Рішення

від 12.02.2024 по справі 360/6346/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/6346/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 30 листопада 2021 року б/н просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області щодо відмови у встановленні меж земельної ділянки з встановленням межових знаків на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Чмирівську сільську раду Старобільського району направити спеціально створену комісію для встановлення межових знаків за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 13 травня 2021 року вона звернулась до Чмирівської сільської ради з заявою, в якій вказала, що позивач зареєстрована та мешкає в домоволодінні, яке належить їй на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Чмирівської сільської ради від 28 листопада 1997 року № 323 «Про передачу в особисту власність земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд» передано безоплатно у особисту власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,22 га (забудована площа 0,04 га, рілля 0,18 га) в АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Чмирівської сільської ради від 18 грудня 2009 року № 27/78 «Про надання та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка передається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 0,22 га в АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що у позивача наявний земельний спір щодо встановлення меж з сусідами, позивач звернулась до Чмирівської сільської ради з заявою. В своїй заяві позивач просила Чмирівську сільську раду Старобільського району для виготовлення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки, які передаються у власність ОСОБА_1 , направити спеціально створену комісію для встановлення межових знаків за адресою: АДРЕСА_1 . Відповіддю від 30 червня 2021 року № 985 позивачу відмовлено у задоволенні заяви.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки чи землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права власності на земельну ділянку. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, яке існувало до порушення прав і відвернення здійснення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; ....визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори стосовно земельних ділянок, що знаходяться у власності та користуванні громадян ..., в разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування .. спір вирішується судом. Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до Закону України «Про землеустрій» та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Чмирівська сільська рада Старобільського району Луганської області адміністративний позов не визнала, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 13 січня 2022 року за вхідним реєстраційним № 1559/2022 подала відзив на позовну заяву від 10 січня 2022 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що рішенням виконавчого комітету Чмирівської сільської ради від 28 листопада 1997 року № 323 «Про передачу в особисту власність земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд» передано безоплатно у особисту власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,22 га (забудована площа 0,04 га, рілля 0,18 га) в АДРЕСА_1 . Згідно з відомостями з Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 4425186500:02:001:1766, на якій розташований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , сформована, тип власності: не визначено. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд до Чмирівської сільської ради на затвердження не надавалась.

Рішенням виконавчого комітету Чмирівської сільської ради від 18 грудня 2009 року № 27/78 «Про надання та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка передається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 0,22 га в АДРЕСА_1 . Позивач технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства до Чмирівської сільської ради на погодження та затвердження не надавала. Відомості щодо винесення в натуру (на місцевості) меж земельної ділянки у відповідача відсутні. На Публічній кадастровій карті України земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства не сформована.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Розпорядженням голови сільської ради від 28 жовтня 2013 року № 45 за зверненням позивача була призначена узгоджувальна комісія для вирішення земельного спору. 07 листопада 2013 року комісією проведено обмір земельної ділянки рулеткою. Комісія у присутності позивача та представників суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провела обмір та встановила межову границю земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , яку остання фактично використовує. Так як документів, які б посвідчували право володіння чи користування земельними ділянками не виявилось ні у позивача, ні у ОСОБА_2 , то встановлення межової границі здійснено відповідно до частини другої статті 107 Земельного кодексу України - за фактичним використанням земельної ділянки.

Земельні ділянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відокремлені одна від одної шиферним забором вздовж двору з обох боків та металевою сіткою від ОСОБА_2 та старою дерев`яною огорожею від ОСОБА_3 вздовж огороду.

Після вивчення всіх обставин, пояснень сторін, аналізу наявних у сільській раді документів (погосподарських книг з 1978 по 2013 роки, виписки з рішення правління колгоспу імені ХХІІ з`їзду КПРС від 29 березня 1979 року про виділення земельної ділянки у зв`язку з купівлею домоволодіння), комісією складено «Акт обміру та встановлення меж земельної ділянки в АДРЕСА_2 , якою користується ОСОБА_1 » від 07 листопада 2013 року.

На сесії сільської ради 19 листопада 2013 року прийнято рішення про затвердження «Акта обміру та встановлення меж земельної ділянки в АДРЕСА_2 , якою користується ОСОБА_1 » від 07 листопада 2013 року». Приймаючи рішення про затвердження акта обміру та встановлення меж земельної ділянки в АДРЕСА_1 , якою користується ОСОБА_1 , депутати сільської ради не вийшли за межі своїх повноважень.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Правом на подання інших заяв по суті справи сторони не скористались.

Ухвалою від 29 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 22 листопада 2021 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 06 грудня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 26 січня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою від 08 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 01 березня 2022 року о 15 год. 00 хв.

Судове засідання у справі, призначене на 01 березня 2022 року о 15 год. 00 хв., не відбулося у зв`язку із введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Сєвєродонецька та веденням активних бойових дій на території Луганської області, а також зупиненням роботи Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 16 січня 2023 року Чмирівській сільській раді Старобільського району Луганської області запропоновано подати заяву про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 20 грудня 2023 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 січня 2024 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Дніпро.

Судове засідання, призначене на 16 січня 2024 року о 10 год. 00 хв., відкладено до 12 лютого 2024 року до 11 год. 00 хв. у зв`язку із неналежним повідомленням відповідача у справі про дачу та час судового засідання.

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до позовної заяви та доданих до неї документів зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 , адреса електронної пошти (e-mail адреса) відсутня.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20 грудня 2023 року зареєстрованим місцезнаходженням Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області є адреса: вул. Повітрянофлотська, буд. 52-А, с. Чмирівка, Старобільський район, Луганська область, 92740), адреса електронної пошти (e-mail адреса) - chmyrivska.rada@gmail.com.

Позивач під час провадження у справі не повідомляла суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та/або зміну адреси електронної пошти, як то передбачено статтею 131 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Надіслання судом процесуальних документів позивачу та повісток про виклик до суду в адміністративній справі за її місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на територію Луганської області неможливо через тимчасову окупацію та ведення на цій території бойових дій.

Суд вважає за необхідне застосувати постанову Верховної Ради України від 25 травня 2015 року № 462-VIII «Про Заяву Верховної Ради України «Про відступ України від окремих зобов`язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод», яка, серед іншого, передбачає відступ від зобов`язань України за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N005 (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Згідно з частиною першою статті 12-1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (частина друга статті 12-1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Оголошення про виклик позивача у судове засідання на 16 січня 2024 року о 10 год. 00 хв. та 12 лютого 2024 року об 11 год. 00 хв. розміщені 27 грудня 2023 року та 29 січня 2024 року відповідно на офіційному вебсайті Луганського окружного адміністративного суду adm.lg.court.gov.ua (розділ «Громадянам», підрозділ «Судові виклики, повідомлення та рішення для учасників справи, з якими відсутній зв`язок (з 24.02.2022)»).

Повідомити позивача про дату, час і місце проведення судового засідання телефонним зв`язком виявилось неможливо, оскільки за номером телефону НОМЕР_1 , який позивач вказала в позовній заяві, відсутній зв`язок з абонентом, про що складено довідку від 17 січня 2024 року.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, про що свідчать довідки про доставку електронного документа до Електронного кабінету учасника процесу.

Позивач заявою від 05 січня 2022 року просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач причини неявки представника суду не повідомив.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) звернулась до Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області з заявою від 13 травня 2021 року, якою просила для виготовлення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки, які передаються їй у власність, направити спеціально створену комісію для встановлення межових знаків за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 30 червня 2021 року за № 985 Чмирівська сільська рада Старобільського району Луганської області повідомила позивача, що для встановлення меж земельної ділянки необхідно укласти відповідний договір з розробником документації із землеустрою (землевпорядною організацією), відповідно до якого виконавцем буде здійснено підготовчі, топографо-геодезичні та камеральні роботи щодо встановлення меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками.

Також судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чмирівської сільської ради від 28 листопада 1997 року № 323 «Про передачу в приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» передано безоплатно у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,22 га (забудована площа 0,04 га, рілля 0,18 га) в АДРЕСА_1 .

Рішенням Чмирівської сільської ради від 18 грудня 2009 року № 27/78 «Про надання та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 » надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка передається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 0,22 га в АДРЕСА_1 .

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 19 серпня 2013 року у справі № 2-а/431/53/2013р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання бездіяльності органу місцевого самоврядування протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено у повному обсязі:

визнано протиправними дії Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у вирішенні земельного спору щодо меж її земельної ділянки;

зобов`язано Чмирівську сільську раду Старобільського району Луганської області встановити межі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 .

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі № 2-а/431/53/2013 апеляційну скаргу Чмирівської сільської Ради Старобільського району Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 19 серпня 2013 року залишено без задоволення, постанову Старобільського районного суду Луганської області від 19 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чмирівської сільської Ради Старобільського району Луганської області про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишено без змін.

Розпорядженням Чмирівського сільського голови від 28 жовтня 2013 року № 45-а/г «Про створення та затвердження складу погоджувальної комісії із розгляду земельного спору в АДРЕСА_1 » за заявою гр. ОСОБА_1 щодо межового спору між нею та сусідами з обох сторін призначено погоджувальну комісію із розгляду земельного спору та визначено її склад, доручено комісії оглянути земельну ділянку гр. ОСОБА_1 на місцевості, вивчити предмет спору та надати свої висновки для прийняття рішення на сесії сільської ради.

Згідно з актом обміру та встановлення меж земельної ділянки в АДРЕСА_1 , якою користується ОСОБА_1 , від 07 листопада 2013 року при обмірі земельної ділянки було встановлено орієнтовну площу земельної ділянки, якою користується гр. ОСОБА_1 , площа земельної ділянки склала 0,4270 га (схема додається). Обмір проводився за фактичним використанням земельної ділянки.

Рішенням Чмирівської сільської ради від 19 листопада 2013 року № 25/19 «Про розгляд земельного спору та затвердження акту обміру та встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 , яка знаходиться в користуванні гр. ОСОБА_1 » затверджено акт обміру та встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка знаходиться в користуванні гр. ОСОБА_1 , за фактичним її використанням, відповідно до схематичного плану, який додається. Рекомендовано гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скористатись своїми правами на приватизацію земельних ділянок та замовити виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, які передаються їм у власність згідно наданих раніше рішень.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 20 лютого 2014 року у справі № 431/3820/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чмирівської сільської ради Луганської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про оскарження рішення органу місцевого самоврядування у земельному спорі - рішення Чмирівської сільської ради від 19 листопада 2013 року № 25/19 - відмовлено за необґрунтованістю.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 106 Земельного кодексу України (тут і надалі посилання на норми Земельного кодексу України наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними (частина перша);

межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об`єктах не встановлюються (частина друга);

власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду (частина третя);

у разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися (частина четверта);

місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок (частина п`ята);

власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок (частина шоста).

Відповідно до статті 107 Земельного кодексу України:

основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації (частина перша);

у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки (частина друга);

у випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин (частина третя).

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV).

Абзацом четвертим статті 1 Закону № 858-IV (тут і надалі посилання на норми Закону № 858-IV наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 858-IV розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором (частина четверта статті 26 Закону № 858-IV).

Статтею 55 Закону № 858-IV:

встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт (частина перша);

технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача (частина друга);

у разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (частина третя);

технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки (частина четверта).

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками на час виникнення спірних правовідносин визначала Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі - Інструкція № 376, яка діяла до 14 вересня 2021 року).

Підпунктом 1.2 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 376 передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Згідно з пунктом 1.3 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 376 у цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

виконавець - юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником;

замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

знищення межових знаків - дії громадян, які призвели до втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових геодезичних робіт з їх відновлення;

межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки;

межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Пунктом 2.1 розділу ІІ «Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Інструкції № 376 визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (пункт 2.3 розділу ІІ «Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Інструкції № 376).

Згідно з пунктом 2.8 розділу ІІ «Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Інструкції № 376 технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт;

технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1);

копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності);

матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки;

перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути;

у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (додаток 2).

Пунктом 3.4 розділу III «Закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками» Інструкції № 376 регламентовано, що межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 м. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше ніж 1 м.

Відповідно до пункту 3.12 розділу III «Закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками» Інструкції № 376:

закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою;

повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення;

власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки;

закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання (пункт 3.14 розділу III «Закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками» Інструкції № 376).

Згідно з пунктом 4.1 розділу IV «Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Інструкції № 376 відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Пунктом 4.3 розділу IV «Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Інструкції № 376 передбачено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин (пункт 4.4 розділу IV «Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Інструкції № 376).

Відповідно до пункту 4.5 розділу IV «Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Інструкції № 376 закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками здійснюється відповідно до розділу III цієї Інструкції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення її межовими знаками здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Для встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення її межовими знаками позивачу необхідно укласти відповідний договір з розробником документації із землеустрою (землевпорядною організацією), відповідно до якого виконавцем буде здійснено підготовчі, топографо-геодезичні та камеральні роботи щодо встановлення меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками.

У межах спірних правовідносин відповідач не є розробником документації із землеустрою, до його повноважень не віднесено встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення її межовими знаками.

Зазначене свідчить про те, що у спірних правовідносинах відсутня бездіяльність Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області у встановленні меж земельної ділянки з встановленням межових знаків на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як наслідок, відсутні і правові підстави для зобов`язання Чмирівської сільської ради Старобільського району направити спеціально створену комісію для встановлення межових знаків за адресою: АДРЕСА_1 .

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору у розмірі 908,00 грн покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області (ідентифікаційний код 04337587, місцезнаходження: вул. Повітрянофлотська, буд. 52-А, с. Чмирівка, Старобільський район, Луганська область, 92740) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська