склав 20 000,00 грн.

За умовами додаткової угоди № 01 до договору про надання професійної правничої допомоги від 09 червня 2023 року, укладеної між ФГ «Злагода Л» та адвокатським бюро «Олександра Браніцького» (далі - бюро») (пункт 1.1, 1.2), сторони погодили, що бюро надає правову допомогу у справі № 685/487/22; правова допомога надається у суді касаційної інстанції, що включає, зокрема, але не виключно: аналіз наданих клієнтом документів, підготовку і подання до суду відзиву на касаційну скаргу, підготовку необхідних процесуальних документів, участь у судових засідання суду касаційної інстанції, вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту правової допомоги, у межах повноважень, визначених пунктом 3.1 Основного договору. При цьому згідно з пунктом 1.3 додаткової угоди № 01 розмір винагороди бюро за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1.1 додаткової угоди та основного договору, становить у формі фіксованої оплати та складає - 20 000,00 грн.

Згідно з копією акта № 01 про надання професійної правничої допомоги від 15 грудня 2023 року до договору про надання правничої допомоги від 09 червня 2023 року № 01-0906/2023, укладеного між бюро та ФГ «Злагода Л», останнє прийняло від бюро такі послуги загальною вартістю 20 000,00 грн: 1) аналіз ухвали Верховного Суду від 29 травня 2023 року про відкриття касаційного провадження та роз`яснення правового змісту клієнту (0,25 год); 2) вивчення касаційної скарги з додатками ОСОБА_1 (1 год); 3) зустріч з клієнтом, узгодження запропонованої позиції та роз`яснення правових наслідків (1 год); 4) підготовка відзиву на касаційну скаргу, виконання вимог процесуального закону щодо його подання до суду касаційної інстанції (3 год); 5) аналіз касаційної скарги ОСОБА_2 (1 год); 6) аналіз ухвали Верховного Суду від 20 червня 2023 року про повернення касаційної скарги (1 год); 7) роз`яснення клієнту правового змісту постанови Верховного Суду від 06 грудня 2023 року (0,25 год).

У цьому акті представник ФГ «Злагода Л» підтвердила, що вона не має зауважень та претензій до обсягу, якості робіт (наданих послуг), виконаних бюро.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. у разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Питання гонорару та рахунків визначено сторонами у вищевказаних додаткових угодах до договорів про надання правової допомоги, клієнти прийняли від адвокатського об`єднання відповідні послуги за актами приймання-передачі, сплатили їхню вартість.

Таким чином, заявник надав докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

19 грудня 2023 року заяву представника ФГ «Злагода Л» - адвоката Браніцького О. М. про ухвалення додаткового судового рішення з додатками доставлено в електронному вигляді у системі «Електронний суд» ОСОБА_2, ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області, а 28 грудня 2023 року вручено поштою з рекомендованим повідомленням ОСОБА_1 .

Заперечення відповідачів щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу або заяви про зменшення розміру до Верховного Суду не надійшли.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Отже, колегія суддів, з урахуванням наведеного, вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, яким слід вирішити питання відшкодування судових витрат на правничу допомогу і стягнути з ОСОБА_1 20 000,00 грн на користь ФГ «Злагода Л».

Такі висновки узгоджуються з вищевказаною сталою судовою практикою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частини друга, третя статті 270 ЦПК України).

Керуючись статтями 137, 141, 270, 271, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Фермерського господарства «Злагода Л» - адвоката Браніцького Олександра Миколайовича задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Злагода Л» 20 000,00 (двадцять тисяч) гривен на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець