Рішення

від 22.01.2024 по справі 537/4829/19

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/14/2024

Справа № 537/4829/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2024 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участі секретарів Должаніци В.С., Дьяченко В.Ю., Скічко Н.В., Кірєєвої А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Секвенція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

07.11.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Секвенція» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за договором позики №161 від 04.05.2016 року в сумі 99504,18 грн., з яких 3000 грн. сума позики, 798 грн. плата за надання позики, 1439,82 грн. втрати від інфляції, 47133,18 грн. проценти за порушення грошового зобов`язання, 47133,18 грн. пеня, а також просили стягнути з відповідача судові витрати на судовий збір в розмірі 1921 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 480,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Секвенція» зазначило, що 04.05.2016 року між ТОВ «Швидко Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №161, за умовами якого відповідач отримав позику у сумі 3000 грн., термін повернення якої визначається позикодавцем шляхом направлення вимоги. Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується видатковим касовим ордером від 04.05.2016 року. В цей же день 04.05.2016 року відповідач отримав вимогу про повернення позики до 17.05.2016 року в сумі 3000 грн. та необхідності сплатити за послуги кошти в сумі 798 грн. Відповідач зобов`язання за Договором позики не виконав, суму позики не повернув у встановлений строк, не сплатив плату за надання позики. А тому на підставі договору позики з відповідача необхідно стягнути видану позику в сумі 3000 грн. та плату за надання позики в сумі 798 грн., а також на підставі ст.625, ст.549 ЦК України за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 1439,82 грн., проценти за порушення грошового зобов`язання в сумі 47133,18 грн. та пеня в сумі 47133,18 грн.

ТОВ «ФК «Секвенція» має статус фінансової установи. 14.08.2018 року між ТОВ «Швидко Фінанс» та ТОВ «ФК «Секвенція» було укладено Договір факторингу №161-В, відповідно до якого ТОВ «Швидко Фінанс» відступило, а ТОВ «ФК «Секвенція» набуло право вимоги за договором позики № 161 від 04.05.2016 року до позичальника ОСОБА_1 , з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до нього та усіх пов`язаних з ним вимог. Відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги.

За таких обставин ТОВ "ФК "Секвенція" звернувся до суду з позовом за захистом майнових прав.

Короткий зміст відзиву на позов.

06.07.2021 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Таранкова О.О. подала суду відзив на позовну заяву, просила відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Секвенція" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №161 від 04.05.2016 року. В обґрунтування відзиву зазначено, що ТОВ "Швидко Фінанси" не є фінансовою установою, а тому не мало права укладати з ОСОБА_1 договір позики №161 від 04.05.2016 року. Зазначений договір позики мав строк виконання до 17.05.2016 року, проте позивач ТОВ "ФК "Секвенція", як правонаступник ТОВ "Швидко Фінанси" за договором факторингу №161-В від 14.08.2018 року, звернувся до суду з позовом лише 07.11.2019 року, тобто з пропуском 3-річного строку позовної давності. Тому просили відмовити позивачу ТОВ "ФК "Секвенція"в задоволенні позову з підстав пропуску ним строку позовної давності для звернення до суду за захистом.

Разом з тим відповідач ОСОБА_1 перебував на військовій службі за контрактом з 29.11.2013 року по 23.08.2016 року, брав участь в антитерористичній операції із захисту незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районі проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської областей, є учасником бойових дій. Тому відповідач ОСОБА_1 , як військовослужбовець та учасник бойових дій, має пільги та гарантії, передбачені Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", звільнений від сплати процентів за користування позикою в сумі 47133,18 грн, пені за порушення зобов`язання у сумі 47133,18 грн., інфляційних втрат у сумі 1439,82 грн., плати за позику у сумі 798 грн. За таких обставин вважали зазначені позовні вимоги безпідставними.

Також оскільки в позовних вимогах сума основного боргу за договором позики 3000 грн., а сума штрафних санкцій 96504,18 грн., то просили на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, зменшити розмір неустойки, що значно перевищує суму збитків. Також зазначили, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як учасник бойових дій. (т.1 а.с. 219-226)

Відповідь на відзив.

Представник позивача ТОВ "ФК "Секвенція" подали відповідь на відзив, в якому зазначили, що ТОВ "Швидко Фінанси" та ОСОБА_1 уклали договір позики №161 від 04.05.2016 року у письмовій формі, досягли усіх істотних умов договору, що відповідає ст.638, 207, 1047, 640, 1046 ЦК України, ст.4, ст.5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.03.2006 року №5555 "Про можливість надання юридичними особами суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств", зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 25.04.2006 року за №477/12351, яке було чинним до 02.06.2020 року. Разом з тим, зазначено, що відповідно до вимог ст.257, 259 ЦК України, у п. 7.5 Договору позики №161 від 04.05.2016 року, сторони ТОВ "Швидко Фінанси" та ОСОБА_1 дійшли згоди про збільшення строку позовної давності з усіх зобов`язань до 7 років. А тому ТОВ "ФК "Секвенція", як правонаступник ТОВ "Швидко Фінанси" у зобов`язаннях за договором позики з ОСОБА_1 , звернулося до суду за захистом прав в межах строку позовної давності.Відповідач ОСОБА_1 не був призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, а проходив військову службу за контрактом в період з 29.11.2013 року по 23.08.2016 року у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , був звільнений 23.08.2016 року через службову невідповідність, тому в цей день втратив статус військовослужбовця. Відповідач ОСОБА_1 дійсно брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України протягом 2015 року, з 04.01.2016 року до 24.02.2016 року, з 15.03.2016 року до 31.03.2016 року, тобто до укладення договору позики №161 від 04.05.2016 року. А тому у вирішенні цього спору на нього не розповсюджуються пільги, визначені у п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".Проценти були нараховані ОСОБА_1 за порушення грошового зобов`язання на підставі ст.625 ЦК України, а тому мають не штрафний, а компенсаційний характер, не є процентами за користування кредитом. Пеня, втрати від інфляції, проценти за порушення грошового зобов`язання нараховувалися відповідачу з 18.05.2016 року, тобто після закінчення здійснення ним заходів, з якими п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пов`язує звільнення військовослужбовців від сплати пені. Відсутні підстави для застосування ч.3 ст.551 ЦК України для зменшення розміру неустойки (пені) за рішенням судув сумі 47133,18 грн., оскільки хоча вона і значно перевищує розмір збитків, проте відсутні обставини, які мають істотне значення. Так ОСОБА_1 в період укладення договору позики був військовослужбовцем, за що отримував оплату, взяв в позику грошові кошти в сумі 3000 грн., проте свідоме їх не повернув, ігноруючи взяті на себе зобов`язання, тобто діяв недобросовісно, за що має нести цивільно-правову відповідальність. За таких обставин просили задовольнити позовні вимоги ТОВ "ФК "Секвенція" в повному обсязі. (т.1 а.с. 227-234).

Також 23.07.2021 року позивач ТОВ «ФК «Секвенція» заявили про вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення.

Рух справи та ухвалені судові рішення.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (т.1 а.с.52-53).

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 10.03.2020 року задоволено позов ТОВ "ФК "Секвенція". Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Секвенція» заборгованість за договором позики №161 від 04.05.2016 року в сумі 99504,18 грн., з яких 3000,00 грн. сума позики, 798,00 грн. плата за надання позики, 1439,82 грн. втрати від інфляції, 47133,18 грн. проценти за порушення грошового зобов`язання, 47133,18 грн. пеня. Також ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Секвенція» судові витрати на судовий збір в сумі 1921,00 грн. та витрати на правничу професійну допомогу в сумі 480,25 грн. (т.1 а.с 138-143).

21.04.2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення,в якій просив скасувати заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 10.03.2020 року у справі №537/4829/19 за позовом ТОВ «ФК «Секвенція» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.В обгрунтуваннязаяви зазначено,що 10березня 2020року Крюківським районним судомм.Кременчука Полтавськоїобласті ухваленозаочне рішення,яким стягнутоз ОСОБА_1 на користьТОВ«ФК«Секвенція» заборгованість задоговором позики№161від 04.05.2016року всумі 99504,18грн. Рішення суду за позовом ТОВ «ФК «Секвенція» було прийнятеу йоговідсутність, він не був обізнаний про час та місце розгляду справи, не отримував судові повістки. На момент направлення йому позовної заяви з додатками перебував за кордоном, що підтверджується відмітками у закордонному паспорті. Копію заочного рішення суду від 10.03.2020 року його представник адвокат Таранкова О.О. отримала лише 14 квітня 2021 року. Зазначив, що був позбавлений можливості надати до суду докази спростування заявлених позовних вимог, які б вплинули на вирішення справи, що призвело до необ`єктивного розгляду справи. Так, судом при розгляді справи не було враховано, що на момент звернення позивача з позовом, пройшов строк позовної давності, а він не мав можливості подати відзив та заяву про застосування строку позовної давності. Також не було враховано той факт, що на період виникнення заборгованості він був військовослужбовцем, а отже мав право на пільги та звільнення від штрафних санкцій.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 21.04.2021 року ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Постановлено прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.03.2020 року у справі за позовом ТОВ «ФК «Секвенція» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.Призначено судове засідання (т.1 а.с.177).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.06.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 проперегляд заочногорішення. Постановлено скасувати заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.03.2020 року у справі №537/4829/19 за позовом ТОВ «ФК «Секвенція» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. (т.1 а.с.207-209).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.11.2021 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Таранкової О.О. про витребування доказів. Постановлено витребувати у ТОВ «ФК «Секвенція» оригінали документів на підтвердження укладення договору позики №161 від 04.05.2016 року та отримання грошових коштів.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.01.2022 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Таранкової О.О. про витребування доказів. Постановлено витребувати у ТОВ «ФК «Секвенція» належним чином засвідчені копії Договору факторингу №161-В, укладеного 04.08.2018 року між ТОВ «Швидко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Секвенція» та платіжного документу про сплату грошових коштів за зазначеним Договором факторингу.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.01.2022 року відмовлено представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Таранковій О.О. у об`єднанні в одне провадження.справи 537/4829/19за позовомТОВ «ФК «Секвенція» до ОСОБА_1 про стягненняборгу задоговором позикита справи№537/5574/21за позовомТОВ «ФК «Секвенція»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, оскільки дане клопотання заявлено після початку розгляду справи по суті.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.02.2022 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Таранкової О.О. про зупинення провадження у справі.Зупинено провадження у справі №537/4829/19 за позовом ТОВ «ФК «Секвенція» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики до прийняття судового рішення у справі №537/466/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Швидко Фінанс, ТОВ ФК Секвенція про захист прав споживачів, визнання недійсними окремих положень договору позики.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 26.07.2023рокупоновлено провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Секвенція» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Позиція учасників в судовому засіданні.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Секвенція» не з`явився в судове засідання, хоча був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Просив розглянути справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Таранкова О.О. в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що в відповідності до ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті. Із заявою про відкладення розгляду справи не звертався, причини неявки не повідомив.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені обставини та мотиви суду при вирішенні спору.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 04.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Швидко Фінанс" із заявою про надання позики в сумі 3000 грн., яку зобов`язався повернути до 17.05.2016 року. (т.1 а.с. 7).

04.05.2016 року між ТОВ «Швидко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №161. За умовами п.п. 1.1 2.2 даного Договору позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі 3000 грн., а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити плату за послуги позикодавця з надання позики за договором у фіксованому розмірі 798 грн. Проценти від суми позики відповідно до ст.1048 ЦК України не нараховуються.

Відповідно до п.3.1., п.3.2. Договору позики, Позикодавець надає позику шляхом передачі грошових коштів Позичальнику одночасно з укладенням даного Договору. Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що він отримав від Позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього Договору.

Відповідно до п.3.3. Договору позики, термін повернення Позики визначається пред`явленням Позикодавцем вимоги, яку він має право у будь-який час пред`явити Позичальнику. А Позичальник зобов`язаний повернути позику у повному обсязі та сплатити плату за Договором протягом 14 календарних днів після отримання відповідної письмової вимоги Позикодавця, якщо інший строк Позикодавець не зазначив у вимозі.

Відповідно до п.3.5. Договору позики, Позичальник повертає Позику шляхом внесення готівкових коштів на рахунок Позикодавця ТОВ "Швидко Фінанс". Днем повернення Позики (її частини) вважається день внесення суми Позики (її частини) в касу або на рахунок Позикодавця.

Відповідно до п.5.2 Договору позики, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України за порушення Позичальником строків погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, зокрема, але не обмежуючись цим, строків повернення Позики та/або строків сплати Плати за договором, позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 365 % річних від простроченої суми.

Відповідно до п.5.3 Договору позики, за порушення строків виконання грошового зобов`язання винна Сторона зобов`язана сплатити іншій Стороні пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.4. Договору позики, Позикодавець вправі відступати або іншим чином передавати будь-які та/або усі свої права без згоди Позичальника.

У п.7.5. Договору позики зазначено, що керуючись ст.259 ЦК України, сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності з усіх зобов`язань (в т.ч. сплаті заборгованості та пені), що виникли на підставі даного Договору до 7 років.(т.1 а.с. 8-10).

ТОВ «Швидко Фінанс» надав відповідачу позику в сумі 3000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 04.05.2016 року, виконавши таким чином свої зобов`язання за договором позики в повному обсязі. (т.1 а.с.11).

04.05.2016 року, на виконання пункту 3.3 Договору позики, ТОВ «Швидко Фінанс» вручило відповідачу ОСОБА_1 вимогу повернути у строк до 17.05.2016 року позику у розмірі 3000,00 грн. та плату за договором у розмірі 798,00 грн. (т.1 а.с. 12).

Проте ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі свої зобов`язання за Договором позики №161 від 04.05.2016 року.

14.08.2018 року ТОВ «ФК «Секвенція» з ТОВ «Швидко Фінанс» уклали Договір факторингу №161-В, відповідно до якого ТОВ «Швидко Фінанс» відступило, а ТОВ «ФК «Секвенція» набуло право вимоги за Договором позики №161 від 04.05.2016 року до позичальника ОСОБА_1 , з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до нього та усіх пов`язаних з ним вимог. Відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги. (т.1 а.с. 15-29).

За таких обставин, відповідно до положень ст. 55 ЦПК України ТОВ «Фінансова компанія «Секвенція» стало правонаступником ТОВ «Швидко Фінанс» у зобов`язаннях за договором позики №161 від 04.05.2016 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Позивачем ТОВ "ФК "Секвенція" подано розрахунок боргу з урахуванням пені, відсотків річних, інфляції від 11.10.2019 року, за яким ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики №161 від 04.05.2016 року в розмірі 3798,00 грн., з яких 3000 грн. сума позики, 798 грн. плата за надання позики. Строк виконання зобов`язань до 17.05.2016 року. Кількість днів прострочення 1241 день, тобто з червня 2016 року до серпня 2019 року. Нараховано індекс інфляції за невиконання зобов`язання в розмірі 1439,82 грн., проценти за порушення грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п. 5.2. Договору позики станом на 11.10.2019 року 47133,18 грн., пеня за порушення грошового зобов`язання на підставі п. 5.3.Договору позики станом на 11.10.2019 року 47133,18 грн.

На виконання вимог ст. 516 ЦК України позивач направив відповідачу повідомлення від 01.06.2019 року про відступлення права вимоги і запропонував сплатити заборгованість за кредитним договором, що відповідачем не було виконано.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.05.2023року у справі №537/466/22, провадження №2/537/46/2023 задоволено частково позов ОСОБА_1 до ТОВ «Швидко Фінанс», ТОВ «ФК «Секвенція» про захист прав споживачів. Ухвалено визнати частково недійсним 5.2. Договору позики № 161 від 04 травня 2016 року, укладеного між ТОВ «Швидко Фінанс» та ОСОБА_1 , а саме в частині: «відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення позичальником строків погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених Договором, зокрема, але не обмежуючись цим, строків повернення позики та/або строків сплати Плати за договором, Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю 365 процентів річних від простроченої суми». Ухвалено визнати недійсним пункт 5.3. Договору позики № 161 від 04 травня 2016 року, укладеного між ТОВ «Швидко Фінанс» та ОСОБА_1 , а саме: «за порушення строків виконання грошового зобов`язання винна сторона зобов`язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання». Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047ЦКУкраїни передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 18 вересня 2013 року розглянув справу № 6-63 цс 13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Швидко Фінанс" договір позики №161 від 04.05.2016 року, за яким отримав грошові кошти в сумі 3000 грн., за умови повернення в строк до 17.05.2016 року отриманих у позику коштів в сумі 3000 грн.разом із платою за послуги надання позики в розмірі 798 грн.

Проте ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за договором позики, не повернув суму позики, не сплатив плату за надання позики, чим порушив права та інтереси позивача.

Суд критично відноситься к доводам представника відповідача про те, що ТОВ «Швидко Фінанс» не є фінансовою компанію, а тому не мало повноважень укладати договір позики грошових коштів фізичним особам.

Так відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про можливість надання юридичними особами суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств» N 5555 від 31.03.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2006 р. за N 477/12351, яке втратило чинність 02.06.2020 року, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), з метою удосконалення державного регулювання діяльності з надання фінансових послуг юридичними особами суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України постановила, що юридичні особи суб`єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦПК України).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно п.5.2 Договору позики, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за порушення Позичальником строків погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених Договором, зокрема, але не обмежуючись цим, строків повернення Позики та/або строків Плати за договором, Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 365 процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до п.5.3 Договору позики, за порушення строків виконання грошового зобов`язання винна Сторона зобов`язана сплатити іншій Стороні пеню у розмірі 1 (одного) відсотка від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Проте рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.05.2023 року у справі №537/466/22, провадження №2/537/46/2023 року, яке набрало законної сили 23.06.2023 року, у Договорі позики №161, укладеним ТОВ "Швидко Фінанс" з ОСОБА_1 04.05.2016 року, визнано частково недійсним п.5.2., а саме в частині плати на підставі ч.2 ст.625 ЦК України відсотків за порушення виконання грошового зобов`язання в розмірі 365% річних від простроченої суми, а також визнано недійсним п.5.3. щодо плати пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини справи,з врахуванням рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.05.2023 року, що набрало законної сили 23.06.2023 року, яким визнано частково недійсним Договір позики №161 від 04.05.2016 року, а саме п.5.2., п.5.3., з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності цивільного процесу, суд приходить до висновку, що ТОВ "Швидко Фінанси", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Секвенція", надав відповідачу ОСОБА_1 у позику грошові кошти, про що уклав письмовий договір позики від.04.05.2016 року, проте відповідач кошти за договором позики не повернув, не сплатив плату за договором за надання позики, а тому необхідно стягнути з нього на користь позивача заборгованість за договором позики 3000,00 грн., плату за надання послуги 798,00 грн., а також на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 18.05.2016 року до 11.10.2019 року індекс інфляції в розмірі 1439,72 грн. та 3% річних від простроченої суми зобов`язання 387,51 грн.

Суд вважає, що позивач ТОВ "ФК "Секвенція" звернувся до суду 07.11.2019 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 04.05.2016 року, строк виконання якого настав 17.05.2016 року, в межах строку позовної давності відповідно до положень ст.257, ст.259 ЦК України та п.7.5. Договору позики, за умовами якого сторони дійшли згоди, що за даним договором строк позовної давності становить 7 років. Таке положення Договору позики не визнавалося недійсним.

Також судом встановлено, що згідно з дублікатом посвідчення серії НОМЕР_2 , виданим Полтавським ОВК 02.08.2017 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. (т.1 а.с.168).

Згідно з військовим квитком Серії НОМЕР_3 від 26.12.2013 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кременчук Полтавської області, прийнятий на військову службу за контрактом 29.11.2013 року, звільнений з військової служби через службову невідповідність 23.08.2016 року. (т.1 а.с.169-170).

Згідно з довідкою ТВО командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 19.04.2021 року №200, солдат запасу ОСОБА_1 дійсно в період з 14.01.2015 року по 23.03.2015 року, з 10.04.2015 року по 28.04.2015 року, з 05.06.2015 року по 24.09.2015 року, з 15.10.2015 року по 22.12.2015 року, з 04.01.2016 року по 24.02.2016 року, з 15.03.2016 року по 31.03.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення анти терористичної операції на території Донецької та Луганської областей. (т.1 а.с.201).

У п.15. ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено пільги військовослужбовцям та членам їх сімей.

Так, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не був призваним на військову службу за призовом під час мобілізаціїна особливий період, а проходив військову службу за контрактом. З моменту укладення договору позики від 04.05.2016 року не брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, не перебував безпосередньо в цих районах та у період здійснення зазначених заходів, 23.08.2016року був звільнений з військової служби через службову невідповідність.

А тому при вирішенні цього спору суд не вбачає підстав для надання ОСОБА_1 пільг, визначених п.15. ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК «Секвенція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики підлягають частковому задоволенню.Необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Секвенція» заборгованість за договором позики №161 від 04.05.2016 року в сумі 5625,23 грн., з яких заборгованість за договором позики 3000,00 грн., плата за надання послуги 798,00 грн., а також на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 18.05.2016 року до 11.10.2019 року індекс інфляції в розмірі 1439,72 грн. та 3% річних від простроченої суми зобов`язання 387,51 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

04.10.2019 року ТОВ "ФК "Секвенція" та адвокат Пащенко В.В. уклали Договір про надання правничої допомоги №04/10-1, за умовами якого предметом договору є складення адвокатом позовної заяви від імені Клієнта до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики №161 від 04.05.2016 року. Згідно з актом надання правничої допомоги від 11.10.2019 року вартість зазначених вище послуг становить 480,25 грн. (т.1 а.с. 35-40).

Суд враховує, що при зверненні до суду у 2019 році з позовом ТОВ «ФК «Секвенція» сплатило судовий збір в розмірі 1921,00 грн., а понесені позивачем витрати на правову допомогу, підтверджені документально становили 480,25 грн. (т.1 а.с. 35-39).Позовні вимоги задоволені в розмірі5,65% від ціни позову.

Згідно з пунктом 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Предметом позову вційсправіє стягнення заборгованості за кредитним договором, тобтосправа не є справою пов`язаною з порушенням прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій.

За таких обставин суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відшкодування витрат позивача на судовий збір, які він поніс при зверненні до суду.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 20.12.2021 року у справі № 695/1015/19, провадження № 61-19064ск21.

За таких обставин необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Секвенція» пропорційно до задоволених позовних вимог витрати на судовий збір в розмірі 108,54 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 27,13 грн.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Секвенція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Секвенція» заборгованість за договором позики №161 від 04.05.2016 року в сумі 5625,23 грн., з яких заборгованість за договором позики 3000,00 грн., плату за надання послуги 798,00 грн., а також на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 18.05.2016 року до 11.10.2019 року індекс інфляції в розмірі 1439,72 грн. та 3% річних від простроченої суми зобов`язання 387,51 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Секвенція» понесені витрати на судовий збір в розмірі 108,54 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 27,13 грн.

Інформація про сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Секвенція», ЄДРПОУ 40094618, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 06 травня 2011 року Крюківським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області, зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 12.02.2024 року.

Суддя Крюківського районного суду

м.Кременчука Полтавськоїобласті Мурашова Н.В.