Рішення

від 12.02.2024 по справі 140/31953/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/31953/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (далі ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ПП «Респект Брок» подав на митний пост Волинської митниці митні декларації (далі МД) від 03.07.2023 №23UA205140052585U0, 23UA205140052632U8, від 03.07.2023 №23UA205140052480U8, від 04.07.2023 №23UA205140053031U9, від 04.07.2023 №23UA205140052760U0, від 05.07.2023 №23UA205140053414U6, від 05.07.2023 №23UA205140053419U1, згідно з якими було заявлено до митного оформлення товари:

- товар № 1 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20898 кг»;

- товар № 2 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 20687,2 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок»;

- товар № 3 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19989,27 кг»;

- товар № 4 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 18536,82 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок»;

- товар № 5 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20129 кг»;

- товар № 6 «серце свійських свиней, морожене, без будь-якої кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, інших домішок, вагою 19979,88 кг»;

- товар № 7 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19102,04 кг».

Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000460/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000466/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000463/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000470/2 від 05.07.2023, №UA205140/2023/000469/2 від 05.07.2023, №UA205140/2023/000474/2 від 06.07.2023, №UA205140/2023/000475/2 від 06.07.2023. У графі № 33 вказаних рішень зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС», не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.

Позивач не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі № 33 оскаржуваних рішень, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач стверджує, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів виключаються. Митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не були проведені письмові консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, а також з порушеннями вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000460/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000466/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000463/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000470/2 від 05.07.2023, №UA205140/2023/000469/2 від 05.07.2023, №UA205140/2023/000474/2 від 06.07.2023, №UA205140/2023/000475/2 від 06.07.2023.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т. 1, а.с.120).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (т. 1, а. с. 123-135) представник відповідача Лебідь Д.Д. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень.

Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту у всіх випадках надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, які скасуванню не підлягають. Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA205140/2023/52399 від 03.07.2023, де митна вартість товару становить 1,22 дол. США/кг; за МД №UA205140/2023/014032 від 23.02.2023, де митна вартість товару становить 1,75 дол. США/кг; за МД №UA209230/2023/6306 від 23.01.2023, де митна вартість товару становить 1,22 дол. США/кг.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» на митний пост Волинської митниці подано МД від 03.07.2023 №23UA205140052585U0 (т. 1, а. с. 206), від 03.07.2023 №23UA205140052632U8 (т. 1, а. с. 164), від 03.07.2023 №23UA205140052480U8 (т.1, а. с. 226), від 04.07.2023 №23UA205140053031U9 (т. 2, а.с.15), від 04.07.2023 №23UA205140052760U0 (т.1, а.с. 247), від 05.07.2023 №23UA205140053414U6 (т.1, а. с. 143), від 05.07.2023 №23UA205140053419U1 (т. 1, а. с. 188), за якими задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:

- товар № 1 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20898 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 03.07.2023 №23UA205140052585U0 10240,02 євро (т. 1, а. с. 206);

- товар № 2 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 20687,2 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок, не консервоване», ціна товару згідно графи 42 МД від 03.07.2023 23UA205140052632U8 17790,99 євро (т. 1, а. с. 164);

- товар № 3 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19989,27 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 03.07.2023 №23UA205140052480U8 9794,74 євро (т. 1, а. с. 226);

- товар № 4 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 18536,82 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок», ціна товару згідно графи 42 МД від 04.07.2023 №23UA205140053031U9 15941,67 євро (т. 2, а. с. 15);

- товар № 5 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20129 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 04.07.2023 №23UA205140052760U0 9661,92 євро (т. 1, а. с. 247);

- товар № 6 «серце свійських свиней, морожене, без будь-якої кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, інших домішок, вагою 19979,88 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 05.07.2023 №23UA205140053414U6 9590,34 євро (т. 1, а. с. 143);

- товар № 7 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19102,04 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 05.07.2023 №23UA205140053419U1 9168,98 євро (т. 1, а. с. 188).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи:

- товар № 1 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20898 кг» (МД від 03.07.2023 №23UA205140052585U0): сертифікат якості від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 60), рахунок-фактура №FV2023/06/0438 від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 57 зворот), автотранспортна накладна від 30.06.2023 (т.1, а. с. 59 зворот), сертифікат якості від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 221 зворот), міжнародний ветеринарний сертифікат від 30.06.2023 (а. с. 60 зворот - 61), платіжна інструкція №25 від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 58), прейскурант від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 58 зворот), зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023 з доповненням (т.1, а. с. 218 зворот - 221), договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами від 03.07.2023, митна декларація країни експорту №23PL301010E0891988 (т. 1, а. с. 59);

- товар № 2 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 20687,2 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок» (МД від 03.07.2023 23UA205140052632U8): рахунок-фактура 3900246241 від 10.05.2023 (т. 1, а. с. 65 зворот 66); коносамент №227038916 від 30.05.2023 (т.1, а. с. 180 зворот - 181), автотранспортна накладна від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 69), міжнародний ветеринарний сертифікат від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 73 зворот - 74), банківський платіжний документ, що підтверджує оплату № 33 від 10.05.2023 (т. 1, а. с. 66 зворот), документ, що підтверджує вартість перевезення від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 73), контракт №0205023 від 02.05.2023 та додаткова угода від 03.05.2023 (т.1, а. с. 48-50), договір про перевезення № 30/2/06/2023-О від 30.06.2023, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну №10128840 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 174 зворот), декларація про походження № 3900246241 від 10.05.2023, митна декларація країни експорту №AJ7212202305082584077 (т. 1, а. с. 67 зворот 68).

- товар № 3 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19989,27 кг» (МД від 03.07.2023 №23UA205140052480U8): сертифікат якості від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 81); рахунок-фактура FV2023/06/0440 від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 78); автотранспортна накладна від 30.06.2023 (т. 1, а. с.80); міжнародний ветеринарний сертифікат від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 81 зворот - 82); сертифікат з перевезення (походження товару) від 01.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується оплати за товар № 39 від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 78 зворот); прейскурант (прайс-лист) від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 79); зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023 (т. 1, а. с. 155 зворот - 158); договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту №23PL301010E0892345 (т. 1, а. с. 79 зворот).

- товар № 4 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 18536,82 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок» (МД від 04.07.2023 №23UA205140053031U9): рахунок-фактура №3900246235 від 04.05.2023 (т. 1, а. с. 89); рахунок-фактура №3900246237 від 04.05.2023 (т. 1, а.с.90 зворот - 91); рахунок-фактура № 3900246241 від 10.05.2023 (т. 1, а. с. 87 зворот - 88); коносамент № 227038916 від 30.05.2023 (т. 1, а. с. 100 зворот - 101); коносамент № 227038965 від 30.05.2023 (т. 1, а. с. 102 зворот - 103); коносамент № 227038997 від 30.05.2023 (т. 1, а. с. 101 зворот - 102); автотранспортна накладна від 01.07.2023 (т. 1, а. с. 97 зворот); декларація №23LTLU9000000AD7A8 від 01.07.2023 (т. 1, а. с. 97); міжнародний ветеринарний сертифікат №0328789/1200 від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 103 зворот - 104); міжнародний ветеринарний сертифікат №LT 0329535/933 від 30.06.2023; банківський платіжний документ № 33 від 10.05.2023 (т. 1, а. с.88 зворот); банківський платіжний документ № 43 від 04.05.2023 (т. 1, а. с. 90); банківський платіжний документ № 51 від 04.05.2023 (т. 1, а. с. 91 зворот); документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 100); прейскурант від 04.05.2023 (т. 1, а. с. 87); контракт №02052023 від 02.05.2023 (т. 1, а. с. 48-50); доповнення до контракту від 03.05.2023 (т. 1, а. с. 51); договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020; договір (контракт) про перевезення №30/06/2023-О від 30.06.2023; декларація про походження товару № 3900246235 від 04.05.2023; декларація про походження товару №3900246237 від 04.05.2023.

- товар № 5 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20129 кг» (МД від 04.07.2023 №23UA205140052760U0): рахунок-фактура №FV2023/06/0444 від 03.07.2023 (т.1, а. с. 28); автотранспортна накладна №0307202301 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 29 зворот); міжнародний ветеринарний сертифікат №1061/06566/23/01/UA від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 30 зворот - 33); сертифікат з перевезення №PL/MF/AR 0372133 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 30); прейскурант від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 27 зворот); банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за товар №21 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 28 зворот); контракт №0325012023 від 23.02.2023 (т. 1, а. с. 155 зворот - 158); договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну №10132551 від 04.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL261010E1626135 (т.1, а. с. 29).

- товар № 6 «серце свійських свиней, морожене, без будь-якої кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, інших домішок, вагою 19979,88 кг» (МД від 05.07.2023 №23UA205140053414U6): сертифікат якості від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 39 зворот); рахунок-фактура №FV2023/07/0446 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 37); автотранспортна накладна від 30.06.2023 (т. 1, а.с.38 зворот); міжнародний ветеринарний сертифікат від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 40-41); сертифікат з перевезення від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 138 зворот); банківський платіжний документ, що стосується оплати за товар № 26 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 27 зворот); прейскурант від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 38); контракт №0325012023 від 23.02.2023 (т. 1, а. с. 155 зворот - 158); договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами доходів та зборів від 05.07.2023; митна декларація країни експорту №23PL301010E0905735 (т. 1, а. с. 39).

- товар № 7 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19102,04 кг» (МД від 05.07.2023 №23UA205140053419U1): сертифікат якості від 29.06.2023 (т. 1, а. с. 47 зворот); рахунок-фактура FV2023/07/0445 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 44); автотранспортна накладна від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 45 зворот); міжнародний ветеринарний сертифікат від 29.06.2023 (т. 1, а. с. 46-47); сертифікат про походження товару від 03.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується оплати за товар №23 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 44 зворот); прейскурант (прайс-лист) від 03.07.2023; зовнішньоекономічний контракт № 0325012023 від 23.02.2023 (т. 1, а. с. 155 зворот - 158); договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.02.2020; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту №23PL301010E0905727 від 05.07.2023 (т. 1, а. с. 45).

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаними МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності:

1)по МД від 03.07.2023 №23UA205140052585U0:

- декларації країни відправлення №23PL301010E0891988 від 01.07.2023 числове значення вартості товару становить 45030 злотих, проте в інвойсі № FV2023/06/0438 від 30.06.2023 вартість товару становить 10240 євро;

- згідно CMR №2322200 від 30.06.2023 відправником є TECHNO GROUP SP. Z O.O. (Польща), однак згідно декларації країни відправлення №23PL301010E0891988 від 01.07.2023 відправником є ESS FOOD A/S (Данія), інформація щодо якого відсутня в товаросупровідних документах;

- прайс-лист товару б/н від 30.06.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість здійснити числовий розрахунок митної вартості (т. 1, а. с. 54 зворот).

2) по МД від 03.07.2023 №23UA205140052632U8:

- договір - заявка № 30/2/06/2023-О від 30.06.2023, вказана в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 № б/н, не подана до митного оформлення;

- в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 № б/н зазначена інформація щодо страхування вантажу, однак страхові документи не подані до митного оформлення;

- прайс-лист від 10.05.2023 №б/н містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (т. 1, а. с. 62 зворот).

3) по МД від 03.07.2023 №23UA205140052480U8:

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0892345 від 02.07.2023 43052 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі від 30.06.2023 №FV2023/06/0440 9794.74 євро;

- згідно пункту 6 контракту № 0325012023 від 23.02.2023 умови оплати вказуються в проформах - інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення;

- прайс-лист від 30.06.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (т. 1, а. с. 75).

4) по МД від 04.07.2023 №23UA205140053031U9:

- договір-заявка про перевезення № 30/06/2023 - О від 30.06.2023р., зазначений в документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 №б/н, не поданий до митного оформлення;

- згідно копії митної декларації країни відправлення від 01.07.2023 №23LTLU9000000AD7A8 відправником товару зазначено UAB «VPA LOGISTICS», що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від 01.07.2023 №б/н- Siwin Foods Ltd;

- прайс-лист від 04.05.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (т. 1, а. с. 83 зворот).

5) по МД від 04.07.2023 №23UA205140052760U0:

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № 23PL361010E1626135 від 03.07.2023 44239 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі від 03.07.2023 №FV2023/06/0444 9661,92 євро.;

- згідно пункту 6 контракту № 0325012023 від 23.02.2023 умови оплати вказуються в проформах- інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення;

- прайс-лист від 03.07.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (т. 1, а. с. 24 зворот).

6) по МД від 05.07.2023 №23UA205140053414U6:

- згідно рахунка-фактури від 03.07.2023 № FV2023/07/0446 вартість товару становить 9590,34 євро, курс валют PLN/EUR 4.4503, що в перерахунку становить 42679,89 злотих, що суперечить вартості товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 05.07.2023 №23PL301010E0905735 42145;

- згідно рахунка-фактури від 03.07.2023 № FV2023/07/0446 місце виставлення документа Nadarzyn, згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.02.2023 № 0325012023 адреса Продавця Nadarzyn, однак згідно автотранспортної накладної від 30.06.2023 № б/н місце завантаження товару ENGESVANG DK;

- прайс-лист від 03.07.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (т. 1, а. с. 34).

7) по МД від 05.07.2023 №23UA205140053419U1:

- згідно рахунка-фактури від 03.07.2023 №FV2023/07/0445 вартість товару становить 9168,98 євро, курс валют PLN/EUR 4.4503, що в перерахунку становить 40804,71 злотих, що суперечить вартості товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 05.07.2023 №23PL301010E0905727 40274;

- згідно рахунка-фактури від 03.07.2023 №FV2023/07/0445 місце виставлення документа Nadarzyn, згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) адреса Продавця Nadarzyn, однак згідно автотранспортної накладної від 30.06.2023 № б/н місце завантаження товару ENGESVANG DK;

- прайс-лист від 03.07.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (т. 1, а. с. 42 зворот).

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Листами від 04.07.2023 № 04/07-06, № 04/7-11, №04/07-01, №04/07/10, від 05.07.2023 №05/7-3, від 06.07.2023 № 06/07/02, № 06/07/01 (т. 1, а. с. 105-114), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Крім того, позивач вказав, що митний орган не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною рахунку-фактури, основні документи містили усі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в МД.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000460/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000466/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000463/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000470/2 від 05.07.2023, №UA205140/2023/000469/2 від 05.07.2023, №UA205140/2023/000474/2 від 06.07.2023, №UA205140/2023/000475/2 від 06.07.2023 (т. 1, а. с. 54 54 зворот, 62 62 зворот, 74 зворот 75, 83 83 зворот, 24 24 зворот, 33 зворот 34, 42 42 зворот).

З графи 33 вказаних рішень вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA205140/2023/52399 від 03.07.2023, де митна вартість товару становить 1,22 дол. США/кг; за МД №UA205140/2023/014032 від 23.02.2023, де митна вартість товару становить 1,75 дол. США/кг; за МД №UA209230/2023/6306 від 23.01.2023, де митна вартість товару становить 1,22 дол. США/кг.

Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002573, №UA205140/2023/002594, №UA205140/2023/002595, №UA205140/2023/002557, №UA205140/2023/002567, №UA205140/2023/002562, №UA205140/2023/00254, відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України, прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів (т. 1, а. с. 25, 34 зворот 35, 43, 55, 63, 75 зворот 76, 84).

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140053448U6 від 05.07.2023 (т. 1, а. с. 26 зворот 27), №23UA205140053806U9 від 06.07.2023 (т. 1, а. с. 36), №23UA205140053050U9 від 04.07.2023 (т. 1, а. с. 56 зворот 57), №23UA205140053281U6 від 05.07.2023 (т. 1, а. с. 64 зворот - 65), №23UA205140053451U7 від 05.07.2023 (т.1, а. с. 77), №23UA205140053297U5 від 05.07.2023 (т. 1, а. с. 86).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунки-фактури № FV2023/06/0438 від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 57 зворот), №3900246241 від 10.05.2023 (т. 1, а. с. 65 зворот 66), № FV2023/06/0440 від 30.06.2023 (т.1, а. с. 78), №3900246235 від 04.05.2023 (т. 1, а. с. 89), №3900246237 від 04.05.2023 (т. 1, а. с. 90 зворот - 91), №3900246241 від 10.05.2023 (т. 1, а. с. 87 зворот - 88), №FV2023/06/0444 від 03.07.2023 (т. 1, а.с.28), №FV2023/07/0446 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 37), FV2023/07/0445 від 03.07.2023 (т. 1, а.с.44), а також платіжні інструкції в іноземній валюті № 25 від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 58), № 33 від 10.05.2023 (т. 1, а. с. 66 зворот), №39 від 30.06.2023 (т. 1, а. с. 78 зворот), № 33 від 10.05.2023 (т.1, а. с. 88 зворот), № 43 від 04.05.2023 (т. 1, а. с. 90), № 51 від 04.05.2023 (т. 1, а. с. 91 зворот), № 21 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 28 зворот), № 26 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 27 зворот), № 23 від 03.07.2023 (т. 1, а. с. 44 зворот).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

В оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже було зазначено судом, декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунках-фактурах (інвойсах), та у деклараціях країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту вартість товару визначається в євро. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість кожної партії товару визначалась в євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що подані прайс-листи містять інформацію не виробника товару, а відправника.

Стосовно цього суд зазначає, що до митного оформлення щодо кожної поставки надавався документ з назвою «прейскурант (прайс-лист)». Подані прейскуранти (прайс-листи) оформлені на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Прайс-листи оформлені для широкого кола осіб, адже не містять конкретного адресата, усі подані прейскуранти (прайс-листи) скріплені печатками та підписами посадових осіб компанії, тому не повинні викликати будь-яких сумнівів у їх належності.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Код документу 3014 (прайс-лист) справді передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару. Відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах. Сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, однак, із зазначенням коду 3014, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Посилання відповідача на те, що в автотранспортній накладній зазначено іншого відправника, та відрізняється місце завантаження, то суд їх до уваги не приймає та зазначає, що такі недоліки CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару, з врахуванням поданих позивачем документів. Відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлення імпортованого товару за ціною договору.

Також не заслуговують на увагу твердження митного органу про те, що згідно з пунктом 6 контракту від 23.02.2023 № 0325012023 умови оплати вказуються в проформах-інвойсах, однак такі не були подані до митного оформлення, оскільки у пункті 6 вказаного контракту відсутні такі умови (т. 1, а. с. 156 зворот - 157).

Так, у пункті 6 контракту від 23.02.2023 № 0325012023 вказано, що оплата товару по даному контракту здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах і може включати в себе: передоплату, оплату по факту поставки та/або оплату з відстрочкою платежу. Крім того, під час митного оформлення товару декларантом позивачу до кожної МД було додано платіжні інструкції, які підтверджували факт оплати товару на момент митного оформлення. Митний орган не пояснив, які обставини могли підтвердити чи навпаки спростувати проформи-інвойси, складання яких не було передбачено контрактом від 23.02.2023 № 0325012023.

При цьому, суд бере до уваги доводи позивача про те, що зовнішньоекономічним контрактом від 23.02.2023 № 0325012023 було передбачено, що вантажовідправником може бути третя сторона (пункт 4), тому зазначення в автотранспортних накладних та рахунках-фактурах різних місць не вважається порушенням договірних зобов`язань чи митного законодавства, не може бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості товару, оскільки компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території РП, а й у інших країнах ЄС. Надання будь-яких договорів на право користування експортером холодильних камер на території країн ЄС чинним законодавством України не передбачено, і така інформація ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів. Окрім того, умови доставки передбачають, що вартість доставки включається безпосередньо до митної вартості товарів, тому окремо позивачем не сплачувалась.

Стосовно доводів митного органу про те, що договір - заявка № 30/2/06/2023-О від 30.06.2023, вказана в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 № б/н, не подана до митного оформлення, а в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 № б/н зазначена інформація щодо страхування вантажу, однак страхові документи не подані до митного оформлення, суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Суд, відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17, які полягають у такому.

Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, довідка про транспортні витрати від 30.06.2023 №б/н (т. 1, а. с. 100, 177) підтверджує витрати по перевезенню вантажу територією Литви за маршрутом Клайпеда м/п Дорохуськ/Ягодин, які склали 35000,00 грн, та перевезення по території України за маршрутом Ягодин-Луцьк в сумі 5000 грн, в матеріалах справи наявний договір-заявка від 30.06.2023 №30/06/2023-о (т. 1, а. с. 99 зворот), натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім номера та дати МД (№UA205140/2023/52399 від 03.07.2023, №UA205140/2023/014032 від 23.02.2023, №UA209230/2023/6306 від 23.01.2023), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірних випадках митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З позовної заяви та відзиву на позовну заяву (т.1, а.с.2, 132) вбачається, що різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, становить 977942,61 грн, що є ціною позову; ставка судового збору за подання цього позову становить 14669,14грн, який сплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції від 10.10.2023 №2437 (т. 1, а.с. 20).

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 11735,31 грн (14669,14 грн х 0,8 = 11735,31 грн), що підлягав сплаті за подання цього позову, решту судового збору в сумі 2933,83 грн може бути повернуто ухвалою суду позивачу за окремо поданим ним клопотанням, на підставі статті 7 Закону № 3674-VI.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує такі положення КАС України та правові висновки Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме акту приймання-передачі наданих послуг (т. 1, а. с. 23), попереднього орієнтовного розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу №12/10-01 від 13.10.2023 (т. 1, а.с.23 зворот), платіжної інструкції від 10.10.2023 № 2438 (т. 1, а. с. 53) ордеру про надання правової допомоги серії АС №1073897 (т. 1, а.с. 51 зворот), адвокат Крючкова О.Б. надала позивачу правову допомогу в сумі 15000,00грн.

Суд звертає увагу, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката (т. 1, а.с.123-135).

Крім того, суд враховує, що з акту приймання-передачі послуг вбачається також, що загальна вартість послуг за представництво в суді першої та апеляційної інстанцій становить 15000,00грн, без конкретизації та розмежування вартості послуг окремо в місцевому та апеляційному адміністративному суді (т.1, а.с.23). Крім того, позивач не надав договору про надання правової допомоги, що позбавляє суд можливості встановити, чи є сплачена сума фіксованим розміром гонорару.

Водночас, суд першої інстанції не відшкодовує витрат на правову допомогу, яку сторона ще не понесла, але може в майбутньому понести під час апеляційного розгляду справи. Крім того, не можуть бути відшкодовані зазначені у попередньому (орієнтовному) розрахунку від 13.10.2023 №12/10-01 (т.1, а.с.23 зворот) такі послуги, як подання письмових пояснень на вимогу митного органу щодо кожної з поставок, пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції, оскільки не стосуються надання правової допомоги саме в суді.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 5000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 16735,31 грн (з них: судовий збір в сумі 11735,31 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000460/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000466/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000463/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000470/2 від 05 липня 2023 року, №UA205140/2023/000469/2 від 05 липня 2023 року, №UA205140/2023/000474/2 від 06 липня 2023 року, №UA205140/2023/000475/2 від 06 липня 2023 року.

Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул.Лідавська, 1, ідентифікаційний код 44359373) судові витрати в загальному розмірі 16735 гривень 31 копійка (шістнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять гривень тридцять одна копійка).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх