Ухвала

від 10.11.2022 по справі 757/17758/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17758/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк»

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінілон»

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача Кобзар Ю.Б. про зупинення провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання представника відповідача Кобзар Ю.Б. про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 199/3152/20за позовом «кримського» вкладника до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення процентів 3% річних неустойки (пені) за договором банківського вкладу, в якій розглядаються подібні правовідносини та аналогічні вимоги в частині стягнення з Банку неустойки (пені), нарахованої позивачем на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, з врахуванням того, що з огляду на необхідність правозастосовчої практики в частині правильного застосування норм Закону України «Про захист прав споживачів» у поєднанні з нормами Цивільного кодексу, є необхідність в зупиненні провадження у справі №757/7387/20-ц до розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 199/3152/20.

До судового засідання учасники справи не з`явились. Тому, суд розглянув справу у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в зупиненні провадження у справі, виходячи з наступного.

Так, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2022 р. у справі № 199/3152/20 справу прийнято до розгляду у зв`язку із необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про повернення грошових коштів, розміщених за договорами банківського вкладу, щодо нарахування пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за несвоєчасне повернення цих грошових коштів вкладнику (клієнту) та застосування до спірних правовідносин як наведеної правової норми, так і частини третьої статті 551 ЦК України.

Разом з цим, суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому, порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки справа в провадженні суду перебуває з 2018 року, а таке зупинення може призвести до порушення прав учасників процесу на розумний строк розгляду справи, крім того представником відповідача у виконання положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не доведена об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до перегляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 199/3152/20.

На підставі викладеного та керуючись ст. 251 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача Кобзар Ю.Б. про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Батрин