Постанова

від 22.11.2024 по справі 140/31953/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/31953/23 пров. № А/857/5956/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року, прийняте суддею Валюх В.М. у місті Луцьку, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (надалі ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (надалі митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000460/2 від 04 липня 2023, №UA205140/2023/000466/2 від 04 липня 2023, №UA205140/2023/000463/2 від 04 липня 2023, №UA205140/2023/000470/2 від 05 липня 2023, №UA205140/2023/000469/2 від 05 липня 2023, №UA205140/2023/000474/2 від 06 липня 2023, №UA205140/2023/000475/2 від 06 липня 2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 позов задоволено.

Суд виходив з того, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірних випадках митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Зазначив, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідають вказаним вище нормам МК України.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Волинська митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що у кожному із інвойсів визначено відповідний курс валюти євро до польського злотого. Конвертація відповідно до даного кусу була здійснена митним органом, про що було зазначено в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Задля усунення сумніві митного органу декларантом до кожної поставки надавався лист із конвертацією валют.

Відповідно до витягів про конвертацію валюти, вартість, зазначена у митній декларації країни відправлення, у кожному разі є меншою, ніж та, що зазначена у відповідних рахунках-фактурах.

Вважають, що статистична вартість, зазначена у експортній декларації країни відправлення, включає внутрішню вартість товару і транспортні та страхові витрати, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до місця виїзду з цієї держави-члена.

Звертає увагу, що статистична вартість не може бути меншою від вартості товару, вказаній в інвойсі, сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості товару були підтверджені.

Таким чином, підставою прийняття рішень про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення документах розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в позові.

Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» на митний пост Волинської митниці подано МД від 03.07.2023 №23UA205140052585U0, від 03.07.2023 №23UA205140052632U8 (т. 1, а. с. 164), від 03.07.2023 №23UA205140052480U8, від 04.07.2023 №23UA205140053031U9 (т. 2, а.с.15), від 04.07.2023 №23UA205140052760U0, від 05.07.2023 №23UA205140053414U6, від 05.07.2023 №23UA205140053419U1, за якими задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів: товар № 1 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20898 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 03.07.2023 №23UA205140052585U0 10240,02 євро; товар № 2 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 20687,2 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок, не консервоване», ціна товару згідно графи 42 МД від 03.07.2023 23UA205140052632U8 17790,99 євро; товар № 3 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19989,27 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 03.07.2023 №23UA205140052480U8 9794,74 євро; товар № 4 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 18536,82 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок», ціна товару згідно графи 42 МД від 04.07.2023 №23UA205140053031U9 15941,67 євро; товар № 5 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20129 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 04.07.2023 №23UA205140052760U0 9661,92 євро; товар № 6 «серце свійських свиней, морожене, без будь-якої кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, інших домішок, вагою 19979,88 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 05.07.2023 №23UA205140053414U6 9590,34 євро; товар № 7 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19102,04 кг», ціна товару згідно графи 42 МД від 05.07.2023 №23UA205140053419U1 9168,98 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи: товар № 1 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20898 кг» (МД від 03.07.2023 №23UA205140052585U0): сертифікат якості від 30.06.2023, рахунок-фактура №FV2023/06/0438 від 30.06.2023, автотранспортна накладна від 30.06.2023, сертифікат якості від 30.06.2023, міжнародний ветеринарний сертифікат від 30.06.2023, платіжна інструкція №25 від 30.06.2023, прейскурант від 30.06.2023, зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023 з доповненням, договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами від 03.07.2023, митна декларація країни експорту №23PL301010E0891988; товар № 2 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 20687,2 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок» (МД від 03.07.2023 23UA205140052632U8): рахунок-фактура 3900246241 від 10.05.2023; коносамент №227038916 від 30.05.2023, автотранспортна накладна від 30.06.2023, міжнародний ветеринарний сертифікат від 30.06.2023, банківський платіжний документ, що підтверджує оплату № 33 від 10.05.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення від 30.06.2023, контракт №0205023 від 02.05.2023 та додаткова угода від 03.05.2023, договір про перевезення № 30/2/06/2023-О від 30.06.2023, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну №10128840 від 03.07.2023, декларація про походження № 3900246241 від 10.05.2023, митна декларація країни експорту №AJ7212202305082584077; товар № 3 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19989,27 кг» (МД від 03.07.2023 №23UA205140052480U8): сертифікат якості від 30.06.2023; рахунок-фактура FV2023/06/0440 від 30.06.2023; автотранспортна накладна від 30.06.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат від 30.06.2023; сертифікат з перевезення (походження товару) від 01.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується оплати за товар № 39 від 30.06.2023; прейскурант (прайс-лист) від 30.06.2023; зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023; договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту №23PL301010E0892345; товар № 4 «М`ясо свинне обвалене морожене, тримінг (м`ясна обрізь) 18536,82 кг. Фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок» (МД від 04.07.2023 №23UA205140053031U9): рахунок-фактура №3900246235 від 04.05.2023; рахунок-фактура №3900246237 від 04.05.2023; рахунок-фактура № 3900246241 від 10.05.2023; коносамент № 227038916 від 30.05.2023; коносамент № 227038965 від 30.05.2023; коносамент № 227038997 від 30.05.2023; автотранспортна накладна від 01.07.2023; декларація №23LTLU9000000AD7A8 від 01.07.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат №0328789/1200 від 30.06.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат №LT 0329535/933 від 30.06.2023; банківський платіжний документ № 33 від 10.05.2023; банківський платіжний документ № 43 від 04.05.2023; банківський платіжний документ № 51 від 04.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023; прейскурант від 04.05.2023; контракт №02052023 від 02.05.2023; доповнення до контракту від 03.05.2023; договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020; договір (контракт) про перевезення №30/06/2023-О від 30.06.2023; декларація про походження товару № 3900246235 від 04.05.2023; декларація про походження товару №3900246237 від 04.05.2023; товар № 5 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20129 кг» (МД від 04.07.2023 №23UA205140052760U0): рахунок-фактура №FV2023/06/0444 від 03.07.2023; автотранспортна накладна №0307202301 від 03.07.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат №1061/06566/23/01/UA від 03.07.2023; сертифікат з перевезення №PL/MF/AR 0372133 від 03.07.2023; прейскурант від 03.07.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за товар №21 від 03.07.2023; контракт №0325012023 від 23.02.2023; договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну №10132551 від 04.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL261010E1626135; товар № 6 «серце свійських свиней, морожене, без будь-якої кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, інших домішок, вагою 19979,88 кг» (МД від 05.07.2023 №23UA205140053414U6): сертифікат якості від 30.06.2023; рахунок-фактура №FV2023/07/0446 від 03.07.2023; автотранспортна накладна від 30.06.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат від 30.06.2023 (; сертифікат з перевезення від 03.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується оплати за товар № 26 від 03.07.2023; прейскурант від 03.07.2023; контракт №0325012023 від 23.02.2023; договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.12.2020; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами доходів та зборів від 05.07.2023; митна декларація країни експорту №23PL301010E0905735; товар № 7 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 19102,04 кг» (МД від 05.07.2023 №23UA205140053419U1): сертифікат якості від 29.06.2023 (; рахунок-фактура FV2023/07/0445 від 03.07.2023; автотранспортна накладна від 30.06.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат від 29.06.2023 (; сертифікат про походження товару від 03.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується оплати за товар №23 від 03.07.2023; прейскурант (прайс-лист) від 03.07.2023; зовнішньоекономічний контракт № 0325012023 від 23.02.2023; договір про надання послуг митного брокера № 73 від 09.02.2020; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту №23PL301010E0905727 від 05.07.2023.

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, що митна вартість товару за вказаними МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності:

1) по МД від 03.07.2023 №23UA205140052585U0: декларації країни відправлення №23PL301010E0891988 від 01.07.2023 числове значення вартості товару становить 45030 злотих, проте в інвойсі № FV2023/06/0438 від 30.06.2023 вартість товару становить 10240 євро; згідно CMR №2322200 від 30.06.2023 відправником є TECHNO GROUP SP. Z O.O. (Польща), однак згідно декларації країни відправлення №23PL301010E0891988 від 01.07.2023 відправником є ESS FOOD A/S (Данія), інформація щодо якого відсутня в товаросупровідних документах; прайс-лист товару б/н від 30.06.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість здійснити числовий розрахунок митної вартості.

2) по МД від 03.07.2023 №23UA205140052632U8: договір - заявка № 30/2/06/2023-О від 30.06.2023, вказана в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 № б/н, не подана до митного оформлення; в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 № б/н зазначена інформація щодо страхування вантажу, однак страхові документи не подані до митного оформлення; прайс-лист від 10.05.2023 №б/н містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

3) по МД від 03.07.2023 №23UA205140052480U8: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0892345 від 02.07.2023 43052 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі від 30.06.2023 №FV2023/06/0440 9794.74 євро; згідно пункту 6 контракту № 0325012023 від 23.02.2023 умови оплати вказуються в проформах - інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення; прайс-лист від 30.06.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

4) по МД від 04.07.2023 №23UA205140053031U9: договір-заявка про перевезення № 30/06/2023 - О від 30.06.2023, зазначений в документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 №б/н, не поданий до митного оформлення; згідно копії митної декларації країни відправлення від 01.07.2023 №23LTLU9000000AD7A8 відправником товару зазначено UAB «VPA LOGISTICS», що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від 01.07.2023 №б/н- Siwin Foods Ltd; прайс-лист від 04.05.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

5) по МД від 04.07.2023 №23UA205140052760U0: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № 23PL361010E1626135 від 03.07.2023 44239 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі від 03.07.2023 №FV2023/06/0444 9661,92 євро.; згідно пункту 6 контракту № 0325012023 від 23.02.2023 умови оплати вказуються в проформах- інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення; прайс-лист від 03.07.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

6) по МД від 05.07.2023 №23UA205140053414U6: згідно рахунка-фактури від 03.07.2023 № FV2023/07/0446 вартість товару становить 9590,34 євро, курс валют PLN/EUR 4.4503, що в перерахунку становить 42679,89 злотих, що суперечить вартості товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 05.07.2023 №23PL301010E0905735 42145; згідно рахунка-фактури від 03.07.2023 № FV2023/07/0446 місце виставлення документа Nadarzyn, згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.02.2023 № 0325012023 адреса Продавця Nadarzyn, однак згідно автотранспортної накладної від 30.06.2023 № б/н місце завантаження товару ENGESVANG DK; прайс-лист від 03.07.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

7) по МД від 05.07.2023 №23UA205140053419U1: згідно рахунка-фактури від 03.07.2023 №FV2023/07/0445 вартість товару становить 9168,98 євро, курс валют PLN/EUR 4.4503, що в перерахунку становить 40804,71 злотих, що суперечить вартості товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 05.07.2023 №23PL301010E0905727 40274; згідно рахунка-фактури від 03.07.2023 №FV2023/07/0445 місце виставлення документа Nadarzyn, згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) адреса Продавця Nadarzyn, однак згідно автотранспортної накладної від 30.06.2023 № б/н місце завантаження товару ENGESVANG DK; прайс-лист від 03.07.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У в`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Листами від 04.07.2023 № 04/07-06, № 04/7-11, №04/07-01, №04/07/10, від 05.07.2023 №05/7-3, від 06.07.2023 № 06/07/02, № 06/07/01, у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Крім того, позивач вказав, що митний орган не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною рахунку-фактури, основні документи містили усі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в МД.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000460/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000466/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000463/2 від 04.07.2023, №UA205140/2023/000470/2 від 05.07.2023, №UA205140/2023/000469/2 від 05.07.2023, №UA205140/2023/000474/2 від 06.07.2023, №UA205140/2023/000475/2 від 06.07.2023.

З графи 33 вказаних рішень вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA205140/2023/52399 від 03.07.2023, де митна вартість товару становить 1,22 дол. США/кг; за МД №UA205140/2023/014032 від 23.02.2023, де митна вартість товару становить 1,75 дол. США/кг; за МД №UA209230/2023/6306 від 23.01.2023, де митна вартість товару становить 1,22 дол. США/кг.

Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002573, №UA205140/2023/002594, №UA205140/2023/002595, №UA205140/2023/002557, №UA205140/2023/002567, №UA205140/2023/002562, №UA205140/2023/00254, відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України, прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів.

Спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140053448U6 від 05.07.2023, №23UA205140053806U9 від 06.07.2023, №23UA205140053050U9 від 04.07.2023, №23UA205140053281U6 від 05.07.2023, №23UA205140053451U7 від 05.07.2023, №23UA205140053297U5 від 05.07.2023.

Позивач вважаючи вказані рішення про коригування митної вартості протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно частин другої - третьої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Відповідно до частин першої, другої статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунки-фактури № FV2023/06/0438 від 30.06.2023, №3900246241 від 10.05.2023, № FV2023/06/0440 від 30.06.2023, №3900246235 від 04.05.2023, №3900246237 від 04.05.2023, №3900246241 від 10.05.2023, №FV2023/06/0444 від 03.07.2023, №FV2023/07/0446 від 03.07.2023, FV2023/07/0445 від 03.07.2023, а також платіжні інструкції в іноземній валюті № 25 від 30.06.2023, № 33 від 10.05.2023, №39 від 30.06.2023, № 33 від 10.05.2023, № 43 від 04.05.2023, № 51 від 04.05.2023, № 21 від 03.07.2023, № 26 від 03.07.2023, № 23 від 03.07.2023.

Таким чином, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

В порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

Також, в оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунках-фактурах (інвойсах), та у деклараціях країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту вартість товару визначається в євро. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість кожної партії товару визначалась в євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

У митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що подані прайс-листи містять інформацію не виробника товару, а відправника.

До митного оформлення щодо кожної поставки надавався документ з назвою «прейскурант (прайс-лист)». Подані прейскуранти (прайс-листи) оформлені на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Прайс-листи оформлені для широкого кола осіб, адже не містять конкретного адресата, усі подані прейскуранти (прайс-листи) скріплені печатками та підписами посадових осіб компанії, тому не повинні викликати будь-яких сумнівів у їх належності.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Код документу 3014 (прайс-лист) справді передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару.

Відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки.

В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах.

Сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, однак, із зазначенням коду 3014, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Посилання відповідача на те, що в автотранспортній накладній зазначено іншого відправника, та відрізняється місце завантаження, то суд їх до уваги не приймає та зазначає, що такі недоліки CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару, з врахуванням поданих позивачем документів. Відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлення імпортованого товару за ціною договору.

У пункті 6 контракту від 23.02.2023 № 0325012023 вказано, що оплата товару по даному контракту здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах і може включати в себе: передоплату, оплату по факту поставки та/або оплату з відстрочкою платежу. Крім того, під час митного оформлення товару декларантом позивачу до кожної МД було додано платіжні інструкції, які підтверджували факт оплати товару на момент митного оформлення. Митний орган не пояснив, які обставини могли підтвердити чи навпаки спростувати проформи-інвойси, складання яких не було передбачено контрактом від 23.02.2023 № 0325012023.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи позивача про те, що зовнішньоекономічним контрактом від 23.02.2023 № 0325012023 було передбачено, що вантажовідправником може бути третя сторона (пункт 4), тому зазначення в автотранспортних накладних та рахунках-фактурах різних місць не вважається порушенням договірних зобов`язань чи митного законодавства, не може бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості товару, оскільки компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території РП, а й у інших країнах ЄС. Надання будь-яких договорів на право користування експортером холодильних камер на території країн ЄС чинним законодавством України не передбачено, і така інформація ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів. Окрім того, умови доставки передбачають, що вартість доставки включається безпосередньо до митної вартості товарів, тому окремо позивачем не сплачувалась.

Стосовно доводів митного органу про те, що договір - заявка № 30/2/06/2023-О від 30.06.2023, вказана в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 № б/н, не подана до митного оформлення, а в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2023 № б/н зазначена інформація щодо страхування вантажу, однак страхові документи не подані до митного оформлення, суд зазначає про таке.

Пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Довідка про транспортні витрати від 30.06.2023 №б/н підтверджує витрати по перевезенню вантажу територією Литви за маршрутом Клайпеда м/п Дорохуськ/Ягодин, які склали 35000,00 грн, та перевезення по території України за маршрутом Ягодин-Луцьк в сумі 5000 грн, в матеріалах справи наявний договір-заявка від 30.06.2023 №30/06/2023-о (т. 1, а. с. 99 зворот), натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім номера та дати МД №UA205140/2023/52399 від 03.07.2023, №UA205140/2023/014032 від 23.02.2023, №UA209230/2023/6306 від 23.01.2023, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Верховний Суд у постановах від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16 вказав, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірних випадках митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Стосовно понесених позивачем витрат зокрема на правову допомогу, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу та враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов правильного висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 15000,00 грн до 5000,00 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що з врахуванням наведених вище критеріїв, співмірною із наданими адвокатом послугами на виконання умов договору про надання правничої допомоги є сума 5000,00 грн.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимогст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №140/31953/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар