Постанова

від 12.02.2024 по справі 161/18566/13-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/18566/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М. Провадження № 22-ц/802/159/24 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю.,Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про затвердження мирової угоди під час виконання рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізолфа Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторія» про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторія» до Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів», треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізолфа Сервіс», приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Шкльода Ярослава Антонівна, про визнання недійсним договору, розірвання договору іпотеки за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Луцький ВДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУ МЮ) в особі начальника Ганя А. звернувся до суду із заявою про затвердження мирової угоди під час виконання рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк (далі ПАТ АКБ) «Львів» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Ізолфа Сервіс», ТОВ «Факторія» про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ТОВ «Факторія» до ПАТ АКБ «Львів», треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ТОВ «Ізолфа Сервіс», приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Шкльода Я. А., про визнання недійсним договору, розірвання договору іпотеки.

Просив суд на підставі заяви боржника ОСОБА_1 про передачу мирової угоди на затвердження до суду, затвердити мирову угоду, укладену сторонами виконавчого провадження ВП №65609653.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2023 року у задоволенні заяви Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУ МЮ відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, боржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУ МЮ.

Відзивів на апеляційну скаргу інші учасники справи не подавали.

Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Боржник ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» засобами поштового зв`язку подали на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи та причини неявки інших учасників справи суд апеляційної інстанції визнає неповажними.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у цій справі є 12 лютого 2024 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 лютого 2014 року, яке набрало законної сили, у справі № 161/18566/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Ізолфа Сервіс» на користь ПАТ АКБ «Львів» кредитну заборгованість у розмірі 2 054 035 євро 90 євроцентів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14 листопада 2013 року становить 22 024 623 грн 82 коп. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ТОВ «Ізолфа Сервіс» на користь ПАТ АКБ «Львів» 3 219 грн сплаченого судового збору по 1 609 грн 50 коп. з кожного (а.с.98-103, том 3).

На виконання рішення суду був виданий виконавчий лист №161/18566/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ «Львів» грошових коштів, який перебуває на виконанні у Луцькому районному ВДВС ЗМУЮ, виконавче провадження № 65609653 від 31 травня 2021 року (а.с.20 том 4).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2022 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ АКБ «Львів» на його правонаступника ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (а.с.106-107, том 5).

Судом також встановлено, що 01 лютого 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено угоду про порядок погашення заборгованості, згідно умов якої сторони погодились укласти цю угоду та закінчити виконавче провадження № 65609653 та домовились про добровільне виконання ОСОБА_1 грошового зобов`язання за генеральним кредитним договором № 41 у розмірі 14 364 453 грн 80 коп. та генеральним кредитним договором № 42 у розмірі 6 499 304 грн шляхом сплати на користь кредитора вказаних сум протягом двох місяців з моменту підписання цієї угоди, а зобов`язання які виникли на підставі кредитних договорів припиняються шляхом його виконання (а.с.208-209, том 5).

В процесі виконання виконавчого провадження боржник ОСОБА_1 подав до органів ДВС заяву про передачу мирової угоди на затвердження до суду із вищезазначеною угодою про порядок погашення заборгованості від 01 лютого 2023 року.

Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 7 ст. 49, ч. 2 ст. 207 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб (ч. 1 ст. 207 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що мирова угода у письмовій формі, а саме її оригінал, подається сторонами державному виконавцю, який в подальшому скеровує її до суду для затвердження.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, для затвердження угоди про порядок погашення заборгованості (мирової угоди), укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» 01 лютого 2023 року, до суду була надана її копія, а не оригінал, у зв`язку з чим суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди під час виконання судового рішення.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою.

Заперечуючи відмову суду у задоволенні заяви, боржник ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги вказував, що він подав до Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУ МЮ заяву про затвердження мирової угоди та дві належним чином засвідчені копії мирової угоди, разом з іншими необхідними документами. При цьому чинне законодавство України не вимагає засвідчення копій двосторонніх договорів (угод) обома сторонами правочину. Відмовляючи у затвердженні мирової угоди з мотивів того, що подана копія мирової угоди засвідчена лишеним, суд першої інстанції очевидно вийшов за межі законодавства та своїх процесуальних повноважень. Суд міг за власної ініціативи витребувати оригінали всіх необхідних документів, зокрема, оригінал мирової угоди у підготовчому судовому засіданні 19 вересня 2023 року, що відповідно до ст. 197 ЦПК України є одним із питань, які мають бути вирішені саме на стадії підготовчого провадження. Однак вказаних документів ні у нього, ані у ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» суд не витребував. Відмова суду у затвердженні мирової угоди виключно з підстав відсутності в матеріалах справи її оригіналу, є незаконною. Крім того, з тексту ухвали слідує, що суд дійшов висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення, хоча у резолютивній частині вказано, що суд ухвалив відмовити у затвердженні мирової угоди. Висновки суду у резолютивній частині суперечать міркуванням, викладеним у мотивувальній частині, що свідчить про необґрунтованість ухвали суду.

Проте такі доводи колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не узгоджуються із положеннями ст. 434 ЦПК України, якою визначено, що саме на сторони покладається обов`язок подати укладену між ними мирову угоду в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Закон вимагає саме письмову форму такої угоди, тобто оригінал угоди, а не її засвідчену копію.

Слід також зазначити, що і на час апеляційного розгляду справи заявник чи боржник також не надали суду оригіналу згаданої мирової угоди.

Крім того, висновок суду в описовій частині тексту ухвали про те, що заява підставна та підлягає до задоволення, очевидно свідчить про характер описки, оскільки у мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваної ухвали суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення.

Наведені доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а є власним суб`єктивним тлумаченням норм матеріального права та обставин справи, яким суд дав правову оцінку. Такі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди боржника з висновками суду першої інстанції,.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: